Основні форми взаємодії в органах внутрішніх справ. Безліч існуючих в практиці видів та форм взаємодії в органах внутрішніх справ потребують класифікації

Безліч існуючих в практиці видів та форм взаємодії в органах внутрішніх справ потребують класифікації, приведення їх в певну систему, котра полегшила б їх сприйняття, аналіз і теорети-• чиє обґрунтування, дала б змогу виробити практичні рекомендації щодо їх реалізації, закріпити їх у відомчих нормативних актах.

Різні автори використовують різні критерії для такої класифікації. Однак найчастіше ці класифікації носять надто лаконічний характер й засновані на двох-трьох критеріях. Найбільш відомими критеріями класифікації взаємодії в органах внутрішніх справ е: часові характеристики (постійне і тимчасове), відношення до системи (внутрішнє і зовнішнє) та позиція суб’єктів взаємодії в ієрархії елементів смст&ми_(горизонтальна і вертикальна).

На наш погляд, трьох критеріїв не достатньо, щоб охарактеризувати всю різноманітність аспектів взаємодії в органах внутрішніх справ, навіть якщо й мати на увазі найбільш поширене розуміння цієї взаємодії, тобто, як ми вже з’ясували, досить вузьке за змістом.

До трьох названих критеріїв можна додати ще й такі:

за характером підстав для взаємодії ( за підставами виникнення) можна виділити взаємодію:

регламентовану,

за вказівкою вищестоящих органів,

ініціативну;

за способом виконання спільних завдань:

самостійну (автономну),

спільну;

за просторовими характеристиками:

близькорозташовану,

віддалену;

за характером зв’язків суб’єктів взаємодії:

безпосередню,

опосередковану;

за характером умов взаємодії (за станом середовища функціонування):

звичайну,

екстремальну;

за особливостями "технології’:

послідовну,

паралельну;

за кількістю суб’єктів взаємодії:

двосуб’єктну (чисту),

багатосуб’єктну (змішану);

за етапами безпосередньої діяльності:

попередню,

основну,

заключну;

за сферами, напрямами діяльності;

управлінської діяльності,

профілактичної діяльності,

кримінально-процесуальної діяльності,

адміністративної діяльності міліції,

оперативно-розшукової діяльності,

діяльності по виконанню покарань,

протипожежної безпеки;

за формами діяльності (стосовно етапів та стадій управлінського циклу):

у ході аналізу інформації,

у ході підготовки управлінського рішення,

у ході реалізації управлінського рішення,

у ході контролю та ін.;

за спрямованістю функціонування взаємодіючих суб’єктів:

позитивну,

негативну;

за ступенем однорідності функцій взаємодіючих суб’єктів:

взаємодію суб^єктів, виконуючих однорідні функції,

взаємодію суб’єктів, виконуючих різні функції.

Можливий також розподіл видів взаємодії за такими критеріями:

за характером функцій суб’єктів взаємодії в системі управління;

за змістом завдань, яку виконують суб’єкти в ході взаємодії;

за проблемами діяльності;