Актуальність теми. Галогенопохідні вуглеводнів є важливими сполуками з двох причин

Галогенопохідні вуглеводнів є важливими сполуками з двох причин. По-перше, це сполуки з високорухливими атомами галогенів, які можна заміщувати на інші атоми або атомні групи (– ОН, – NH₂, – CN тощо). Тому галогенопохідні вуглеводнів застосовують як вихідні і проміжні речовини для органічного синтезу і, зокрема, для синтезу лікарських препаратів. По-друге, введення галогену в молекули вуглеводнів зумовлює сильний вплив на фізіологічну активність сполук. Наприклад, метилхлорид, етилхлорид, хлороформ, фторотан, трихлоретилен проявляють наркотичну дію, йодоформ – антисептичну дію. Перфторвуглеводні (продукти вичерпного фторування вуглеводнів) володіють здатністю розчиняти і переносити кисень кров’яним руслом, що дуже важливо при великих втратах крові. Наявність у молекулі атома Брому зумовлює заспокійливу дію препаратів.

Спирти та тіоспирти – це сполуки з високою та різноманітною реакційною здатністю. Багато хімічних перетворення цих сполук відбуваються в живих організмах. Етиловий спирт застосовують у медицині як антисептичний засіб та розчинник для виготовлення багатьох настоянок, екстрактів тощо. Аліловий спирт слугує сировиною у хімічній промисловості для одержання гліцеролу, а бензиловий спирт – в парфумерії як фіксатор запаху та для виготовлення засобу проти корости (бензилбензоату). Етери (похідні спиртів) також відіграють важливу роль. Діетиловий етер використовують як засіб для наркозу, анізол та фенетол - у виробництві духмяних засобів.

Феноли також мають важливе медико-біологічне значення та практичне застосування. Їх використовують як вихідні і проміжні продукти для синтезу лікарських препаратів (саліцилова кислота, аспірин, парацетамол, фенацетин та ін.). Фенол утворюється в організмі в результаті метаболізму, він та його похідні – резорцинол, крезоли та тимол використовують як антисептичні засоби. Пікринова кислота (вибухова сполука) використовується при виробництві азобарвників та як реагент у фармацевтичному аналізі. α -Нафтол застосовують у виробництві азобарвників та інших похідних, а β -нафтол - у виробництві антиоксидантів, а також, як реагент у фармацевтичному аналізі.

Тому знання про дані сполуки є необхідною базою для вивчення наступних розділів органічної хімії та успішного засвоєння в подальшому медико-біологічних та фармацевтичних дисциплін.