Греченко В. А. Історія України. Ським проектом кожна з двох палат мала самостійну прези­дію; уряд повинен був формуватися за участю обох палат

ським проектом кожна з двох палат мала самостійну прези­дію; уряд повинен був формуватися за участю обох палат. Проектом передбачалося також перевести союзні наркома­ти закордонних справ і зовнішньої торгівлі з розряду злитих у розряд об'єднаних (директивних). Три об'єднані комісаріа­ти (Робсельінспекції, Наркомпрод та Наркомпраці) пропону­валося перевести в розряд самостійних. Але й ці пропозиції навряд чи могли надійно забезпечити суверенітет республік. Запропонована Україною концепція «нового етапу федерації» хибувала на половинчатість; вона абсолютизувала механізми державності, питання про розвиток місцевого самоврядування на радянській основі навіть не ставилося. Проте в разі враху­вання українських пропозицій можна було розраховувати на головне: ліквідацію монополії центру на прийняття політич­них рішень без погодження з республіками. Це, у свою чергу, могло б дати імпульс для оновлення основоположних принци­пів національної політики, послідовного проведення курсу на коренізацію апаратів, здійснення національно-культурної ре­форми. Конструктивна позиція України могла стати основою й для тверезого прогностичного аналізу всього комплексу рі­шень, що приймалися у 1922-1923 pp. у галузі міжнаціональ­них відносин.

Ураховуючи таку позицію, керівництво РКП(б) створило комісію для підготовки вдосконаленого проекту федеративних відносин. Проект Сталіна передбачав «автономізацію» рес­публік, тобто поглинання неросійських республік Росією. Для задоволення інтересів інших народів він пропонував їм куль­турну автономію в межах Російської республіки. Вірменія та Азербайджан підтримали цей проект, Грузія та Україна запере­чували, Білорусія утрималась. Проти нього виступив і Ленін, запропонувавши утворити новий союз —федерацію рівноправ­них республік. При цьому назва «Росія» перестала бути назвою держави, але статус республіканських компартій як обласних організацій єдиної партії, підпорядкованість основних респуб­ліканських наркоматів Москві залишалися, що не змінювало суті держави.

10 грудня 1922 р. в Харкові відкрився VII Всеук­раїнський з'їзд Рад. Його делегати схвалили де­кларацію про утворення Союзу РСР і проект основ Конституції СРСР. ЗО грудня 1922 р. відбувся І з'їзд Рад СРСР. З 2215 делегатів 364 представляли Україну. За пропозицією керівника делегації УСРР М. В. Фрунзе з'їзд в основному затвердив Декларацію про утворення Союзу РСР і Союзний договір. Як і раніше, голов-

Модуль 3. Новітня історія України

ні питання політики входили до компетенції союзного уряду. Утворювався об'єднаний ЦВК СРСР на чолі з головами ЦВК чотирьох союзних республік. Від України до нього ввійшов. Петровський.

Юридичне оформлення Радянського Союзу відбулося на П з'їзді Рад СРСР (січень 1924 p.), який прийняв конституцію, що складалися з двох частин: Декларації й Договору про ут­ворення СРСР. Проте союзного договору так і не було підпи­сано. Замість документа, який повинен був мати міжнародний характер, було підписано внутрідержавний акт — Конститу­цію СРСР. З утворенням СРСР міжнародно-правовий статус України істотно змінився. Фактично вона стала автономним утворенням у складі Радянської Росії. Проте УСРР стала на­ціонально-територіальним утворенням з власними (хоч і умов­ними) кордонами, своїм (хоч і з обмеженою компетенцією) ад­міністративним апаратом. Усе це було кроком назад порівняно з українською державністю 1917-1920 pp.

18 жовтня 1921 р. створено Кримську Автономну Радянсь­ку Соціалістичну Республіку у складі РРСФР. Державними мовами визнано російську і татарську; з 26 утворених районів 7 визначено як татарські, 1 — німецьким, 1 — єврейським, 17 —змішаними.

У 1925 р. у зв'язку з входженням України до складу СРСР були внесені зміни в Конституцію УСРР. У ній фіксувався той факт, що УСРР ставала складовою частиною єдиної союзної де­ржави. У 1929 р. булао затверджено нову Конституцію УСРР. Вона визнавала перевагу союзних органів над республікансь­кими. У Конституції закріплювалось утворення у складі УСРР Молдавської АСРР. Вибори були нерівними, багатоступеневи­ми з відкритим голосуванням. Частина виборців (за класовою ознакою) позбавлялася виборчих прав.