![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
млн | % | млн | % | млн | % | |
Усього зайнято | 25,4 | 100,0 | 23,7 | 100,0 | 21,3 | 100,0 |
У галузях економіки | 25,4 | 100,0 | 22,0 | 92,8 | 18,1 | 85,0 |
Промисловість | 7,8 | 30,7 | 5,8 | 24,5 | 4,1 | 19,2 |
Сільське та лісове господарство (включаючи особисте підсобне сільське господарство) | 5,0 | 19,7 | 5,3 | 22,4 | 4,9 | 23,1 |
Будівництво | 2,4 | 9,4 | 1,5 | 6,3 | 0,9 | 4,2 |
Транспорт і зв'язок | 1,8 | 7,1 | 1,4 | 5,9 | 1,2 | 5,6 |
Торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання та збут, заготівля | 1,9 | 7,5 | 1,6 | 6,8 | 1,3 | 6,1 |
Житлово-комунальне господарство та невиробничі види побутового обслуговування населення | 1,0 | 3,9 | 0,8 | 3,4 | 0,7 | 3,3 |
Охорона здоров'я, фізкультура і соціальне забезпечення | 1,5 | 5,9 | 1,5 | 6,3 | 1,4 | 6,6 |
Освіта, культура, мистецтво, наука та наукове обслуговування | 3,0 | 11,8 | 2,6 | 11,0 | 2,2 | 10,3 |
Фінансування, кредитування, страхування | 0,1 | 0,4 | 0,2 | 0,8 | 0,2 | 0,9 |
Апарат органів державного та господарського управління кооперативних і громадських організацій | 0,4 | 1,6 | 0,7 | 2,9 | 0,8 | 3,8 |
Інші галузі | 0,5 | 2,0 | 2,3 | 9,7 | 3,6 | 16,9 |
У табл. 3.3 розрахована структура промисловості України за галузями. З таблиці видно, що у 2000 р. порівняно з 1990 р. значно зросла частка електроенергетики, чорної металургії. За вказаний період знизилась частка машинобудування і металообробки, легкої промисловості. Питома вага інших галузей промисловості не зазнала істотних змін.
Таблиця 3.3
РОЗПОДІЛ ПРОДУКЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ ЗА ГАЛУЗЯМИ у 1990,1995—2000 pp., %
Роки | |||||||
Уся промисловість | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
у тому числі: | |||||||
електроенергетика | 3,2 | 11,0 | 12,6 | 12,6 | 16,5 | 16,2 | 12,1 |
паливна промисловість | 5,7 | 13,2 | 12,1 | 11,1 | 11,6 | 11,2 | 10,1 |
чорна металургія | 11,0 | 21,8 | 21,6 | 22,7 | 22,9 | 23,8 | 27,4 |
кольорова металургія | ІД | 1,6 | 1,4 | 1,5 | 1,6 | 2,2 | 2,4 |
хімічна і нафтохімічна промисловість | 5,5 | 7,0 | 6,7 | 5,9 | 5,7 | 5,4 | 5,9 |
машинобудування і металообробка | 30,5 | 16,0 | 14,9 | 15,8 | 15,1 | 14,1 | 13,4 |
деревообробна і целюлозно-паперова промисловість | 2,9 | 2,2 | 2,2 | 2,0 | 1,7 | 2,2 | 2,4 |
промисловість будівельних матеріалів | 3,4 | 3,9 | 3,3 | 3,3 | 3,3 | 3,1 | 2,7 |
скляна і фарфоро-фаянсова промисловість | 0,4 | 0,6 | 0,6 | 0,6 | 0,5 | 0,6 | 0,6 |
легка промисловість | 10,8 | 2,8 | 2,1 | 1,8 | 1,5 | 1,6 | 1,6 |
харчова промисловість | 18,6 | 15,1 | 16,3 | 16,9 | 14,9 | 15,1 | 16,8 |
борошномельно-круп'яна і комбікормова промисловість | 4,0 | 2,7 | 3,6 | 3,0 | 2,0 | 1,6 | 1,5 |
медична промисловість | 0,7 | 0,5 | 0,7 | 0,8 | 0,8 | 0,9 | 1,1 |
Галузева структура виробництва України характеризується певними регіональними особливостями. Так, наприкінці XX ст. у низці регіонів (Одеській, Львівській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим, Києві і Севастополі) на послуги припадало більше половини виробництва валової доданої вартості, що свідчить про те, що постіндустріальний розвиток в Україні набирає сили. У деяких регіонах у структурі валової доданої вартості частка промисловості становить більше половини (Донецька, Дніпропетровська, Запорізька області). У восьми областях (Він-
ницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Тернопільська, Хмельницька, Чернігівська), переважно західних регіонах, у сільському господарстві виробляється більше валової доданої вартості, ніж у промисловості. За рівнем розвитку добувної промисловості вирізняються Дніпропетровська, Донецька, Івано-Франківська, Луганська, Полтавська, Сумська області, в яких на неї припадає значна частка виробництва. У структурі до7 бувної промисловості домінує видобування енергоносіїв, а питома вага видобування неенергетичних матеріалів становить 4,2 % від вартості виробленої промислової продукції.
Значними залишаються диспропорції в соціально-економічному розвитку регіонів. Це стосується співвідношення між максимальним та мінімальним показниками випуску промислової продукції на душу населення у різних регіонах; воно досягло майже 12 разів. Спостерігаються значна асиметрія та розпорошеність у регіональному розподілі інвестицій в основний капітал, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету: в Донецьку, Київську, Луганську, Одеську області та Київ спрямовано понад 65 % від загального обсягу державних капіталовкладень, тоді як у 7 інших регіонів — менш як по 1 % на кожний. Надто великим є розрив і між максимальним і мінімальним показниками інвестицій в основний капітал на одного жителя — майже 10 разів у 2000 р. і 9,1 раза — у 2001 р. У 19 регіонах зарплата на 30 % і більше не досягала середнього для країни рівня, зокрема у Волинській і Тернопільській, Хмельницькій та Вінницькій областях. В індустріально розвинутих регіонах (Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій областях) рівень заробітної плати перевищував середній показник у країні, а в Києві — майже у 2 рази.
Дата публикования: 2014-10-25; Прочитано: 453 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!