Методики оцінки міжнародної конкурентоспроможності країн

У теорії та практиці МЕВ розрізняють такі методики оцінки к-сті країн:

· Оцінювання окремих показників, які характеризують вартісні результати вир-ва, чи використ.певних ресурсів

· Оцінювання на основі системного підходу з використанням як статистичних показників, так і результатів моніторингу

Однак чи це окремі показники, чи комплексні методики, здебільшого, визначають на таких рівнях:

· мікрорівень, на якому визначається конкурентоспроможність фірми з допомогою таких показників як прибутковість, рентабельність, продуктивність праці, ліквідність і кредитоспроможність, а також — якість продукції, ступінь задоволеності споживачів та інші;

· мезорівень, на якомувизначаютьконкурентоспроможністьгалузі та кластерів з допомогоюсередніхпоказниківдіяльностіфірмпевноїгалузі, а також, використовуючиторгівельніпоказники;

· макрорівень, на якому визначають конкурентоспроможність країни за допомогою таких показників як динаміка прибутків населення, ефективність використання усіх видів ресурсів, темпи інфляції, рівень зайнятості, сальдо торговельного балансу, питома вага високотехнологічного експорту та інші.

Конкурентоспроможність країни визначається –

· з позиції участі нац. економіки в міжнар.торгівлі, за такими показниками як питома вага країни на світових ринках,імпортні квоти.

· З позиції продуктивності використання ресурсів, постійне підвищення нац.фірмами продуктивності,розвиток ними якостей, необхідних для завоювання міцних конкурентних позицій в нових,, технологічно складних сферах

· З позиції спроможності підвищувати рівень життя в країні через підвищення зайнятості та продуктивності.

· \