Делеція мітохондріальної ДНК

Вперше описана С.T.Moraes et al. в 1991 році. Захворювання має аутосомно-рецесивний тип успадкування. В основі лежить дефект ядерної ДНК, яка контролює реплікацію мтДНК. Крім спадкових форм цього синдрому, описані і набуті форми, наприклад, при застосуванні препарату зідовудіна, при лікуванні ВІЧ-інфекції. Існують 3 форми: фатальна інфантильна гепатопатія; вроджена міопатія, інфантильна міопатія.

Критерії діагнозу:

I форма:

· печінкова недостатність;

· м'язова гіпотонія;

· смерть на першому році життя.

II форма:

· м'язова гіпотонія;

· кардіоміопатія;

· судоми;

· синдром де Тоні-Дебре-Фанконі;

· в крові: лактат-ацидоз;

· зниження активності всіх ферментів дихального ланцюга;

· в біоптатах – "червоні рвані волокна";

· смерть на 1 році життя.

III форма:

· початок в перші 2 роки життя;

· м'язова гіпотонія;

· атрофія проксимальних відділів кінцівок;

· втрата сухожильних рефлексів;

· дихальні розлади;

· в крові: підвищена КФК;

· в біоптатах – "червоні рвані волокна";

· смерть на 3 році життя.

Лікування: препарати для корекції енергетичної недостатності і лактат-ацидозу.

Синдром мітохондріальної нейро-шлунково-кишкової енцефалопатії (MNGІ) (міо-нейро-шлунково-кишкового порушення й энцефалопатії)

Генералізоване порушення травлення, пов'язане з мітохондріальною дисфункцією. При цьому захворюванні дебют кишкових симптомів спостерігається чи у дитячому віці, чи у постпубертатному періоді і виявляється у виді хронічної діареї, стазу, нудоти і блювання, що призводить до виснаження і кахексії [19]. Можуть спостерігатися втрата подовжнього шару м'язової оболонки, утворення і розриви дивертикулу, кишкова склеродерма і випадки псевдонепрохідності.

Електрофізіологічні дослідження виявляють захворювання нервової системи і внутрішніх органів поряд з недостатністю провідності; біохімічно має місце лактат-ацидоз. Позакишкові симптоми відзначаються різноманітностю, однак усі вони є характерними для мітохондріопатій [78]. При цьому синдромі, крім поразки ШКТ, відзначається затримка росту; з боку головного мозку відзначається лейкодистрофія, підвищений рівень білка у цереброспинальній рідині, атаксія. У процесі розвитку хвороби у хворих з'являється офтальмоплегія, птоз, розвивається нейросенсорна глухота. У процес залучаються черепно-мозкові нерви, їхня поразка супроводжується дизартрією, дисфонією, прозопоплегією, нерідко розвивається блокада серця. У хворих спостерігається нестерпність фізичних навантажень, слабість і рвані "червоні волокна", виявлені при біопсії м'язів.

Встановлено, що при синдромі MNGІ спостерігаються множинні делеції ДНК, мутація локалізована на хромосомі 22q. Рецидиви у сибсів, висока частота споріднення батьків та відсутність передачі мутації від батьків потомству під час розмноження - усе це відповідає аутосомно-рецесивному типу спадкування [87].

Критерії діагнозу:

· затримка росту, виснаження, кахексія;

· поруушення травлення, панкреатогенна діарея;

· лейкодистрофія, атаксія;

· офтальмоплегія, птоз;

· нейросенсорна глухота.

Власне спостереження:

Хвора С., 1972 р. народження, направлена до ХСМГЦ з діагнозом: хронічний панкреатит із зовнішньосекреторною недостатністю в стадії загострення. Хронічний коліт із синдромом мальабсорбції. Дисбактеріоз 2 ст. Хронічний гастродуоденіт, дуоденогастральний рефлюкс. Хронічний холецистит з гіпомоторною ДЖВШ. Вторинна залізодефіцитна анемія. Кахексія 4 ст. Пролапс мітрального клапану 1-2 ст., дві аномальні хорди у лівому шлуночку. Хронічний пієлонефрит.

