Педагогіка 1 страница

ЗМІСТ

I. пояснювальна записка …………………………………………….…… 3

II. ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ

НА ДЕРЖАВНУ АТЕСТАЦІЮ ………………………………………..…….….. 6

III. Критерії оцінювання знань, умінь і навичок

студентів …………………………………………..……………….………….. 6

IV. фОРМА ПРОВЕДЕННЯ ІСПИТУ …………………………………………...… 10

V. Перелік засобів, що можуть використовувати студенти

на екзамені у процесі підготовки та відповіді

на питання ………………………………………………………..…………. 10

VI. Короткий зміст начального матеріалу, що виноситься

на державну атестацію:

з педагогіки ………………………………………………….…..…....... 11

з психології ……………………………………………………….…….. 30

з педагогічної майстерності ………………………………………….... 38

з охорони праці …………………….……………..…….…………...…. 43

VII. Список рекомендованої літератури та Інтеренет-ресурсів:

з педагогіки.……………………………………………………………. 50

з психології ……………………………………………………………... 52

з педагогічної майстерності …………………………………………… 54

з охорони праці …………………………………..….….…….………... 54

I. Пояснювальна записка

Згідно з державними вимогами до цього фаху, враховуючи орієнтацію на світові стандарти в освіті і потреби перебудови національної загальноосвітньої й спеціальної школи, бакалавр повинен мати високу професійну і спеціальну підготовку, широку ерудицію і загальну культуру, розвинену національну свідомість, визначену громадську і моральну позицію. Фундаментальна науково-теоретична підготовка необхідна для розв’язання педагогічних, науково-методичних, виховних, освітніх і організаційно-управлінських завдань і повинна поєднуватися з відповідною практичною підготовкою.

Досконало володіючи своїм фахом, бакалавр повинен виробити установку на практичну діяльність з постійним підвищенням науково-методичного кваліфікаційного рівня, застосовувати принципи наукової організації праці, володіти сучасними інноваційними педагогічними технологіями, вміти організувати навчально-виховний процес у школах нового типу (гімназіях, ліцеях, колегіумах). Метою діяльності вчителя є формування національно свідомої, духовно багатої особистості; виховання високорозвиненого громадянина із сформованими соціальними, мотиваційними та функціональними компетентностями.

Програма державного комплексного кваліфікаційного екзамену „Психолого-педагогічні дисципліни, охорона праці” укладена на основі навчальних планів відповідних спеціальностей та навчальних програм таких дисциплін як: ”Педагогіка”, ”Психологія”, ”Основи педагогічної майстерності”, ”Основи охорони праці”. Вона уміщує вимоги щодо рівня сформованості знань, умінь і навичок відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики підготовки майбутніх учителів; критерії оцінювання знань, умінь і навичок студентів; форму проведення іспиту; перелік засобів, що можуть використовувати студенти на екзамені у процесі підготовки та відповіді; короткий зміст навчального матеріалу, що виносяться на державну атестацію; список рекомендованої літератури та інтернет-ресурсів.

Вимоги щодо рівня сформованості знань, умінь і навичок відповідно освітньо-кваліфікаційної характеристики ”бакалавр”.

1. Загальні вимоги:

Бакалавр, учитель, відповідає таким вимогам:

– має цілісне уявлення про процеси і явища, які відбуваються у суспільстві та природі, розуміє можливості сучасних наукових методів пізнання природи, суспільства, особистості і володіє ними на рівні, необхідному для вирішення завдань, які виникають при виконанні професійних функцій; здатний до професійного вдосконалення;

– володіє культурою мовлення, знає її загальні закони, здатний у письмовій чи в усній формі правильно (логічно) оформити свої думки; вміє на науковій основі організувати свою працю, володіє комп’ютерними методами збирання, зберігання та обробки інформації, що застосовується у сфері його професійної діяльності;

– володіє знаннями основ виробничих відносин та принципами управління технічними, фінансовими та людськими чинниками;

