Перелік питань, які взяті за основу при складанні тестів до підсумкового модульного контролю 2

1. Аміноспирти та амінофеноли. Добування, хімічні властивості.

2. Будова, класифікація і номенклатура альдегідів та кетонів аліфатичного і ароматичного рядів.

3. Хімічні властивості альдегідів та кетонів. Реакції за карбонільною групою (механізм реакцій нуклеофільного приєднання, приєднання-відщеплення), α-атому Карбону, альдольна та кротонова конденсації, реакції відновлення та окиснення, полімеризація та поліконденсація. Якісні реакції. Специфічні реакції альдегідів ароматичного ряду.

4. Хінони. Способи добування та хімічні властивості.

5. Класифікація, номенклатура, ізомерія і способи добування насичених, ненасичених та ароматичних монокарбонових кислот.

6. Електронна будова карбоксильної групи. Хімічні властивості насичених монокарбонових кислот. Вплив природи замісників у вуглеводневому радикалі на реакційну здатність кислот.

7. Хімічні властивості ненасичених монокарбонових кислот. Реакції за карбоксильною групою і вуглеводним радикалом. Приєднання проти правила Марковникова.

8. Хімічні властивості ароматичних монокарбонових кислот. Орієнтувальна дія карбоксильної групи в реакціях за бензеновим ядром.

9. Класифікація, номенклатура та способи добування дикарбонових кислот. Хімічні властивості дикарбонових кислот як біфункціональних сполук.

10. Естери. Способи добування. Реакція естерифікації та її механізм.

11. Кислотний та лужний гідроліз естерів. Механізми кислотного та лужного гідролізу. Хімічні властивості естерів, їх ацилююча здатність.

12. Малоновий естер, його будова. Використання малонового естера в органічному синтезі.

13. Воски. Мила. Твіни.

14. Будова, номенклатура та способи добування ангідридів карбонових кислот. Хімічні властивості ангідридів карбонових кислот.

15. Будова, номенклатура, способи добування, хімічні властивості галогенангідридів карбонових кислот.

16. Аміди кислот. Хімічні властивості. Будова амідної групи. Кислотно-основні властивості.

17. Номенклатура, ізомерія, способи добування галогенозаміщених карбонових кислот. Кислотні властивості та їх залежність від кількості та розміщення атомів галогену у вуглеводневому радикалі.

18. Хімічні властивості галогенозаміщених карбонових кислот. Підвищена рухливість галогену біля α-атома Карбону.

19. Номенклатура, ізомерія і способи добування гідроксикислот. Хімічні властивості гідроксикислот як біфункціональних сполук. Відношення α-,β-,γ-гідроксикислот до нагрівання. Якісна реакція на α-гідроксикислоти.

20. Номенклатура, ізомерія і способи добування фенолокислот. Хімічні властивості саліцилової кислоти. Похідні саліцилової кислоти як лікарські засоби.

21. Номенклатура і способи добування оксокислот. Специфічні властивості оксокислот, зумовлені взаємним розташуванням функціональних груп.

22. Ацетооцтовий естер. Добування, таутомерія, двійчаста реакційна здатність. Кислотне та кетонне розщеплення ацетооцтового естеру.

23. Номенклатура, ізомерія, способи добування та хімічні властивості амінокислот. Специфічні реакції на α-, β-, γ-амінокислоти.

24. Похідні карбонатної кислоти. Фосген, уретани, карбамінова кислота, хімічні властивості сечовини. Біурет, уреїди, уреїдокислоти.

25. Будова і номенклатура три-, чотиричленних гетероциклів з одним гетероатомом. Хімічні властивості оксирану, азиридину, оксетану і азетидину.

26. Будова і номенклатура п'ятичленних гетероциклів. Ароматичний характер п'ятичленних гетероциклів з одним гетероатомом. Реакції S_Е фурану, піролу та тіофену. Ацидофобність фурану і піролу.

27. Кислотні властивості піролу. Реакційна здатність піролід калію.

28. Фурфурол. Добування, хімічні властивості. Синтез фурациліну.

29. Добування і хімічні властивості індолу. Індиго. Добування і властивості. Лактам-лактимна таутомерія ізатину.

30. Номенклатура і будова п'ятичленних гетероциклів з двома гетероатомами. Ароматичність. Кислотно-основні властивості азолів. Азольна таутомерія. Реакції відновлення і заміщення в ряду азолів.

31. Синтез піразолону-3, таутомерія піразолону-3 і застосування в синтезі лікарських препаратів.

32. Бензімідазол та 2-амІнотіазол. Добування і хімічні властивості.

33. Номенклатура шестичленних гетероциклів з одним гетероатомом. Властивості гетероциклів групи пірану. α-, γ-Пірони. Солі пірилію. Конденсовані похідні піронів - кумарин, флавон, ізофлавон.

34. Добування і хімічні властивості піридину. Реакції за участю гетероатома, електрофільне і нуклеофільне заміщення у ядрі, відновлення та окиснення.

35. Гідрокси- і амінопіридини. Добування, таутомерія, кислотно-основні властивості.

36. Піридинкарбонові кислоти і їх функціональні похідні. Добування, властивості, застосування в медицині (вітамін РР, кордіамін, ізоніазид, фтивазид).

37. N-Оксид піридину. Одержання і особливості хімічних властивостей.

38. Добування і хімічні властивості хіноліну і його похідних (гідрокси-, амінохіноліни).

39. Добування і хімічні властивості ізохіноліну.

40. Синтетичні способи добування акридину та його хімічні властивості.

41. 9-Аміноакридин. Добування, хімічні властивості.

42. Класифікація, ізомерія та номенклатура шестичленних гетероциклів з двома гетероатомами. Синтез барбітурової кислоти.

43. Кислотні властивості барбітурової кислоти і барбітуратів. Кето-енольна і лактам-лактимна таутомерія барбітурової кислоти.

44. Ароматичні і основні властивості діазинів на прикладі піримідину. Реакції нуклеофільного і електрофільного заміщення. Піримідинові основи (урацил, тимін, цитозин).

45. Номенклатура конденсованих систем із гетероциклів. Пурин і його похідні (гіпоксантин, ксантин, сечова кислота).

46. Сечова кислота. Будова, таутомерія кислоти і її кислотно-основ­ні властивості. Урати.

47. Властивості пуринових основ (аденін, гуанін). Значення азотистих основ у фізіології живих організмів і медицині (АТФ).

48. Класифікація, будова, номенклатура та способи добування моносахаридів. D - і L -стереохімічні ряди. Карбонільно-ендіольна та цикло-ланцюгова таутомерія моносахаридів. Епімерні монози.

49. Хімічні властивості моносахаридів. Глікозиди.

50. Будова і номенклатура дисахаридів. Відновлювальні і невідновлювальні дисахариди.

51. Хімічні властивості дисахаридів. Інверсія сахарози.

52. Гомополісахариди: крохмаль, глікоген, целюлоза, декстрини. Гідроліз полісахаридів. Похідні целюлози (нітрати, ацетати, ксантогенати).

53. Протеїногенні амінокислоти. Пептиди. Білки.

54. Нуклеїнові кислоти.

55. Омилювальні ліпіди. Простагландини.

56. Терпени. Моноциклічні терпени (ментан, ментол, лимонен), їх хімічні властивості.

57. Біциклічні терпени. Камфора. Синтез, хімічні властивості.