Визначення вартості грошей у часі

Питання вартості грошей в часі є основним у фінансових дисциплінах (фінанси підприємства, фінансовий менеджмент тощо). Деякі стандарти бухгалтерського обліку також вимагають використання концепції теперішньої вартості для оцінки певних операцій з довгострокової оренди, довгострокових фінансових інвестицій тощо. Розрахунок теперішньої вартості необхідний також для визначення суми платежів для поетапного погашення довгострокових позик.

Врахування впливу часу на вартість грошей дозволить одержати реальну, достовірну оцінку статей фінансової звітності.

Вплив часу на вартість грошей полягає в наступному: ми завжди більше цінуємо гроші, одержані сьогодні навіть у меншій сумі, ніж ті, що будуть одержані завтра, але в дещо більшому розмірі. Тобто з часом гроші знецінюються, втрачають свою вартість: “Краще синиця в руках, ніж журавель у небі”. Таким чином, якщо ви відмовляєтесь від одержання грошей негайно, то вимагатимете за це певну премію за ризик – проценти.

Проценти – це плата, яка одержується або виплачується за користування грошима. Розрізняють прості і складні проценти.

Прості проценти – це проценти, які нараховуються тільки на основну суму грошових коштів.

Припустимо, ви поклали на рахунок в банку 2000 грн. на 3 роки під 20% річних. Тоді сума процентів за 3 роки складатиме:

2000×20%×3 роки=1200 (грн.)

Запишемо формулу для обчислення простих процентів у загальному вигляді:

ПП=І₀ × і × п

де ПП – сума простих процентів у грошовому виразі;

І₀ – основна (початкова) сума грошових коштів;

І – процентна ставка за один період (наприклад, рік);

П – кількість періодів, за які нараховуються проценти.

Знаючи суму процентів за всі періоди нарахування, можна обчислити вартість вашого вкладу після його повернення, яка складатиметься з нарахованих процентів та основної суми вкладу:

2000+1200=3200 (грн.)

Таким чином, ми підійшли до поняття майбутньої вартості: це вартість наявної на даний час суми в певний момент у майбутньому з урахуванням заданої процентної ставки. У загальному вигляді майбутня вартість за простими процентами обчислюється таким чином:

МВ=І₀+ПП= І₀+ І₀ × і × п= І₀ × (1+і × п)

де МВ – майбутня вартість грошей.

Досить часто виникає необхідність розв’язання оберненої задачі – обчислення теперішньої вартості грошей, якщо відома їх майбутня вартість. Тобто у даному випадку невідомою є початкова сума грошей.

Отже, теперішня вартість – це поточна вартість суми, яку можна буде одержати в майбутньому за певною ставкою процентів.

З попередньої формули одержимо вираз для обчислення теперішньої вартості за простими процентами:

І₀=ТВ=МВ/(1+і × п)

де ТВ – теперішня вартість.

За нашим прикладом будемо мати:

ТВ = 3200/(1+0,2×3) = 3200/1,6 = 2000 (грн.)

Процес визначення теперішньої вартості часто називають дисконтуванням, а використовувану при цьому процентну ставку – ставкою дисконтування (капіталізації).

Слід відмітити, що у фінансах у переважній більшості випадків використовують складні проценти, тому розглянемо це поняття більш детально.

Складні проценти – це проценти, які нараховуються не тільки на основну суму грошових коштів, але і на нараховані в попередні періоди проценти.

Повернемося до вищевказаного прикладу. На кінець першого року майбутня вартість ваших грошей складе:

МВ₁=І₀+І₀×і=І₀×(1+і)=2000×(1+0,2)=2400 (грн.)

На кінець другого року, вже з урахуванням попередньо нарахованих процентів, матимемо:

МВ₂=МВ₁×(1+і)=І₀×(1+і)×(1+і)=І₀× (1+і)²=2000×(1+0,2)²=2880 (грн.)

По закінченню третього року майбутня вартість вкладу складатиме:

МВ₃=МВ₂×(1+і)= І₀×(1+і)²×(1+і)=І₀×(1+і)³=2000×(1+0,2)³=3456 (грн.)

Остання сума (3456 грн.) належить вам в кінці третього року, яка складається з початкової суми та нарахованих складних процентів. Саме вона і є майбутньою вартістю вашого вкладу.

