Витягувати пробовідбірник з насипу

Для відбору точкових проб вручну використовують щупи. Залежно від призначення щупи розрізняють: вагонні (автомобільні) ЩВ - конусного типу, амбарні, складські ЩА і мішкові ЩМ - циліндрового типу.

ЩВ	ЩА	ЩМ

Щупи складські виготовляються у вигляді штанг, які нагвинчуються.

Щупи всіх типів вводяться в зерно або продукти закритими. На потрібній глибині їх відкривають, і вони наповнюються продуктом. Конусний щуп ЩВ закривається і відкривається за допомогою стрижня, що проходить усередині порожнистої штанги, а циліндровий ЩА - поверненням внутрішнього циліндра щупа.

Щупи з штангами, що нагвинчуються, закриваються вільним переміщенням конуса на кінці штанги: при натисканні (під час введення в насип) конус, притискаючись до нижньої частини штанги, закривається.

Проби з мішків відбирають щупом в трьох доступних точках. Щуп вводять в мішок у напрямку до його середньої частини жолобком вниз, потім повертають його на 180 градусів і обережно виймають. Отвори, що утворилися в тканині мішка, закладають, зрушуючи нитки мішковини вістрям щупа. Відбір точкових проб з насипу зерна. При відборі точкових проб з насипу зерна в складах і на площадках поверхню насипу розділяють на секції площею близько 200 м² кожна. У кожній секції точкові проби відбирають у шести точках поверхні на однаковій відстані одна від одної і на відстані 1 м від стін складу і меж секції і на однаковій відстані одна від одної за схемою Г. Якщо партія зерна невелика, то допускається відбір проб у чотирьох точках секції площею 100 м² за схемою Д. Проби відбирають у трьох шарах: верхньому на глибині 10-15 см від поверхні насипу, середньому і нижньому. Загальна маса проб повинна складати близько 2 кг на кожну секцію.

* * * *

* * * * * *

Схема Г Схема Д

Відбір точкових проб при завантаженні (вивантаженні) зерна у вагони, судна, склади і силоси елеваторів. Відбирають з падаючого струменя в місцях перепаду механічним пробовідбірником чи спеціальним ковшем шляхом перетинання струменя через рівні проміжки часу протягом усього періоду переміщення партії. Періодичність відбору точкових проб залежить від швидкості переміщення, маси партії, а також стану по засміченості. Маса однієї точкової проби повинна бути не менше 100 г.

Маса партії, яка переміщається, т	Стан по засміченості
Чисте і середньої чистоти	Смітне
До 100 включно	Від кожних 3 т	Від кожних 3 т
Від 100 до 200 включно	До 5 т	До 5 т
Від 200 до 400 включно	До 10 т	До 5 т
Більше 400	До 20 т	До 10 т

Відбір точкових проб зерна в силосах елеватора і складах з похилими підлогами проводиться так само, як і відбір проб при завантаженні (вивантаженні).

Відбір проб з мішків. Установлюють кількість мішків, з яких необхідно відібрати точкові проби за нормами:

Кількість мішків в партії, шт	Кількість мішків для відбору точкових проб
До 10 включно	З кожного другого мішка
Понад 10 до 100 включно	З 5 мішків + 5 % від кількості мішків у партії
Понад 100	З 10 мішків+5 % від кількості мішків у партії

Із зашитих мішків відбирають проби мішечним щупом через рівну кількість мішків. Щуп вводять у три доступні точки мішка і відбирають точкові проби. Загальна маса їх повинна бути не менше 2 кг.

Відібрані від кожної партії точкові проби оглядають, порівнюють за зовнішнім виглядом й органолептичними показниками. Якщо буде установлена однорідність, то їх змішують, створюючи об'єднану пробу.

Об'єднаною пробою називають сукупність усіх точкових проб, відібраних від однієї партії хлібопродуктів (зерна).

Якщо установлені розходження в якості окремих точкових проб, їх розподіляють на однорідні частини і складають кілька об'єднаних проб, які будуть характеризувати окремі частини партії хлібопродуктів.

