Техніка безпеки 2 страница

Заправку автомобілів слід проводити відповідно до вимог Пра­вил технічної експлуатації стаціонарних, контейнерних і пересу­вних автозаправних станцій.

При заправленні автомобілів забороняється:

18. палити та користуватися відкритим вогнем;

19. проводити ремонтні та регулювальні роботи;

20. заправляти автомобіль паливом при працюючому двигуні;

21. допускати перелив та розлив палива;

22. перебування пасажирів у кабіні, салоні або кузові.

Власник зобов'язаний випускати на лінію технічно справні транспортні засоби, укомплектовані, що підтверджується підпи­сом у подорожньому листі особи, яка відповідальна за випуск автомобіля на лінію, та водія. Водій може виїжджати на лінію тільки після проходження медичного огляду і відповідної відмітки про це в подорожньому листі.

Власник перед виїздом зобов'язаний проінформувати водія про умови праці на лінії, місцях вантажно-розвантажувальних робіт та особливостях вантажу, що перевозиться.

Власник не має права:

24. примушувати водія (водій не має права) виїжджати на автомобілі, якщо його технічний стан та додаткове облад­нання не відповідає Правилам дорожнього руху, Прави­лам технічної експлуатації рухомого складу автомобіль­ного транспорту;

25. направляти водія в рейс, якщо він не мав до виїзду відпо­чинку, передбаченого чинними нормативними актами.

Направляючи водія в рейс тривалістю більше 1 доби, власник зобов'язаний:

26. перевірити укомплектованість автомобіля необхідними при­строями, устаткуванням та інвентарем та їх справність;

27. повідомити водію (водіям) про режим праці та відпочинку;

28. записати в подорожньому листі маршрут слідування із зазначенням місць тимчасового і тривалого відпочинку.

При направленні двох та більше автомобілів у рейс для спі­льної роботи на строк більше двох діб власник зобов'язаний наказом призначити особу, яка відповідає за охорону праці. Ви­конання вимог цієї особи обов'язкове для всіх водіїв групи авто­мобілів.

При зупинці на відпочинок за межами населених пунктів особа, відповідальна за охорону праці, повинна здійснювати кон­троль за додержанням вимог безпеки праці.

Забороняється водіям, вантажникам та іншим особам під час стоянки відпочивати або спати в кабіні, салоні при працюю­чому двигуні.

Перед посадкою пасажирів на вантажний автомобіль, призна­чений для перевезення людей, водій повинен проінструктувати пасажирів про порядок посадки та висадки, попередити їх про те, що стояти в кузові автомобіля під час руху забороняється. Пере­везення дітей у кузові вантажного автомобіля забороняється. Проїзд у кузовах вантажних автомобілів, які не обладнані для перевезення пасажирів, дозволяється тільки особам, які супрово­джують (отримують) вантажі за умови, що кузови забезпечені місцем для сидіння, розташованим нижче рівня бортів.

Забороняється

27. перевезення людей на безбортових платформах, на ванта­жі, розміщеному на рівні чи вище бортів кузова, на довгомірному вантажі і поряд з ним, на цистернах, причепах та напівпричепах, усіх типів, у кузовах автомобілів-самоскидів і спеціалізованих автомобілів;

28. перевезення у кабіні, кузові, салоні більшої кількості лю­дей, ніж обладнано місць для сидіння або зазначено в паспорті заводу-виробника;

29. рух автомобіля з відкритими дверима і при знаходженні людей на підніжках;

30. вистрибувати з кабіни чи кузова автомобіля.

Особи, які перебувають в автомобілі, зобов'язані виконувати вимоги водія з питань безпеки. При зупинці (стоянці) автомобі­ля водій,'залишаючи транспортний засіб, повинен вжити всіх заходів проти самовільного його руху: зупинити двигун, встано­вити важіль перемикання передач (контролера) в нейтральне по­ложення, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом. Якщо автомобіль стоїть навіть на незначному уклоні, необхідно додат­ково підставити під колеса упорні колодки.

На спусках та підйомах, де спосіб постановки не регламенту­єтеся засобами регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїжджої частини так, щоб виклю­чити можливість їх самовільного руху. Виходячи з кабіни авто­мобіля або салону автобуса, водій повинен попередньо перекона­тися в стані поверхні (наявність вибоїн, слизькості, сторонніх предметів тощо), а при виході на проїжджу частину дороги - ще й у відсутності руху як у попутному, так і зустрічному напрямках.

