Технологія спорудження станцій метрополітену відкритим способом

Станції метрополітену споруджують відкритим способом, як правило, при малому закладенні.

Будівництво станцій таким способом дає можливість використати високопродуктивні машини й устаткування, широко впроваджувати великоблочні залізобетонні конструкції й обробку з монолітного бетону, застосовуючи сучасне бетоноукладальне устаткування, самохідні опалубки, армокаркаси й армоблоки заводського виготовлення. Все це дозволяє істотно підвищити темпи будівництва в порівнянні із закритим способом.

При наявності вільної від забудови території та можливості перенесення транспортних магістралей на сусідні вулиці станції зводять на дні попередньо розробленого котловану (рис. 1.12).

Рис.1.12 – Схема спорудження станції метрополітену у відкритому котловані:

1 − кріплення котловану; 2 − конструкція;

3 − гідроізоляція; 4 − зворотне засипання конструкції

Залежно від інженерно - геологічних умов і щільності міської забудови котлован улаштовують з природними укосами або вертикальними стінами зі спеціальним кріпленням. У складних інженерно-геологічних умовах при розташуванні станції в безпосередній близькості від будинків, а також в умовах інтенсивного вуличного руху, переривати який на тривалий час нераціонально або неможливо, склад і порядок виконання робіт можуть бути змінені. Спочатку зводять зовнішні стіни й внутрішні опорні конструкції майбутньої станції (проміжні стіни із прорізами, колонами й т. п.), використовуючи метод «стіна в ґрунті», буронабивні палі й палі - оболонки. Потім з поверхні землі між стінами станції частково розкривають котлован, влаштовують перекриття, проводять зворотне засипання ґрунту й відновлюють дорожнє покриття. Наступні роботи зі спорудження станції продовжують під захистом перекриття. Це дозволяє швидко відновити рух транспорту над споруджуваною станцією. За такою схемою у слабких ґрунтах споруджують багатоярусні станції метрополітену (рис.1.13).

Рис.1.13 – Схема спорудження станцій метрополітену напівзакритим способом:

1 − стіни в ґрунті; 2 − перекриття станції;

3 − буронабивні палі;

4 – між’ярусні перекриття

При спорудженні багатоярусних станцій ґрунт під перекриттям розробляють послідовно зверху вниз. Між’ярусні перекриття зводять або зверху вниз у міру розробки ґрунту, або знизу вгору після завершення земляних робіт. У першому випадку після розробки ґрунту на висоту кожного ярусу відразу зводять між’ярусні перекриття, які служать розпірками, що забезпечують стабільність стін. У другому випадку одночасно з розробкою ґрунту проводять кріплення стін, як при котловинному способі робіт.

В умовах щільної забудови центральних районів міста влаштовують котловани з вертикальними стінами, закріпленими металевими палями або залізобетонними конструкціями, зведеними способом «стіна в ґрунті» або «палі, що січуться».