Як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів 8 страница

Четвертий Закон гігієни — закон позитивного впливу на навколишнє середовище людського суспільства. В результаті розвитку науки і техніки виникають нові види індустріального виробництва

(робототехніка, телемеханіка, кібернетика тощо), що робить працю людини більш продуктивною при менших затратах фізичних зусиль; сільське господарство повинне встати на колію малої індустріалізації, нешкідливої, розумної, безпечної для людини хімізації та інтенсифікації.

П'ятий Закон гігієни — закон негативного впливу забрудненого природного середовища на здоров'я людини. При контакті людини з навколишнім середовищем, забрудненим фізіологічними виділеннями, побутовими або техногенними забруднювачами в кількостях, що перевищують гігієнічні нормативи, безперечно настає зміна рівня здоров'я в сторону його погіршення. Перші повідомлення про вплив на здоров'я населення забруднення атмосферного повітря з'явились в засобах масової інформації в першій половині 20 ст. Так, 1 грудня 1930 р. в Бельгії в результаті антициклонічної погоди з температурною інверсією, що супроводжувала накопичення промислових викидів в приземному шарі атмосфери, виникли масові захворювання населення з смертельними наслідками. На протязі трьох днів було зареєстровано сотні хворих, в тому числі 63 з смертельним наслідком. Лондонські токсичні тумани в грудні 1952 р. забрали життя 3900 людей. В січні 1956 р. зареєстровано 1000, в грудні того ж року — 4000, а в грудні 1962 р. — 850 смертельних випадків в результаті отруєння населення Лондону, забрудненим атмосферним повітрям. Аналогічні випадки мали місце в США, Нідерландах тощо. Доведено, що з забрудненням навколишнього середовища пов'язано біля 70% всіх випадків захворювань, біля 60% випадків неправильного фізичного розвитку і більше половини смертельних випадків (Д.К. Соколов, 1986).

Шостий Закон гігієни — закон позитивного впливу природного навколишнього середовища на здоров'я населення. Природні чинники навколишнього середовища (сонце, чисте повітря, чиста вода, доброякісне харчування), при розумному використанні, позитивно впливають на здоров'я людей, сприяють його збереженню і укріп-

ленню. Відомо, що без харчів людина може прожити 50 днів, без води — до 5 днів, без повітря — не більше 5 хвилин. Позитивна дія чинників навколишнього середовища на організм і здоров'я ефективна при їх комплексній дії. Використання комплексу оздоровчих чинників (сонця, повітря, води, фізичної активності, повноцінного харчування та ін.) є необхідною умовою збереження укріплення здоров'я як індивідуального, так і суспільного.

Закон України "Про охорону праці" — законодавчий акт, що регламентує питання, пов'язані з трудовою діяльністю людини, введений в дію з 14.10.1992 р. Дія цього Закону поширюється на всі підприємства незалежно від форми власності та видів діяльності, та на громадян, що працюють на цих підприємствах. Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах забезпечення життя і здоров'я працюючих, повної відповідальності власника за створення відповідних умов праці, соціального захисту працівників і повного відшкодування шкоди потерпілим від нещасних випадків і професійних захворювань. Гарантії прав громадян на охорону праці регламентуються при укладанні трудового договору. Власник повідомляє громадян про умови праці, про наявність небезпечних і шкідливих чинників, про наслідки їх впливу на здоров'я працюючих, про пільги та компенсації за роботу в таких умовах. Якщо власник не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору, працівник має право розірвати трудовий договір. При цьому йому виплачується вихідна допомога не менше тримісячного заробітку. Якщо працівникові заподіяна шкода здоров'ю, власник відшкодовує втрачений заробіток у повному розмірі і надає одноразову допомогу. При стійкій втраті працездатності допомога обчислюється з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен відсоток втрати ним професійної працездатності. У разі смерті потерпілого розмір допомоги складається з п'ятирічного заробітку на сім'ю і однорічного заробітку на кожного утриманця. Закон Ук-

раїни "Про охорону праці" (ст. 14, 15) передбачає охорону праці жінок неповнолітніх. У разі приховування нещасного випадку підприємство сплачує визначену суму штрафу у десятикратному розмірі. Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про охорону праці здійснює Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори. Органи державного нагляду за охороною праці не залежать у своїй діяльності від будь-яких господарських органів чи політичних формувань, від місцевих державних адміністрацій чи Рад народних депутатів. За порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної або кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством (ст. 49).