Запишемо формулу для обчислення майбутньої вартості за складними процентами у загальному вигляді:

МВ=І₀ × (1+і)^п

Звідси одержуємо формулу теперішньої вартості за складними процентами:

ТВ=І₀=МВ/(1+і)^п

Відмітимо, що вираз (1+і)^п називають фактором (множником, коефіцієнтом) майбутньої вартості, а вираз 1/(1+і)^п – дисконтним фактором (множником, коефіцієнтом). Числові значення цих виразів при різних значеннях і та п зведені у спеціальні таблиці (додатки Є, Ж, З, И). Таблиці значно полегшують підрахунки: достатньо знайти відповідне значення фактора на перетині заданих і та п і помножити їх на теперішню або майбутню вартість. Проте слід мати на увазі: для більш точних розрахунків краще користуватись формулами, а не таблицями, в яких наведено округлені значення.

Наприклад, обчислимо за допомогою таблиць майбутню вартість вкладу із нашого прикладу:

МВ=2000×1,728=3456 (грн.)

Множник 1,728 знаходиться на перетині стовпчика і=20% і рядка п=3 роки (додаток Є).

Теперішню вартість вкладу за допомогою таблиці з додатку Ж обчислимо наступним чином:

ТВ=3456×0,579=2000 (грн.)

Множник 0,579 ми знайшли на перетині стовпчика і=20% і рядка п=3 роки.

Досить часто виникає потреба в обчисленні теперішньої або майбутньої вартості рівних за вартістю платежів, які здійснюються через рівні проміжки часу. Такі платежі прийнято називати ануїтетом. Розрізняють ануїтет з виплатою в кінці кожного періоду (звичайний ануїтет) та з виплатою на початку кожного періоду. Прикладом ануїтету можуть служити погашення частинами довгострокового кредиту, здійснення внесків до приватного пенсійного фонду тощо.

Для прикладу припустимо, що ви протягом трьох років (в кінці кожного року) одержуєте кошти по 2000 грн. і одразу ж кладете їх на депозит під 20% річних. На рис. 3.1 показано послідовність грошових потоків.

Рис. 3.1 – Послідовність грошових платежів (звичайний ануїтет)

Щоб обчислити майбутню вартість платежів за 3 роки, необхідно обчислити майбутню вартість кожного з окремих платежів з урахуванням строку його виплати:

1-ий рік: 2000×(1+0,2)²=2880 (грн.);

2-ий рік: 2000×(1+0,2)¹=2400 (грн.);

3-ій рік: 2000×(1+0,2)⁰=2000 (грн.)

Зверніть увагу, що у третьому році складні проценти не нараховуються, так як цей момент співпадає з моментом виплати останнього платежу і з моментом обчислення майбутньої вартості.

Майбутня вартість платежів за три роки – це сума майбутніх вартостей окремих платежів: 2880+2400+2000=7280 (грн.)

Отже, можна записати:

де МВА – майбутня вартість ануїтету;

А – періодичний платіж.

У нашому випадку матимемо:

(грн.)

Для спрощення обчислень можна скористатись спеціальною таблицею (додаток З), де знаходимо необхідний множник на перетині стовпчика і=20% і рядка п=3 роки, який дорівнює 3,64. Таким чином, майбутню вартість наших платежів обчислимо так:

МВА=2000×3,64=7280 (грн.)

Щоб дізнатись, скільки коштуватимуть майбутні рівномірні платежі на сьогоднішній день, необхідно обчислити теперішню вартість ануїтету. Розглянемо цю ситуацію на прикладі.

Припустимо, що ви знімаєте зі свого рахунку в банку щорічно по 2000 грн. Банк надає 10% річних (складні проценти). Строк вкладу – 3 роки. Необхідно знати, яку суму ви повинні покласти на рахунок прямо зараз, щоб на кінець третього року на ньому нічого не залишилось за збереження всіх вказаних вище умов.

В загальному, щоб знайти теперішню вартість всіх платежів за три роки, необхідно обчислити теперішню вартість кожного окремого платежу (привести їх вартість до даного моменту – точки 0). Якщо це звичайний ануїтет, то платіж в кінці першого року необхідно дисконтувати за один рік, в кінці другого року – за два роки і так далі. Запишемо цей процес за допомогою формули:

де ТВА – теперішня вартість ануїтету.

