Завершальна оцінка

Проекти, особливо успішні, мають довге життя. В певному розумінні проекти ніколи не завершуються, а дають позитивні результати протягом невизначеного строку. Втім, після стадії ре­алізації корисно оцінити уроки проекту і переглянути можливий вклад проекту в зміни життя людей. Ця оцінка, що провадиться після стадії реалізації проекту, являє собою своєрідний урок для тих, хто планує подальші проекти, оскільки слугує дисципліну­ючим заходом щодо тих, хто планував підданий оцінці завер­шений проект.

Завершальна оцінка передбачає ретроспективний аналіз про­екту. Вона провадиться переважно тоді, коли проект після здій­снення перебував в експлуатації від двох до трьох років.

Важливим моментом проведення такої завершальної оцінки є встановлення причин успіху або провалу проекту. Це дає змогу з'ясувати такі особливості, які можуть з успіхом використовува­тися в інших проектах. Завершальна оцінка також надає менед­жерам та зацікавленим користувачам інформацію щодо того, на­скільки ефективно і повно проекти досягають сподіваних ре­зультатів. Таким чином, завершальна оцінка виконує дві функ­ції, а саме — навчального документа і звітного матеріалу.

Як правило, завершальна оцінка має дати відповіді на низку запитань:

* чи були вихідні цілі проекту чітко визначеними й здійс­нимими?

* чи правильним був вибір технічних рішень та способів матеріально-технічного постачання?

* чи правильно було оцінено соціально-економічні та еко­логічні умови?

* чи правильно було визначено групу користувачів резуль­татами проекту і чи ефективним виявилось обслуговування цієї групи?

* чи досягнуто було істотного прогресу у зміцненні створе­них проектом організацій?

* чи мали місце значні перевитрати коштів і, якщо були, то з якої причини?

* чи було досягнуто запланованої норми прибутку і, якщо мі, то з якої причини?

Ретроспективність — перевага завершальної оцінки. З цього погляду, у ході оцінки майже напевне можна знайти шляхи, за допомогою яких вдалося б досягти кращих результатів.

Підходи до завершальної оцінки

Єдиного стандарту оцінки не існує, однак для досягнення максимальної ефективності оцінкислід дотримуватись таких загальних умов:

* особи, які керують розробкою та здійсненням проекту, повинні брати участь у проведенні завершальної оцінки;

* об'єктивність оцінки не повинна викликати сумнівів;

* результати оцінки слід зробити доступними;

* завершальної оцінки має зазнати якомога більша кіль­кість проектів.

Окрім того, процес перевірки рекомендується провадити тоді, коли одержані результати можуть виявитись особливо корисними для планування наступних проектів.

Щоб використання досвіду дало максимальну користь, усі проекти слід було б піддати завершальній перевірці. Оскільки це навряд чи здійснимо, процес перевірки має охопити, принаймні, всі великі й інші особливо важливі проекти, а також певну випадкову вибірку з інших проектів.