Урбанізація

248 тис, Харків — 174 тис, Катеринослав — 113 тис Міське насе­лення складало 13,6 %. Перший телефон було встановлено в Одесі у 1882 p., а перший трамвай пущено в 1892 р. — у Києві.

Урбанізація мало стосувалась українців, яких у 1897 р. було 73 % загальної кількості населення. (Усього населення України складало 23,4 млн осіб.) Лише трохи більше 5 % українців про­живало в містах, 38 % росіян, євреїв — 45 %. Росіяни становили 12 % населення — це були гірники, металурги, державні служ­бовці. Швидко зростала єврейська меншість, що досягла майже 8 % загальної кількості населення (у Російській імперії зага­лом — 4 %) і домінувала в торгівлі та банківській справі.

Сільське господарство України йшло так званим прусським шляхом, коли поміщицьке землеволодіння зали­шалось пануючим. Існувало дві системи господа­рювання: капіталістична (вільнонаймана праця

використання техніки й агротехніки); відробіткова, коли селя­ни, не маючи змоги вижити за рахунок своїх наділів, змушені були орендувати в поміщиків землі й за це відробляти на їхніх землях своїм інвентарем і худобою.

Змінювалася структура сільськогосподарських культур, що вирощувались. Перевага надавалась тим, які йшли на експорт (пшениця, ячмінь, тютюн). Україна давала 27 % (740 млн пудів) валового збору хліба Європейської Росії. Урожайність досягла в кінці століття 7,5 ц. з га. Швидко зростала кількість посівів картоплі (основного харчового продукту бідноти): 1870-1900 pp. — утроє й цукрових буряків — у 4,5 рази.

У цей час в Україні нараховувалося 2,5 млн. селянських гос­подарств (бідноти — 60 %, середняків — 25 %, куркулів — 15 %). У середньому на бідняцький двір припадало 4 дес землі, серед­няцький — 8, куркульський — 15.

У результаті швидкого розвитку промисловості зростала кількість робітників — людей, що жили на зарпла­ту, отриману за продаж своєї робочої сили. У