На автомобілі-таксомоторі в регіонах (містах) з високою кри­міногенною обстановкою необхідно встановлювати захисний ек­ран, а також спеціальну сигналізацію.

Зчеплення та розчеплення автомобілів з причепами та напів­причепами повинно проводитися тільки на рівній неслизькій по­верхні з твердим покриттям.

Зчеплення автопоїзда, який складається з автомобіля та при­чепа, повинні проводити три чоловіки - водій, робітник-зчіплювач та особа, яка координує їх роботу. При цьому водій подає автомобіль назад малим ходом, суворо виконуючи команди особи, яка координує, проведення зчеплення. Координуюча особа повинна знаходитися на місці, з якого одночасно добре видно водія та

робітника-зчіплювача протягом усього періоду проведення зчеп­лення. Подавати допомогу зчіплювачу, а йому покидати своє міс­це до закінчення зчеплення забороняється.

У виняткових випадках (дальні рейси, перевезення сільсько­господарських продуктів з полів тощо) зчеплення дозволяється. проводити одному водію. У цьому випадку він повинен:

• загальмувати причіп стоянковим гальмом;

• перевірити стан буксирного обладнання;

• покласти упорні колодки під задні колеса причепа;

• провести зчеплення, включаючи з'єднання гідравлічних, пневматичних та електричних систем автомобіля та при­чепів, а також кріплення страховочних тросів (ланцюгів) на причепах, що не мають автоматичного обладнання.

Забороняється проводити зчеплення при несправності дишля причепа (відсутність пружин дишля, упора, їх несправності тощо). Перед початком руху заднім ходом необхідно зафіксувати пово­ротний круг причепа стопорним пристроєм. Водій перед зчеплен­ням напівпричепа повинен оглянути його та переконатись у спра­вності. При зчепленні та розчепленні поздовжні осі автомобіля-тягача і напівпричепа повинні розташовуватися на одній прямій.

Борти напівпричепа при зчепленні та розчепленні повинні бути закриті. Перед зчепленням необхідно переконатися в тому, що сідельно-зчіпний пристрій, шкворень та їх кріплення справні; напівпричіп загальмований стоянковим гальмом; передня час­тина напівпричепа по висоті розташована так, що при зчепленні передня кромка опорного листа попадає на полозки або на сідло. За необхідності слід підняти або опустити передню частину на­півпричепа.

Перед зчепленням необхідно встановити упорні колодки під колеса напівпричепа. Забороняється проводити розчеплення при неопущених котках опорного пристрою, а також нерівномірному завантаженні напівпричепа. Сполучні шланги та електропрово­ди повинні бути підвішені за допомогою відтяжної пружини на гачок переднього борта напівпричепа, щоб вони не заважали зче­пленню; а після зчеплення вони повинні бути приєднані.

Перед подачею автомобіля назад водій повинен переконатися, що його ніхто не об'їжджає і поблизу немає людей або якихось перешкод. Перед початком руху заднім ходом в умовах недо­статнього огляду ззаду (через вантаж у кузові, при виїзді з воріт тощо) водій повинен вимагати, а власник зобов'язаний виділяти

працівника для організації руху автомобіля. Під час руху на повороті водій автомобіля-цистерни, ємність якої залита менш як на 3/4, зобов'язаний знизити швидкість до такої, яка б забез­печувала безпеку дорожнього руху.

При перегріванні двигуна пробку радіатора можна відкрива­ти тільки тоді, коли температура води (рідини) нижче 100 °С, інакше при відкриванні пробки станеться викид киплячої води. Пробку радіатора на гарячому двигуні необхідно відкривати в. рукавицях або накривши її ганчіркою. Пробку слід відкривати обережно, не допускаючи інтенсивного виходу пари в бік відкриваючого. Для попередження випадків обморожування при усуненні несправностей зимою в дорозі слід працювати тільки в рукавицях. Забороняється торкатися металевих предметів, дета­лей та інструменту руками без рукавиць.

Для запобігання виникненню пожежі на автомобілі заборо­няється:

1.8. подавати при несправній паливній системі бензин у кар­бюратор із ємності самопливом за допомогою шланга або іншим способом;

1.9. проводити ремонт паливної системи при працюючому або гарячому двигуні, включеному запалюванні;

1.10. залишати в кабінах і на двигуні забруднені маслом або паливом використані обтиральні матеріали;

1.11. підігрівати двигун та інші агрегати відкритим вогнем, а також користуватися ним у безпосередній близькості від приладів системи живлення двигуна (у т.ч. від наливних баків);

1.12. палити і користуватися відкритим вогнем при визначен­ні наявності палива в баці, а також при заправленні авто­мобілів із додаткових ємностей.

