Приклад 9.23

№	Зміст операції	Дт	Кт	∑
	Отримано облігації в рахунок погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ
	Настав строк щорічної виплати: - частини основного боргу за облігаціями; - доходу (%) за облігаціями
	Отримано на рахунок грошові кошти в погашення: - частини основного боргу за облігаціями; - доходу (%) за облігаціями

Ми навели основні фактори, які впливають на відображення в обліку розрахунків з бюджетом по ПДВ.

Заборгованість за іншими податками і зборами обліковується на рахунках 641 “Розрахунки за податками”, 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” з віднесенням їх на витратні рахунки 85 “Інші затрати” або 92 “Адміністративні витрати”.

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари, визначені чинним законодавством як підакцизні, що включається до ціни цих товарів.

Порядок обчислення та сплати акцизного збору регламентується Декретом Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26.12.1992 р. N 18-92 (зі змінами і доповненнями) та окремими законодавчими актами.

База для обчислення акцизного збору визначається залежно від виду його ставки, що застосовується:

- якщо за ставкою у відсотках до обороту з продажу, то базою є вартість товарів, визначена за встановленими максимальними роздрібними цінами, без ПДВ та A3 (але не менша від митної вартості таких товарів з урахуванням суми ввізного мита без ПДВ та A3);

- якщо за ставкою у твердих сумах з одиниці товару, то базою є вага, об'єм, кількість або інші натуральні показники, вказані у фізичних одиницях виміру.

Акцизний збір може справлятися за ставками, види яких передбачені вище згаданим Декретом, а саме:

1) у відсотках до обороту з продажу товарів за встановленими імпортерами максимальними роздрібними цінами, при цьому сума A3, яка підлягає сплаті, розраховується за формулою:

Са = В × А: 100 %,

де Са - сума акцизного збору; В - вартість товару за встановленою імпортером максимальною роздрібною ціною, без ПДВ та A3, але не менша від митної вартості з урахуванням ввізного мита; А - ставка акцизного збору;

2) у твердих сумах з одиниці товару, при цьому сума A3, що підлягає сплаті, обчислюється за формулою:

Са = Н × А,

де Н - кількість товару у фізичних одиницях виміру, визначених відповідним законом;

3) одночасно за двома ставками - у відсотках до обороту з продажу і в твердих сумах з одиниці товару;

4) комбіновано, тобто за ставками у відсотках до обороту з ціни реалізації, але не менше установленої твердої суми з одиниці реалізованого товару (продукції).

Облік розрахунків з бюджетом з акцизного збору відображається на субрахунку 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами”. У разі необхідності відкривається субрахунок другого порядку 642/АЗ “Розрахунки з акцизного збору”.

У бухгалтерському обліку джерелом нарахування акцизного збору може бути:

- при імпорті підакцизних товарів - первісна вартість запасів згідно з п. 9 П(С)БО 9 “Запаси” або первісна вартість об'єкта основних засобів відповідно до п. 8 П(С)БО 7 “Основні засоби”;

- при реалізації підакцизної продукції виробником – дохід підприємства.

Приклад 9.24. Українське підприємство придбало за договором купівлі-продажу у підприємства - нерезидента транспортний засіб, який буде використовуватися як об'єкт основних засобів. Вартість транспортного засобу становить 20 000 євро. Робочий об'єм двигуна - 2 000 куб. см. При митному оформленні були сплачені митні платежі:

- митний збір - 0,2 % від митної вартості товару;

- ввізне мито - 0,6 євро за 1 куб. см.;

- акцизний збір - 0,2 євро за 1 куб. см;

- ПДВ - 20 %.

На дату попереднього декларування автомобіля курс НБУ за 1 євро склав 10,35 грн.

Операції, пов’язані з придбанням автомобіля, у бухгалтерському обліку слід відобразити записами:

1. Перераховано кошти на депозитний рахунок митниці для попереднього декларування товару:

- митний збір (EUR 20 000 × 10,35 грн. × 0,2 %)

Дт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” - 414

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті” - 414

- ввізне мито (EUR 0,6 × 2 000 куб. см × 10,35 грн.)

Дт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” - 12420

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті” - 12420

- акцизний збір (EUR 0,2 × 2000 куб. см х 10,35 грн.)

Дт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” - 4140

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті” - 4140

- ПДВ (EUR 20 000 × 10,35 грн. + 12420 грн. + 4140 грн.) × 20 %

Дт 641/ПДВ “Розрахунки за податками/ПДВ” - 44712

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті” - 44712

2. Віднесені на первісну вартість основних засобів: - митний збір, мито та акцизний збір

Дт 152 “Придбання (виготовлення) основних засобів” - 16974

Кт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” -16974

Складність обліку у виробника підакцизних товарів зводиться до відображення податкових зобов’язань з акцизного збору за датою їх виникнення, тобто за датою першої події: передоплати або відвантаження. Облік здійснюється аналогічно обліку ПДВ. При цьому слід відкрити окремий субрахунок другого порядку на субрахунку 643/АЗ “Податкові зобов’язання з акцизного збору”.

