Суспільні рухи

маєтків та садиб було розгромлено; царські війська жорстоко розправилися з повстанцями.

Активізувалося й студентство. У вищих навчальних закладах Києва, Харкова, Одеси, Катеринослава влаштовувалися збори, де висувались вимоги академічних свобод. Царський уряд зму­шений був піти на часткові поступки, дозволивши під наглядом начальства створювати гуртки, каси, бібліотеки.

Розвивався національний рух. Викладачі вузів, демократич­на інтелігенція виступали проти переслідувань української мови. Святами української культури стали відкриття у 1903 р, в Полтаві пам'ятника основоположнику української літератури І. П. Котляревському, відзначення в тому ж році 35-річчя му­зичної діяльності композитора М. В. Лисенка.

Активізація суспільно-політичних рухів сприяла утворенню перших політичних партій в Україні. У 1891 р. було засновано таємне товариство «Братство тарасівців», куди входили пред­ставники молодої інтелігенції з Києва, Харкова, Одеси, Полта­ви. Ідеологами й лідерами товариства були Іван Липа, Борис Грінченко й Михайло Коцюбинський. В їхній програмі місти­лися вимоги широкої політичної автономії України, захист прав українського народу. Члени товариства критикували старше покоління українофілів за аполітичність і культурницьку обме­женість. Товариство проіснувало до 1898 р.

Політичну лінію «Братства тарасівців» продовжила Револю­ційна Українська партія (РУП). її було створено в 1900 р. в Харкові. Метою партії була боротьба за