Для перевірки наявності палива в паливних баках слід за­стосовувати спеціальні лінійки, які виключають іскроутворення в результаті ударів, переносні світильники у вибухобезпечному виконанні та інші пристрої.

Буксирування несправних автомобілів повинно здійснювати­ся відповідно до Правил дорожнього руху України.

Під час ремонту автомобіля на лінії водій зобов'язаний вико­нувати вимоги безпеки праці, встановлені для профілактичного обслуговування та ремонту транспортних засобів на підприємстві. За відсутності у водія необхідних пристроїв та інструменту для безпечного виконання конкретного виду робіт ремонт забороня­ється. Забороняється допускати до ремонту автомобіля на лінії сторонніх осіб (вантажників, пасажирів тощо).

При вимушеній зупинці автомобіля на узбіччі або на краю проїжджої частини дороги для проведення ремонту водій зобо­в'язаний включити аварійну світлову сигналізацію, одягти сиг­нальний жилет та встановити знак аварійної зупинки або миго­тливий червоний ліхтар на відстані не ближче 20 м до транспо­ртного засобу в населених пунктах та 40 м - за їх межами. Використання сигнального жилета обов'язкове після внесення його в норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту.

Перед піддомкрачуванням частини автомобіля домкратом необхідно встановити його на горизонтальному неслизькому май­данчику за межами проїжджої частини дороги, зупинити двигун, включити знижену передачу, загальмувати автомобіль стоянко­вим гальмом, встановити під колеса упорні колодки, вивести людей із салону (кузова), кабіни, зачинити двері. При підвішуванні ав­томобіля на ґрунтовій поверхні необхідно вирівняти місце уста­новлення домкрата, покласти під домкрат міцну дерев'яну під­ставку площею не менше 0,1 м2 або дошку. Забороняється вста­новлювати домкрат на випадкові предмети.

Додаткові вимоги при експлуатації автомобілів, що працю­ють на газовому паливі. При експлуатації автомобілів, що пра­цюють на стиснутому природному або зрідженому нафтовому газі, повинні виконуватися вимоги інструкції з їх експлуатації заводів- виробників. Запуск двигуна (карбюраторного) слід проводити на паливі одного виду: на газі або бензині. Для підігрівання двигу­на і системи живлення,, усунення льодових утворень та пробок дозволяється застосовувати тільки гарячу воду, повітря або пару.

Перед включенням запалювання, освітлювальних електрич­них приладів та запуском двигуна після міжзмінного відстою або тривалого зберігання автомобілів необхідно не менш як на З хвилини відкрити для провітрювання капот, люки відсіків бало­нів і двері (в автобусах), багажне відділення (у легкових автомо­білів), після чого переконатися в герметичності газової апарату­ри, трубопроводів і з'єднань системи живлення. Витратні та ма­гістральні вентилі необхідно відкривати повільно, щоб уникнути гідравлічного удару, а закривати, не докладаючи великих зусиль, щоб не пошкодити ущільнювачі.

У процесі експлуатації автомобілі, що працюють на газовому паливі, повинні щоденно, при випуску на лінію та при поверненні їх з лінії, підлягати огляду з метою перевірки герметичності та справності газової апаратури, а також надійності кріплення газо­вих балонів та кронштейнів. Перевірку герметичності з'єднань газового обладнання і визначення місць витікання газу прово­дять за допомогою спеціальних приладів (газоіндикаторів, течошукачів) або мильної емульсії.

На легкових автомобілях (ГАЗ-24-07) і їх модифікаціях не­обхідно перевірити також стан гумового ущільнювача та дрена­жного шланга заправного пристрою. При виявленні витікання газу із балонів через вентилі, запобіжний клапан або іншу арка­туру на лінії і неможливості його усунення необхідно випустити газ з балонів у атмосферу в безпечному місці на віддалі від людей і джерел вогню.

Випуск газу повинен проводитися при непрацюючому двигуні і відключеній «масі».

При виявленні витікання газу під час руху водій зобов'яза­ний негайно зупинити автомобіль, виключити двигун, закрити всі вентилі, виявити несправності і вжити заходів для їх усунен­ня. При неможливості усунення несправності необхідно припи­нити роботу і повідомити про це на підприємство.

