Порядок виконання роботи. Завдання 1. Заходи пожежної безпеки на об’єкті

Завдання 1. Заходи пожежної безпеки на об’єкті

Зміст роботи.

1. Вивчити Правила пожежної безпеки в Україні (Додаток Й).

2. Ознайомитись зі змістом загальнооб’єктних інструкцій про заходи пожежної безпеки.

3. За завданням викладача при підготовці до заняття ознайоми­тись з планом конкретного торговельного центру, асортиментом товарів.

4. Використовуючи інформацію, що розміщена у розділі «Загальні положення» даної роботи, у додатках Й та М, скласти загальнооб’єктну інструкцію про заходи пожежної безпеки на конкретному торговельному підприємстві.

5. Захистити результати роботи.

Загальні положення

Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки підприємств торгівлі, баз і складів, інших об’єктів несуть їх керівники чи уповноважені ними особи.

Керівник (власник) підприємства чи орендар зобов’язані: розробити комплексні заходи по забезпеченню пожежної безпеки, розробити і затвердити діючі у межах підприємства положення та інструкції, здійснювати постійний контроль за їх виконанням, забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартів, норм і правил, а також виконання приписів і постанов державного пожежного нагляду, тримати у справності засоби протипожежного захисту і зв’язку тощо.

Для підприємств роздрібної і оптової торгівлі розроблені типові правила пожежної безпеки, якими передбачені: права і обов’язки керівників (власників), працівників по дотриманню правил і норм протипожежного захисту; по правильному утриманню територій, будівель і приміщень, опалення, освітлення та експлуатації електроприладів, а також заходи протипожежної безпеки зі зберігання і поведінки з окремими товарами.

На основі діючих правил та інших нормативних актів з питань пожежної безпеки з урахуванням пожежної небезпеки будівель, споруд, обладнання, технологічних процесів розроб­ляються інструкції, які поділяють на види: загальні (загальнооб’єктні) для підприємства, для окремих виробничих дільниць, приміщень, лабораторій тощо; інструкції по виконанню пожежонебезпечних видів робіт, експлуатації технологічних установок, обладнання і таке інше. Ці інструкції повинні вивчатись при проведенні протипожежних інструктажів і проходженні пожежно-технічного мінімуму та вивішуватись на видному місці.

У загальнооб’єктних інструкціях повинні відображатися основні положення з питань пожежної безпеки, у тому числі:

- порядок дотримання території, будівель, приміщень та під’їздів до будівель, споруд, водопостачання;

- вимоги щодо утримання шляхів евакуації;

- правила під’їзду та стоянки транспортних засобів;

- місця зберігання (на території) сировини, готової продукції;

- допустимість (місця) куріння;

- порядок використання відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;

- дотримання вимог щодо сумісного зберігання речовин різних категорій;

- утримання і зберігання спецодягу;

- основні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів;

- вимоги до зберігання пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;

- правила зберігання технічних засобів протипожежного захисту;

- порядок огляду, приведення в пожежонебезпечний стан і зачинення приміщень після закінчення роботи;

- особливості утримання електроустановок, вентиляційного та іншого обладнання, застосування опалювальних й інших нагрівальних приладів;

- обов’язки і дія працівників у випадку пожежі з визначенням:

а) порядку оповіщення людей про пожежу і виклику пожежної охорони;

б) порядку евакуації людей і матеріальних цінностей;

в) правил застосування засобів пожежегасіння;

г) порядку аварійного відключення електрообладнання, вентиляції та технологічного обладнання.

Домашнє завдання.

Евакуація людей із будівель та приміщень.

Зміст роботи

1. Вивчити загальні положення про евакуацію людей з приміщень під час пожежі.

2. Ознайомитись з планом евакуації підприємства.

3. Ознайомитись з методикою розрахунків часу евакуації.

4. Виконати розрахункові роботи.

5. Захистити результати роботи.

Для виконання див: навчально-методичне видання. Бичков М.Ф., Данченко Л.О., Мол чанова Н.Ю., Оберемок В.М.. Основи охорони праці. Охорони праці в галузі – Полтава, РВВ ПУСКУ, 2003. стор. 120-129.

Питання для самостійного вивчення

1. Правила пожежної безпеки в Україні.

2. Засоби гасіння та виявлення пожеж.

3. Сутність пожежного зв’язку і сигналізації.

4. Індивідуальні завдання для самостійної роботи студента з дисципліни “Охорона праці в торгівлі”

Індивідуальні завдання видаються викладачем на спеціально ор­ганізованих за графіком індивідуальних заняттях, які дозволяють викладачеві мати досить певну картину результативності роботи кож­ного студента, надавати своєчасну індивідуальну допомогу тим, хто її потребує, або включатися в роботу з активізації діяльності творчого характеру, що виконується лідерами.

Виконання індивідуальних завдань стимулює самостійну роботу студентів з довідниками, підручниками, додатковою літературою з тем, нормативно-правовою документацією.

Індивідуальні завдання зі змістового модуля «Охорона праці» зв’язані з вивченням і аналізом додаткової літератури, оглядом жур­нальних статей, написанням рефератів, доповідей, підготовкою кон­ференції.

Перелік тем індивідуальних завдань подається нижче. План кожної ро­боти і літературні першоджерела студент узгоджує з провідним викладачем.

Перелік індивідуальних завдань

1. Охорона праці як основний напрям соціальної політики України.

2. Охорона праці та соціальний захист в Україні: стан, проблеми, перспективи.

3. Розвиток охорони праці в Україні.

4. Сучасні проблеми поліпшення умов праці у торговельній галузі.

5. Світовий досвід управління охороною праці.

6. Державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві.

7. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці.

8. Концепція державного управління охороною праці в Україні.

9. Колективний договір як правовий інструмент поліпшення умов і охорони праці у торгівлі.

10. Управління охороною праці на підприємстві торгівлі.

11. Планування та фінансування заходів щодо охорони праці. Порядок використання коштів, виділених на охорону праці.

12. Контроль за охороною праці на підприємствах торгівлі.

13. Актуальні проблеми гігієни охорони праці.

14. Гігієнічна оцінка умов праці.

15. Призначення, порядок і періодичність проведення атестації робочих місць за умовами праці. Зміст Карти умов праці.

16. Санітарно-гігієнічні вимоги до будови, розміщення та утримання торговельних підприємств і об’єктів.

17. Роль науково-технічного прогресу у зменшенні фізичного навантаження та напруженості і безпеки праці.

18. Методи та засоби колективного та індивідуального захисту працівників від дії характерних для працівників торговельної галузі шкідливих виробничих факторів.

19. Методи аналізу виробничого травматизму і професійної захворюваності на виробництві.

20. Особливості розслідування, обліку і документального оформлення нещасних випадків невиробничого характеру.

