Розрахунок сум переоцінки

Показники	Перша переоцінка	Друга переоцінка
до	після	до	після
1. Первісна вартість
2. Амортизація
3. Балансова вартість
4. Індекс переоцінки		0,85		1,26
5.Зміна первісної вартості		(450)
6. Зміна амортизації		(45)
7. Зміна балансо­вої вартості		(405)
8. Зміна балансо­вої вартості з наростаючим підсумком		(405)

Переоцінка станом на 31.12.2007р. збільшила вартість обладнання на 663 грн., але так як результат попередньої уцінки балансової вартості було визначено як втрати, а сума наступної дооцінки перевищує його, то величина раніше проведеної уцінки (405 грн.) буде іншим доходом від звичайної діяльності підприємства у даному звітному періоді, а сума перевищення зміни первісної вартості над нею (663-405=258 грн.) збільшить величину додаткового капіталу.

Покажемо, якими записами будуть відображені операції зміни вартості активу.

Проведення першої переоцінки:

1. Відображено уцінку балансової вартості

Дт 975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій” - 405

Кт 104 “Машини і обладнання”- 405

2. Відображено уцінку амортизації

Дт 131 “Знос основних засобів” - 45

Кт 104 “Машини і обладнання” - 45

Проведення другої переоцінки:

3. Віднесено на дохід сума попередньої уцінки

Дт 104 “Машини і обладнання” - 405

Кт 746 “Інші доходи від звичайної діяльності” - 405

4. Відображено дооцінку первісної вартості

Дт 104 “Машини і обладнання” - 258

Кт 423 “Дооцінка активів” - 258

5. Відображено дооцінку амортизації

Дт 423 “Дооцінка активів” - 133

Кт 131 “Знос основ­них засобів” - 133

Необхідно додати, що на момент списання активу з балансу підприємства, сума його дооцінки, що відображена за кредитом рахунку 423 “Дооцінка активів” визначається як прибуток і записується у кредит рахунка 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.

Перевищення сум попередніх дооцінок об’єкта необоротних активів над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта необоротних активів може щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, включатися до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. При цьому до складу нерозподіленого прибутку при вибутті цього об’єкта включається залишок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок такого об’єкта, що відображений у складі додаткового капіталу.

2.6 Облік вибуття основних засобів та

нематеріальних активів

Вибуття необоротних активів може відбуватись внаслідок безоплатної передачі, невідповідності критеріям визнання активом, ліквідації, вибуття для продажу. При цьому вартість активу списується з балансу підприємства, а сума дооцінки даного активу, як зазначалось вище, списується на рахунок нерозподіленого прибутку.

При безоплатній передачі чи ліквідації необоротних активів їх списання з балансу відображають в регістрах бухгалтерського обліку, використовуючи рахунок 976 “Списання необоротних активів”. Крім того, податкове законодавство операції з ліквідації чи безоплатної передачі необоротних активів прирівнює до операцій продажу, а значить підприємство повинно нарахувати податкове зобов’язання з ПДВ на залишкову вартість необоротних активів, що вибувають. Сума податкового зобов’язання з ПДВ відображається за дебетом 976 “Списання необоротних активів”.

Перевищення вартості списання ліквідованих необоротних активів над доходами від їх ліквідації чи навпаки буде визначати відповідно збиток або прибуток від ліквідації.

Слід зауважити, що прибуток або збиток від вибуття необоротних активів є результатом іншої звичайної діяльності підприємства. У разі списання активів внаслідок надзвичайних подій прибуток чи збиток від їх вибуття буде відображатись на рахунку 794 “Результат надзвичайних подій”.

Приклад 2.19. Підприємство ліквідовує об’єкт основних засобів внаслідок його фізичного зносу. Первісна вартість активу становить 2300 грн., сума зносу на дату ліквідації – 1850 грн., вартість матеріалів, одержаних від ліквідації та ще придатних для експлуатації (за оцінкою реалізації) – 250 ­­грн.

Списання відображатиметься записами:

1. Списано знос

Дт 131 “Знос основ­них засобів” - 1850

Кт 10 “Основні засоби” - 1850

2. Списано залишкову вартість ліквідованого активу

Дт 976 “Списання необоротних активів” - 450

Кт 10 “Основні засоби” - 450

Одночасно на суму ПДВ

Дт 976 “Списання необоротних активів ” - 90

Кт 641 “Розрахунки за податками” - 90

3. Нараховано зарплату робітників, що залучені до ліквідації активу

Дт 976 “Списання необоротних активів” - 180

Кт 661 “Розрахунки за заробітною платою” - 180

4. Вартість матеріалів, одержаних від ліквідації

Дт 201 “Сировина і матеріали” - 250

Кт 746 “Інші доходи від звичайної діяльності” - 250

5. Відображено фінансовий результат

Дт 746 “Інші доходи від звичайної діяльності” - 250

Кт 793 “Результат іншої звичайної діяльності” - 250

Дт 793 “Результат іншої звичайної діяльності ” - 630

Кт 976 “Списання необоротних активів” - 720

Кореспонденція рахунків для відображення операцій з безоплатної передачі необоротних активів аналогічна.

