Аналіз беззбитковості

У зв'язку з тим, що інвестиційні проекти сполучені з істотними змінами в структурі витрат по виробництву і реалізації продукції, необхідним етапом у фінансовому аналізі виступає аналіз беззбитковості (breakeven point analysis), широко використовуваний у міжнародній практика.

Аналіз беззбитковості - дослідження взаємозв'язку обсягу виробництва, собівартості і прибули при зміні цих показників у процесі виробництва. У західній економічній літературі аналіз подібного роду називається CVP-аналіз (CVP-afialysis), де С - витрати, витрати (cost), V - обсяг виробництва (volume), P- прибуток (profile}.

Іноді такий аналіз називають аналізом збалансованого співвідношення між витратами, обсягом виробництва і прибутками, оскільки головна ціль при цьому складається в перебуванні обсягу реалізації, необхідного для відшкодування витрат, що дає адміністрації можливість визначати вплив на прибуток змін таких чинників:

• постійних витрат;

• перемінних витрат;

• обсягу реалізації;

• ціни продажу (реалізації);

• асортименту реалізованої продукції.

Проведення аналізу являє собою моделювання реального процесу і базується на таких вихідних передумовах:

1. Незмінність цін реалізації і цін на споживані виробничі ресурси.

2. Поділ витрат підприємства на постійні, що залишаються незмінними при значних змінах обсягу, і перемінні, що змінюються пропорційно обсягу.

3. Пропорційність виторгу, що надходить, обсягу реалізації.

4. Існування єдиної точки критичного обсягу виробництва (що випливає з перерахованих вище умов). У реальності взаємозв'язок показників набагато складніше і може мати місце наявність декількох точок критичного обсягу виробництва.

5. Сталість асортименту виробів. Це допущення робиться при випуску декількох виробів. Розмір маржинального прибутку в цьому випадку буде залежати від асортименту продукції, і тому точки критичного обсягу виробництва. При однаковому їхньому рівні будуть різними для різноманітного асортименту виробництва або реалізації.

6. Рівність обсягу виробництва обсягу реалізації.

Як очевидно, описана система передумов є дуже жорсткої, що, природно, не може не позначитися на точності результатів роботи з моделлю.

Такий аналіз може мати як графічну, так і аналітичну форму. У першому випадку - це графік взаємозв'язку між названими показниками, де обсяг реалізації, необхідний для відшкодування витрат, характеризується особливою точкою - точкою критичного обсягу виробництва.("мертвою точкою", точкою рентабельності, точкою беззбитковості). От чому таке дослідження і називається аналізом точки беззбитковості. При цьому підприємство не одержує ні прибутку, ні збитку, тобто виторг від реалізації продукції дорівнює її повної собівартості (витратам).

Аналітичний підхід припускає визначення впливу на прибуток змін в обсязі продажів Q. Елементами, що визначають співвідношення між цими перемінними, є: ціна одиниці продукції Р, перемінні витрати на одиницю продукції V і постійні витрати на одиницю продукції С.

Загальні витрати (сума постійних і перемінних витрат) рівні (С + VQ), виторг дорівнює PQ. Тоді в точці беззбитковості Q’ дотримується рівність загальних витрат і виторги, тобто:

PQ' =(C+VQ'),

відкіля можна знайти об’єм виробництва продукції

Q’= С/(P-V)

Послідовно варіюючи значення перемінних у правій частині цього вираження, можна проводити найпростіший аналіз чутливості.

Аналіз беззбитковості є одним із важливих елементів фінансової інформації, використовуваним при оцінці проектів. Він дозволяє визначити:

• необхідний обсяг продажів, що забезпечує покриття витрат, і одержання необхідної прибули;

• залежність прибули підприємства від змін торгової ціни, перемінних і постійних витрат;

• значення кожного продукту в частці покриття загальних витрат.

Як уже відзначалося, жорстка система вихідних передумов і різноманітні засоби розрахунків як постійних, так і перемінних витрат (урахування або незалік податків, інфляції і т.д.) роблять істотний вплив на кінцевий результат. Тому даний метод варто розглядати як умовний попередній розрахунок беззбитковості виробництва продукції по проекті.