– спроможний в умовах розвитку науки і мінливої соціальної практики до переоцінки накопиченого досвіду, аналізу своїх можливостей, вміє набувати нові знання, використовувати сучасну інформацію та освітянські технології; розуміє сутність і соціальне значення своєї майбутньої професії, основні дисципліни з конкретної галузі його діяльності, бачить їх взаємозв’язок у цілісній системі знань;

– здатний поставити мету та сформулювати завдання, пов’язані із реалізацією професійних функцій, уміє використовувати для їх вирішення методи вивчених ним наук;

– знайомий з методами управління, вміє організувати роботу виконавців, знаходити і приймати управлінські рішення в умовах різних думок.

– обізнаний з основними світоглядними етичними та естетичними теоріями та концепціями в галузі гуманітарних і соціально-економічних наук, вміє використовувати методи цих наук у професійній і соціальній діяльності;

– знає етичні і правові норми, які регулюють відносини між людьми, відношення людини до навколишнього середовища;

– розуміє сучасні методи наукових досліджень на рівні, необхідному для вирішення практичних завдань, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків;

– має достатню підготовку для аналізу ефективності педагогічної діяльності, самостійної розробки або модифікації методик і використання їх у практичній діяльності;

– володіє знаннями, вміннями і навичками, які необхідні для формування цілісної особистості дитини з особливими потребами, що сприяє соціально-економічному та освітньо-культурному розвитку України у світовому співтоваристві, усвідомлює свою професійну та соціальну роль у цих процесах.

Вимоги до знань та умінь за циклом психолого-педагогічних дисциплін, охорони праці

Бакалавр повинен знати:

– основні напрями і перспективи оновлення і розвитку національної освіти і педагогічної науки, засоби і способи збору і систематизації, узагальнення і використання інформації, проведення дослідницької та методичної роботи за фахом, підготовки інформаційних і науково-методичних матеріалів;

– розвиток педагогічної думки в Україні від найдавніших часів до наших днів; педагогічний потенціал національно-культурних традицій народу, програмні завдання в галузі освіти та основні напрями їх реалізації; сутність понятійно-термінологічного апарату етнопедагогіки;

– основи організації і здійснення навчального процесу як основного механізму формування особистості; шляхи забезпечення варіативності і безперервності освіти в Україні, її диференціації та інтеграції; основні змістові лінії Державного стандарту згідно з фахом майбутнього вчителя;

– основи процесу виховання як особистісно-соціального феномену; нові вітчизняні і прогресивні зарубіжні технології навчання й виховання для забезпечення виходу української освіти на європейський і світовий рівень;

– теоретичні основи загальної, вікової та педагогічної психології; зміст вікових особливостей психічного розвитку дитини на різних вікових етапах;

– механізми психічного відображення; механізми опредметнення психічних утворень; механізми творчості; засоби розвитку психіки;

– творчий потенціал та інноваційні технології в освіті; основи педагогічної техніки в діяльності вчителя;

– стилі, моделі і бар’єри у педагогічному спілкуванні; методи формування ціннісно-змістовної взаємодії з учнями;

– основні поняття в галузі охорони праці; законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці в галузі освіти;

– організацію охорони праці в навчальних закладах; гігієнічну класифікацію умов праці;

– санітарно-гігієнічні вимоги до навчальних приміщень; засоби і методи забезпечення оптимальних умов праці;

– систему заходів безпечної експлуатації електроустановок; основи техніки безпеки при проведенні навчальних занять та позакласної роботи;

– основні поняття пожежної безпеки; організацію робіт з пожежної профілактики в школі.

