Г) Корекція загального стану

У післяопераційному періоді слід уважно стежити за загальним станом пацієнта для своєчасного виявлення і корекції фак­торов, що несприятливо позначаються на перебігу раневого процесу (анемія, гіпопротеїнемія, недостатність кровообігу, наруше­ния водно-електролітного балансу і ін.).

(3) ЗАГОЄННЯ РАН І ЗНЯТТЯ ШВІВ

Використання вказаних методів профілактики ускладнень і ле­чения операційних ран в переважній більшості випадків обеспе­чивает їх загоєння первинним натягненням. Закінченням цього про­цесса є утворення післяопераційного рубця.

Таблиця 4.1 Термінів загоєння ран залежно від їх локалізації

Формально рана стає рубцем після зняття швів. Терміни зняття швів (відповідно терміни загоєння рани) визначаються локалізацією рани і станом хворого.

Різні терміни загоєння ран різної локалізації (таблиця. 4.1) перш за все пояснюються особливостями кровообігу. На обличчі, передній поверхні шиї кровопостачання дуже хороше, рани зажи­вают швидко на нижній кінцівці, особливо на стопі, кровопостачання гірше — рани гояться довше.

Наявність в загальному стані хворого чинників, несприятливо вли­яющих на перебіг раневого процесу (літній вік, анемія, сопут­ствующие захворювання і ін.), збільшує терміни загоєння.