Закон України "Про пожежну безпеку". Визначає загальні і правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форми власності. Закон прийнятий в 1993 році Верховною Радою, є правовою основою діяльності в галузі пожежної безпеки. Забезпечення пожежної безпеки покладається на керівників підприємств і уповноважених ними осіб. Власники підприємств створюють служби пожежної безпеки, розробляють комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, забезпечують дотримання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, приписів і постанов органів держпожнагляду. Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки здійснюється державною пожежною охороною. Пожежна охорона поділяється на державну, відомчу, сільську та добровільну. Органи держпожнагляду в своїй діяльності не залежать від будь-яких господарчих органів, органів державної виконавчої влади і політичних формувань. Державні інспектори пожеж-

ного нагляду мають право проводити в будь-який час пожежно-технічні обстеження і перевірки об'єктів незалежно від форм власності. Надсилати керівникам обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки. У разі порушення правил пожежної безпеки вони мають право припиняти чи забороняти роботу підприємств чи окремих виробничих дільниць. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих та інших об'єктів без дозволу органів держпожнагляду забороняється. Новоутворені підприємства починають свою діяльність після отримання на це дозволу в органах держпожнагляду.

Занулення — це навмисне з’єднання металевих частин електроустановок, які за нормальних не знаходяться під напругою, із спеціально прокладеним по ЛЕП нульовим проводом, який має надійне металеве з'єднання з нульовою точкою генератора або трансформатора. Захисна дія занулення полягає в тому, що при пробої захисної ізоляції на струмоприймачі, завдяки з’єднанню корпусу електроприймача з нульовою точкою генератора або трансформатора створюються умови для утворення великих струмів короткого замикання, які швидко відключають пошкоджене електрообладнання від електричної мережі, чим ліквідують небезпеку ураження струмом. Швидке і повне зняття напруги з пошкодженого устаткування і є основою захисної дії занулення.

Запобіжні пристрої — це захист для автоматичного відключення машини, робочого органу або зупинки процесу, якщо будь-який параметр обладнання з різних причин вийде за межі допустимих значень. До запобіжних пристроїв від механічних перевантажень належать обмежувачі підняття вантажу, регулятори частоти обертання тощо. При обслідуванні машин ретельно оглядають запобіжні пристрої і негайно усувають несправності, зупиняючи при цьому роботу обладнання.

Засмага — пігментація шкіри до коричневого кольору, яка виникає внаслідок дії ультрафіолетового проміння сонця або ультрафіолетової радіації (ртутно-кварцових ламп, електричної дуги тощо). Тривале перебування на сонці може шкідливо вплинути на здоров'я.

Засоби захисту — застосовуються для виключення або зниження дії на працюючих небезпечних або шкідливих виробничих чинників. Засоби захисту бувають колективні та індивідуальні. Засіб колективного захисту призначається для одночасного захисту двох і більше працівників. Засіб індивідуального захисту призначається для захисту одного працівника.

Засоби індивідуального захисту органів дихання — це захист від виробничих небезпек і від проникнення в середину організму, на шкіряні покрови і одяг шкідливих і небезпечних чинників. До засобів захисту органів дихання належать фільтруючі та ізолюючі протигази, респіратори, маски і ватномарлеві пов'язки.