Приклад 9.25. Підакцизна продукція реалізована покупцю за 12000 грн, в т.ч. ПДВ - 2000 грн, акцизний збір - 3000 грн.

Варіант 1: перша подія - відвантаження.

1. Відвантажено підакцизну продукцію

Дт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” - 12000

Кт 701 “Дохід від реалізації продукції” -12000

Одночасно на суму ПДВ

Дт 701 “Дохід від реалізації готової продукції” - 2000

Кт 641/ПДВ “Розрахунки за податками/ПДВ” -2000

2. Нараховано акцизний збір

Дт 701 “Дохід від реалізації готової продукції” - 3000

Кт 642/АЗ “Розрахунки з акцизного збору”-3000

3. Списано реалізовану продукцію

Дт 901 “Собівартість реалізованої готової продукції” - 6000

Кт 26 “Готова продукція”-6000

4. Отримано оплату за відвантажену до оплати продукцію

Дт 311 “Поточні рахунки в національній валюті” - 12000

Кт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” - 12000

Варіант 2: перша подія - оплата.

1. Надійшла передоплата за підакцизну продукцію

Дт 311 “Поточні рахунки в національній валюті” - 12000

Кт 681 “Розрахунки за авансами одержаними” - 12000

Одночасно на суму податкового зобов’язання ПДВ

Дт 643/ПДВ “Податкові зобов’язання з ПДВ” - 2000

Кт 641/ПДВ “Розрахунки за податками/ПДВ” - 2000

2. Відображено податкове зобов’язання з акцизного збору в сумі передоплати

Дт 643/АЗ “Податкові зобов’язання з акцизного збору” - 3000

Кт 642/АЗ “Розрахунки з акцизного збору” -3000

3. Відвантажено попередньо оплачену підакцизну продукцію

Дт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” - 12000

Кт 701 “Дохід від реалізації продукції” -12000

4. Списано податкове зобов’язання з ПДВ

Дт 701 “Дохід від реалізації готової продукції” - 2000

Кт 643/ПДВ “Податкові зобов’язання з ПДВ” -2000

5. Списано податкове зобов’язання з акцизного збору

Дт 701 “Дохід від реалізації готової продукції” - 3000

Кт 643/АЗ “Податкові зобов’язання з акцизного збору” - 3000

6. Списано реалізовану продукцію

Дт 901 “Собівартість реалізованої готової продукції” - 6000

Кт 26 “Готова продукція”-6000

7. Здійснено взаємозалік заборгованостей

Дт 681 “Розрахунки за авансами одержаними” - 12000

Кт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” -12000

8. Перераховано акцизний збір у сумі нарахованих податкових зобов’язань

Дт 642/АЗ “Розрахунки з акцизного збору” - 3000

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті” - 3000

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є джерелом фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних шляхів загального користування та проведення природоохоронних заходів на водоймищах.

Об’єктом оподаткування цим податком може бути об’єм двигуна автотранспорту та довжина корпусу засобів водного транспорту. Ставки визначено у гривнях зі 100 см³ об’єму циліндрів двигуна чи 100 см довжини корпусу.

Приклад 9.26. Легковий автомобіль Alfa Romeo 2000 (105) має об'єм двигуна 1962 см³, ставка податку для легкових автомобілів з об'ємом двигуна від 1801 см³ до 2500 см³ становить 10 грн. за кожні 100 см³; сума податку дорівнює 196,2 грн. на рік (1962 х 10/100= 196,2). Оскільки юридичні особи сплачують транспортний податок поквартально рівними частинами до 15-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, сплаті за звітний період підлягає сума:

196,2грн.:4= 49,05 (грн.)

В обліку слід здійснити такі бухгалтерські проведення:

1. Нараховано податок з власників транспортних засобів (на початку року на всю суму розрахованого податку

Дт 92 “Адміністративні витрати” - 196,2

Кт 641/ПТЗ “Розрахунки за податками/ податок з власників транспортних засобів” -196,2

2. Сплачено суму податку щокварталу рівними частинами (25 % від загальної суми нарахованого податку)

Дт 641/ПТЗ “Розрахунки за податками/ податок з власників транспортних засобів” - 49,05

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті” - 49,05

Плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної i комунальної власності) – це податок на володіння та користування землею, який справляється з юридичних та фізичних осіб.

Плата за землю запроваджується з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів, відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторингу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктури населених пунктів.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища – це загальнодержавний збір за користування природними ресурсами, який установлюється з метою відшкодування витрат на відновлення оточуючого середовища.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за:

– викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

– скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

– розміщення відходів.

Найбільш поширеними місцевими податками є комунальний податок і податок з реклами.

