Експериментальна частина. Фенолфталеїн – однокольоровий кислотно-основний індикатор

Фенолфталеїн – однокольоровий кислотно-основний індикатор. У кислому і нейтральному середовищі він знаходиться у знебарвленій лактоіонній формі. В лужному середовищі набуває малиново-червоний колір внаслідок утворення хіноідної структури:

Безкольорова форма форма з малиново-червоним

кольором

В сильно лужному середовищі (рН>12) малиново-червоне забарвлення фенолфталеїну зникає в результаті утворення солі бензоідної структури:

форма з малиново-

червоним кольором безкольорова форма

Зона переходу фенолфталеїну рН 8,3-10,0, точка переходу – рН 9,4.

Приготуйте ряд буферних розчинів з інтервалом рН=0,2. Інтервал рН повинен охоплювати зону переходу фенолфталеїну. Для цього використовуйте буфер борна кислота – NaOH (0,1М); рН 8,0-10,2. Вихідні розчини 0,1М борної кислоти і 0,1н NaOH змішайте у певних пропорціях, доводячи об’єм розчину до 100 мл в мірній колбі, як вказано в таблиці 1.

Таблиця 1 – Борна кислота – NaOH буфер (0,1М)

рН	0,1н NaOH, мл	0,1М борна кислота, мл	рН	0,1н NaOH, мл	0,1М борна кислота, мл
8,0	3,9		9,2	26,4
8,2	6,0		9,4	32,1
8,4	8,6		9,6	36,9
8,6	11,8		9,8	40,6
8,8	15,8		10,0	43,7
9,0	20,8		10,2	46,2

Значення рН отриманих буферних розчинів контролюйте за допомогою рН-метра.

В 10 колб налийте по 40 мл приготовлених буферних розчинів з рН 8,0-10,2 з інтервалом рН 0,2. Додайте в кожну колбу по 0,2-0,5 мл фенолфталеїну, перемішайте і дайте постояти 10-15 хвилин для встановлення рівноваги. Одну із сумішей налийте в кювету і підберіть довжину хвилі, при якій спостерігається максимальна оптична густина. Це довжина хвилі 500-560 нм (або зелений світофільтр). Визначте оптичну щільність для всих приготовлених розчинів. Кожне визначення повторіть 3-4 рази і знайдіть середнє значення. Із одержаних величин знайдіть D_max. Заповніть таблицю 2.

Таблиця 2 – Результати роботи.