Захисне вимикання — це швидкодіючий (швидше ніж відключення автоматичним вимикачем або запобіжниками) захист, який забезпечує автоматичне відключення електроустановки при появі в ній небезпеки ураження електричним струмом. Заземлення і занулення не завжди гарантують безпеку людей від ураження електричним струмом. Не завжди можна забезпечити і роботу занулення. У таких випадках для захисту людей від ураження електричним струмом застосовують захисне вимикання, яке швидше ніж занулення відключає пошкоджену ділянку установки і цим забезпечує захист людей від ураження електричним струмом. Захисне вимикання застосовують тільки в електричних установках напругою до 1000 В; в пересувних електроустановках з ізольованою нейтраллю генератора — як самостійний захист або одночасно із за-

земленням в умовах підвищеної небезпеки ураження електричним струмом.

Захисне заземлення влаштовують в усіх електроустановках незалежно від категорії приміщення при напрузі 380 В і більше, при змінному струмі та 440 В і більше, при постійному струмі.

Захисні споруди — це споруди для захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій. Ці споруди залежно від захисних влас-тивостей розподіляються на сховища і протирадіаційні укриття (ПРУ). В умовах надзвичайних ситуацій з цією метою можуть будуватись сховища і укриття з готових будівельних елементів, пристосовуватись підвали або укриття заглибленого типу. Сховища — це споруди, що забезпечують найбільш надійний захист населення від небезпечних і шкідливих чинників надзвичайних ситуацій. В них люди можуть знаходитись тривалий час, безпека їх забезпечується декілька діб. Надійність захисту досягається за рахунок огороджувальних конструкцій і перекриття, а також за рахунок створення санітарно-гігієнічних умов, що забезпечують нормальну життєдіяльність людей в сховищах. Сховища можуть бути вбудованими у виробничі, громадські та інші будівлі й такими, що стоять окремо. Розташовують сховища в місцях найбільшого зосередження людей, для укриття яких вони передбачені. Сховища складаються з основних приміщень. Їх розмір розраховуються на відповідну кількість людей виходячи з норми не менше 0,5 кв.м площі підлоги і 1,5 куб.м внутрішнього об'єму на людину. Електрозабезпечення і зв'язок у сховищах здійснюється від зовнішніх мереж, або автономного електроджерела. Водопостачання і каналізація здійснюється на базі загальних водопровідних і каналізаційних мереж. Передбачається створення аварійного запасу води і приймач фекальних вод, опалення від загальної системи із встановленням запірної ар-

матури для регулювання температурного режиму. У сховищах розміщують дозиметричні прилади, прилади хімічної розвідки, захисний одяг, засоби гасіння пожеж, аварійний запас інструменту, засоби аварійного освітлення, запас харчування і водосанітарне майно.

Захист від електротравматизму. Основними способами захисту людей від небезпечного наближення або доторкання до струмонесучих частин є їх надійна електроізоляція, влаштування неізольованих струмонесучих частин на недоступній висоті, застосування захисних огорож та автоматичної сигналізації при небезпечному наближенню до проводів, блокування, попереджувальні написи, знаки та плакати, ізольовані захисні засоби тощо. При пошкодженні електроустановок застосовуються такі засоби захисту: захисне заземлення, занулення, захисне вимикання, захисний розподіл електричних мереж, малі напруги, подвійна ізоляція, вирівнювання електричних потенціалів, ізолюючі вставки тощо.

Захист від статичної електрики. Основним способом захисту від статичної електрики є заземлення об'єктів, на яких нагромаджуються статичні заряди. З цією метою всі цистерни для зберігання, заправки і перевезення нафтопродуктів (бензин, газ, дизельне паливо тощо) заземлюють. Автомобільні цистерни заземлюють приєднанням до рами автомобіля металевого ланцюга, 2-3 ланки якого постійно повинні доторкатись до землі. Між кільцями трубопроводу встановлюють металеві перемички. В резервуарах покажчики рівня рідини з'єднують гнучким провідником з корпусом резервуару. Внутрішні поверхні цистерн чи резервуарів повинні бути рівними. Необхідно стежити за тим, щоб у резервуари не потрапили сторонні предмети, на яких може нагромаджуватися статична електрика. Зменшенню статичної електрики сприяє висока відносна вологість повітря у приміщенні.

