Італійська політика нім.імператорів

Одночасно з агресивною політикою на Сході німецькі феодали не покидали планів підкорення Італіі та папства. Головними провідниками цієї політики були німецькі імператори.

Найбільш активним у цьому прагненні був Фридрих I Барбаросса (1152—1190) з династії Гогенштауфенів (1138—1254). Спочатку Фридрих I добився певних успіхів. В 1154 г. Він відправився в перший італьянський похід, матою якого було його коронація в Римі. Війська ввійшли в Рим, охоплене антипапським повстанням на чолі з Арнольдом Брешианским. Фридрих виступив проти них, і папа коронував.

В 1158 г. Фридрих I здійснив новий похід в Італію. В Ронкальській долині (біля Пьяченци) він зібрав пердставників північно італьянських міст. На цьому сеймі він провівв рішення про позбавлення міст прав самоврядування та призначення в них намісника – подеста, які повинні були замінити виборних консулів. Фридрих привласнив собі право вищої судової влади в містах Півн. Італії та обклав їх податками. В 1162 г. Після двухрічної облоги був захоплен і зруйнован Мілан, який відмовився підкоритися.

Приголомшені розправою з міланом більшість міст повстло. В 1167 г. вони створили Ломбардскую лигу, куда війшло 22 міста Півічної Італії на чолі з Міланом, який відбудувався заново. Активну допомогу Лізі надав папа Олександр ІІІ. В той же час Фрідрху відмовили в підтримці і частина нім. Князів, у тому числі і наймогітнішій - Генріх Лев. Вирішальна битва вібулася в 1176 г. нід Леньяно (півн.-схід від Мілана). Фрідріх зазнав повної поразки.

Це була одна з перших битв де рицарське військо перемогло ополчення міських ремісників та кіпців. В наступному році в Венеції Фридрих I капітулював і заключив шестирічне перемиря, умови якого були закріплені в 1183 г. миром в Констанці