Рецесійний розривяк наслідок дефіциту сукупних витрат, його графічне зображення

Це коли заплановані автономні витрати менші, ніж їх потенційно необхідна величина, внаслідок цього заплановані сукупні витрати менші потенційно необхідних сукупних витрат, а фактичний ВВП менше, ніж потенційний ВВП. Таке явище дістало назву «рецесійний розрив», який ми позначимо ∆Ваr.

Рецесійний розрив слід відрізняти від розриву ВВП, який виникає внаслідок циклічного безробіття, викликаного переходом до низхідної фази економічного циклу (вичерпання технологій, зношування основних засобів тощо). Рецесійний розрив є причиною, а розрив ВВП – наслідком.

Графічно рецесійнийрозрив – це відрізок, який відображає відстань по вертикалі між лінією потенційно необхідних фактичних сукупних витрат - (С+І₀)₀, і лінією фактичних сукупних витрат (С+І₀)₁.Цей відрізок відображає різницю в автономних видатках (∆Ва), які входять до складу різних за величиною запланованих сукупних витрат. Він являє собою таку величину, на яку заплановані автономні витрати є меншими порівняно з потенційно необхідними автономними видатками, тобто:∆Ваr = І₀₀-І₀₁.

Рецесійний розрив спричиняє помножене, тобто мультиплікативне відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП. Це означає, що потенційний ВВП перевищує фактичний ВВП на величину рецесійного розриву, помножену на мультиплікатор витрат:

ВВПп. = ВВПф.+∆Ваr∙k, звідси: ∆Ваr =(ВВПп.-ВВПф.)/k.

Звідси рецесійний розрив - це така величина приросту запланованих автономних витрат, яка на мультиплікативній основі здатна забезпечити зростання фактичного ВВП до потенційного рівня.

Рис. 9.2. Інфляційний та рецесійний розриви

На графіку: С+І – заплановані сукупні витрати (домогосподарств та фірм), ЧНП – чистий національний продукт, С+І₀ – фактичні сукупні витрати, N – точка довгострокової макроекономічної рівноваги; N₁,N₂– точкикороткострокової макроекономічної рівноваги.