Бакалавр повинен уміти:

– формувати суб’єкт-суб’єктні виховуючі відносини з учнями в процесі навчально-виховної діяльності у різних типах загальноосвітніх закладів;

– висловлювати та обґрунтовувати свою позицію з питань ціннісного ставлення до суспільних і культурних явищ;

– давати психологічну характеристику особи (її темпераменту, здібностей), інтерпретацію власного психічного стану, володіти найпростішими способами психічної саморегуляції;

– застосовувати одержані знання у сфері педагогіки, психології та методики загальної та спеціальної фахової освіти при розв’язанні педагогічних, навчально-виховних і науково-методичних завдань з урахуванням вікових та індивідуально-типологічних особливостей учнів;

– здійснювати формування національної свідомості дітей, забезпечувати їх духовний розвиток, орієнтацію на загальнолюдські цінності, готувати вихованців до життя в дусі взаєморозуміння, миру;

– дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність дитини захищати від будь-яких форм фізичного і психічного насильства, запобігати шкідливим звичкам, пропагувати здоровий спосіб життя;

– виявляти індивідуальні особливості дітей, проводити індивідуальну роботу, розвивати нахили і здібності дітей;

– систематично аналізувати, узагальнювати і поширювати прогресивний педагогічний досвід, підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;

– здійснювати педагогічні дослідження в межах своєї компетенції;

– організовувати навчання, інструктажі з охорони праці зі співробітниками та учнями; організовувати розслідування нещасних випадків на виробництві та нещасних випадків пов’язаних з навчально-виховним процесом;

– оцінювати санітарно-гігієнічні умови праці в навчальних приміщеннях; розробляти заходи щодо поліпшення стану виробничого середовища та зниження напруженості праці; оцінювати безпечність обладнання та робочих місць за окремими показниками; визначати напрямки та заходи щодо профілактики та попередження травматизму під час навчально-виховного процесу;

– визначати фактори пожежної небезпеки; визначати вимоги щодо обладнання навчальних приміщень засобами гасіння пожеж та автоматичної пожежної сигналізації; складати плани евакуації на випадок пожежі; організовувати роботу з пожежної безпеки в закладах освіти.

II. ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ДЕРЖАВНУ АТЕСТАЦІЮ

1. Педагогіка

2. Психологія

3. Основи педагогічної майстерності

4. Охорона праці

III. Критерії оцінювання знань, умінь і навичок студентів

за результатами відповіді на питання державного екзаменаційного білета

з педагогіки

Рівень	Зміст критеріїв	Зміст оцінки	Оцінка в балах
Компетентністний (високий)	Студент має ґрунтовні знання, глибоко розуміє поставлені проблеми, вміє порівнювати наукові підходи до їх вирішення у шкільній практиці, обізнаний із сучасними теоретичними концепціями, виявляє творчий підхід до вирішення проблем виховання на практиці, аргументує власні думки щодо вирішення педагогічних питань; обізнаний з педагогічною літературою, підтверджує теоретичні положення прикладами із педагогічної практики; відповідь грамотна, логічна й послідовна.	відмінно	(90-100)
Базовий (середній)	Студент має ґрунтовні знання, розуміє поставлені проблеми, обізнаний з педагогічною літературою, демонструє вміння зіставлення та узагальнення теоретичного матеріалу, аргументує власні думки щодо вирішення педагогічних питань, підтверджує теоретичні положення прикладами з педагогічної практики; відповідь грамотна, логічна й послідовна.	добре	(75-89)
Достатній (низький)	Студент володіє навчальним матеріалом на репродуктивному рівні, слабо обізнаний з педагогічною літературою, сучасними теоретичними концепціями; не підтверджує теоретичні положення прикладами із педагогічної практики; не виявляє творчого мислення щодо розв’язання педагогічних ситуацій; відповідь непослідовна.	задовільно	(60-74)
Недостатній (нульовий)	Студент ознайомлений з навчальним матеріалом на рівні розпізнавання і відтворення окремих фактів і фрагментів; не обізнаний з педагогічною літературою та сучасними теоретичними концепціями; відповідь нелогічна, непослідовна.	незадовільно	(35-59)