За умовою нашого прикладу будемо мати:

(грн.)

Обчислення можна спростити, якщо скористатись допоміжною таблицею (додаток И):

ТВА=2000×2,487=4974 (грн.)

Невелика різниця в розрахунках (0,30 грн.) утворилась за рахунок заокруглення дисконтного множника у таблиці.

Таким чином, необхідно сьогодні вкласти 4974 грн., щоб потім мати можливість щороку протягом трирічного періоду знімати зі свого рахунку по 2000 грн.

Насамкінець слід зауважити наступне. У всіх попередніх прикладах наводились ситуації, коли виплати здійснюються один раз на рік. Проте досить часто необхідно здійснювати розрахунки, коли є щомісячні, щоквартальні платежі тощо. Виникає питання: як діяти в цьому випадку? Розглянемо подібну ситуацію на прикладі.

Припустимо, необхідно визначити, скільки можна одержати коштів, якщо сьогодні вкласти в облігації на 5 років 1000 грн. з нарахуванням 12% (складні) в кінці кожного кварталу. Тобто необхідно знати майбутню вартість 1000 грн. через 5 років. У даному випадку будемо мати:

кількість періодів нарахування відсотків п=5 років × 4 квартали=20;

ставка дисконтування і=12% / 4 квартали=3% на квартал;

МВ=1000×(1+0,030)²⁰=1806,11 (грн.)

Або за допомогою таблиці (додаток Є), де знаходимо необхідний множник на перетині стовпчика і=3% і рядка п=20 періодів (кварталів).:

МВ=1000×1,806=1806 (грн.)

Контрольні запитання

1. Що входить до складу ліквідних активів підприємства?

2. Якими первинними документами оформлюються касові операції?

3. Які види та скільки розрахункових рахунків може мати підприємство?

4. На підставі яких первинних документів відбувається списання грошових коштів із поточного рахунку?

5. Коли грошові кошти із рахунку “Поточні рахунки у банку” переводяться у склад необоротних активів?

6. Як обліковуються кошти у іноземній валюті?

7. В яких випадках відбувається переоцінка грошових коштів у іноземній валюті?

8. Внаслідок чого виникають курсові різниці?

9. Що таке монетарні та немонетарні статті балансу?

10. Яким чином здійснюється первісна оцінка операцій в іноземній валюті?

11. Чому дебіторська і кредиторська заборгованість за авансами, сплаченими в іноземній валюті, вважається немонетарними статтями балансу?

12. В чому полягає процес дисконтування?

13. Що розуміють під терміном “майбутня вартість грошей”?

14. Що розуміють під терміном “теперішня вартість грошей”?

15. Який взаємозв’язок між обчисленням майбутньої і теперішньої вартості?

16. Чим відрізняється процес нарахування простих процентів від складних?

17. Що таке “дисконтний фактор”?

18. Що таке “ануїтет”? Які види ануїтетів Ви знаєте?

Тести

3.1. Що з наведеного є найбільш ліквідним активом?

а) виробничі запаси;

б) короткострокові позики;

в) короткострокові векселі одержані;

г) довгострокова дебіторська заборгованість.

3.2. Що з наведеного не відноситься до ліквідних активів?

а) грошові кошти на розрахунковому рахунку;

б) еквіваленти грошових коштів;

в) дебіторська заборгованість за товари;

г) капітальні інвестиції.

3.3. Видача готівки з каси підприємства оформлюється:

а) меморіальним ордером;	в) видатковим касовим ордером;
б) платіжною вимогою;	г) розрахунковим чеком.

3.4. Бухгалтерські записи на рахунку 30 “Каса” здійснюються на підставі:

а) прибуткових і видаткових касових ордерів;

б) звіту касира, прибуткових та видаткових касових документів;

в) касової книги;

г) книги обліку прийнятих і виданих касиром грошей.

3.5. Ліміт залишку готівки в касі – це:

а) граничний розмір готівки, що може залишатись в касі на кінець робочого дня;

б) мінімальний розмір готівки в касі, що забезпечує підприємству проведення готівкових розрахунків протягом робочого дня;

в) розмір готівки в касі, що забезпечує погашення короткострокових зобов’язань протягом робочого дня;

г) мінімальний розмір готівки, що може залишатись в касі на кінець робочого дня.