У спеціальну тару (оцинкований, залізний чи пластмасовий ящик) поміщають об'єднану пробу й аналізну картку. У картці вказують найменування виду хлібопродукту, найменування організації, якій належить хлібопродукт, номер вагона, силоса, складу чи назву судна, місце і дату відбору проби, її масу і ким відібрана проба.

З об'єднаної проби виділяють середню пробу – це частина об'єднаної проби зерна, муки, крупи, виділена для лабораторного визначення якості. Якщо маса об'єднаної проби не перевищує масу середньої проби, вона одночасно буде і середньою пробою. Для невеликих партій зерна об'єднана проба одночасно є і середньою пробою. Якщо маса об'єднаної проби значно перевищує масу середньої проби, з неї виділяють середню пробу за допомогою дільника чи формують вручну. Маса середньої проби для зерна складає 2 кг ±0,1 кг.

Формування середньодобової проби при доставці зерна автомобільним транспортом.

При надходженні від одного хлібоздавача протягом оперативної доби декількох однорідних за якістю автомобільних партій зерна формують середньодобову пробу.

Наважка – частина середньої проби, виділена для визначення окремих показників якості зерна.

Середньодобова проба – проба, що формується при надходженні від одного хлібоздавача протягом оперативної доби декількох однорідних за якістю автомобільних партій зерна.

Оперативна доба – 24 год, обчислювані з установленої години, протягом яких формують середньодобові проби.

Однорідність автомобільної партії зерна в порівнянні з партіями, які надійшли раніше, установлюють органолептично, а за вологістю і зараженістю – на основі результатів лабораторних аналізів. Якщо органолептична оцінка викликає сумнів, пробу піддають лабораторному аналізу за всіма показниками.

Середньодобову пробу формують шляхом виділення з об'єднаних проб, відібраних від кожного автомобіля (причепа), наважки зерна, маса якої становить 50 г на кожну тонну доставленого зерна.

Середньодобову пробу формують у чистій, герметичній ємності, на якій повинні бути зазначені: найменування господарства, номер бригади, культура, сорт, дата.

Об'єднана проба з першого автомобіля повинна бути не менше 2 кг, і після виділення частини зерна для середньодобової проби зберігатися до кінця формування середньодобової проби.

Якщо при незначному надходженні автомобілів середньодобова проба виявиться менше 2 кг, вона доповнюється зерном з об'єднаної проби першого автомобіля.

Формування середньодобової проби відбувається за схемою:

Порядок і терміни зберігання проб

Проби зерна і продуктів, відвантажені у всіх призначеннях (крім місцевого) зберігають протягом місяця. При відвантаженні зерна чи продукції на експорт по залізниці проби зберігають протягом 3 міс., про відвантажені морським шляхом – 6 міс. Проби від партій, що надійшли водним транспортом із-за кордону, зберігають протягом 3 міс.

Середньодобові проби зберігають протягом доби, середньозмінні – 3 доби. При надходженні рекламацій проби, за якими пред'явлені претензії, зберігаються до повного їх розгляду. При інвентаризації партій зерна і продукції проби зберігають до затвердження актів зачищення по цих партіях.

Проби продукції, призначеної для місцевого споживання, а також, котрі відбираються при контролі технологічних процесів, не зберігають.

У період заготівель при прийманні зерна проби повертають хлібоздавачу чи додають їх до зданого зерна.

Після закінчення терміну зберігання проби знеособлюють і здають завідувачам зерносховищами чи повертають на виробництво.

Лабораторія враховує проби, що надходять, і здані проби зерна в спеціальному журналі.

Проведення лабораторного аналізу середньої проби, виділеної з об'єднаної чи середньодобової проби, здійснюють за схемою:

Питання до самоконтролю

1. Що таке точкова проба?

2. Як відбирають точкові проби з мішків?

3. Як відбирають точкові проби з автомобіля?

4. Як відбирають точкові проби знасипу зерна в складах?

5. Що таке об'єднана проба зерна?

6. Що таке середньодобова проба?

7.Скільки часу повинні зберігаться середньодобові проби?

8. Що розуміють під терміном «оперативна доба»?

9. Назвіть порядок проведення лабораторного аналізу середньої проби.

10. За якою схемою відбувається формування середньодобової проби?

Література:

[1, с. 60-63]