21. Вимоги до планування і розміщення торговельних підприємств.

22. Безпека технологічних процесів у торгівлі під час викорис­тання холодильного обладнання і механічного устаткування.

23. Техніка безпеки при навантажувально-розвантажувальних і транспортних роботах на підприємствах торгівлі, базах і складах.

24. Вимоги безпеки до обладнання для обслуговування торго­вельних процесів (електронних реєструючих апаратів, електрон­них вагів, персональних ЕОМ та ін.).

25. Добровільні пожежні дружини та пожежно-технічні комісії підприємства. Умови створення, їх функції.

26. Аналіз стану пожежної безпеки на Україні.

27. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежної та пожежної небезпеки. Класи пожежонебезпечних та вибухонебез­печних зон.

28. Основні положення Закону України «Про пожежну безпеку».

29. Системи попередження пожежі.

30. Системи протипожежного захисту.

31. Системи організаційно-технічних заходів пожежної безпеки.

32. Вимоги пожежної безпеки при торгівлі легкозаймистими речовинами, горючими речовинами, вогненебезпечними матеріа­лами.

33. Вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання, світильників, електрообігрівальних приладів, що використо­вуються у торговельних підприємствах.

34. Положення інструкції про дії і порядок евакуації працівників підприємства, бази або складу у разі виникнення пожежі.

35. Аналітичний огляд статей журналу “Охорона праці” за 3 останніх роки про стан виробничого травматизму у торгівлі і соціально-культурній сфері.

36. Система захисту працівників торгівлі та її вдосконалення.

37. Психологічне та інженерне забезпечення охорони праці в торгівлі.

38. Охорона праці як основний напрям соціальної політики України.

39. Планування та стимулювання охорони праці в торговельній галузі.

40. Як зберегти здоров’я на виробництві?

41. Обов’язкові медогляди працівників торгівлі: положення, організація, оплата, облік.

6. Карта самостійної роботи студента з дисципліни

“Охорона праці в торгівлі”

№ з/п	Види самостійної роботи	Планові терміни виконання	Форми контролю та звіти	Максимальна кількість балів
Денна форма навчання
1. Обов’язкові види СРС
1.1.	Підготовка до практичних занять та лекцій	систематична, відповідно до розкладу занять	активна робота на практичних заняттях	15 (1,0бх15)
1.2.	Виконання домашніх (розрахункових та графічних) завдань	Відповідно до розкладу аудиторних занять	Перевірка правильності виконання завдань	7 (1,0бх7)
1.3.	Опрацювання тем, розділів тем та індивідуальних завдань	Відповідно до робочої навчальної програми	Перевірка конспекту, тестування знань при індивідуально-консультативній роботі	20 (4,0бх5)
1.4.	Підготовка до ПМР	Відповідно до робочої навчальної програми	Поточне тестування знань	4 (4,0бх1)
	Разом балів за обов’язкові види СРС
2. Вибіркові види СРС
2.1.	Написання рефератів – оглядів за даною тематикою	ІХ семестр	Захист рефератів при індивідуально-консультативній роботі	5б за реферат

Продовження таблиці

2.2.	Аналіз і оцінювання рефератів інших студентів	ІХ семестр	Рецензування рефератів інших студентів	3б за реферат
2.3.	Підготовка фрагмента практичного заняття	Відповідно до розкладу аудиторного заняття	Керівництво заняттям (тренінг)	5б за практичне заняття
2.4.	Аналітичний огляд нової літератури з охорони праці в галузі (навчальної та науково-методичної)	ІХ семестр	Доповідь на науковому студентському кружку	3б за огляд
2.5.	Підготовка доповіді на наукову студентську конференцію	Х семестр	Виступ з доповіддю на конференції	10б за виступ
	Разом балів за вибіркові види СРС

7. Порядок і критерії оцінювання знань студентів

7.1. Поточне та підсумкове оцінювання знань студентів

Оцінювання знань студентів з дисципліни “Охорона праці в торгівлі, як нормативної дисципліни, здійснюється на основі результатів поточного контролю знань та іспиту.

3. Оцінювання знань студентів денної форми навчання.

Об’єкти поточного контролю знань студентів освітньо-кваліфікаційного рівня магістр.

Об’єктом поточного контролю знань студентів магістерського рівня підготовки є програмний матеріал дисципліни, що перевіряється двома напрямами:

а) перевірка теоретичних знань. Оцінювання рівня засвоєння теоретичних знань може здійснюватись у таких формах: підготовці звітів з відповідних тем дисципліни або написанні рефератів згідно з тематичним планом; виконанні навчально-дослідних завдань; виконанні письмової контрольної роботи за тестами або білетами, затвердженими кафедрою; проведенні усної співбесіди викладача зі студентом; перевірка виконання індивідуальних практичних завдань. Оцінювання рівня набутих практичних навичок здійснюється за результатами виконання та захисту індивідуальних практичних завдань, що виконуються студентами на базі матеріалів виробництва (за місцем роботи або місцем проходження практики).

б) перевірка виконання індивідуальних практичних завдань. Оцінювання рівня набутих практичних навичок здійснюється за результатами виконання та захисту індивідуальних практичних завдань, що виконуються студентами на базі матеріалів виробництва (за місцем роботи або місцем проходження практики).

1.2. Підсумковий контроль знань студентів

При вивченні дисципліни “Охорона праці в галузі”, “Охорона праці в торгівлі” підсумкове оцінювання рівня знань студентів здійснюється за результатами поточного модульного контролю (ПМК), завдання поточного контролю оцінювання в діапазоні від 0 до 100 балів (включно).

В разі виконання певних завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студенти мають право, за дозволу декана, скласти їх до останнього практичного заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

Підсумковий бал за результатами контролю оформляється під час останнього практичного заняття відповідного семестру (табл.. 2, 3), а на заочній формі навчання – за розкладом лабораторно-екзаменаційної сесії.

Таблиця 2.

