Зміна вибору споживача в результаті зміни ціни

Ціна - це грошове вираження вартості товару або послуги; це економічна категорія для визначення затраченої на виробництво товарів суспільної праці.

Виділяють такі три завдання цінової політики:

1) Збільшення продажу;

2) Отримання найбільшого прибутку;

3) Збереження існуючого становища.

Для того щоб досягти збільшення продажу підприємства повинно знижувати ціну на продукцію, тому що так вони захоплять велику частку ринку та споживачів. За низьких цін на продукцію з'явиться більше бажаючих купити дану продукцію, що призведе до збільшення продажу. Але прибутки при даній стратегії не будуть максимальні.

Отримання найбільшого прибутку. Така необхідність характеризує отримання найбільших прибутків у короткий термін для швидкого повернення взятих у кредит коштів чи виплатою підвищених дивідендів заради підвищення курсу акцій. У даному випадку підприємці-виробники будуть розраховувати на багатих людей, які бажають купити більш якісну продукцію і ціна товару для них немає великого значення. Але у такому випадку кількість людей, які купуватимуть дану продукцію буде небагато, тому підприємство згодом знижує ціну.

Для того, щоб задовольнити інтереси продавця і покупця повинна встановлюватися рівноважна ціна, яка була б рівно вигідна як для продавця, так і для покупця.

Кожен підприємець повинен бачити глибокий взаємозв'язок між ціною і її сприйняттям різними споживачами. Відносини між цінами і кількістю зроблених покупок за цими цінами можна пояснити двома причинами:

1) впливом законів попиту, пропозиції та цінової еластичності,

2) неоднаковою реакцією покупців різних сегментів ринку на ціну.

Саме ці причини полягли в основу поділу всіх покупців за їхнім сприйняттям цін та орієнтації при виборі покупок на чотири групи:

ь покупці, які виявляють велику зацікавленість при виборі покупки цінами, якістю, асортиментом пропонованих товарів. Це так звана група економічних покупців.

ь покупці, які полюбляють створити собі образ товару, який вони хочуть мати. Це персоніфіковані покупці.

ь покупці, які підтримують своїми покупками невеликі організації і роблять це по вже давно встановленій традиції. Це етичні покупці.

ь покупці, які мало цікавляться цінами - апатичні покупці.

Проте, найголовнішим фактором, що впливає на ціну, а значить, і на всю підриємницьку діяльність господарського субєкту є державне регулювання цін. Існують прямі міри, що здійснюються шляхом встановлення певного порядку ціноутворення та такі, що безпосередньо направлені на зміну коньюктури ринку, створення певного положення в області фінансів, валютних та податкових операцій, оплати праці.

У маркетинговій діяльності фірм чи підприємств розрахунок цін - це тільки перший крок до розв'язання однієї з найважливіших проблем ринкової діяльності. Надалі ціна товарів та послуг регулюється відповідно до загальних змін цін фірми, змін коньюктури ринку тощо. Отже, управління цінами - це загальні правила, якими керується підприємство, приймаючи рішення відповідно до стратегії і тактики діяльності. У процесі управління цінами можуть бути використані такі принципи.

Політика поступового зниження цін. Вона характеризується відносно високими цінами під час виведення на ринок нового продукту. Далі, коли зростає конкуренція, ціни поступово знижуються. Є кілька передумов для використання такої цінової політики:

-наявність досить великої кількості потенційних покупців з високою купівельною спроможністю і гострою потребою в даному товарі;

-компенсація високого рівня цін;

-незначний ступінь привабливості продукту і високий рівень цін на нього для потенційних конкурентів;

-обовязкова відповідальність високої ціни високій якості продукту.

Основої перевагою такої політики є та проста істина, що ціни завжди легше зменшувати. Завдяки цьому продукт тривалий час зберігає свою ринкову привабливість, обсяги збуту. Основною проблемою тут є встановлення початкового рівня цін, який давав би вільну можливість поступового їх зниження

Політика знімання вершків. Така політика використовується щодо товарів, які належать до категорії модних новинок. Вона характеризується максимально високими цінами під час виведення на ринок новинки. Передумовами її використання є готовність споживача купити новинку за найвищу ціну, нечутливість попиту, наявність відповідного цінового сигмента ринку, необізнаність покупців з реальними витратами виробника, а також мала ймовірність швидкої реакції конкурентів. Перевагами такої політики є можливість швидкого покриття витрат на виробництво і маркетинг, отримання відповідних прибутків, підвищення іміджу фірми як підприємства- новатора,а також уникнення небажаного ажіотажного попиту. Проте таке підприємство високим рівнем цін приваблює конкурентів, що може змусити його відмовитись від випуску даного продукту.

Політика проникнення.Вона характеризує порівняно низькі ціни, що робить можливим проникнення підприємства на нові ринки, створення достатнього попиту. Такі ціни можуть бути підвищені, наприклад,за рахунок підвищення якості продукції.Головна передумова використання такої політики полягає у наявності необхідної кількості товарів, що робить можливим досягнення великих обсягів товарообороту, достатніх для проходження точки беззбитковості.

Політика диференціювання цін. Це продаж свого того самого продукту різним покупцям за різними цінами. Така політика має два завдання:

-пристосуватись до умов різних ринків, де існують різні умови конкуренції, інтенсивність попиту, сприйняття ціни

-досягти виробничо-економічних чи логістичних переваг з погляду впливу на поведінку споживачів за рахунок продажу великих партій товару, вірогіднішого розподілу замовлень в часі.