Скарги: різке прогресуюче зниження ваги (на 30 кг протягом 7 років), біль в епігастральній та мезогастральній ділянках, метиоризм, різка загальна слабість, зниження працездатності, швидка втомлюваність.

Анамнез хвороби. Вважає себе хворою з 1998 р. (до цього періоду вага складала 60-65 кг), коли вперше з'явилися болі в епігастральній ділянці та лівому підребер'ї, порушення стулу. Початок захворювання зв'язує з тривалим лікуванням антибіотиками з приводу аднекситу. Спостерігалася у гастроентеролога з діагнозом: хронічний панкреатит. Пройшла кілька курсів стаціонарного лікування в гастроентерологічному відділенні без ефекту.

Анамнез життя: народилася від 2-ї вагітності, 2-х термінових пологів, з масою 3500. З перенесених захворювань відзначає ОРЗ, краснуху, тонзилектомію, хронічний пієлонефрит, бронхіт, холецистит. Менструації з 13 років, регулярні до 1998 р., протягом останніх 1,5 років - аменорея. Вагітність у 1995 р. - термінові пологи, хлопчик часто хворіє ОРЗ, спостерігається у невропатолога з діагнозом: гіперкінетичний синдром.

Родовід обтяжений мультифакторіальною патологією (гіперкінетичний синдром, гіпертонічна хвороба, хронічний гастрит).

Фенотип: зріст 166 см, вага 35 кг, виражена кахексія (рис. 8-9). Монголоїдний розріз очей, відстовбурчені вушні раковини, сколіоз грудного відділу хребта, міопія, астигматизм, множинні стриї.

Рис. 8-9. Синдром MNGJE

(Мітохондріальна нейро-шлунково-кишкова енцефалопатія)

Дані додаткового обстеження:

· ТСХ амінокислот крові: підвищення рівня серину, пролину, гліцину, аспарагінової кислоти.

· Біохімічний аналіз крові: гіпогликемія, зниження загального білка.

· Абдомінальна эхографія: помірні дифузійні зміни паренхіми печінки, низьке розташування жовчного міхура, ознаки панкреатопатії.

· ФГДС: гіперемія нижньої третини стравоходу. Дуодено-гастральний рефлюкс. Еритематозна гастропатія. Еритематозна дуоденопатія.

· Ірригоскопія: хронічний коліт.

· ЯМРТ: коркова гіпотрофія речовини головного мозку.

· Невропатолог: психогенна анорексія.

Встановлено діагноз: мітохондріальна нейро-шлунково-кишкова енцефалопатія (MNGJE синдром).

Дане спостереження обговорене Міжнародним консиліумом у складі професора Р.Маталона (Техас, США) і професора О.Я.Гречаніної: діагноз MNGJE підтверджено. Призначено енерготропну терапію. Виробляється пошук мутації за допомогою молекулярного дослідження в США.

NARP – синдром (нейропатія, атаксія, пігментний ретиніт)

Вперше описаний I.J.Holt et al. в 1990 році. Захворювання обумовлено крапковою мутацією в позиції 8993 п.о. мтДНК. Мутація призводить до порушення активності АТФази, з’являється дефект окислюваного фосфорилювання та зниження накопичення АТФ клітиною. Тип успадкування – материнський. Був установлений нами в одному випадку. Можливе існування в одній родині синдрому NARP і синдрому Лея.

Критерії діагнозу:

· варіабельний початок маніфестації;

· нейрогенна м’язова слабкість;

· невропатія;

· атаксія;

· пігментний ретиніт;

· судоми;

· затримка психомоторного розвитку (деменція);

· спастичність;

· “рвані” червоні волокна при електронній мікроскопії.

Диференційний діагноз треба проводити зі спадковими захворюваннями, які поєднуються з атактичним синдромом і пігментним ретинітом (олівопонтоцеребелярні дегенерації, абеталіпопротеінемії, хвороба Рефсума).

Лікування не розроблено.