Форми і методи виховної роботи класного керівника

Реалізація цілей, змісту виховної діяльності класного керівни­ка здійснюється в основному на класній годині, яка проводиться в певний день тижня у відведений час.

Виховна година виконує три основні функції: освітню, цінніс­но-орієнтовну, стимулюючо-дійову.

Освітня функція передбачає роботу по оволодінню або роз­ширенню знань школярів з питань етики, естетики, політики; з питань наук, що не знайшли відбиття в навчальних програмах, але цікавлять учнів та ін.

Ціннісно-орієнтовна пов'язана з першою, але головним є не лише збагачення знаннями, а і формування певного ставлення до оточуючої дійсності, що спонукає людину до оцінювання явищ, дій, вчинків, теорій та ін.

Стимулюючо-дійова функція спрямована на формування по­треб школярів до реальних практичних дій.

Класна година в цьому випадку може бути стартом для конк­ретної діяльності учнів.

Кожна з функцій може бути реалізована при проведенні лек­цій, бесід, диспутів, конференцій, оглядів газет, журналів, обгово­рення статей, театральних спектаклів, кінофільмів, участі в про­веденні свят, збору легенд, казок свого народу, діяльності, спрямованій на вивчення рідного краю, його історії, звичаїв, повер­нення забутих імен національних героїв тощо.

Цікавими для школярів є такі форми організації виховної дія­льності, як усні журнали («У світ цікавостей», «Перегортаючи сто­рінки календаря», «Новини науки і техніки»), заочні подорожі, які дозволяють використовувати географічні карти, кінокадри, твори живопису тощо, «Трибуна депутата» та ін.

Планування роботи класного керівника

Планування значною мірою визначає результати та ефектив­ність роботи класного керівника, тому що воно дозволяє упоряд­ковувати педагогічну виховну діяльність, забезпечуючи її рівномір­ність, систематичність, наступність.

При складанні плану роботи необхідно дотримуватися низки вимог:

1. Чітке визначення мети.

2. Орієнтація на реалізацію потреб, інтересів дітей, їх розви­ток, що передбачає врахування пропозицій школярів і батьків, вивчення їх цінностей.

3. Відображення в плані основних подій держави.

4. Передбачення різних видів діяльності, розвиток їх активно­сті, творчості.

5. Орієнтація на різнобічність змісту, форм і методів роботи, спрямованих на розвиток інтересів, здібностей дітей.

6. Передбачення умов для вибору школярами різних видів, форм діяльності, способів вираження своєї позиції.

7. Забезпечення наступності у змісті, формах діяльності, ви­ключення дублювання, врахування попереднього досвіду, бачен­ня перспективи.

8. Конкретність, реальність, обґрунтованість роботи, яка пла­нується, що передбачає врахування особливостей учнівського і педагогічного колективів, рівнів їх розвитку, традицій та ін.

9. Врахування таких джерел для складання плану: матеріалів, рекомендацій педагогічних і методичних досліджень з питань ро­боти класного керівника;

— передового досвіду класних керівників;

— можливостей школи, батьків, громадськості, оточуючих школу підприємств, культурних закладів;

— традиційні свята навчального року;

— традиції школи, класного колективу;

— події, факти, пов'язані з життям країни, міста, села;

— події, дати, пов'язані з життям видатних людей;

— загальношкільні плани;

— попередні плани класного керівника тощо.

Класний керівник може складати різні плани на рік, півріччя, чверть, місяць, тиждень, день.

Основним документом у роботі класного керівника є план на півріччя або рік. Загальноприйнятої структури плану роботи клас­ного керівника немає, кожен повинен творчо підходити до його складання. Тому існують різні варіанти складання планів. Проте план передбачає короткий аналіз педагогічної роботи за поперед­ній час, визначення цілей і завдань роботи з колективом учнів, педагогічним колективом, з батьками і громадськістю. Варіанти форм планів представлено в таблицях 9, 10.

Ефективність виховної роботи класного керівника визначається вивченням результатів його діяльності, тобто встановленням того, які позитивні зміни відбулися в учнівському колективі, в їх взає­мовідносинах між собою, з учителями, батьками, у рівні вихова­ності школярів, розвиткові окремих якостей та ін.