Глутарова ацидемія

Була встановлена нами у двох хворих, які були направлені з синдромом Ретта після обстеження в багатьох клініках.

Тип успадкування – Х-зчеплений рецесивний та аутосомно-рецесивний. Захворювання обумовлено множинним дефіцитом мітохондріальних флавопротеїнових ацил–СоА–дегідрогеназ. I форма – глутаріл-СоА дегідрогеназа, дефект у метаболізмі лізину та триптофану, зниження карнітину; II форма - ще має назву множинна недостатність ацил-СоА-дегідрогеназ жирних кислот.

Форми: летальна, неонатальна форма з вродженими аномаліями (Х-зчеплена рецесивна ІІ А типу), неонатальна форма без вроджених аномалій (ІІ В типу), інфантильна форма (ІІ В типу), дитяча та пізня форми (легкі форми глутарової ацидемії ІІ В типу – метилмалонова-адепінова ацидемія).

Критерії діагнозу:

I форма:

· респіраторний дистрес-синдром;

· макроцефалія;

· фронто-темпоральна атрофія;

· гострі енцефалопатичні кризи (особливо у віці 6-18 місяців);

· деструкція стріатума;

· дистоніко-дискенетичні порушення;

· м’язова гіпотонія;

· блювота;

· гепатоспленомегалія;

· незвичайний запах сечі;

· анемія;

· біохімія: в сечі – підвищення рівня глутарової кислоти, 3-ОН-глутарової кислоти, підвищення глутарілкарнітину, зниження карнітину (іноді результати можуть бути нормальними).

Диференційний діагноз: інші мітохондріопатії.

II форма:

2а тип:

· хворіють переважно хлопці;

· респіраторний дистрес-синдром;

· м'язова гіпотонія;

· летаргія, кома;

· блювота;

· гепатоспленомегалія;

· незвичайний запах сечі;

· анемія;

· черепно-лицьові дизморфії, які нагадують синдром Цельвегера;

· в сечі – органічні кислоти;

· КТ: дегенерація мозку;

· аномалії ШКТ;

· полікистоз нирок;

· вроджені вади серця;

· рання маніфестація;

· тяжкий перебіг;

· рання смерть.

2в тип:

· рання маніфестація;

· тяжкий перебіг;

· рання смерть.

2в тип:

· затримка психомоторного розвитку;

· Рейє-подібний синдром;

· кардіоміопатія;

· початок на 1 році життя.

Лікування:

Вуглеводи (75% всього раціону), зниження білка (1,5г/кг/добу), липідів (3г/кг/добу), бікарбонати, рибофлавін (до 300 мг в день), карнітин (100-300 мг/кг/день). В період метаболічних кризів можливе введення глюкози з інсуліном і метиленового синього в дозі 2 мг/кг.

III форма:

3в тип:

· блювота, нудота;

· жовтяниця;

· гепатомегалія;

· м’язова слабкість;

· гіпотонія;

· в сечі: органічні кислоти.

· При КТ-атрофія білої субстанції мозку.

Лікування:

Гіповуглеводна дієта, рибофлавін, L-карнітин.

Власне спостереження:

Дитина Б., 9 місяців, направлена з діагнозом: перинатальне гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС. Мати відмічала підвищення нервової збудливості, енцефалічні кризи, аутизм, вокаліз, тремтіння підборіддя, рідкі сечовипускання, м'язову слабкість, незвичайний запах сечі.

У фенотипі звернула на себе увагу недостатня маса тіла, м'язова гіпотонія, брахіцефалія, виступаючий лоб, широке обличчя, зменшені вуха, низько розташовані, помірний мікрофтальм, косоокість, вигнута спинка носа, довгий фільтр, високе піднебіння, коротка шия, широке розташування сосків, розумова відсталість, затримка психомоторного розвитку.

Дитина захворіла в 3 місяця після масивної антибіотикотерапії, відтоді незвичайний запах поту, затримка в психомоторному розвитку.

Дані обстеження дитини:

КТ: лікворно-гіпертензійний синдром, витончено мозолисте тіло, набряк в проекціях колоносових пазух.

Біохімічні дослідження:

Тригліцериди 2,24 (1,13-норма), сечовина 11,48 (6,8-норма);

ТШХ крові: ФА, тирозин, триптофан – 5-6 мг%, підвищення рівня валіну, аланіну;

Уринолізіс: проба на білок – незначні сліди, незначні сліди кетокислот, індикану, проба на кальцій – негативна (норма – позитивна).

На підставі характеру розвитку захворювання, наявності енцефалопатичних криз, прогресуючого розвитку, підвищеного рівня триптофану встановлено діагноз глутарової ацидурії I типу і призначено відповідну дієтотерапію та патогенетичні ліки, карнітин, гліцин, коензим Q. Через тиждень мати відмітила, що дитина заспокоїлася, стала контактною, більше вживає рідини.