з психології

Рівень	Зміст критеріїв	Зміст оцінки	Оцінка в балах
Компетентністний (високий)	Студент демонструє глибокі знання основних теоретичних підходів до пояснення психологічних явищ. Знає зміст наукових понять, орієнтується у їх взаємозв’язках. Може аргументовано, логічно, послідовно розкривати зміст питання. Виявляє творчі можливості при поясненні навчального матеріалу, здатний до його узагальнення та використання міждисциплінарних зв’язків з іншими навчальними предметами: методикою викладання фахових дисциплін, педагогікою, педагогічною майстерністю, віковою фізіологією тощо.	відмінно	(90-100)
Базовий (середній)	Студент демонструє знання основних підходів до пояснення психологічних явищ, здатність аргументовано, чітко та логічно розкривати суть питання. Припускається несуттєвих помилок у психологічному аналізі фактів. Аргументує свою думку загальними прикладами. Інтерпретує психологічні явища без широкого застосування даних з інших галузей наукових знань. Здатний пояснити можливості застосування теоретичних знань у практичній діяльності педагога.	добре	(75-89)
Достатній (низький)	Студент виявив знання окремих підходів у психології, неточно дав визначення поняттям, припустився принципових помилок при відповіді на питання, але продемонстрував спроможність їх усунути. Під час відповіді на питання студент виявив репродуктивне мислення. Виявляє утруднення при пов’язанні знань з психології з іншими галузями наукових знань. Можливості застосування теоретичних знань на практиці демонструє на простих прикладах та ситуаціях, що не мають системного значення для професії педагога.	задовільно	(60-74)
Недостатній (нульовий)	Студент виявляє часткові знання теоретичних підходів у психології. Припускається принципових помилок при тлумаченні наукових понять. Нездатний пов’язати теорію із практикою. Послідовність та логіка у висвітленні питання порушена. Проявляє відсутність здатності використання міжпредметних зв’язків для пояснення ситуацій, що мають важливе значення для педагогічної діяльності.	незадовільно	(35-59)

з основ педагогічної майстерності

Рівень	Мотиваційний	Когнітивний	Операційний	Оцінка
Компетентністний (високий)	Інтегрує соціальну, пізнавальну та особистісну цінність знань у власній професійній діяльності та життєдіяльності	Використовує індуктивний і дедуктивний методи, виокремлює найсуттєвіші ознаки об’єкта чи явища, розкриває їхню сутність, висловлює власні тлумачення та ідеї. Працює на творчому рівні. Відповідь логічно структурована, повна, чітка, точна	Інтегрує, творчо використовує знання на основі власних оригінальних ідей і підходів, ділиться власним практичним досвідом їх упровадження	відмінно   (5)     (90-100)
Базовий (середній)	Осмислює і усвідомлює значущість знань у професійній діяльності	Осмислено і усвідомлено оперує понятійним апаратом, аналізує, узагальнює, інтерпретує. Працює на пошуковому рівні. Відповідь структурована, достатньо повна, точна	Використовує в професійній діяльності та життєдіяльності, адаптуючи до нової ситуації	добре   (4)     (75-89)
Достатній (низький)	Викликає інтерес, наводячи цікаві факти (пізнавальний мотив) чи розкриває необхідність знань (соціальна мотивація)	Відтворює зміст понять, чужі думки, наводить факти, але не усвідомлено та неосмислено. Працює на репродуктивному рівні. Відповідь частково структурована, неповна, допускає неточності	Використовує на практиці за певними алгоритмами чи інструкціями в конкретних ситуаціях	задовільно   (3     (60-74)
Недостатній (нульовий)	Без мотивації, безпосередньо переходить до розкриття змісту	Не володіє понятійним апаратом, змістом, фактичним матеріалом. Відповідь не структурована, неточна, поверхова	Не вміє використовувати на практиці	незадовільно   (2)     (35-59)