Приклад 2.20. Підприємство безоплатно передає об’єкт нематеріальних активів. Первісна вартість активу становить 3 350 грн., сума амортизації на дату передачі – 1 850 грн.

1. Списано амортизацію

Дт 133 “Накопичена амортизація нематеріальних активів” - 1850

Кт 12 “Нематеріальні активи” -1850.

2. Списано залишкову вартість переданих активів

Дт 976 “Списання необоротних активів” - 1500

Кт 12 “Нематеріальні активи” - 1500

Одночасно на суму ПДВ

Дт 976 “ Списання необоротних активів ” - 300

Кт 641 “Розрахунки за податками” - 300

Облікові особливості для основних засобів, які підприємство утримує для того, щоб продати, встановлює П(С)БО 27 “Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність”.

Якщо керівництвом підприємства підготовлено план продажу необоротних активів і їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати прийняття такого рішення, то такі необоротні активи слід визнати такими, що утримуються для продажу.

Діючим Планом рахунків для обліку цих об’єктів призначено субрахунок 286 “Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу” до рахунку 28 “Товари”.

Таким чином, якщо основні засоби або інші необоротні активи вибувають з експлуатації внаслідок невідповідності критеріям визнання активом через зберігання для реалізації протягом дванадцяти календарних місяців, то їх слід перекласифікувати зі складу необоротних до оборотних активів. Крім того визнані необоротні активи утримуваними для продажу згідно з П(С)БО 27 відображаються у бухгалтерському обліку за найменшою з двох величин – балансовою вартістю або чистою реалізаційною вартістю. При первісному визнанні і оцінці на звітну дату сума перевищення залишкової вартості об’єкта над його справедливою вартістю відображається за дебетом 949 “Інші витрати операційної діяльності”.

На необоротні активи, утримувані для продажу, у т.ч. необоротні активи, що входять до групи вибуття, амортизація не нараховується.

У разі реалізації об’єктів необоротних активів іншим суб’єктам господарської діяльності різниця між ціною реалізації і балансовою вартістю та іншими витратами, пов’язаними з реалізацією, визначає результат від реалізації.

Облік операцій продажу необоротних активів, утримуваних для продажу, слід вести із застосуванням рахунків 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” і 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів”.

Приклад 2.21. Підприємство 2 квітня уклало твердий контракт про продаж обладнання. На момент прийняття рішення щодо реалізації активу його справедлива вартість становила 2 900 грн., балансова вартість – 3 100 грн., сума зносу – 4200 грн., сума дооцінки за час експлуатації – 1 150 грн. Передача активу покупцю за 3 200 грн. без ПДВ (3 840грн., в т.ч. ПДВ) відбулася 29 листопада того ж року. Справедлива вартість не змінювалася. Вартість перевезення було оплачено підприємством у розмірі 552 грн.(в т.ч. ПДВ).

Порядок відображення операцій наступний:

2 квітня

1. Прийнято рішення про реалізацію основних засобів та переведено актив до складу тих необоротних, які утримують для продажу

Дт 286 “Необоротні активи та групи вибуття, утриму­вані для продажу” - 2900

Дт 949 “Інші витрати операційної діяльності” - 200

Кт 104 “Машини і обладнання” - 3100

2. Списано суму амортизації

Дт 131 “Знос основних засобів” - 4200

Кт 104 “Машини і обладнання” - 4200

3. Списано дооцінку обладнання

Дт 423 “Дооцінка активів” - 1150

Кт 441 “Прибуток нерозподілений” - 1150

29 листопада

1. Відображено дохід від реалізації обладнання

Дт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” - 3840

Кт 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” - 3840

Одночасно на суму ПДВ

Дт 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” - 620

Кт 641 “Розрахунки за податками” - 620

2. Списано балансову вартість обладнання

Дт 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” - 2900

Кт 286 “Необоротні активи та групи вибуття, утриму­вані для продажу” - 2900

3. Списано транспортні витрати

Дт 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” - 460

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 460

Одночасно на суму ПДВ (при наявності податкової накладної)

Дт 641 “Розрахунки за податками” - 92

Кт 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” - 92

4. Відображено фінансовий результат

Дт 791 “Результат операційної діяльності” - 3360

Кт 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” - 3360

Дт 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” - 3200

Кт 791 “Результат операційної діяльності” – 3200

2.7 Особливості обліку інвестиційної нерухомості

Окремим об’єктом обліку є активи, класифіковані як інвестиційна нерухомість. Порядок визнання, оцінки та розкриття інформації про них визначає П(С)БО 32“Інвестиційна нерухомість”.

