 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Словник термінів
|
|
Державне регулювання інвестиційної діяльності – це система заходів, спрямованих на організацію економічного і правового простору, головною метою якого є формування системи пріоритетів і напрямів розвитку економіки, створення умов інвестиційної діяльності, забезпечення конкурентних переваг національної економіки.
Інвестиційні знижки – надаються у формі знижених податкових ставок, знижки на виснаження надр,зменшення корпоративного податку і застосовуються аналогічно практиці податкового кредиту, але мають одну відмінність: якщо корпоративний податок має кілька ставок, то надану суму інвестиційної знижки слід визначити в абсолютному вираженні, а не у формі податкової ставки, за якою надається знижка.
Інвестиційні субсидії – це різновид інвестиційних знижок чи податкових кредитів, але надання їх є проблематичним, тому що становить ризик для бюджету в плані дохідних надходжень. Інвестиційні субсидії включають державні витрати, головним чином у формі зниження податкових ставок.
Інвестиційний режим у межах політики імпортозаміщення – спрямований на захист нових чи слаборозвинених галузей промисловості країни-одкржувача, при застосованні високих митних бар'єрів, твердому контролі і обмеженнях на допуск ПІІ.
Інвестиційний режим у межах політики стимулювання експорту – розглядає ПІІ як джерело стимулювання експорту з використанням місцевої робочої сили і, можливо, природних ресурсів, а ПІІ переважно вкладаються у трудомісткі галузі.
Індустріальні (промислові) парки – це ділянка землі, розвинута й розділена на сегменти у відповідності з планом, зі спорудженнями або без, із загальною інфраструктурою, і призначена для використання групою промисловців з метою забезпечення підприємств інфраструктурою для їхньої основної виробничої діяльності.
Політика стимулювання інвестицій — спрямована на здійснення впливу на напрямок, величину і характер інвестиційних потоків шляхом надання різного роду пільг.
Податкові канікули — це відстрочка від сплати податку протягом декількох років, починаючи з дня одержання першого оголошеного прибутку.
Податковий кредит – передбачаєнаданання кваліфікованому підприємству можливості перелічувати на спеціальний податковий рахунок суму визначеного кредиту, а відповідальність за оподаткування доходів компанії буде сплачуватися за рахунок кредитів, що повертаються з податкового рахунка, поки сальдо балансу не буде доведено до нуля.
Прискорена амортизація – операція, у наслідок якої частина прибутку потрапляє до витрат виробництва і звільняється від оподаткування.
Приховані (неформальні) державні обмеження на приплив іноземних інвестицій – бар'єри, пов'язані зі специфікою адміністративних процедур, твердою інституціональною структурою приймаючих країн, з діяльністю політичних і соціально-культурних організацій, і безпосередньо не обмежують приплив інвестицій.
Прямі (формальні) засоби державного регулювання інвестицій – це засоби, що регулюють приплив закордонних інвестицій на основі законодавчих норм і правил, носять очевидний характер і впливають на приплив інвестицій.
Режим найбільшого сприяння – це режим, коли приймаюча країна відноситься до інвесторів однієї країни не менш сприятливо, ніж до інвесторів будь-якої іншої держави.
Режим національний – це режим, при якому приймаюча країна надає закордонним інвесторам принаймні такий же сприятливий режим, як і для національних підприємців, прагне забезпечити конкурентну рівність між національними і закордонними інвесторами.
Режим справедливий і рівноправний – це правова вимога до держав відноситися до інвестицій на справедливій і рівноправній основі разом з іншими режимами – режимом найбільшого сприяння і національним режимом.
Режим транспарентності вимагає своєчасного повідомлення інвесторів про зміни в інвестиційних режимах приймаючих країн, у тому числі через публікацію і/або інший спосіб доведення інформації про інвестиційні режими, про чинне законодавство і внесення в нього змін чи доповнень тощо.
Стимулювання непрямих податків здійснюється у формі виключення з-під обкладання ПДВ сировини і капіталомістких товарів, а також уведення системи зменшення ставок мита або умовно безмитного ввозу з метою стимулювання експорту.
Спеціальна (вільна) економічна зона – це частина території країни з особливим юридичним і економічним статусом, на якій товари розглядаються як об'єкти, що знаходяться за межами національної митної території, і тому не піддаються звичайному митному контролю й оподатковуванню, створючи сприятливі умови для залучення іноземних інвестицій.
Територія пріоритетного розвитку – це спеціально визначена частина території держави, межі якої, найчастіше збігаються з межами існуючих адміністративно-територіальних утворень і на якій запроваджується особливий (пільговий) режим інвестиційної діяльності, спрямований на залучення інвестицій та забезпечення соціально-економічного розвитку регіону.
Дата публикования: 2015-04-10; Прочитано: 390 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