З охорони праці

Рівень	Зміст критеріїв	Зміст оцінки	Оцінка в балах
Компетентністний (високий)	Студент творчо оперує навчальним матеріалом в галузі охорони праці, виявляє ґрунтовні узагальнені знання сучасних методів дослідження і аналізу ризиків, загроз і небезпек, виявляє вміння прогнозувати і виконувати в нових навчальних умовах технологічну, організаційно-управлінську і проектну діяльність, усвідомлює цінність збереження здоров’я і працездатності суб’єктів професійної діяльності.	відмінно	(90-100)
Базовий (середній)	Студент у цілому виявляє спеціалізовані фактологічні й теоретичні знання з упровадження організаційних і технічних заходів з метою поліпшення безпеки праці на робочих місцях, розуміє принципи, процеси визначення рівня ризику та обґрунтування комплексу заходів, спрямованих на попередження ситуацій небезпеки, захисту учасників професійної діяльності, демонструє вміння аналізу й прийняття рішень з упровадження безпечних технологій виробничої діяльності. Виявляє знання в галузі охорони праці, з високим ступенем узагальнення розуміє сучасні методи дослідження і аналізу ризиків, загроз і небезпек, орієнтується в нових для нього ситуаціях, розробляє власні способи дій з виконання технологічної, організаційно-управлінської і проектної діяльності, іноді потребуючи незначних консультацій викладача, аргументовано формулює судження і виявляє власну позицію щодо розробки і впровадження превентивних та оперативних заходів з охорони праці.	добре	(75-89)
Достатній (низький)	Студент формулює означення і властивості вимог безпеки професійної діяльності, відтворює деякі фрагменти змісту охорони праці як галузі знань, що становить певну завершену, але незначну частину змісту, за допомогою викладача виявляє здатність вирішувати на репродуктивному рівні типові завдання охорони праці на робочих місцях, виконує найпростіші завдання виробничо-технологічної, організаційно-управлінської і проектної діяльності під керівництвом викладача. Володіє в основному спеціалізованими фактологічними й теоретичними знаннями з упровадження організаційних і технічних заходів з метою поліпшення безпеки праці на робочих місцях, виявляє знання принципів, процесів визначення рівня ризику та найпростіших заходів, спрямованих на попередження ситуацій небезпеки, захисту учасників професійної діяльності, демонструє початкові вміння аналізу й прийняття рішень з упровадження безпечних технологій виробничої діяльності без врахування причинно-наслідкових зв'язків.	задовільно	(60-74)
Недостатній (нульовий)	Студент формулює окремі означення вимог безпеки професійної діяльності, із помилками, які виправляє за допомогою викладача, вирішує на репродуктивному рівні окремі типові завдання охорони праці на робочих місцях, за допомогою викладача виконує окремі фрагменти найпростіших завдань виробничо-технологічної, організаційно-управлінської і проектної діяльності. Констатує окремі факти з питань охорони праці, виконує прості знайомі завдання без обґрунтування, не може виділити головного, припускається помилок у розробці безпечних технологій в галузі професійної діяльності під безпосереднім керівництвом викладача, виявляє елементарні форми відповідальності за колективну і власну безпеку, але не може без постійної допомоги викладача виконати окремі фрагменти найпростіших завдань виробничо-технологічної, організаційно-управлінської і проектної діяльності.	незадовільно	(35-59)

IV. фОРМА ПРОВЕДЕННЯ ІСПИТУ: усна

Державний екзамен „Психолого-педагогічні дисципліни, охорона праці ” має комплексний характер і передбачає перевірку рівня знань та ступеня сформованості професійно значущих компетентностей студентів. Екзаменаційні білети складаються з чотирьох питань.

V. Перелік засобів, що можуть використовувати студенти

на екзамені у процесі підготовки та відповіді

на питання

Педагогіка

1. Державні документи.

2. Твори видатних педагогів (першоджерела).

3. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

Основи педагогічної майстерності

1. Словник термінології з педагогічної майстерності. – Полтава: Полтава, 1995. – 58 с.

Психологія

1. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М.: Просвещение, 1986. – 272 с.