Захист населення в надзвичайних ситуаціях — одна з головних задач цивільної оборони. Об'єм і характер захисних заходів визначається особливостями окремих районів та об'єктів, а також ймовірністю обстановки, яка може виникнути в результаті надзвичайної ситуації. Існують три основні засоби захисту: ° укриття населення в захисних спорудах; º розміщення в приміській зоні робітників і службовців підприємств, установ та організацій, що продовжують свою діяльність в містах, а також евакуація з цих міст населення; ° використання населенням засобів індивідуального захисту. Крім цього організуються і проводяться загальні обов'язкові навчання населення засобам захисту. Передбачаються попередження по сигналам цивільної оборони. Плануються профілактичні протипожежні, протиепідемічні та санітарно-гігієнічні заходи, рятувальні та невідкладні аварійно-поновлювальні роботи, санітарна обробка людей, обеззаражування техніки, одягу, взуття, території та споруд.

Заходи безпеки при проведенні рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт (РНАВР). При ліквідації руйнувань і пожеж на об'єктах, пошкоджень на мережах комунально-енергетичного господарства, аварій на АЕС і хімічних заводах необхідно суворо дотримуватись заходів безпеки і відповідних режимів робіт. При виконанні РНАВР на висоті використовують засоби захисту. Щоб зменшити небезпеку, ділянки робіт огороджують і позначають спеціальними знаками. Забороняється проводити роботи в завалах наодинці. Відновлювальні роботи на електролініях проводять після повного відключення джерела живлення. При ремонті електроліній не дозволяється торкатись проводів і з'єднаних з ними металевих деталей. При роботі на мережах водогонів, каналізацій, на газових мережах працюючі забезпечуються ізолюючими протигазами. На загазованих ділянках дозволяється працювати в ізолюючих протигазах чи фільтруючих з додатковим пат-

роном, і використовувати, інструмент з кольорового металу чи обміднений. Забороняється використовувати воду при гасінні пожеж, коли горить натрій, магній, електронна стружка, а також матеріали, що зберігаються з карбідом кальцію і негашеним вапном, при горінні електроустаткування, що знаходиться під напругою, резервуарів з бензином та іншими горючими рідинами. Для їх гасіння слід використовувати хімічно-пінні засоби пожежогасіння. Безпека робіт при радіоактивному забрудненні вимагає дотримання встановленого режиму, який регламентує максимально допустимий час перебування людей в уражених зонах.

Заходи запобігання пожежам. Для запобігання пожежам розробляються організаційні, експлуатаційні, технічні, режимного характеру, пожежно-евакуаційні, тактико-профілактичні, будівельно-конструктивні й інші заходи. До організаційних заходів відносять правильне технологічне розміщення машин, обладнання з дотриманням певних проходів; недопущення захаращення приміщень, проходів, під'їздів тощо. Експлуатаційні заходи передбачають такі режими експлуатації машин і обладнання, в результаті яких повністю виключається можливість виникнення іскор і полум'я при роботі машин, контакту нагрітих деталей обладнання з горючими матеріалами. До технічних належать заходи, що стосуються правильного монтажу та експлуатації електрообладнання, печей тощо. До заходів режимного характеру відносять заборону палінню, запалювання вогню, сірників тощо. Тактико-профілактичні заходи передбачають швидку дію пожежних команд, своєчасне встановлення і на об'єктах первинних засобів вогнегасіння. Заходи запобігання пожежам від розрядів статичної та атмосферної електрики зводяться до влаштування заземлення і блискавкозахисту об'єктів. Заходи будівельно-конструктивного характеру здійснюють у процесі проектування і будівництва, застосуванням протипожежних конструкцій будівель, влаштуванням проїздів, проходів та ін.