Політичний устрій міст-держав Італії в 13-15 ст

У зв'язку з успіхами ремесла і торгівлі в містах Північної і Середньої Італії помітно посилюється політичний вплив торгово-ремісничого населення (пополанів) і падає роль феодальних елементів — грандів.Найбільш яскравим прикладом цього може служити Флоренція. Тут вже в 1250 р. була встановлена так звана "Перша народна конституція", що закріпила панування пополанів, з'являється новий посадовець — "капітан народу", що спирається на міське ополчення. У 1282 р. Флоренцією управляв виборний пополанський уряд (пріорат). У пріорат входило 9 чоловік. Власники майстрових і банківських контор складали "жирний народ", дрібні торговці і ремесленники— "худий народ". Ще нижче стояли неорганізовані маси найманих робочих — чомпі. Ще більш олігархічний характер носив політичний устрій морських республік — Венеція і Генуя, що вели крупну посередницьку торгівлю. У них всіма справами заправляли багатющі купці, що складали спадковий патриціат. Во главі Венеції стояв обираний довічно дож, влада якого була обмежена Великою радою. З початку XIV в. олігархічні тенденції в управлінні Венецією ще більш посилюються. У той час була створена Рада десяти, якій доручався таємний нагляд за всіма урядовими інстанціями, аж до дожа..У Генуї, де в XIII в. також панувала патриціанська олігархія, з 1339 р. встановлюється довічна посада дожа, який спирався в основному на пополанів. Позбавлений значною частиною політичних прав генуезький патриціат все ж таки робив непрямий вплив на політичне життя республіки.Гостра боротьба характеризує в XIII—XIV вв. і Мілан. У цій боротьбі пополани міста об'єдналися з "моттою" — союзом дрібних і середніх дворян проти феодалів і архієпископа, до яких прилучилася купецька патриціанська верхівка. До кінця XII в. влада в Мілані опинилася в руках правителів з будинку Делла Торре, що спиралися на пополанів і дрібне дворянство. Пізніше, в XIV в., коли Мілан значно розширив свої володіння, в ньому встановилося одноосібне спадкове правління роду Вісконті.Таким образом, в містах Північної і Середньої Італії склалися різні типи політичного правління. Найбільш яскравими з них були пополанська республіка (Флоренція), олігархія патриціату (Венеція) і тиранія, близька до монархії (Мілан).Виникнення і зміцнення тиранічних режимів у Флоренції, Мілані і інших містах-державах Північної і Середньої Італії хоч і сприяло деякій їх внутрішній централізації, але не порушувало пануючої там політичної роздробленості.