2. Психодіагностика особистості підлітка: Навчальний посібник з психологічної практики для студентів педагогічних і психологічних спеціальностей /За ред. О.Д. Кравченко, В.Ф. Моргуна – Полтава: АСМІ, 2008. – 110 с.

3. Психология. Словарь/ Под ред. А.В.Петровского, М.Г.Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.

Охорона праці

1. Законодавчі та нормативні документи з ”Охорони праці”.

VI. Короткий зміст начального матеріалу, що виноситься на державну атестацію

педагогіка

Поняття педагогіки як науки. Система педагогічних наук. Методи історико-педагогічних досліджень.

Предмет, об’єкт і основні категорії педагогіки. Педагогіка – наука про виховання людини (Ю.К. Бабанський, М.Д. Ярмаченко та ін.); про виховання, навчання й освіту (А.М. Алексюк, С.Ф. Збандуто та ін.). Предмет педагогіки школи – виховання як цілеспрямований, творчий процес формування суб’єкт-суб’єктних морально-естетичних відносин дорослих і дітей, учителів і учнів (А.М. Бойко). Об’єкт педагогіки – життєдіяльність дитини. Основні категорії педагогіки — виховання, навчання, освіта, самовиховання, самоосвіта, перевиховання, розвиток, формування. Роль діяльності, відносин і спілкування в педагогічному процесі.

Зв'язок педагогіки з історією матеріальної й духовної культури, її зумовленість соціально-історичними обставинами. Основні підходи до проблеми виникнення виховання. Сучасне розуміння виховання як особистісно-соціального феномена. Значення дослідження історичних форм культурно-освітньої діяльності людства. Вплив етносоціальних процесів на розвиток педагогіки. Основні періоди розвитку світової педагогічної думки.

Система педагогічних наук. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Педагогіка – багатогалузева наука. Теорія та історія педагогіки (загальна педагогіка, історія педагогіки, педагогіка школи, дошкільна педагогіка, порівняльна педагогіка, основи педагогічної майстерності, професійна педагогіка, педагогіка вищої школи). Методика викладання (за галузями наук). Спеціальна педагогіка. Педологія.

Загальна характеристика методів педагогічних та історико-педагогічних досліджень. Види класифікацій. Емпіричні методи досліджень: наукове спостереження, дослідна бесіда (інтерв’ю), опитування (анкета, тест), вивчення документації та результатів діяльності учнів тощо. Теоретичні методи досліджень: теоретичний та історико-логічний, ретроспективний аналіз, логічна обробка тексту, теоретичне прогнозування, аналіз архівних джерел, бібліотечно-бібліографічний метод; математичні – інформаційне моделювання, реєстрація, ранжування, визначення середніх величин тощо. Комплексний метод цілеспрямованого конструювання передового педагогічного досвіду. Педагогічний експеримент.

Дидактика як розділ педагогіки. Предмет, функції, основні категорії та етапи історичного розвитку. Завдання дидактики в сучасних умовах реформування освітньої галузі.

Предмет і об’єкт дидактики загальноосвітньої школи. Дидактика як галузь педагогічної науки, що вивчає навчання разом із змістом освіти. Предмет і функції (теоретична, практична, прогностична, освітня, виховна, розвивальна) дидактики. Загальна дидактика. Окремі дидактики або фахові методики. Категорії дидактики: принципи навчання; процес навчання; зміст освіти; методи навчання; форми організації навчання.

Історичний розвиток і сучасний стан дидактики. Сучасні дидактичні теорії та інноваційні технології у практиці вітчизняної і прогресивної зарубіжної школи. Виникнення дидактики, основні періоди її розвитку і становлення як науки.

Внесок зарубіжних і вітчизняних учених у розробку проблем дидактики (Я.А. Коменський, І. Вишенський, І. Гізель, І. Галятовський, С. Яворський, Ф. Прокопович, Ж.-Ж. Руссо, Г.С. Сковорода, Й.Г. Песталоцці, Я.П. Козельський, К.Д. Ушинський, М.І. Пирогов, О.В. Духнович, Б.Д. Грінченко, Т.Г. Шевченко, І.Я. Франко, Т.Г. Лубенець та ін.).

