Поняття про потреби та їх види. Економічні блага та їх класифікація

Потреби — це внутрішні збуджуючі стимули діяльності людини. Це стан незадоволення, який людина хоче змінити, або задоволення, яке вона хоче продовжити.

Суть її полягає в тому, що людина постійно відчуває певний набір сильно виражених потреб, які об’єднуються в групи і утворюють ієрархію; потреби, які незадоволені, стимулюють людину до дій; задоволені потреби не мотивують людей; звичайно людина відчуває одночасно декілька потреб, що знаходяться в комплексній взаємодії; якщо одна потреба задовольняється, на її місце постає інша; потреби більш низького рівня потребують першочергового задоволення, а потреби більш високого рівня починають активно впливати на людину після того, як задоволені потреби більш низького рівня; потреби більш високого рівня можуть бути задоволені більшою кількістю варіантів, ніж потреби більш низького рівня.

А. Маслоу дав класифікацію усіх потреб людини і зобразив їх у вигляді піраміди (ієрархії): першими потребами людини є ті, що пов’язані з її виживанням. Інакше кажучи, люди перш за все концентрують увагу на основних фізіологічних потребах – в їжі, повітрі, воді, необхідність мати житло, статева незадоволеність, тобто ті, які людина повинна задовольняти для підтримки свого організму в життєдіяльності. Такі потреби значною мірою пов’язані з фізіологією людини. Люди, які працюють в основному для того, щоб задовольнити фізіологічні потреби, мало цікавляться змістом роботи.

Вони концентрують свою увагу на оплаті, умовах праці, комфорту на робочому місці, можливості уникнути втомленості і ін.

Потреби безпеки і впевненості в майбутньому включають потреби в захисті від фізичних і психологічних небезпек з боку оточуючого світу і впевненість у тому, що фізіологічні потреби будуть задоволені в майбутньому.

Соціальні потреби (потреби приналежності) включають в себе місце в групі або родині, у почутті, що людину приймають інші, почутті соціальної взаємодії, прихильності і підтримки.

Потреби в повазі включають потреби в самоповазі, особистих досягнень, компетентності, повазі з боку оточуючих, визнанні.

Потреби самоактуалізації — бажання людини стати тим, ким вона може бути, цілком реалізувати свої здібності, потенціал особистості.

Оскільки з розвитком людини як особистості розширюються її потенційні можливості, потреба самоактуалізації ніколи не може бути цілком задоволена.

Тому і процес мотивації людини через потреби нескінченний.

Для управління людьми необхідно, щоб невелика заробітна плата забезпечувала їм виживання та робочі умови не занадто ускладнювали життя.

Потреби безпеки пов’язані з прагненням та бажанням людини знаходитись в стабільному та безпечному стані, що захищає від страху, болі, хвороб та інших страждань, які може принести йому життя.

Блага — матеріальні речі та послуги, які використовуються для задоволення потреб людини.

Певні блага існують у природному вигляді, людина ними користується, але вони не є об'єктом економічної діяльності. Інші можна отримати внаслідок економічної діяльності, але в кількості, обмеженій рівнем розвитку виробництва, наявністю сировинних ресурсів, технологій. Отже, існує проблема обмеженості економічних благ стосовно потреб (проблема відносної рідкісності).

Економічне благо можна використовувати для задоволення кількох потреб, водночас економічна потреба може бути задоволена за рахунок кількох благ. В економічній діяльності люди для досягнення своїх цілей використовують засоби, яких інколи буває недостатньо і які можна застосувати по-різному. Цінність блага визначається інтенсивністю потреби (величина психологічна, змінювана залежно від індивіда) та наявною кількістю блага, здатного задовольнити цю потребу.

Залежно від критеріїв оцінки існують різні класифікації економічних благ. Так, за терміном використання їх поділяють на довгострокові та короткострокові. Довгостроковими є блага тривалого користування, які задовольняють одну і ту ж потребу неодноразово. Короткотерміновими є блага разового споживання.

За часом використання блага поділяють на теперішні й майбутні. Є блага взаємозамінні (замінники чи конкуруючі у споживанні) і взаємодоповнювані (комплементарні). Взаємозамінні блага можуть замінювати одне одного в задоволенні певної потреби, їх не потрібно перетворювати, наприклад: маргарин і вершкове масло, олія соняшникова і оливкова, автомобілі різних марок. Інші можуть задовольняти потреби тільки тоді, коли використовуються разом, наприклад: чай і цукор, автомобілі та бензин. Доповнюваність і взаємозамінюваність благ мають величезну кількість ступенів та варіантів. Блага можна розподілити на прямі (безпосередні) та непрямі (опосередковані). Прямі (споживчі блага) безпосередньо задовольняють потребу (харчі, одяг, побутові предмети). Непрямі блага (виробничі) задовольняють потребу лише як засіб. Задоволення потреби цими благами відбувається опосередковано. Наприклад, вугілля використовується на теплоцентралі для отримання пари чи для одержання механічної енергії на заводі.