При експлуатації автомобілів, що працюють на газовому па­ливі, забороняється:

1.5.5. запускати двигун і працювати на автомобілі з несправною газовою апаратурою та при витіканні газу з балона або системи живлення;

1.5.6. робота двигуна на суміші двох палив - бензину та газу;

1.5.7. дозаправляти балони або випускати (зливати) газ у безпо­середній близькості від місць стоянки інших автомобілів або поблизу джерел вогню та місць знаходження людей;

1.5.8. зупиняти автомобіль ближче 5 м від місця роботи з від­критим вогнем, а також користуватися відкритим вог­нем ближче 5 м від автомобіля;

1.5.9. проводити перевірку герметичності системи живлення від­критим полум'ям;

1.5.10. перевіряти або регулювати прилади електрообладнання, не переконавшись у відсутності газу під капотом двигуна та в інших можливих місцях його накопичення;

1.5.11. експлуатувати автомобіль зі знятим газовим фільтром;

2.7. регулювати або ремонтувати газову апаратуру (крім регу­лювання холостого ходу) при працюючому двигуні;

2.8. ударяти по газовій апаратурі та арматурі, що знаходиться під тиском;

2.9. залишати в проміжному положенні витратні вентилі; вони повинні бути повністю відкриті або закриті;

2.10. застосовувати додаткові важелі для відкривання або за­кривання витратних або наповнювальних вентилів;

2.11. експлуатувати автомобіль на бензині з відкритим елект­ромагнітним клапаном і витратними магістральними ве­нтилями;

2.12. запускати двигун при тиску газу в балонах менше 0,5 МПа (5 кг/см2).

Після постановки автомобіля на тривалу стоянку необхідно закрити витратні та магістральний вентилі, випрацювати весь газ із системи живлення, після чого виключити запалювання і відключити «масу». При зупинці двигуна на короткий час (не більше 10 хв) магістральний вентиль дозволяється залишати відкритим. Заправляти автомобілі газом дозволяється тільки на стаціонарних або пересувних газонаповнювальних станціях.

Перед заправкою автомобіля газовим паливом необхідно: висадити пасажирів із кабіни (кузова) або салону автомобіля; зупинити двигун, виключити запалювання; закрити магістраль­ний вентиль, витратні вентилі при цьому повинні бути відкриті.

При заправленні газовим паливом забороняється:

2.13. стояти біля газонаповнювального шланга і балонів;

2.14. підтягувати гайки з'єднань паливної системи та стукати металевими предметами;

2.15. проводити регулювання та ремонт газової апаратури;

2.16. виконувати роботи, що викликають іскроутворення;

2.17. палити і користуватися відкритим вогнем;

2.18. працювати без рукавиць;

2.19. заправляти балони зрідженим нафтовим газом більш як на 90% повного об'єму;

2.20. заправляти балони, якщо строк огляду їх минув, або у випадку виявлення розгерметизації системи живлення.

Перед початком наповнення балонів газом необхідно спочатку відкрити наповнювальний вентиль на автомобілі, потім - вен­тиль заправної колонки, а після наповнення балонів газом спочат­ку закрити вентиль заправної колонки, а потім наповнювальний

вентиль на автомобілі. Від'єднувати та приєднувати газонапов­нювальні шланги можна тільки тоді, коли обидва вентилі закри­ті. Якщо під час заправлення газонаповнювальний шланг випад­ково розгерметизується, необхідно негайно закрити вихідний ве­нтиль на газонаповнювальній колонці, а потім - наповнюваль­ний вентиль на автомобілі.

Експлуатація балонів для стиснутого природного та зрідженого нафтового газу повинна здійснюватися згідно з Правилами будо­ви і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

У разі виникнення пожежі на автомобілі, що працює на газі, необхідно виключити запалювання і закрити витратні та магіст­ральні вентилі. Гасити пожежу необхідно вогнегасниками, повс­тю, піском або струменем розпиленої води. Балони з газом не­обхідно сильно поливати холодною водою, щоб уникнути надмір­ного підвищення тиску в них.

Додаткові вимоги при експлуатації автомобілів у відриві від основної бази. Направлення автомобілів для виконання робіт у відриві від основної бази повинно оформлятися наказом по під­приємству. Наказом власника підприємства призначається та­кож старший групи, що направляється у відрядження (при двох і більше автомобілях), із досвідчених водіїв або бригадирів, або начальник колони (більше 20 автомобілів) зі спеціалістів під­приємства, на якого покладається відповідальність за додержан­ня вимог безпеки праці. Виконання вимог відповідальної особи обов'язкове для всієї групи, що направляється у відрядження.

