Визначення, основні вимоги та класифікація електричних схем

Електричні мережі міських і сільських районів складаються із мереж напругою 6-10 кВ і мереж напругою 380/220 В. До свого складу вони включають трансформаторні підстанції, розподільні пристрої, струмо проводи, повітряні, кабельні та повітрянокабельні лінії електропередачі, що працюють на території певного району.

Електричні мережі міських та сільських районів повинні від­повідати основним вимогам нормативних документів і забезпечувати:

- необхідну якість електроенергії у споживачів (елктроприймачів) - показники якості електроенергії не повинні виходити за межі значень, що встановлює ГОСТ13109-97 [8];

- надійність електропостачання, яка має відповідати категорії електроприймачів;

- економічність - капітальні та експлуатаційні витрати на ме­режу повинні бути мінімальними за умови забезпечення необ­хідної надійності електропостачання;

- можливість перспективного розширення мережі та збільшення пропускної здатності без суттєвих реконструкцій і за міні­мальних фінансових витрат;

- безпеку й зручність експлуатації.

Техніко-економічні показники електричної мережі значною мірою залежать від схеми її побудови, яка визначає принцип з'єд­нання окремих складових частин і умови їх резервування.

На практиці використовуються різні схеми електропостачан­ня міських і сільських районів, принцип побудови яких значною мірою залежить від вимог надійності електропостачання спожи­вачів. Умовно схеми електричних мереж міських і сільських ра­йонів можна поділити на три групи.

Перша група. При пошкодженні певного елемента розподі­льної мережі поновлення живлення споживачів можливе лише після ремонту або заміни цього елемента. До цієї групи належать мережі, що базуються на використанні радіальних або магістра­льних ліній без резервування. Ці мережі є найбільш дешевими, але забезпечують найнижчу надійність електропостачання, тому відповідно до схем цієї групи може здійснюватись електропоста­чання електроприймачів І категорії.

Друга група. До неї належать схеми, в яких поновлення еле­ктропостачання при пошкодженні певного елемента розподіль­ної мережі забезпечується введенням в роботу резервних елеме­нтів діями оперативного персоналу. До цієї групи, як правило, відносять мережі, що базуються на використанні петлевих ліній - ліній, що мають живлення з двох боків. У цих схемах, як пра­вило, передбачається часткове резервування трансформаторів через мережу 0,38 кВ. Ця група схем використовується для еле­ктропостачання приймачів II категорії і є найбільш поширеною в електропостачальних системах міських і сільських районів.

Третя група. Для цієї групи характерним є використання пристроїв автоматичного включення резервного живлення та обладнання (АВР), які забезпечують введення в роботу резерв­них елементів уразі порушення нормальних режимів роботи ме­режі. Такі схеми створюють високу надійність електропостачан­ня споживачів, оскільки час перерви в електропостачанні визна чається часом спрацювання АВР і вимірюється секундами або частками секунд. До цієї групи, як правило, належать мережі, що базуються на використанні комбінованих ліній. Ця група схем використовується для електропостачання приймачів І та II кате­горії і є найбільш складною та дорогою.

Як випливає з наведеного, схеми другої та третьої груп пе­редбачають наявність резервування окремих елементів або ланцюгів мережі. При цьому використовують різні комбінації резервування: трансформатори через розподільну мережу 0,38 кВ, лінії 6-10 кВ і трансформатори через мережу 0,38 кВ, лінії і трансформатори з боку 6-10 кВ та ін.

Лекція 8