Модуль 2. Нова історія України

Тактика досягнення цілей у різних течій товариства суттє­во відрізнялися^: помірковані вважали можливим реалізувати їх еволюційним шляхом, за допомогою реформ, пропаганди, просвітництва. Радикальна частина на чолі з Т. Г. Шевченком виступала за революційний шлях — повстання народу.

Члени товариства, окрім розроблення теоретичних доку­ментів, займалися практичною діяльністю. Вона була пов'язана з пропагандою своїх поглядів і поширенням програмних доку­ментів братства, революційних творів Шевченка, просвітниць­кою діяльністю, залученням нових учасників, установленням зв'язків з діячами інших опозиційних рухів.

Кирило-Мефодіївське товариство проіснувало недовго (до березня 1847 р.), тому розгорнути широкої діяльності не змог­ло. Про його діяльність царському уряді доніс зрадник, і членів товариства було заарештовано й відправлено на заслання в різні губернії Росії під нагляд поліції без права повернення на Украї­ну і з забороною займатися освітянською діяльністю. Найтяжче покарали Т. Г. Шевченка, якого віддали в солдати, заборонив­ши писати й малювати.

Значення діяльності товариства в тому, що воно розробило теоретичні засади національного відродження України, висуну­ло демократичні, антикріпосницькі, антицаристські гасла, стало першою українською політичною організацією.

До 30-х pp. XIX ст. належать початки національного відродження і на західноукраїнських землях. У цей період центром національного руху стає Львів, а його авангардом виступає громадсько-

культурне об'єднання «Руська трійця* (з 1833 p.). Його за­сновники Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головаць-кий — на той час студенти Львівського університету — розмо­вляли українською («руською») мовою, звідси й назва об'єднання. Вони боролися проти політичного, соціального, Духовного гноблення, за розвиток національної самосвідо­мості українського народу. Цьому була підпорядкована нау­ково-дослідна, публіцистична діяльність «Руської трійці». Вони виступали за розвиток національної літературної мови на народній основі, проти спроб латинізації письменства. Ха­рактерною особливістю їх літературної діяльності було те, що вона здійснювалася в дусі романтизму. У 1836 р. вони видали в Будапешті альманах «Русалка Дністровая*, який за змістом (возвеличення історії України, поетизація народних героїв — Морозенка, Довбуша) та формою (народна мова, фонетичний правопис) був феноменальним явищем тогочасного літера­турного та суспільно-політичного процесів. Цей твір високо

Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

оцінювали Т. Г. Шевченко та I. Я. Франко. Австрійський ур_Яд конфіскував практично весь тираж альманаху, а видавців пос­тавив під нагляд поліції.

Діяльність «Руської трійці» започаткувала новий етап у розвитку національного руху на західноукраїнських зем­лях, перехід від культурологічних проблем до соціально-по­літичних.