Штат лабораторії і його обов'язки

Штат ВТЛ і окремих лабораторій залежить від характеру й обсягу роботи, яку потрібно виконувати. Він може складатися з 5-7 чоловік на невеликому хлібоприймальному підприємстві і доходити до 50-60 чоловік на великому КХП.

Склад ВТЛ: начальник ВТЛ, його заступник, інженер-технолог, інженер-хімік, техніки-лаборанти, лаборанти-візувальники. Якщо в складі КХП кілька підприємств, то лабораторію кожного з них очолює завідувач лабораторії. Начальників ВТЛ призначають і звільняють з посади за представленням директора підприємства обласного управління хлібопродуктів або міністерства.

Інших працівників лабораторій приймає на роботу, переміщає і звільняє адміністрація підприємства за поданням начальника ВТЛ.

Працівники лабораторії у виконанні своїх обов'язків не залежать від адміністрації інших цехів і відділів підприємства. Начальник ВТЛ в адміністративному відношенні підпорядкований безпосередньо керівнику підприємства. На посаду начальника ВТЛ призначають особу, яка має вищу освіту і стаж роботи на інженерно-технічних посадах не менше трьох-п'яти років.

Особи, що не мають вищої освіти, але володіють достатнім практичним досвідом роботи і виконують в повному обсязі покладені на них посадові обов'язки, за рішенням кваліфікаційної комісії, затвердженим міністерством, можуть бути залишені на займаній посаді чи допущені до її заміщення на даному підприємстві.

Начальник ВТЛ керує роботою лабораторії, несе персональну відповідальність за виконання задач і функцій лабораторії.

Обов'язки:

1) забезпечити безперебійну роботу лабораторії, виконання нею задач і функцій, установлених діючими нормативними актами;

2) забезпечити дотримання і впровадження державних стандартів на зерно, продукцію і на методи визначення їхньої якості;

3) не допускати користування контрольно-вимірювальними приладами для визначення якості хлібопродуктів, не перевіреними в установленому порядку чи несправними;

4) забезпечити правильне зберігання в лабораторіях зразків зерна і продукції і їх здачу відповідно до діючих правил;

5) забезпечити правильне й у строго встановлений термін складання звітності про якість заготовлених партій і партій зерна, що зберігається; виробленої продукції і продукції, що зберігається, а також звітність про виконання норм виходу продукції;

6) інформувати керівництво підприємства про усі випадки порушень установленого порядку приймання, розміщення і зберігання хлібопродуктів, вироблення нестандартної продукції, вимагаючи негайної ліквідації цих порушень і проведення необхідних заходів щодо упорядкування виробництва;

7) забороняти випуск продукції при відсутності затверджених на неї в установленому порядку стандартів чи технічних умов;

8) організувати технічне навчання для підвищення кваліфікації працівників лабораторії;

9) розподіляти обов'язки між працівниками лабораторії і затверджувати посадові інструкції.

Права начальника ВТЛ:

1) контролювати виконання технологічних інструкцій, схем, стандартів, технічних умов і вимагати точного їх дотримання всім персоналом підприємства;

2) брати участь у розробці технологічних схем обробки і переробки зерна, внесенні змін у технологічний процес;

3) забороняти завантаження сховищ, вагонів, суден, непридатних для зберігання чи транспортування, а також відвантаження чи відпуску зерна, готової продукції, якщо вона не відповідає вимогам стандартів;

4) призупинити виробництво, відпуск і відвантаження нестандартної продукції;

5) забороняти випуск продукції при відсутності затверджених на неї стандартів чи технічних умов.

Розпорядження начальника ВТЛ про припинення робіт може бути скасоване тільки письмовим наказом директора підприємства з негайним повідомленням про це виробничому управлінню хлібопродуктів міністерству. Начальник ВТЛ не підлеглий директору в питаннях визначення якості й оформлення документації за якістю, складання звітності.

Розбіжності між начальником ВТЛ і директором підприємства в питаннях якості зерна і продукції вирішує вищестояща організація.

Начальник ВТЛ має право подавати директору підприємства пропозиції про притягнення до відповідальності працівників, винних у прийманні і переробці недоброякісного зерна, у допущенні погіршення якості зерна, продукції і відходів, у виробленні продукції з відступом від норм якості, стандартів, технічних умов; а також звертатися з питань якості зерна і продукції та організації контролю їхньої якості безпосередньо в обласне виробниче управління (об'єднання) і міністерство.

Заступник начальника ВТЛ керує роботою однієї з лабораторій, що входить до складу ВТЛ.

Інженер-хімік виконує всі хімічні аналізи.

Інженер-технолог контролює роботу технологічних машин за графіком, затвердженим начальником ВТЛ, перевіряє правильність складання помельних партій і вивчає технологічні властивості сировини, що зберігається. Веде відповідні журнали обліку показників якості.

Технік-лаборант керує всією роботою в зміні. Перевіряє стан лабораторії до зміни, наприкінці зміни здає лабораторію. Контролює роботу лаборантів і візувальників. Сам виконує найбільш складні аналізи з оцінки якості зерна, продукції і відходів, розміщає зерно в складах, веде журнали реєстрації проб, оформляє документи про якість при відпуску і відвантаженні зерна, муки і крупи.

Лаборант виконує аналізи з оцінки якості зерна, заповнює документи про якість за зробленими аналізами, відповідає за лабораторне устаткування, чистоту робочого місця.

Лаборант-візувальник відбирає точкові проби, складає об'єднані, середні, середньозмінні і середньодобові, оформляє на них документи, розміщує проби, знеособлює і здає зерно знеособлених проб.

Питання до самоконтролю

1. Назвіть функції виробничо-технологічної лабораторії.

2. Назвіть права та обов'язкиначальника ВТЛ.

3. Назвіть штат лабораторії і його обов'язки.

4. Які види лабораторій Ви знаєте?

5. Які кімнати повинні бути в лабораторії?

6. Які обов'язки виконує інженер-технолог?

7.Які обов'язки виконує технік-лаборант?

8. Кимможе бути скасоване розпорядження начальника ВТЛ про припинення робіт?

9. Які функції виконує центральна лабораторія?

10. Які функції виконує зернова лабораторія?

Література:

[1, с. 299-328; с. 354-364]