Система нарахування балів поетапного контролю знань студентів

Види контролю	Кількість заходів	«+» балів за вид	Макси- мальна кількість балів
І. Денна форма навчання
Відвідування лекцій та ведення конспекту
Відвідування прак­тичних занять
Участь у обговоренні поставленої на практичному занятті про­бле­ми, вміння логічно висловлю­вати думку в процесі відповіді
Наявність і якість виконання практичного заняття і захист звіту
Проведення поточної контро­льної роботи, тестування
Виконання самостійної роботи та ве­дення конспекту
Поточна модульна робота
Разом з дисципліни (ПМК)
ІІ. Заочна форма навчання
Відвідування лекцій та ведення конспекту
Відвідування прак­тичних занять
Участь в обговоренні на практичному занятті, якість виконання практичного заняття
Експрес-опитування на практичних заняттях
Аудиторне тестування
Виконання самостійної роботи та ведення конспекту
Поточна модульна робота
Разом з дисципліни (ПМК)

Таблиця 3

Система нарахування балів за видами навчальної роботи дисципліни “Охорона праці в торгівлі”

Назва теми	Вид навчальної роботи	Бали
Тема 1. Законодавча та нор­мативна база України про охорону праці	- Відвідування практичного заняття - Обговорення теоретичного матеріалу - Якість виконання практичного за­- няття - Тестування - Наявність рефератів з питань, вине­сених на самостійне вивчення Разом
Тема 2. Управління охороною праці на підприємствах (установах, організаціях) галузі	- Відвідування лекції - Відвідування практичного заняття - Обговорення теоретичного матеріалу на практичному занятті - Якість виконання практичного заняття - Тестування - Наявність рефератів з питань, вине­сених на самостійне вивчення Разом

Продовження таблиці 3.

Тема 3. Загальна характеристика умов праці в галузі	-Відвідування лекції - Відвідування практичного заняття - Обговорення теоретичного матеріалу на практичному заняття - Якість виконання практичного заняття - Тестування - Наявність рефератів з питань, винесених на самостійне вивчення Разом
Тема 4. Нормалізація виробничого середовища та трудового процесу на підприємствах (в установах, організаціях) галузі	- Відвідування лекції - Відвідування практичного заняття - Обговорення теоретичного матеріалу на практичному заняття - Якість виконання практичного заняття - Тестування - Наявність рефератів з питань, винесених на самостійне вивчення Разом
Тема 5. Аналіз травматизму в галузі, порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків і аварій	- Відвідування практичного заняття - Обговорення теоретичного матеріалу на практичному заняття - Якість виконання практичного заняття - Тестування - Наявність рефератів з питань, винесених на самостійне вивчення Разом

Продовження таблиці 3.

Тема 6. забезпечення в галузі безпеки будівель, споруд і потенційних процесів, що відбуваються в них	- Відвідування лекції - Тестування - Підготовка рефератів з питань, винесених на самостійне вивчення Разом	0,5 0,5
Тема 7. Забезпечення безпеки виробничого обладнання, машин і апаратів	- Відвідування лекції - Тестування - Підготовка рефератів з питань, винесених на самостійне вивчення Разом	0,5 0,5
Тема 8. Управління станом пожежної безпеки на підприємствах торгівлі	- Відвідування лекції - Тестування - Підготовка рефератів з питань, винесених на самостійне вивчення Разом	0,5 0,5
Тема 9.Фактори пожежовибухонебезпеч-ності, технічні рішення щодо їх усунення в галузі	Відвідування лекції - Тестування - Підготовка рефератів з питань, винесених на самостійне вивчення Разом	0,5 0,5
Тема 10. Планувальні і організаційно-технічні рішення щодо забезпечення пожежної безпеки в галузі	- Відвідування лекції - Відвідування практичного заняття - Обговорення теоретичного матеріалу на практичному занятті - Якість виконання практичного заняття - Тестування - Наявність рефератів з питань, винесених на самостійне вивчення Разом
Поточна модульна робота
Разом за семестр (ПМК)

Таблиця 4

Бали співпадання відповідей студента
і еталонних відповідей при іспиті

Показник	Ступінь співпадання відповідей студентів і еталонних відповідей
0 %	25 %	50 %	75 %	100 %
Бали за правильну відповідь
Разом з модуля

Загальна кількість балів, набрана студентом при вивченні дисцип­лі­ни, у кінці семестру переводиться в оцінку за традиційною шкалою (табл. 5).

Таблиця 5

Шкала нарахування підсумкових балів

Оцінка за шкалою ECTS*	Оцінка за бальною шкалою, що вико­ристо­ву­ється в ПУСКУ	Оцінка за чотирибальною шкалою
A	86–100	5 (відмінно)
В	79-85	4 (добре)
C	71–85	4 (добре)
Д	66-75	3 (задовільно)
E	60–70	3 (задовільно достатньо)
FX	35–59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
F	1–34	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивчен­ням дисциплі­ни

^*ECTS – Європейська кредитно-трансферна та акумулююча система.

Результати підсумкового оцінювання знань доводяться до відома студентів не пізніше трьох робочих днів після складання і заносяться в залікову відомість у 100-бальній, 4-бальній шкалі та за шкалою ECTS.

Студент, який не відпрацював практичного заняття, не виконав зав­дання самостійної та індивідуальної роботи, не допускається до іспиту, у відомість виставляється «0» балів за змістовий модуль.

При відсутності студента на іспиті у відомості зазначається «не з’явився» та виставляється «0» балів за змістовий модуль. Студент, який з поважної причини пропустив іспит, зобов’язаний надати відповідний документ. Повторне складання іспиту допускається лише один раз за графіком кафедри і з дозволу деканату факультету.

Для стимулювання систематичної активної та творчої роботи сту­дентів над матеріалом навчальної дисципліни при оцінюванні резуль­татів роботи можуть нараховуватися додаткові «заохочувальні» бали (табл. 6).

Таблиця 6

Система нарахування додаткових балів за видами робіт^*

Форма роботи	Вид роботи	Бали
1. Навчальна робота	1. Участь в предметних олімпіадах: 1 місце 2 місце 3 місце без призового місця 2. Написання рефератів за даною тематикою 3. Підготовка фрагменту практичного заняття 4. Виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань підвищеної складності
2. Науково-дослідна	1. Виступ з доповіддю на засіданні наукового гуртка з предмету навчальної дисципліни 2. Участь у роботі наукових студентських конфе­рен­цій, в олімпіадах
	3. Участь у міжвузівських конференціях, олімпіадах
	4. Участь у магістерських семінарах

^*Максимальна кількість додаткових балів – 30.

2. Оцінювання знань студентів заочної форми навчання

Навчання і наукова праця студентів заочної форми навчання скла­дається з трьох компонент, що підлягають оцінюванню та нараху­ванню балів:

1) аудиторна компонента: відвідування всіх видів навчальних занять згідно з навчальними планами і розкладом. При вивченні дис­ципліни з формою контролю «іспит» кількість балів, яку може отримати студент, – 25. При вивченні дисципліни з формою конт­ролю ПМК вона складає 30 балів (табл. 2);

2) міжсесійна компонента: виконання індивідуальних завдань, про­ходження аудиторного тестування, відвідування консультацій, са­мос­тійна робота над підручниками з оформленням конспекту, підготовка до іспиту або ПМК. З дисципліни з підсумковим конт­ролем у формі іспиту максимальна кількість балів складає 35, ПМК – 50 балів;

3) екзаменаційно-залікова компонента: складання студентом іспиту або проходження ним підсумкового модульного контролю з дис­ципліни з підсумковим контролем у формі іспиту максимальна кількість балів складає 40, у формі ПМК – 20 балів.