3.6. Гранична сума платежу з каси одного підприємства іншому протягом одного дня

а) визначається керівництвом підприємства;

б) встановлюється банком, в якому підприємство обслуговується;

в) становить 3000 грн.;

г) становить 10000 грн.

3.7. У випадку, коли існує впевненість, що підприємство не зможе скористатись грошовими коштами для проведення поточних розрахунків протягом року, такі активи:

а) відображають на позабалансових рахунках;

б) переводять до складу необоротних;

в) відносять на витрати звітного періоду;

г) така операція не призводить до змін у структурі активів балансу підприємства.

3.8. Облік грошових коштів підприємства у іноземній валюті ведеться:

а) тільки у іноземній валюті;

б) тільки у національній валюті;

в) у національній валюті з одночасним позасистемним обліком у іноземній валюті;

г) у іноземній валюті з одночасним позасистемним обліком у національній валюті.

3.9. Яка якісна характеристика фінансових звітів забезпечується при оцінці деяких статей за теперішньою вартістю:

а) зрозумілість;	в) достовірність;
б) доречність;	г) зіставність.

3.10. Проценти:

а) використовуються для обчислення майбутньої вартості грошей;

б) використовуються для обчислення теперішньої вартості грошей;

в) це плата за використання грошових коштів;

г) немає правильної відповіді.

3.11. Відомо, що підприємству “Галактика” через 4 роки буде повернуто 20000 грн. Яку суму дебіторської заборгованості підприємство відобразить на даний момент при ставці дисконтування 9 % річних (проценти нараховуються в кінці кожного року)?

а) 14,2 тис. грн.;	в) 14,7 тис. грн.;
б) 28,0 тис. грн.;	г) 27,2 тис. грн.

3.12. Згідно з договором оренди, щорічний платіж складає 7000 грн., який повинен сплачуватись щорічно протягом 5 років з урахуванням 11% річних. Теперішня вартість орендних платежів складає:

а) 35000 грн.;	в) 20755 грн.;
б) 25872 грн.;	г) 11795 грн.

3.13. Припустимо, вам зараз 45 років і до 55 років ви маєте на меті сформувати особистий пенсійний фонд у розмірі 40000 грн. Яку суму вам необхідно вкладати щороку, щоб досягти мети за умови, що банк нараховує 12% річних?

а) 2482,95 грн.;	в) 4000,00 грн.;
б) 3764, 29 грн.;	г) 2279,33 грн.

3.14. Через 15 років ви хочете мати на своєму рахунку 50000 грн. Для цього ви готові здійснювати внески по 2000 грн. в кінці кожного року. Яка мінімальна річна ставка вас задовольнить?

а) 7%;

б) 10%;

в) 12%;

г) 15%.

3.15. Знайдіть мінімальну процентну ставку за умовами попереднього завдання за виключенням того, що внески здійснюються в кінці кожного півріччя в сумі 1000 грн.

а) 3%;

б) 4%;

в) 5%;

г) 6%.

3.16. Обчисліть, яку суму одержить вкладник від банку, якщо покладе на депозит 10000 грн. на 5 років під 16% річних (проценти нараховуються в кінці кожного кварталу):

а) 21000 грн.;	в) 21910 грн.;
б) 22620 грн.;	г) 30590 грн.

3.17. Ануїтет – це:

а) рівні за вартістю платежі, які здійснюються через рівні проміжки часу;

б) рівні за вартістю платежі, які здійснюються в кінці кожного року;

в) рівномірні платежі, які здійснюються на початку періоду;

г) немає правильної відповіді.

3.18. Найпростіше обчислити майбутню вартість ануїтету можна:

а) помноживши суму всіх платежів на фактор майбутньої вартості, вказаний у спеціальній таблиці;

б) помноживши теперішню вартість ануїтету на фактор майбутньої вартості, вказаний у спеціальній таблиці;

в) поділивши суму теперішніх вартостей всіх платежів на дисконтний фактор;

г) помноживши суму теперішніх вартостей всіх платежів на дисконтний фактор.

3.19. Оберіть серед перерахованих нижче статей балансу монетарну:

а) кредиторська заборгованість за одержаний товар;

б) виробниче обладнання;

в) незавершене виробництво;

г) аванс, одержаний за продукцію.

