Тахогенератор змінного струму

Тахогенератор змінного струму, як вже вказувалось, відноситься до датчиків генераторного типу. Його принципова схема показана на рис. 1.6. Конструктивно тахогенератор являє собою електричну машину з порожнистим немагнітним ротором.

До обмотки збудження ОВ підводиться живлення змінним струмом і частотою 400 Гц.

При нерухомому роторі пульсуючий магнітний потік збудження Ф_в створює в роторі (як і у вторинній обмотці трансформатора) е. р. с., під дією якої тече струм І_тр. В генераторній обмотці ОГ, розміщеної під кутом 90º до обмотки збудження, е. р. с. не створюється. При обертанні ротора з частотою ω _р в його обмотці створюється е. р. с. обертання, яка обумовлює протікання струму І_вр. Цей струм створює свій магнітний потік Ф_вр, який співпадає з віссю генераторної обмотки ОГ. Оскільки потік збудження пульсує з частотою 400 Гц, то з цією ж частотою змінюється величина струму і потоку обертання, а це значить, що е. р. с., що створюється в генераторній обмотці, буде мати частоту обертання ротора тахогенератора.

Крім розглянутих, в авіаційному обладнанні застосовуються і інші типи датчиків. Однак їхнє застосування обмежено специфічними особливостями конкретних пристроїв, в складі яких вони будуть розглянуті.

1.2.ПІДСИЛЮВАЧІ

Як правило, сигнали, що надходять з датчиків, мають недостатню потужність і потребують підсилення. Підсилювати сигнали можна по напрузі, струму, переміщенню, тиску, потужності тощо. У виучуваному розділі під терміном “ підсилювач ” розуміють пристрій, що підсилює сигнал по потужності і має однакову фізичну природу вхідної і вихідної величини. В пристроях і системах авіаційного обладнання застосовують електромашинні, релейні, магнітні і електронні(лампові і напівпровідникові) підсилювачі. Навести схеми всіх підсилювачів, використовуваних в авіаційному обладнанні, неможливо через їхню різноманітність. Більш доцільно розглянути схеми і роботу підсилювачів при вивченні пристроїв і систем, в яких вони використовуються.

1.3.ВИКОНАВЧІ ПРИСТРОЇ

Виконавчі пристрої – це вихідні елементи систем автоматичного регулювання. Вони впливають на органи управління об’єкта, забезпечуючи його стабілізацію або зміну визначених параметрів по заданому закону.

Рис. 1.7. Схема електродвигуна типу ДИД

В авіаційному обладнанні використовують електрогідравлічні, електропневматичні і електричні пристрої. В системах електронної автоматики і приладного обладнання найбільш найбільше розповсюдженні двофазні індукційні двигуни типу ДИД, потужність яких 0,1-10 Вт. Ці двигуни маркуються так: ДИД-0,1; ДИД-0,5; ДИД-1 тощо, де цифра показує їхню потужність. Для зменшення моменту інерції ротор виконують у вигляді тонкостінного алюмінієвого циліндра. На статорі (рис. 1.7) розміщенні три обмотки: одна обмотка збудження ОВ, що живиться змінним струмом з частотою 400 Гц при напрузі 36 В, і дві обмотки управління ОУ, які зсунуті в просторі на 90º відносно обмотки збудження і живляться напругою, зсунутою на 90º в часі відносно напруги збудження. Це необхідно для створення магнітного поля, що обертається. При частоті напруги живлення f, що дорівнює 400 Гц, і наявності в двигуна однієї пари полюсів р=1 синхронна частота обертання об/хв.

Рис. 1.8. Схема двигуна -генератора типу ДГ

Однак двигуни серії ДИД працюють в асинхронному режимі із ковзанням, близьким до 0,5. Відповідно, частота обертання ротора дорівнює приблизно 12000 об/хв. В слідкуючих системах двигуни ДИД використовуються з понижуючим редуктором. Для збільшення швидкодії слідкуючих систем при збереженні стійкості в авіаційному обладнанні застосовуються двигуни-генератори типу ДГ. Вони являють собою комбінацію двофазного асинхронного двигуна типу ДИД і тахогенератора змінного струму, об’єднаних в одному корпусі. Шкала потужностей двигунів-генераторів відповідає вказаним вище потужностям двигунів ДИД. Схема ДГ наведена на рис. 1.8. Сигнал з тахогенератора заводиться в підсилювач, що керує двигуном ДГ для підвищення динамічної стійкості слідкуючої системи. Виконавчі пристрої інших типів в системах електронної автоматики і приладному обладнанні застосовуються більш обмежено, і принцип їхньої роботи буде розглядатися при вивченні тих систем, де вони використовуються.

1.4 ЕЛЕКТРИЧНІ ДИСТАНЦІЙНІ ПЕРЕДАЧІ

Під електричними дистанційними передачами розуміють систему, призначену для передачі на відстань механічних переміщень електричними методами. Дистанційні передачі, що застосовуються в авіаційному обладнанні, розрізняють за рядом ознак:

- по типу використаних датчиків – потенціометричні, сельсини тощо.

- за потужністю – індикаторні і силові;

- по роду струму – на постійному чи змінному струмі;

- за точністю – точні і грубі.

Класифікація може проводитися і за іншими ознаками.