Явка на іспит або ПМК є для студента обов’язковою.

Кількість балів, отриманих студентом зі дисципліни «Охо­рона праці в торгівлі» в міжсесійний період і під час навчально-лабораторної сесії, заноситься викладачем до відомості обліку поточної і під­сум­кової успішності та до індивідуального плану студента.

7.2. Тестові завдання з дисципліни “Охорона праці в торгівлі”

Варіант 1.

1. Які державні акти складають законодавчу основу охорони праці в Україні?

1) Кодекс законів про працю України;

2) Закон України «Про охорону праці», Кодекс законів про працю України, Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездат­ності»;

3) Закон України «Про забезпечення санітарного та епіде­мічного благополуччя населення».

2. Які права має працівник на пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах?

1)на скорочену тривалість робочого часу;

2) на лікувально-профілактичне харчування, молоко, газовану воду;

3) на лікувально-профілактичне харчування, молоко, газовану солону воду, оплачувані перерви санітарно-оздоровчого характеру, скорочену тривалість робочого часу, додаткову оплачу­вану відпустку, пільгову пенсію тощо.

3. Як законодавство охороняє працю неповнолітніх?

1)неповнолітні не допускаються до праці на важких роботах, роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, на підземних роботах, у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні, до піднімання і переміщення важких речей зверх граничних норм;

2) забороняється залучати неповнолітніх до торгівлі вибухоне­безпечними і пожежонебезпечними товарами;

3) особи віком до 18 років в галузі охорони праці, робочого часу, часу відпочинку і відпусток прирівнюються у правах до повнолітніх.

4. Які виплати здійснює і які витрати фінансує Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань?

1) відшкодовує шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі його смерті; організовує похорони потерпілого і компенсує ритуальні послуги; органі­зовує ефективне лікування потерпілого;

2) відшкодовує шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі смерті;

3) відшкодовує вартість ритуальних послуг, пов’язаних з похоронами померлого.

5. Які завдання вирішує служба охорони праці підприємства?

1) бере участь у складанні статистичних звітів з питань охорони праці; забезпечує працівників нормативно-технічною документацією;

2) розробляє зміст та методику проведення інструктажу; розробляє поточні плани роботи підприємства щодо створення безпечних умов праці;

3) здійснює контроль за безпекою виробництва; забезпечує працюючих засобами індивідуального та колективного захисту; веде пропаганду безпечних умов праці; забезпечує оптимальний режим праці і відпочинку.

6. Які види планування організаційно-технічних заходів використовують у системі управління охороною праці на підприємстві?

1) квартальне, місячне, подекадне;

2) на десятирічку, на п’ятирічку, на рік;

3) оперативне, поточне (на 1 р.), перспективне (2–5рр.).

7. Хто здійснює фінансування робіт з охорони праці на підприємстві?

1)Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві;

2) роботодавець;

3)держава.

8. Яким чином бере участь трудовий колектив в управлінні охороною праці на підприємстві?

1) через вибраного на загальних зборах спеціаліста служби охорони праці;

2) через своїх представників, що входять до складу комісії з питань охорони праці; через уповноважених трудового колективу; приймає рішення щодо охорони праці на зборах (конференціях) тощо;

3) питаннями управління охороною праці трудовий колектив займатись не повинен.

9. Які зобов’язання працівників повинні бути у колективному договорі (угоді)?

1) виконувати вимоги норм, стандартів, інструкцій з охорони праці; користуватись машинами, устаткуваннями згідно інструкції; користуватись ЗІЗ; виконувати положення колективного договору;

2) виконувати положення колективного договору; користу­ватись ЗІЗ;

3) додержуватись встановлених вимог поводження з машинами та інструментами.

10. Які вимоги ставляться до організації навчання з охорони праці працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою?

1) працівники повинні пройти навчання у закладах освіти (ПТУ, навчально-курсових комбінатах) і щорічне спеціальне навчання на підприємстві з наступним складанням екзамену постійно діючій комісії підприємства;

2) працівники повинні пройти вступний, первинний та цільовий інструктажі і раз у рік складати залік;

3) працівники, котрі закінчили ПТУ чи навчально-курсовий комбінат від подальшого навчання і перевірки знань звільняються.

11. Які шкідливі виробничі фактори виявляють у сфері торгівлі?

1) підвищена або низька температура, підвищена електрична напруга, рухомі машини і механізми, гострі краї;

2) емоційне перевантаження; патогенні мікроорганізми;

3) усі, що перераховані у пунктах 1 та 2.

12. На які класи поділяють шкідливі і отруйні речовини за ступенем небезпечності дії на організм людини?

1) безпечні, шкідливі, дуже шкідливі;

2) токсичні, подразнюючі, канцерогенні, мутагенні;

3) мало небезпечні, помірно небезпечні, високо небезпечні, надзвичайно небезпечні.

13. Які умови праці відносяться до допустимих?

1) стан здоров’я і функціональний стан протягом зміни залишаються незмінними;

2) рівні факторів виробничого середовища не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються до початку наступної зміни;

3) стан здоров’я і функціональний стан відновлюються після тривалого відпочинку, більшого ніж до наступної зміни.

14. До якого класу умов праці за показниками важкості трудового процесу відноситься праця жінок – продавців магазину, якщо їм приходиться не частіше 2 разів на годину підіймати та переміщувати вантажі масою до 10 кг?

1) оптимальні;

2) допустимі;

3) шкідливі.

15. Яка основна мета атестації робочих місць за умовами праці?

1) регулювати відносини між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах;

2) інформувати працівників під час укладання трудового договору про наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих факторів;

3) оцінити фактори виробничого середовища на відповід­ність їх вимогам стандартів та санітарних норм і правил.

16. Які основні засоби колективного захисту працівників від дії шкідливих виробничих факторів застосовують у торгове­льній галузі?

1) вентиляція, кондиціювання, опалення, огороджувальні та теплоізолюючі пристрої, акустична обробка приміщень;

2) дистанційне управління, герметизація обладнання, утилізація теплоти, що виділяється при роботі холодильних машин;

3) застосування кольорового фарбування обладнання і приміщень, механізація робіт.

17. Яку вентиляцію слід використовувати у місцях зберігання легкозаймистих рідин, фарб, лаків, товарів побутової хімії?

1) припливну;

2) припливно-витяжну;

3) витяжну.

18. Яким чином захищають працівників торгівлі, котрі використовують НВЧ-печі для теплової обробки харчової продукції?

1) розміщують НВЧ-печі за спеціальним екраном;

2) використовують камерне обгородження генератора електромагнітної енергії та блокування апарата при відчиненій дверці чи знятому корпусі;

3) розміщують НВЧ-печі у спеціальному приміщенні.