Згідно з П(С)БО 32 інвестиційна нерухомість – це власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для:

– виробництва та постачання товарів, надання послуг, або для адміністративної мети;

– продажу в процесі звичайної діяльності.

Отже, відмінною рисою інвестиційної нерухомості є те, що вона генерує грошові потоки у значній мірі незалежно від інших активів підприємства. Саме це відрізняє інвестиційну нерухомість від операційної нерухомості, зайнятої власником.

Операційна нерухомість генерує грошові потоки, які пов’язані не лише з цією нерухомістю, а й з іншими активами, що використовуються у вироб­ництві, постачанні продукції (надання послуг) тощо. Тому облік такої нерухомості та її подання у фінансовій звітності здійсню­ються згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби”.

Прикладом інвестиційної нерухомості є:

– земельна ділянка, утримувана для довгострокового збільшення капіталу, а не для короткострокового продажу у звичайному ході діяльності;

– земельна ділянка, утримувана для майбутнього, але ще не визначеного конкретно використання;

– будівля (частина будівлі), яка є власністю підприємства (або утримується підприємством згідно з угодою про фінансову оренду) та надана у оренду згідно з одною чи кількома угодами про операційну оренду.

Одиницею обліку інвестиційної нерухомості є земельна ділянка, будівля або їх поєднання, а також активи, які утворюють з інвестиційною нерухомістю цілісний комплекс і в сукупності генерують грошові потоки.

Критерії визнання інвестиційної нерухомості аналогічні тим, що застосову­ються до основних засобів. Придбана (створена) інвестиційна нерухомість зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю.

Оцінка інвестиційної нерухомості після визнання. ПСБО 32 “Інвестиційна нерухомість” передбачає дві моделі оцінки інвестиційної нерухомості після пер­вісного визнання:

1) за справедливою вартістю;

2) за собівартістю.

У разі вибору моделі оцінки за справедливою вартістю ін­вестиційна нерухомість оцінюється за справедливою вартістю, якщо її можна достовірно визначити.

Оцінка інвестиційної нерухомості за справедливою вартістю ґрунтується на цінах активного ринку в тій самій місцевості в подібному стані за подібних умов договорів оренди або інших контрактів на дату балансу та не враховує майбутніх витрат на поліпшення нерухомості і відповідні майбутні вигоди у зв’язку з майбутніми витратами на поліпшення об’єктів інвестиційної нерухомості.

При визначенні справедливої вартості інвестиційної нерухомості підприємства до неї входять усі об’єкти основних засобів, які утворюють з інвестиційною нерухомістю цілісний комплекс і в сукупності генерують грошові потоки. Така інвестиційна нерухомість в обліку відображається як окремий об’єкт, що генерує грошові кошти.

Стаціонарно встановлені об’єкти основних засобів (ліфти, кондиціонери тощо), вартість яких врахована при визначенні справедливої вартості інвестиційної нерухомості, обліковуються в позабалансовому обліку за первісною вартістю. Усі інші активи, які використовуються разом з інвестиційною нерухомістю (меблі, господарський інвентар, офісна техніка тощо), оцінюються за первісною (переоціненою) вартістю і відображаються в обліку відповідно до П(С)БО 7 “Основні засоби”.

Сума збільшення або зменшення справедливої вартості інвестиційної нерухомості на дату балансу відображається у складі іншого операційного доходу або інших витрат операційної діяльності відповідно.

Приклад 2.22. Підприємство придбало земельну ділянку, подальше використання якої поки не визначено. Собівартість придбаної ділянки становить 500 тис. грн. Через півроку справедлива вартість цієї ділянки зросла до 600 тис. грн.

Придбання і утримання ділянки буде відображено записом, тис. грн.:

1. Придбано земельну ділянку

Дт 100 “Інвестиційна нерухомість” - 500

Кт 31 “Поточний рахунок” - 500

2. Зростання справедливої вартості землі

Дт 100 “Інвестиційна нерухомість” - 100

Кт 719 “Інші доходи від операційної діяльності” - 100

Підприємство, що обирає модель оцінки за собівартістю, повинне оцінювати всю свою інвестиційну нерухомість згідно з ПСБО 16 “Основні засоби”, тобто за собівартістю мінус накопичена амортизація з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигод від її відновлення, що визнаються відповідно до П(С)БО 28 “Зменшення корисності активів”

Проте і в цьому випадку підприємство має визначати справедливу вартість інвестиційної нерухомості, оскільки П(С)БО 32 вимагає розкриття інформації про справедливу вартість інвестиційної нерухомості.

Переведення нерухомості до інвестиційної нерухомості або виведення її зі складу інвестиційної нерухомості. Включення нерухомості до складу інвестиційної нерухомості або виключення її зі складу інвестиційної нерухомості здійснюють лише у випадку, коли змінюється спосіб використання нерухомості, що засвідчується певною подією.

Таблиця 2.9