3.20. Оберіть серед перерахованих нижче статей балансу немонетарну:

а) грошові кошти в дорозі;

б) дебіторська заборгованість за бартерним контрактом;

в) розрахунки за короткостроковим кредитом в іноземній валюті;

г) розрахунки за нарахованими процентами.

3.21. Курсові різниці за монетарними статтями відображаються:

а) на дату балансу;

б) на дату сплати;

в) на дату зміни валютного курсу;

г) на дату балансу і на дату сплати.

3.22. Дохід за продукцію, відвантажену в рахунок одержаного раніше авансу, оцінюється за курсом, який діє:

а) на дату одержання авансу;

б) на дату відвантаження продукції;

в) на дату відвантаження продукції з відображенням курсової різниці;

г) на дату одержання авансу з відображенням курсової різниці.

3.23. За яким курсом підприємство перерахує вартість товарів, одержаних в погашення виплаченого раніше авансу:

а) на дату балансу;

б) на дату одержання товару;

в) на дату виплати авансу;

г) немає правильної відповіді.

3.24. Сума немонетарних активі, які оцінюються за історичною собівартістю, відображаються за валютним курсом:

а) за середньозваженим валютним курсом;

б) на дату складання звітності;

в) на дату зміни курсу;

г) на дату здійснення операції.

3.25. Станом на 31 грудня на балансі були такі статті в іноземній валюті:

основні засоби – 10000 дол. США (5,04 грн./дол.);

аванси одержані – 5000 дол. США (5,05 грн./дол.);

грошові кошти на валютному рахунку 6000 дол. США;

дебіторська заборгованість за відвантажену продукцію – 40000 дол. США.

У січні ніяких операцій не здійснювалось. Яку суму курсових різниць необхідно нарахувати у січні, якщо 31 грудня курс становив 5,03 грн./дол., а 31 січня – 5,10 грн./дол.?

а) 4270 грн.;	в) 3170 грн.;
б) 3570 грн.;	г) 3220 грн.

3.26. Яку суму втрат від операційної курсової різниці слід відобразити в обліку, якщо станом на 30 квітня на балансі є такі статті в іноземній валюті:

кредиторська заборгованість постачальникам за основні засоби – 70000 дол. США;

дебіторська заборгованість за відвантажену продукцію – 11000 дол. США;

кредиторська заборгованість за нараховані проценти по кредиту – 1000 дол. США;

нематеріальні активи – 25000 дол. США.

У травні ніяких операцій не здійснювалось. Курс на 30 квітня становив 5,20 грн./дол., на 31 травня – 5,06 грн./дол.

а) 11480 грн.;	в) 1540 грн.;
б) 14980 грн.;	г) 1680 грн.

3.27. Підприємство має кредиторську заборгованість по бартерному контракту (обмін готової продукції на матеріали) у сумі 5000 дол. США по курсу 5,07 грн./дол. На дату балансу курс становив уже 5,09 грн./дол. В обліку курсова різниця буде відображена:

а) Дт 632 Кт 744 – 100;	в) Дт 714 Кт 632 – 100;
б) Дт 945 Кт 631 – 100;	г) курсова різниця не відображається.

3.28. Підприємство має кредиторську заборгованість станом на 3 січня за одержані основні засоби у сумі 21000 євро по курсу 5,85 грн./євро. 31 січня курс становив 5,60 грн./євро. В бухгалтерському обліку на дату балансу по відображенню курсової різниці буде здійснено запис:

а) запис в обліку треба буде здійснити запис тільки на дату сплати заборгованості;

б) Дт 685 Кт 744 – 5250;

в) Дт 974 Кт 685 – 5250;

г) Дт 945 Кт 685 – 5250.

Вправи для самостійної роботи

№3.1. З метою придбання іноземної валюти 5 березня підприємство перерахувало банку 52500грн. (10000 дол. за ринковим курсом 5,2 грн./дол.+0,2% збору до пенсійного фонду + 396 грн. комісійних банку). При складанні фінансової звітності на 31 березня курс НБУ $1 становив 5,1 грн.

Необхідно:

1. Відобразити операції з придбання іноземної валюти на рахунках бухгалтерського обліку.

2. Проаналізувати, до яких змін у балансі призведе зміна курсу НБУ. Як ці зміни відобразяться на рахунках бухгалтерського обліку?