19. Яким чином зменшують шум на робочих місцях працівників торгівлі?

1) раціональною організацією робіт, акустичною обробкою приміщень;

2) зменшенням шуму у його джерелі за рахунок якісної підгонки і використання неметалевих деталей; використанням підвісної стелі;

3) усе, що перераховане у пунктах 1 та 2.

20. Яке природне освітлення використовують у роздрібних торговельних підприємствах?

1) бокове;

2) верхнє;

3) бокове, верхнє та комбіноване.

21. Які небезпечні виробничі фактори відносяться до постійно діючих?

1) рухомі машини, механізми; неізольовані провідники електричного струму; джерела випромінювань та високої температури, підвищеного тиску;

2) несправне обладнання і будівлі;

3) погодні умови, атмосферний тиск, протяги.

22. Які з перерахованих нещасних випадків визнаються пов’язаними з виробництвом?

1) які стались під час прямування на роботу пішки;

2) які стались під час використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства;

3) у разі природної смерті на робочому місці.

23. Назвіть основні технічні причини виробничого травматизму у торговельній галузі:

1) недосконалість конструкції обладнання, алкогольне сп’яніння;

2) невідповідність технологічного процесу вимогам безпеки, наркотичне сп’яніння;

3) недосконалість конструкції обладнання, незадовільний стан різних об’єктів, виробничого середовища, невідповідність технологічного процесу вимогам безпеки.

24. Де слід розміщувати магазини з продажу пожежонебезпечних товарів (масел, фарб, розчинників тощо)?

1) у складі торговельних центрів;

2) у ринкових комплексах;

3) у будівлях, що стоять окремо.

25. Чи можна суміщати входи, виходи та сходи на підприєм­ствах торгівлі для покупців та обслуговуючого персоналу?

1) категорично забороняється;

2) повинні бути, як правило, окремими;

3) дозволяється завжди.

26. Які засоби використовують для захисту працівників торгівлі від небезпечних виробничих факторів?

1) знаки безпеки, дистанційне управління;

2) огорожі, запобіжники, слабкі вставки, блокуючи пристрої, сигналізацію, дистанційне управління;

3) механізацію і автоматизацію технологічних процесів.

27. На якій висоті слід розташовувати робочий запас товарів на робочому місці продавця?

1) від 0,5 до 1,8 м;

2) від 0,1 до 0,5 м;

3) від 0 до 2,2 м.

28. Які основні причини ураження людей електричним струмом?

1) дотик до неізольованих електропровідників, до металевих конструктивних елементів машин, апаратів, що випадково виявились під напругою;

2) недотримання правил техніки безпеки;

3) обрив електропроводів.

29. До якого класу за ступенем небезпеки ураження електричним струмом відносяться холодильні камери та складські приміщення, що не опалюються?

1) 1 – особливо небезпечні;

2) 2 – підвищеної небезпеки;

3) 3 – без підвищеної небезпеки.

30. Що слід влаштувати для забезпечення безпеки і полегшення вантажно-розвантажувальних робіт при постачанні вантажів на склад транспортними засобами?

1) підйомні столи;

2) зрівнювальні майданчики;

3) рампи, естакади.

31. Які особи відповідають за забезпечення пожежної безпеки підприємств роздрібної торгівлі, баз і складів?

1) місцеві органи державного пожежного нагляду;

2) добровільні пожежні дружини;

3) керівники (власники) та уповноважені ними особи.

32. Хто на підприємстві проводить заходи з підготовки об’єкта до зимового та літнього сезонів року, щодо посилення протипожежного режиму у вихідні та святкові дні, щодо доведення засобів пожежегасіння до розрахункових?

1) пожежно-технічна комісія (ПТК);

2) профспілкова організація;

3) спеціаліст служби охорони праці.

33. За якою програмою проходять навчання працівники об’єктів з підвищеною пожежною небезпекою (склади товарів побутової хімії)?

1) пожежно-технічного мінімуму;

2) професійно-технічного навчального закладу;

3) курсів підвищеної кваліфікації.

34. Які небезпечні фактори виникають під час пожеж?

1) токсичні гази, висока температура;

2) задимленість, знижена концентрація кисню, безпосередня дія полум’я та іскор;

3) усі фактори, що перераховані у пунктах 1 та 2.

35. До якої категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою відноситься склад побутової хімії (лаки, фарби на ацетоні, розчинники, ацетон у склотарі)?

1) категорія В (пожежонебезпечна);

2) категорія А (вибухонебезпечна);

3) категорія Д (негорючі речовини та матеріали у холодному стані).

36. Простір усередині та зовні приміщень, у межах якого постійно або періодично знаходяться (зберігаються, використо­вуються або виділяються під час технологічного процесу) горючі речовини в такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання, називають:

1) небезпечною зоною;

2) пожежонебезпечною зоною;

3) вибухонебезпечною зоною.

37. Чи можна розміщувати комори та склади товарів побутової хімії, легкозаймистих та горючих речовин, балонів з газом тощо?

1) не допускається;

2) допускається;

3) допускається при умові монтування автоматичної системи пожежогасіння.

38. Від чого залежить величина протипожежних розривів між будівлями?

1) від ступеню вогнестійкості будівель;

2) від категорії будівель за вибухо- та пожежною небезпекою;

3) від площі підлоги у будівлях та все, що перераховане у пунктах 1 та 2.

39. Який допустимий час евакуації для універсамів, універмагів, супермаркетів, розташованих у будівлях І та ІІ ступенів вогнестійкості?

1) 3 хв;

2) 6 хв;

3) 4 хв.

40. Які з названих засобів пожежегасіння відносяться до первинних?

1) вогнегасники, пожежний інвентар, пожежний інструмент;

2) пожежний кран, пожежний гідрант;

3) спринклерні, дренчерні установки.

Варіант ІІ

41. У якому першоджерелі приведено перелік чинних в Україні нормативно-правових актів про охорону праці?

1) у прайс-листі науково-виробничого журналу «Охорона праці» за кожен рік видання;

2) у Державному реєстрі міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці;

3) у навчальній програмі дисципліни «Охорона праці в торгівлі».

42. Як законодавство охороняє працю жінок?

1) забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці;

2) жінки користуються такими ж пільгами і компенсаціями, що і чоловіки;

3) забороняється застосування праці жінок на важких роботах і роботах з шкідливими і небезпечними умовами праці, а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей понад допустимої маси. Праця вагітних жінок і жінок, які мають дітей, регулюється законодавством.

43. Які даються гарантії прав громадян на охорону праці при укладанні трудового договору?

1) умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать нормативно-правовим актам з охорони праці, під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника про умови праці;

2) працівник має право вибору роботи незалежно від стану здоров’я;

3) працівнику гарантується оплата праці у підвищеному тарифі, якщо умови праці не відповідають чинним нормативно-право­вим актам.

