Функції цеху

-Захист від зовнішньої та внутрішньої конкуренції

-Захист від феодальної залежності

-Організація взаємодопомоги

-Охорона і захист власності

13. Великі географічні відкриття, їх соціально-економічні причини та наслідки.

Великі географічні відкриття - доба відкриттів європейськими мореплавцями невідомих раніше морів та океанів, островів і континентів, здійснення першої навколосвітньої морської подорожі, колонізації заморських територій (кінець XV-серед. XVII ст.).

Перші експедиції, що поклали початок Великим географічним відкриттям: 1446р. – португальці дісталися до Зеленого мису; 1486р. – експедиція Дааса обігнула Африку; 1497-1498рр. – подорож Васко да Гами, який відкрив морський шлях з Європи до Індії через Атлантичний океан; 1492р. – Христофор Колумб рушив на захід через Атлантичний океан і відкрив Америку. Колумб здійснив ще три експедиції до Америки: 1493-1496, 1498-1500, 1502-1504рр.; 1519-1521рр. – перша навколоосвітня подорож здійснена експедицією Магеллана.

Соціально-економічні причини:

-поширення меркантилізму;

-становлення перших абсолютних монархій;

-криза Левантійської та Ганзійської торгівлі – пошук нових торговельних шляхів;

-створення матеріально-технічної і науково-світоглядної основи.

Наслідки:

-становлення «суспільства перехідного типу» (формування феодального суспільства);

-створення світової колоніальної системи;

-поляризація феодальних станів і поява буржуазного укладу;

-виникли економічні зв'язки між найвіддаленішими землями;

-почалося формування світового ринку;

-зовнішня торгівля у 16-18ст. стала світовою;

15. Особливості мануфактурного періоду у розвитку промисловості у країнах Західної Європи, США.

Мануфактура - підприємство, що базується на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, яка історично передувала великій машинній індустрії. Існують дві форми мануфактур - розсіяна, що розвивалася в основному в XVI - першій половині XVIII ст., і централізована, що, утвердилася з другої половини XVIII ст.

Мануфактури виникали в галузях, де рівень спеціалізації і технічного розвитку створював умови для реорганізації виробництва. Такі умови в XVI і ст. були в суконному виробництві, металургії, суднобудуванні, І книгодрукуванні.

Утворення мануфактур йшло двома шляхами:

-торговий капітал проникав у виробництво, виробник І ставав і підприємцем, і купцем.Одночасно в промисловості зберігалися ремесла і дрібне товарне виробництво. У мануфактурний період торговий капітал переважав над промисловим. Головними сферами залучення капіталу в Англії і Голландії була зовнішня торгівля і морські перевезення.

Типи мануфактур

Розсіяна ґрунтувалась на сільських промислах і дрібному ремеслі. Робітники при цьому типі виробництва, не зважаючи на їхню просторову відособленість, були пов’язані поділом праці. Галузі: суконне та полотняне виробництва

Централізована характ. Територіальною єдністю виробництва. Галузі: гірнича промисловість, металургія кораблебудування книго друк.

Європейські країни перетворилися на країн продавців продукції своїх економік.

Мануфактурну стадію у розгорнутій формі пройшли Нідерланди, Англія, Франція. Панівну роль – Нідерланди і Англія.

Голландія – міжнародного значення набули текстильна промисловість та кораблебудування, переважали централізовані мануфактури

Але вже у 18 ст англійські мануфактури виходять на 1 місце. Мануфактури у Франції виготовляли предмети розкоші, переважали розсіяні мануфактури.Німеччина відставала (це було обумовлено політичною роздробленістю та існуванням кріпосних порядків. Співіснували розсіяні і централізовані мануфактури.