№3.2. Доповнимо умову попередньої вправи: при складанні балансу у наступному кварталі станом на 30 червня курс 1$ у НБУ збільшився до 5,3 грн.

Необхідно:

1. Визначити суму грошових коштів на валютному рахунку, яка буде включена до балансу.

2. Відобразити в обліку курсову різницю.

№3.3. 1 червня підприємство мало такі залишки на рахунках

№ з/п	Рахунки	Сума в гривнях	Сума у євро	Примітки
	312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”			Надійшли за готову продукцію
	6321 “Розрахунки з інозем-ними постачальниками”			За матеріали за бартерним контрактом, курс 6,03
	6322“Розрахунки з інозем-ними постачальниками”			За паливо, буде оплачуватись грошовими коштами
	602 “Розрахунки за короткостроковим кредитом в іноземній валюті”			Взято для придбання матеріалів
	684 “Розрахунки за нарахованими відсотками”			Нараховані по кредиту за матеріали (п. 4)
	681 “Розрахунки за авансами одержаними”			Одержано за автомобіль, курс 6,07

Курс на 1 червня становив 6,10 грн./євро, на 30 червня – 5,96 грн./євро. Зробіть необхідні проведення для нарахування курсових різниць та визначте залишки на рахунках на кінець місяця за умови, що руху грошових коштів не відбувалось.

№ 3.4. 20 лютого підприємство відвантажило іноземному покупцю готову продукцію на суму 17000 дол. США по курсу 5,05 грн./дол., а 5 березня одержало грошові кошти в повному обсязі (курс 5,20 грн./дол.). 28 лютого курс становив 5,10 грн./дол. Відобразіть здійснені підприємством операції на рахунках бухгалтерського обліку.

№ 3.5. Менеджеру з продажу 26 серпня видано аванс 500 дол. США на закордонне відрядження за курсом 5,25 грн./дол. 30 серпня представлено авансовий звіт на суму 450 дол. США (курс 5,15 грн./дол.), а 1 вересня повернуто до каси залишок підзвітної суми (курс 5,08 грн./дол.). Курс станом на 31 серпня становив 5,19 грн./дол. Відобразіть здійснені підприємством операції на рахунках бухгалтерського обліку.

№ 3.6. 17 липня підприємство одержало від іноземного постачальника автомобіль для представницьких цілей вартістю 30000 євро по курсу 5,30 грн./євро. 12 серпня борг перед постачальником було повністю погашено по курсу 5,20 грн./євро. Курс станом на 31 липня був 5,38 грн./євро. Відобразіть вказані операції на рахунках бухгалтерського обліку.

№ 3.7. 2 жовтня підприємство взяло короткостроковий кредит в іноземній валюті на суму 50000 дол. США для придбання матеріалів. 31 жовтня нараховано проценти за користування кредитом (12% річних) за місяць. 10 листопада частково погашено основну суму кредиту (5000 дол. США) та сплачено нараховані у жовтні проценти. Валютний курс становив: 2 жовтня – 5,13 грн./дол., 31 жовтня – 5,21 грн./дол., 10 листопада – 5,15 грн./дол. Відобразіть в обліку здійснені підприємством операції.

№ 3.8. Підприємство 14 липня одержало аванс за товари у сумі 40000 євро по курсу 5,90 грн./євро. 4 серпня відвантажено покупцю товар в погашення авансу на суму 30000 євро по курсу 6,08 грн./євро. 5 серпня підприємство повернуло залишок авансу покупцю по курсу 5,85 грн./євро. Відобразіть в обліку здійснені підприємством операції.

№ 3.9. 26 листопада підприємство сплатило аванс 68000 дол. США за матеріали по курсу 5,25 грн./дол. 4 грудня одержано матеріали від іноземного постачальника на суму 60000 дол. США в погашення авансу (курс 5,19 грн./дол.). 6 грудня іноземний постачальник повернув залишок авансу (курс 5,18 грн./дол.). Відобразіть в обліку здійснені підприємством операції.

Розділ 4 Облік дебіторської заборгованості

Після вивчення розділу 4 Ви повинні знати:

- що таке дебіторська заборгованість;

- як відображаються в обліку різні види дебіторської заборгованості;

- які методи використовують при визначенні величини сумнівних боргів;

- як в обліку відображається списання безнадійної дебіторської заборгованості;