44. Які основні принципи соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання?

1) своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов’язковість страхування від нещасного випадку працівників; обов’язковість сплати страхувальником страхових внесків; економічна зацікавленість суб’єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

2) добровільність страхування від нещасного випадку працівників; відсутність гарантії держави у реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

3) однаковий страховий тариф для всіх підприємств і організацій незалежно від роду діяльності і форми власності, обов’язковість страхування від нещасного випадку працівників.

45. Система управління охороною праці підприємства (СУОПП) включає службу охорони праці та керівництво підприємства. Які основні функції СУОПП?

1) здійснює оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці; підготовлює розділ «Охорона праці» колектив­ного договору; забезпечує працюючих нормативно-правовою документацією з охорони праці; планує та контролює витрати коштів на охорону праці;

2) проводить паспортизацію цехів, робочих місць щодо відповідності їх вимогам безпеки; розслідує і аналізує нещасні випадки на підприємстві; організовує навчання та перевірку знань з питань охорони праці посадових осіб; забезпечує працюючих індивідуальними засобами захисту;

3) усе, що назване у пунктах 1 та 2.

46. Які вихідні дані використовують при плануванні робіт з охорони праці?

1) беруться плани минулих років, уточнюються і доробляються згідно з вказівками роботодавця;

2) рішення зборів трудового колективу та постанови профспілкової організації;

3) плани економічного та соціального розвитку підприємств; матеріали з атестації робочих місць; матеріали розслідування нещасних випадків; приписи органів ДНОП; рішення зборів трудового колективу, відповідні накази адміністрації тощо.

47. Назвіть основні джерела фінансування заходів з охорони праці на підприємстві:

1) за рахунок державного і місцевого бюджетів, доброві­льних внесків;

2) за рахунок відрахувань від реалізованої продукції чи наданих послуг у фонд охорони праці; за рахунок витрат виробництва на амортизацію основних фондів і капітальні вкладання, банківського кредиту, частки штрафних санкцій за порушення законодавчо-нормативних актів з охорони праці;

3) за рахунок відрахувань від прибутку підприємства.

48. Хто займається вирішенням таких задач: захист законних прав та інтересів працівників у сфері охорони праці; підготовка рекомендацій щодо профілактики виробничого травматизму і профзахворювань; розробка пропозицій щодо включення до колективного договору окремих питань з охорони праці тощо?

1) спеціаліст виробничої служби;

2) комісія з питань охорони праці;

3) профспілкова організація.

49. Які зобов’язання роботодавця щодо урахування прав і соціальних інтересів потерпілих повинні бути у колективному договорі (угоді)?

1) одноразова допомога; компенсація витрат на ліки; організація похорон; додаткове платне лікування; відшкодування моральної шкоди; працевлаштування інвалідів;

2) одноразова допомога і відшкодування моральної шкоди;

3) організація санітарно-курортного лікування; додаткове платне лікування.

50. Яким чином проходять навчання та перевірку знань посадові особи і спеціалісти малих підприємств, а також приватні підприємці?

1) один раз у три роки проходять навчання і перевірку знань в обласних навчальних закладах, які отримали дозвіл органів державного нагляду за охороною праці;

2) як правило, громадяни цих категорій вивчали охорону праці у вищих, середніх або професійно-технічних навчальних закладах і склали іспит чи залік, тому цих знань достатньо;

3) займаються самопідготовкою.

51. Які з нижче перерахованих шкідливих виробничих факторів відносяться до фізичних?

1) розчинники, кислоти, пестициди, барвники, ртуть, формальдегіди;

2) розумове перевантаження; емоційне перевантаження, патогенні мікроорганізми;

3) рухомі машини і механізми; підвищена або знижена температура робочої зони; підвищена електрична напруга; недостатня освітленість робочої зони; підвищена або знижена вологість повітря.

52. Які умови праці відносяться до оптимальних?

1) які не призводять до професійних захворювань;

2) які не призводять до хронічної патології організму;

3) при яких зберігається здоров’я працюючих і підтриму­ється їх високий рівень працездатності.

53. Які умови праці відносяться до шкідливих?

1) вплив шкідливих факторів протягом одного року створює загрозу для життя працюючих;

2) умови праці викликають функціональні зміни в організмі, що не відновлюються до наступної зміни і при тривалій дії можуть призвести до виробничо-обумовленої та професійної захворюваності;

3) вплив шкідливих факторів на протязі однієї зміни створює загрозу для життя працюючих.

54. До якого класу умов праці за показниками важкості трудового процесу відноситься праця продавців магазину, у якому фактична тривалість робочого дня складає 12 годин?

1) оптимальні;

2) шкідливі;

3) допустимі.

55. Яка періодичність атестації робочих місць за умовами праці?

1) не рідше одного разу на 5 років;

2) не рідше одного разу на 10 років;

3) щорічна.

56. Які основні засоби індивідуального захисту працівників від дії виробничих факторів застосовують у торговельній галузі?

1) спецодяг, спецвзуття, головні убори, рукавиці, захисні окуляри, респіратори, навушники;

2) надміцні комбінезони, фартухи, гумові чоботи, вовняні боти;

3) щитки для зварювальників, гумові фартухи, гумові плащі, беруші, вовняні боти.

57. Яку вентиляцію допускається використовувати у магазинах торговельною площею до 250 м³?

1) штучну;

2) природну;

3) змішану.

58. Яким чином захищають від електромагнітних випроміню­вань працівників торгівлі, котрі займаються перевіркою та настроюванням телевізійної апаратури?

1) дотриманням безпечної відстані;

2) дотриманням безпечної відстані, обмеженням кількості одночасно працюючих апаратів, обмеженням часу перебування біля джерела опромінення;

3) обмеженням кількості одночасно працюючих апаратів.

59. Яким чином зменшують дію вібрації (вентиляторів, насосів, агрегатів) на робочих місцях працівників торгівлі?

1) обмеженням часу впливу вібрації на працівників за рахунок регламентованих перерв;

2) встановленням вібруючих машин на окремих фундаментах, застосуванням гумових, пружинних та комбінованих віброізоляторів;

3) усе, що перераховане у пунктах 1 та 2.

60. Яке штучне освітлення не допускається на торговельних підприємствах?

1) загальне рівномірне;

2) комбіноване;

3) місцеве.

61. Які періодичні небезпечні виробничі фактори можуть з’являтись у торгівлі?

1) при переміщенні вантажів; при завантаженні та розванта­женні технологічних апаратів;

2) при використанні несправного обладнання та інструментів;

3) під час роботи у нічний час.

62. Які з перерахованих нещасних випадків не визнаються пов’язаними з виробництвом?