Вітчизняна дидактика нового часу (А.С. Макаренко, С.Х. Чавдаров, М.І. Демков, Я.Ф. Чепіга, О.Ф. Музиченко, Г.Г. Ващенко, Х.Д. Алчевська, С.Ф. Русова, О.І. Соколянський, В.О. Сухомлинський).

Сучасні українські вчені, що розробляють проблеми дидактики (А.М.Алексюк, В.О.Онищук, В.Л.Помагайбо, С.У.Гончаренко, Ю.І.Мальований, В.Ф.Паламарчук, О.Я.Савченко).

Методологічні основи дидактики. Сутність і шляхи реалізації принципів навчання. Основні дидактичні принципи. Розробка принципів дидактики видатними вітчизняними педагогами. Класифікація принципів М.М. Скаткіна, Ю.К. Бабанського, В.І. Лозової, А.М. Алексюка та ін. Реалізація принципів дидактики у національній школі. Суб’єкт-суб’єктна навчальна взаємодія (відносини) (А.М. Бойко). Забезпечення оптимального співвідношення педагогічного керівництва і самостійної свідомої творчої праці школярів.

Завдання дидактики в сучасних умовах реформування освіти.

Зміст шкільної освіти. Фактори, що зумовлюють зміст освіти. Складові змісту освіти. Принципи побудови Державного стандарту базової та середньої освіти. Основні змістові лінії освітньої галузі. Забезпечення профільного навчання в старшій школі.

Поняття змісту освіти, його розвиток, становлення і сучасний стан. Визначення поняття змісту освіти у педагогічній науці. Національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття). Елементи змісту освіти. Культура як джерело змісту освіти. Взаємообумовленість змісту освіти та соціально-економічного розвитку держави. Прогресивні педагоги минулого та сучасні дидакти про зміст освіти. Теорії формальної та матеріальної освіти. Вимоги до змісту сучасної освіти як педагогічного втілення соціального замовлення.

Єдність загальної, політехнічної та професійної освіти як основних компонентів змісту шкільної освіти. Характеристика, збагачення і розвиток компонентів змісту освіти, їх особливості в умовах розбудови національної школи й оновлення суспільних відносин. Специфіка сучасно природничо-математичної, гуманітарної та трудової освіти у формуванні життєвих компетенцій учнів. Відхід від уніфікованого змісту освіти, творчість і самостійність учителя і учнів. Диференціація та індивідуалізація змісту освіти за можливостями й інтересами школярів.

Принципи побудови навчальних планів, програм та їх характеристика. Базові навчальні плани, визначення обов’язкового державного компонента знань. Вибірково-обов’язкові предмети, факультативні та елективні курси. Творчість учителя і учня у конструюванні чи доборі навчальних програм з предмета з декількох альтернативних. Способи побудови навчальних програм: концентричний, лінійний. Підручники, посібники, навчальні книги, додаткова література як джерело змісту освіти. Пріоритети оновлення змісту шкільної освіти (за концепцією 12-річної школи).

Гуманізація і демократизація змісту освіти засобами національної культури і традицій. Етнізація змісту освіти, глибоке вивчення культури свого народу. Введення до змісту освіти предметів, які розкривають внутрішній світ людини та її діяльності (гуманізація). Напрями гуманітаризації сучасного змісту освіти. Відновлення статусу української мови як засобу спілкування та носія інформації. Використання потенціалу морального виховання у православній релігійній культурі.

Профільна диференціація та інтеграція змісту освіти, завдань, методів і форм навчання.

Поняття "методів", "прийомів" і "засобів" навчання. Проблема класифікації методів навчання, їх характеристика. Розвиток методів навчання в сучасних умовах.