Б) Особливості фази запалення

У першому періоді явища запалення виражені значно більше і очищення рани протікає набагато длительнее. Фагоцитоз і лізис девитализированных в результаті травматизации або дії микроорга­низмов кліток викликає значну концентрацію токсинів в окру­жающих тканинах, підсилюючи запалення і погіршуючи мікроциркуляцію. Рану з розвинутою в ній інфекцією характеризує не лише нахожде­ние в ній великої кількості мікробів, а і їх інвазія в тканини, що оточують рану. На кордоні проникнення мікроорганізмів утворюється виражений лейкоцитарний вал. Він сприяє відмежуванню здо­ровых тканин від інфікованих. Поступово відбувається демарка­ция, лізис, секвестрація і відторгнення нежиттєздатних тканин. Рана поступово очищається. У міру розплавлення ділянок некрозу і вса­сывания продуктів розпаду наростає інтоксикація всього організму. Про це свідчать всі загальні прояви, характерні для раз­вития раневої інфекції. Тривалість протікання першої фази за­живления залежить від об'єму пошкоджень, характеристики микрофло­ры, стану організму і його опірності. В результаті в кінці першої фази після лізису і відторгнення некротичних тканин образу­ется ранева порожнина і настає друга фаза — фаза регенерації, осо­бенность якою полягає у виникненні і розвитку грануля­ционной тканини.