1) які стались під час надання підприємством шефської допомоги;

2) які стались під час використання працівником в особистих цілях транспортних засобів без дозволу роботодавця;

3) які стались внаслідок отруєння алкоголем та іншими отруйними речовинами, якщо потерпілий перебуваючи у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння не був відсторонений від роботи.

63. Назвіть основні організаційні причини виробничого травматизму у торговельній галузі:

1) невикористання працівниками засобів колективного і індивідуального захисту, незадовільні фізичні дані;

2) низька нервово-психічна стійкість, незадовільний стан здоров’я;

3) незадовільне функціонування СУОП, недоліки в навчанні працівників з питань охорони праці, невикористання працівни­ками засобів колективного і індивідуального захисту.

64. На якій відстані від будівель повинні знаходитись місця для зберігання горючих матеріалів та тари?

1) не ближче 1 м;

2) не ближче 100 м;

3) не ближче 25 м.

65. Якою повинна бути висота поверхів у будівлях магазинів торговельною площею до 300 м²?

1) 2,5 м;

2) 3,3 м;

3) 5 м.

66. Яким способом слід переміщувати у роздрібному торговельному підприємстві вантажі масою більше 20 кг та будь-якої маси на відстань більше 25 м?

1) вручну;

2) механізованим способом;

3) автотранспортом.

67. Назвіть заходи організації безпечної експлуатації торгового обладнання:

1) контроль і облік стану, технічне обслуговування та планові ремонти, закріплення за окремими працівниками;

2) вилучення з експлуатації обладнання, ресурс якого вичерпаний на 50 %;

3) вилучення обладнання, гарантійний термін експлуатації якого закінчився.

68. Яке найменше значення невідпускаючого змінного струму частотою 50 Гц?

1) 10–15 мА;

2) 100 мА;

3) 1000 мА.

69. До якого класу за ступенем небезпеки ураження електрич­ним струмом відносяться адміністративні приміщення торгове­льних підприємств та торговельні зали?

1) 1 – особливо небезпечні;

2) 2 – підвищеної небезпеки;

3) 3 – без підвищеної небезпеки.

70. Яким чином досягається захист від механічних пошкод­жень та ураження електричним струмом працюючих на електронних реєструючих апаратах, електронних вагах та персональних ЕОМ?

1) надійною огорожею;

2) використанням постійного струму низької напруги та заземленням;

3) усе, що перераховане у пунктах 1 та 2.

71. Які особи підприємств, установ, організацій відповідають за розроблення та виконання комплексних заходів щодо забезпе­чення пожежної безпеки?

1) спеціаліст служби охорони праці;

2) командири добровільної пожежної дружини (ДПД);

3) керівники (власники), а також орендарі.

72. Хто на підприємстві проводить пожежно-профілактичну роботу, відповідає за вчасне виконання заходів у разі виникнення пожежі та приймає участь у її гасінні?

1) члени добровільної пожежної дружини (ДПД);

2) керівник (власник) підприємства;

3) спеціаліст служби охорони праці.

73. У якому нормативно-технічному документі встановлені порядок та способи пожежегасіння, обов’язки та дії працівників на випадок виникнення пожежі?

1) інструкції;

2) стандарті;

3) правилах.

74. Пари яких речовин, які можуть знаходитися у торгівлі, здатні у суміші з повітрям утворювати вибухонебезпечні суміші?

1) концентровані кислоти;

2) духи, одеколони;

3) лаки, фарби, целулоїд.

75. До якої категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою відносяться склади меблів та готового одягу, тканин?

1) категорія А (вибухонебезпечна);

2) категорія В (пожежонебезпечна);

3) категорія Д (негорючі речовини та матеріали у холодному стані).

76. Простір у приміщенні або за його межами, у якому є або можуть утворюватися вибухонебезпечні суміші, називають:

1) небезпечною зоною;

2) вибухонебезпечною зоною;

3) пожежонебезпечною зоною.

77. Чи допускається зберігання та використання у підвальних та цокольних поверхах будівель легкозаймистих та горючих речовин, балонів з газом, карбіду кальцію та інших речовин і матеріалів з підвищеною вибухопожежною небезпекою?

1) не допускається у будь-яких будівлях;

2) не допускається у жилих будинках;

3) не допускається у навчально-освітніх закладах.

78. Чи можна використовувати протипожежні розриви для складування пакувальної тари, стоянки транспортних засобів?

1) дозволяється;

2) дозволяється у крайньому випадку;

3) не дозволяється.

79. Якою повинна бути ширина шляхів евакуації у магазинах торговельною площею до 1 000 м²?

1) не менше 0,5 м;

2) не менше 1,0 м;

3) не менше 5,0 м.

80. Для гасіння яких речовин і матеріалів застосовують стаціонарні установки порошкового пожежогасіння?

1) спиртів, нафтопродуктів, лужних металів;

2) меблів;

3) тканин і швейних виробів.

7.3. Перелік питань, що охоплює зміст робочої програми дисципліни, які виносяться для підготовки до ПМК з дисциплін “Охорона праці в галузі”, “Охорона праці в торгівлі”

Законодавча та нормативна основа охорони праці в галузі.

- Загальні відомості про законодавчу та нормативну базу охорони праці в Україні.

- Гарантії прав громадян на охорону праці при укладанні трудового договору та під час роботи на підприємстві, установі, організації.

- Робочий час і час відпочинку. Оплата праці працівників за роботу у нічний час.

- Порядок визначення і сплати роботодавцем страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

- Порядок призначення виплат і надання послуг постражда­лим (їхнім сім’ям, утриманцям) за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

- Перелік і коротка характеристика правил та норм з охорони праці.

Управління охороною праці на підприємствах.

- Структура державного управління охороною праці на Україні.

- Система управління охороною праці на підприємстві (СУОПП).

- Об’єкти та органи управління в СУОПП. Функції та завдання управління охороною праці на підприємстві.

- Служба охорони праці на підприємстві та її роль у функціонуванні СУОПП.

- Планування та фінансування заходів щодо охорони праці. Порядок використання коштів, виділених на охорону праці.

- Організація навчання працівників з питань охорони праці.

- Завдання та функції комісії підприємства з питань охорони праці та уповноважених трудового колективу з питань охорони праці.

- Порядок опрацювання розділу «Охорона праці» колективного договору та «Угоди з охорони праці».

- Оцінка ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.

Загальна характеристика умов праці в галузі.

- Класифікація шкідливих виробничих факторів. Характерис­тика шкідливих виробничих факторів, що виявляються у сфері торгівлі.

- Поняття про гігієнічні нормативи умов праці. Поняття про ГДК.

- Принципи гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, фізичного навантаження та напруженості трудового процесу.

- Загальна гігієнічна оцінка умов праці. Методи вимірювання факторів виробничого середовища та трудового процесу.

