Фізичні фактори

Механічні чинники. Рушійні механізми машин, апаратів, падіння, зіткнення з твердими тілами чи дія вибухової хвилі на людину викликають механічне травмування. Це розповсюджений вид травмування, його можна зазнати у побуті, виробництві, відпочинку. Характер ушкоджень може бути різним: забиття, розриви шкіри або внутрішніх органів, переломи, кровотечі, ушкодження нервів. У тяжких випадках травмування може розвинутися травматичний шок, який проявляється у різькому пригніченні серцево-судинної, дихальної та нервової систем.

До засобів по запобіганню механічному травмування можна віднести:

· просторовий захист від рухомих частин механізму, апарату у вигляді огороджень, щитів, кожухів;

· застосування попереджувальних знаків про небезпеку;

· інструктаж з техніки безпеки.

Висока або низька температура. Внаслідок дії високих або низьких температур можливе локальне та загальне термічне травмування організму. Локальне термічне травмування проявляється внаслідок місцевої дії високих або низьких температур на поверхню тіла людини, що спричиняє опіки чи відмороження різних ступенів ураження. Загальне термічне травмування організму проявляється у перегріванні та тепловому ударі, переохолодженні та замерзанні (загальної гіпотермії).

До засобів по запобіганню термічного травмування можна віднести:

· раціональні режими харчування та пиття;

· підтримка оптимальних умов мікроклімату у середовищі (температури, вологості, швидкості повітря);

· покриття поверхні теплоізоляцією, застосування механічних екранів, використання ЗІЗ (спецодяг, рукавички);

· використання попереджувальних знаків.

Електричний струм. При дії на організм людини електричного струму можна отримати: електричне травмування (локальна дія) та електричні удари (загальна дія). До електричного травмування відносяться: опіки, механічні травми шкіри, м’язів, кісток. Електричні удари в залежності від наслідків дії струму на організм поділяють на чотири ступені:

1. судоми м’язів без втрати свідомості;

2. судоми м’язів, втрата свідомості при нормальній роботі серця та легенів;

3. втрата свідомості, порушення серцевої діяльності та дихання;

4. клінічна смерть.

Сила струму більше 25 мА може викликати параліч дихальних м’язів і зупинку дихання, а більше 90 мА фібриляцію серця (це умовні величини тому що вони залежать від виду струму, умов навколишнього середовища та стану організму людини).

До засобів по запобіганню електричного травмування можна віднести: ізоляцію струмових частин; захисні огородження; використання ЗІЗ (діелектричні рукавиці, боти); заземлення; діелектричні килимки та доріжки; плакати та знаки електробезпеки; інструктаж з техніки безпеки праці з електричними приладами, які знаходяться під напругою тощо.