Комунальний податок – це обов’язковий місцевий податок, який нараховується на основі неоподаткованого мінімуму доходів громадян та середньоспискової чисельності працюючих.Об‘єктом оподаткування виступає умовний фонд оплати праці, що розраховується як добуток неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та середньооблікової кількості штатних працівників за звітний місяць. При цьому слід звернути увагу, що фактичний розмір фонду оплати праці при обчисленні комунального податку до уваги не береться. При визначенні бази оподаткування застосовується показник – середньооблікова кількість штатних працівників, який розраховується відповідно до Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, яка затверджена наказом Міністерства статистики України від 07.07.95 р. №171 (зі змінами і доповненнями). Ставка комунального податку в Україні не повинна перевищувати 10 %.

Згідно П(С)БО 16 “Витрати” джерелом нарахування комунального податку в бухгалтерському обліку є адміністративні витрати.

Приклад 9.27. На підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників за 1 квартал 2008р. становила:

січень – 11 чол.; лютий – 10 чол.; березень – 10 чол.

Середньооблікова кількість: 11+10+11=31 (чол.)

Середньомісячна кількість: 31 чол.: 3 міс. = 10 (чол.)

Сума комунального податку, що підлягає нарахуванню за звітний період, визначається: 10%×10 чол. ×17 грн. = 17 (грн.)

В обліку цю операцію слід відобразити кореспонденцією:

Дт 92 “Адміністративні витрати” - 17

Кт 641 “Розрахунки за податками/комунальний податок” -17

Податок з реклами. Об’єктом обкладання податком з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.

Учасниками рекламного процесу можуть бути рекламодавець, виробник та розповсюджувач реклами. При цьому рекламодавець може виступати в особі всіх трьох (так звана самореклама), а виробник і розповсюджувач реклами також можуть поєднуватися в одній особі.

Фактично податок з реклами сплачує замовник послуг під час оплати усіх видів оголошень і повідомлень, що передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу; на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях. Але одержує такий податок розповсюджувач реклами під час отримання оплати за надані послуги. Сума податку з реклами зазначається окремим рядком у розрахункових документах (рахунку-фактурі, акті виконаних робіт, податковій накладній тощо). Базою для нарахування податку є вартість наданих послуг за встановлення і розміщення реклами без урахування ПДВ.

До бюджету податок з реклами сплачує безпосередньо суб’єкт господарської діяльності, який розміщує та встановлює рекламу. Ця особа виконує роль податкового агента і несе відповідальність за сплату податку до бюджету.

Приклад 9.28. Підприємство у липні 2008 р. сплатило газеті, платнику податку на прибуток на загальних підставах, за розроблення та публікацію рекламного оголошення 361,50 грн, у т. ч. податок з реклами - 1,50 грн та ПДВ - 60 грн.

Облік у рекламодавця:

1. Перераховано газеті за розроблення та публікацію макета рекламного оголошення

Дт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” - 361,50

Кт 311 “Поточні рахунки в національній валюті” -361,50

Одночасно відображено суму податкового кредиту з ПДВ

Дт 641/ПДВ “Розрахунки за податками/ПДВ” - 60

Кт 644 “Податковий кредит з ПДВ” -60

2. Підписано акт про виконані послуги (оголошення надруковано)

Дт 93 “Витрати на збут” - 300

Кт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” -300

Одночасно списано податковий кредит з ПДВ

Дт 644/ПДВ “Податковий кредит з ПДВ” - 60

Кт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” -60

3. Відображено податок з реклами

Дт 93 “Витрати на збут” - 1,50

Кт 685 “Розрахунки з іншими кредиторами” -1,50

Облік податку з реклами у виробника реклами.

1. Отримано передоплату від рекламодавця за рекламне оголошення

Дт 311 “Поточні рахунки в національній валюті» - 361,50

Кт 681 “Розрахунки за авансами одержаними” -361,50

Одночасно на суму податкового зобов’язання з ПДВ

Дт 643/ПДВ “Податкові зобов’язання з ПДВ” - 60

Кт 641/ПДВ “Розрахунки за податками/ПДВ” - 60

2. Враховано зобов’язання з податку з реклами перед бюджетом

Дт 643/ПР “Податкові зобов’язання з податку з реклами” - 1,50

Кт 641/ПР “Розрахунки за податками/податок з реклами” - 1,50

3. Відображено дохід від рекламних послуг

Дт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями” - 361,50

Кт 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг” - 361,50

Одночасно списано суму ПДВ за зобов’язанням

Дт 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг” - 60

Кт 643/ПДВ “Податкові зобов’язання з ПДВ” - 60

4. Списано податок з реклами

Дт 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг” - 1,5

Кт 643/ПР “Податкові зобов’язання з податку з реклами” - 1,50

5. Списано собівартість рекламних послуг

Дт 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг” - 100

Кт 23 “Виробництво” - 100