- Призначення, порядок і періодичність проведення атестації робочих місць за умовами праці. Зміст Карти умов праці.

- Поняття про професійні захворювання, професійну та виробничо-обумовлену захворюваність.

Нормалізація виробничого середовища та трудового процесу на підприємствах (в установах, організаціях) галузі.

- Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до будови, розміщення та утримання торговельних підприємств і об’єктів.

- Раціональна організація робочих місць, режиму праці та відпочинку працівників торгівлі.

- Місце механізації та автоматизації робіт, удосконалення обладнання та технологічних процесів у зменшенні фізичного навантаження та напруженості праці.

- Загальна характеристика методів та засобів колективного та індивідуального захисту працівників торгівлі від дії шкідливих виробничих факторів.

- Характеристика вентиляції, кондиціювання повітря та опалення різних за об’ємом та призначенням підприємств торгівлі та їх приміщень.

- Захист працівників торгівлі від виробничих випромінювань.

- Захист працівників торгівлі від шуму та вібрації.

- Забезпечення на підприємствах торгівлі рівня освітлення робочих місць і приміщень у відповідності до норм.

- Забезпечення безпеки технологічних процесів у торгівлі під час використання немеханічного устаткування, інвентарю, інструментів.

- Забезпечення безпеки робіт при проведенні експертизи товарів.

- Заходи безпеки при проведенні вантажно-розвантажува­льних і транспортних робіт на підприємствах роздрібної торгівлі, базах і складах.

Забезпечення безпеки виробничого обладнання, машин і апаратів.

- Загальні відомості про технічні засоби захисту людей від небезпечних виробничих факторів.

- Організація безпечної експлуатації обладнання (контроль і облік стану, технічне обслуговування, проведення планово-запо­біжних ремонтів, закріплення за окремими працівниками тощо).

- Причини та умови ураження людей електричним струмом.

- Класифікація приміщень на підприємствах торгівлі за ступенем небезпеки ураження електричним струмом.

- Методи і засоби захисту людей від ураження електричним струмом.

- Загальні вимоги безпеки до підйомно-транспортного обладнання та електрифікованого на підлогового транспорту.

- Заходи безпеки при експлуатації ліфтів і підйомників.

- Заходи безпеки при використанні та збереженні посудин, що знаходяться під надлишковим тиском.

- Загальні заходи безпеки при експлуатації торговельного холодильного обладнання.

- Загальні вимоги безпеки до обладнання для обслугову­вання торговельних процесів (електронні реєструючі апарати, електронні ваги, ПЕОМ і ін.).

- Вплив кольорової гами інтер’єру на якість освітлення приміщень та психофізичний стан людей.

Аналіз травматизму в галузі, порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків і аварій.

- Методи аналізу виробничого травматизму.

- Соціально-економічні наслідки виробничого травматизму в торговельній галузі.

- Основні напрями попередження виробничого травматизму в сфері торгівлі.

- Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві.

- Спеціальне розслідування нещасних випадків.

- Умови, за яких нещасні випадки, що відбулися з працівни­ками, визнаються пов’язаними чи непов’язаними з виробництвом.

- Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невироб­ничого характеру.

- Класифікація аварій, порядок їх розслідування.

Забезпечення в галузі безпеки будівель, споруд і потенційно небезпечних технологічних процесів, що відбуваються в них.

- Порядок одержання в органах державного нагляду дозволу на початок роботи торговельного підприємства.

- Вимоги до розміщення торговельних підприємств у різних типах будівель.

- Планування, забудова, благоустрій території торговельного підприємства.

- Вимоги до входів, виходів, східців, проходів на торго­вельних підприємствах.

- Вимоги до підлоги, стін і стелі у торговельних, виробни­чих і складських приміщеннях.

Управління станом пожежної безпеки на підприємствах торгівлі.

- Порядок встановлення протипожежного режиму на підприємствах торгівлі та контроль за його дотриманням.

- Умови створення на підприємстві добровільної пожежної дружини (ДПД) та пожежно-технічної комісії (ПТК).

- Навчання та перевірка знань працівників торгівлі з питань пожежонебезпечності.

- Види інструкцій з пожежної безпеки у сфері торгівлі та питання, що в них розглядаються.

- Порядок службового розслідування пожеж.

Фактори пожежовибухонебезпечності, технічні рішення щодо її усунення в галузі.

- Ознаки класів пожеж А, В, С, Д, Е.

- Розряди речовин і матеріалів за потенційною небезпекою пожежі, підсилення небезпечних факторів пожежі, отруєння навколишнього середовища, впливу на людину.

- Розподіл приміщень на групи (1–7) за ступенем небезпеки розвитку пожежі.

- Розподіл приміщень і будівель виробничого та складського призначення на категорії (А, Б, В, Г, Д) щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки залежно від кількості та властивостей речовин і матеріалів, що знаходяться у них.

- Поняття про пожежо- і вибухонебезпечні зони, класи їх.

- Класифікація будинків і споруд за ступенем вогнестій­кості (І, ІІ, ІІІ, ІІІб, ІVа, V).

- Вимоги до збереження матеріалів і речовин, що схильні до самозаймання при контакті з повітрям, водою чи окислювачами. Перелік товарів, що вимагають роздільного зберігання.

- Перелік приміщень у будівлях, де не допускається зберігання товарів, продукції, обладнання, меблів тощо.

- Вимоги до розміщення торговельних підприємств з продажу легкозаймистих, горючих речовин, горючих газів.

- Вимоги до розміщення у підприємствах роздрібної торгівлі відділів, секцій для продажу товарів з підвищеною пожежною небезпекою.

- Особливі вимоги пожежної безпеки до зберігання товарів побутової хімії, товарів в аерозольних упаковках, балонів з газами.

- Захист будівель і споруд від розрядів атмосферної і статичної електрики.

- Вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання, освітлювальної арматури, електронагрівальних приладів.

- Загальні вимоги пожежовибухонебезпечності до систем опалення, вентиляції та кондиціювання приміщень.

Планування та організаційно-технічні рішення щодо забезпе­чення пожежної безпеки в галузі.

- Протипожежні розриви між будинками та спорудами торговельних підприємств, їх облаштування, вимоги до утриман­ня територій в їх межах.

- Евакуаційні шляхи і виходи на підприємствах торгівлі, методи розрахунків їх розмірів.

- Допустимий час евакуації людей з підприємств торгівлі, що розташовані в будівлях різного ступеня вогнестійкості.

- Сфера застосування вогнегасних речовин.

- Автоматизовані установки пожежогасіння.

- Первинні засоби пожежогасіння: види і сфера застосуван­ня (залежно від класу пожеж).

- Пожежний зв’язок і сигналізація.

Приклад побудови завдання для поточного модульного контролю.