Метод аналізу беззбитковості може бути корисний у таких випадках:

• при введенні у виробництво нового продукту (коли важко заздалегідь припускати розмір обсягу продажів);

• при модернізації виробничих потужностей;

• при створенні нового підприємства;

• при змінах у виробничій або адміністративних структурах підприємства.

Приклад. Визначення точки беззбитковості.

Взуттєва фабрика "Золушка" продає черевики по ціні 20 долл. за пару. Перемінні витрати на виготовлення однієї пари черевиків складають 12 долл.; постійні витрати на місяць - 1600 долл.

На місяць реалізується 300 пар взуття.

Рішення

Прибутки від реалізації, долл. 300*20 = 6000

Перемінні витрати, долл. 300*12 = 3600

Валовий прибуток, долл. 2400

Постійні витрати, долл. 1600

Чистий прибуток, долл. 800

Точка беззбитковості = 1600/(20-12) = 200 пар.

При виробництві і збуті одночасно декількох продуктів необхідно враховувати, що вони мають різноманітні ціни і перемінні витрати і, отже, різняться їхні частки внесків у покриття загальних витрат. У цьому випадку точка беззбитковості залежить від частки кожного продукту в загальному обсязі продажів. Процедура визначення точки беззбитковості для багатопродуктового виробництва включає два етапи: спочатку визначається частка кожного продукту в об’ємі продажів, а потім розраховується сумарний зважений прибуток. У якості обмеження в цьому випадку приймають, що частки продуктів в обсязі продажів не змінюються за розрахунковий період.

Динамічна точка беззбитковості

Точка беззбитковості, що позначається Q’, як уже зазначено, відбиває той обсяг виробництва, при якому прибуток після сплати відсотків і податків дорівнює нулю.

Перепишемо традиційне рівняння для перебування точки беззбитковості в іншому виді:

Про = [ Q'(P - V) - F] (1 - Ті),

Q'- кількість виробленої продукції (їж.), що дорівнюють точці беззбитковості;

Р - ціна за одиницю продукції;

V - перемінні витрати на одиницю випуску;

F - загальні фіксовані витрати;

Ті - гранична корпоративна ставка податку. Припустимо, що фірма збирається набути нової виробничої лінії, що зажадає початкових додаткових інвестицій F у сумі 2 млн. долл., гадана ціна за одиницю продукції - 8. млн. долл.; перемінні витрати на одиницю - 6 млн. долл.; термін життя проекту - 10 років.

Класична точка беззбитковості, розрахована для цих даних, показує обсяг виробництва Q’ = 1 млн. од. Проте це статична картина,"фотографія" процесу, що не відбиває тимчасових аспектів виробництва, що триває 10 років, і не враховуюча тимчасова цінність продукту, щоб окупити початкові інвестиції.

Якщо ціна капіталу (ставка відсотка) дорівнює нулю, то для того щоб зробити 1 млн. од. готової продукції протягом 10 років життя даного проекту, щорічно треба робити 100 000 од., тобто Q1 = Q2 =…= Q10 =100 000.

Звичайно, нульова ціна капіталу - вироджений випадок. Тому ціна капіталу повинна бути облічена в аналізі беззбитковості і цього можна досягти за допомогою прийняття інвестиційного рішення на основі інтегрування перебування точки беззбитковості і розрахунку NPV-проекту.

Якщо ціна капіталу більше нуля, то виробництво 100 000 од. у рік не відповідає точці беззбитковості.

Притягнення NVP до аналізу беззбитковості припускає урахування амортизації (dep), податкових ставок, ціни капіталу, що виражено таким рівнянням:

NPV=[(Q''(P-V)-dep)(1-Тi)+dep](å[ 1 / (1+k)^-t]-Io

де Q” - динамічна точка беззбитковості;

Р - ціна за одиницю продукції;

V - перемінні витрати на одиницю;

N - термін життя проекту (періодів);

dep - амортизація;

Ті - податкова ставка;

Io - початкові інвестиції (фіксовані витрати);

k - ставка відсотка.

Якщо NPV = 0, то рівність динамічної точки беззбитковості виглядає в такий спосіб:

Якщо в рівнянні NPV = 0, k = 0, Ті = 0, то динамічний аналіз беззбитковості зводиться до класичного статичного випадку.