Державне регулювання та контроль щодо захисту населення в надзвичайних ситуаціях

Для регулювання та контролю захисту населення в надзвичайних ситуаціях держава використовує:

1. державну стандартизацію тобто проводить державну експертизу, контроль, нагляд, ліцензування видів діяльності, декларує безпеку промислових об’єктів і сертифікацію для встановлення норм, правил та характеристик з метою забезпечення: безпеки продукції, робіт та послуг для довкілля, життя і здоров’я людей; якості продукції, робіт і послуг відповідно до рівня розвитку науки, техніки і технологій; єдності вимірів; безпеки об’єктів господарювання з урахуванням ризику природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій.

2. державну експертизу проектів і рішень щодо об’єктів виробничого та соціального призначення і процесів, що можуть спричинити надзвичайні ситуації та вплинути на стан захисту населення і територій, організується і проводиться відповідно до законодавства спеціально уповноваженими центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад.

3. державний нагляд і контроль організується з метою перевірки повноти і якості заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення готовності органів управління, сил і засобів системи захисту населення і територій, посадових осіб до дій у разі виникнення цих ситуацій.

Нагляд і контроль полягає в забезпеченні:

· безаварійного функціонування об’єктів економіки та зменшення масштабів можливих збитків у разі виникнення НС природного та техногенного походження;

· готовності технічних засобів і споруд інженерного захисту населення і територій від пожеж, повеней;

· готовності органів управління системи захисту населення і територій, підприємств та їх спеціалізованих аварійно-рятувальних формувань до виконання поставлених перед ними завдань тощо.

4. ліцензування окремих видів діяльності здійснюється з метою проведення єдиної державної політики для забезпечення життєво важливих інтересів громадян, суспільства, держави. Ліцензуванню підлягає діяльність щодо забезпечення промислової, пожежної та транспортної безпеки, охорони довкілля та інших сфер.

5. декларування безпеки промислових об’єктів здійснюється з метою забезпечення контролю за додержанням заходів безпеки на етапах їхнього введення в експлуатації та виводу з експлуатації. Декларування передбачає:

· оцінку ризику виникнення на промислових об’єктах НС з урахуванням визначення джерел загроз, умов розвитку і можливих наслідків НС, у тому числі викидів у довкілля шкідливих речовин;

· оцінку готовності до експлуатації потенційно небезпечного об’єкта відповідно до вимог промислової безпеки;

· аналіз достатності й ефективності вжитих заходів щодо, запобігання, локалізації та ліквідації НС на промисловому об’єкті;

· розроблення заходів, спрямованих на зменшення масштабів і величини негативних наслідків від НС.

6. сертифікація організується і здійснюється з метою підтвердження відповідності продукції встановленим вимогам, включаючи контроль небезпечної продукції для життя та здоров’я людей, довкілля та майна. Сертифікація може мати обов’язковий та добровільний характер.

7. страхування здійснюється центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад, підприємствами та організаціями незалежно від форм власності для забезпечення економічної підтримки заходів щодо запобігання НС. Страховий захист населення і територій від НС забезпечується обов’язковим і добровільним страхуванням.

8. гласність та інформація у сфері захисту населення. Органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, організації зобов’язані відповідно до законодавства надавати населенню оперативну і достовірну інформацію про виникнення НС та стан захисту населення і територій, вжиті заходи щодо забезпечення безпеки, прийоми та способи захисту через засоби масової інформації та інші канали.

Контрольні питання до теми: