Права феодального міста

-Право на власні податки, фінанси, умови найму, оренди, кредиту

-Право на міське управління

-Право на оголошення війни, укладання миру, дипломатичні відносини

-Особливе міське право (регулювання торгівлі, діяльності ремісників)

-Крім старих римських центрів, середньовічні торговопромислові міста перебували під владою феодалів, які були зацікавлені у їхньому виникненні на своїх землях, через те що мита і податки з них приносили немалі прибутки.

-Система феодальної земельної власності міцно прив'язувала торгово-промислові центри до землевласника, а самі міста певною мірою повторювали структуру феодального помістя. Значну частину площі міста займав замок з господарськими і громадськими будівлями.

-Феодал постійно перебував у місті. При ньому перебувала значна кількість воїнів і слуг, яким роздавали земельні ділянки. Решта землі, як правило, належала церкві.

-Багато міських жителів працювали в сільськогосподарському виробництві.

-Як сільські ремісники, вони відбували всі феодальні повинності. В дещо кращому становищі були купці, хоч і не звільнені від повинностей.

Соціальна структура населення міста:

Багачі купці власники ремісничих майстерень, духовенство, феодали зщз дружинниками, представники королівської адміністрації

Середній прошарок( лікарі,юристи,художники, артисти, педагоги,ремісники

Біднота( підмайстри,злиденне населення

Феодали мали певні обов'язки.

-Вони повинні були захищати місто, його жителів від посягань інших сеньйорів або зовнішніх ворогів. У Х ст. це було нелегко. Набіги норманів, арабів, угорців спустошували землі Європи. Лише добре укріплене місто могло протистояти загарбникам.

-Західноєвропейські міста були невеликими за розміром та населенням, оточені високими мурами, валами, ровами, наповненими водою.

-У центрі міста на ринковій площі знаходилася ратуша — адміністративний осередок.

-Тут проходили ярмарки, святкування, забави, всеміські збори, а також публічні страти злочинців. Від центральної площі на всі сторони розходилися головні дороги.

-Місто не мало каналізаційних споруд, нечистоти виливали прямо на вулиці. Все це призводило до спалахів епідемій чуми, холери, які часто спустошували міста. Набагато більше мешканців жило за мурами і валами у передмістях. У випадку ворожого нападу населення рятувалося за фортечними мурами і разом з гарнізоном обороняло місто. У містах жили ремісники, купці, люди вільних професій (художники, лікарі, аптекарі, друкарі).

-Інтенсивний розвиток ремесла в XII—XIII ст. сформував цеховий лад у містах. Ремісничі об'єднання зростали в запеклій боротьбі з феодалами.

-головна функція цеху виробнича, але важливе значення вони мали у військовій, оборонній справі. Середньовічний цех організовувався лише за професійними ознаками (шевський, ковальський, кравецький, ювелірний тощо). Цехи складалися з майстерень певного профілю, які розташовувалися по всьому місту. Час і від часу члени цеху збиралися в церкві або ратуші,

ЦЕХИ. Щоб стати майстром, треба було не тільки володіти певними матеріальними ресурсами (щоб відкрити власну майстерню), але і пройти стаж учнівства (від 2—3 до 7 і навіть більше років) і деякий час пропрацювати підмайстром". Ремісники (майстри), що об'єдналися в цехи, домагалися права самим вирішувати свої внутрішні справи під загальним наглядом міської влади.