Перед направленням на роботу необхідно з'ясувати на місці майбутнього розташування умови та особливості роботи, органі­зацію житла та побуту складу групи, зберігання та профілактич­ного обслуговування транспортних засобів, медичного огляду во­діїв. Спільно з власником організації, у розпорядження якої направляється автотранспорт, уточнити необхідне матеріальне і технічне забезпечення, що повинне бути здійснене як безпосеред­ньо в підприємстві, так і на місці відрядження. При підготовці до роботи у відриві від основної бази необхідно провести профілак­тичне обслуговування всіх транспортних засобів. При цьому особливу увагу слід приділити вузлам та агрегатам, що забезпе­чують безпеку руху та праці, пожежну безпеку. При експлуатації, профілактичному обслуговуванні та ремонті транспортних засобів у відриві від основної бази необхідно дотримуватися тих самих вимог безпеки, що й у звичайних умовах.

Вимоги безпеки руху до території, виробничих і допоміж­них приміщень, споруд. Територія виробничих і допоміжних при­міщень, площадки і приміщення для зберігання автомобілів, спо­руди повинні відповідати будівельним нормам проектування під­приємств автомобільного транспорту, чинним санітарним та про­типожежним нормам і правилам. Розташування виробничих і допоміжних будівель, споруд повинно відповідати технологічно­му процесу обслуговування та ремонту транспортних засобів. Виробничі і допоміжні приміщення та споруди необхідно вико­ристовувати тільки за прямим призначенням, яке передбачене проектом.

Приміщення для технічного обслуговування, діагностування, ремонту і зберігання автомобілів, що працюють на газі, повинні відповідати категоріям, класам і групам, які встановлюються згі­дно з Переліком категорій приміщень і споруд автотранспорт­них і авторемонтних підприємств за вибухопожежною та поже­жною небезпекою і класами вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зон за правилами будови електроустановок.

Небезпечні зони і дільниці на території і у виробничих примі­щеннях, перебування та виконання робіт на яких пов'язане з небезпекою для працюючих, повинні позначатися кольорами сиг­нальними і знаками безпеки, дорожніми знаками згідно з ГОСТ 12.4.026-76, Правилами дорожнього руху України, та чинними галузевими нормативними документами.

Підлога в приміщеннях будь-якого призначення повинна бути рівна з твердим покриттям, захищена від проникнення ґрунто­вих вод, без виступів і вибоїн. Матеріали, що застосовуються для покриття підлоги, повинні бути протипожежні, мати гладку та неслизьку поверхню, зручну для очищення, задовольняти експлу­атаційні вимоги даного приміщення. Ззовні при вході у виробни­чі і допоміжні приміщення повинні встановлюватися металеві ґрати або інші пристрої для очищення взяття від бруду.

На території та у виробничих приміщеннях підприємств за­бороняється:

2.6.6. палити поза межами спеціально відведених для цього місць;

2.6.7. користуватися відкритим полум'ям у непередбачених для цього місцях без вжиття відповідних запобіжних проти­пожежних заходів;

2.6.8. завалювати запасні ворота як зсередини, так і ззовні, під­хід та під'їзд до них завжди повинен бути вільним;

• безладно розміщувати і зберігати матеріали, агрегати, зап­частини і ін., привалювати їх до елементів будинків, спо­руд, устаткування і огородження.

Територія підприємства повинна бути огородженою і впоряд­кованою, освітлюватися в нічний час, постійно утримуватися в чистоті і порядку. В огородженні території підприємства, де пе­редбачено зберігання 50 і більше автомобілів або 10 і більше постів технічного обслуговування та ремонту, необхідно передба­чати не менше двох воріт для в'їзду (виїзду).

При виконанні ремонтних, земляних та інших робіт на терито­рії підприємства відкриті люки, траншеї і ями повинні бути ого­роджені. У місцях переходу через траншеї встановлюються пере­хідні містки шириною не менше 1,0 м з перилами висотою 0,9 м.

На території підприємства повинні бути проїзди для руху автомобілів і пішохідні доріжки, що мають тверде покриття. Влі­тку їх необхідно очищати від грязі, а зимою від снігу і льоду. Ширина проїздів на території підприємства повинна бути не ме­нше 6 м при двосторонньому русі і не менше 3 м при односто­ронньому. Ширина пішохідної доріжки повинна бути не менше 1 м. Для проходу працюючих на територію підприємства пови­нна бути влаштована прохідна. Прохід працюючих через ворота забороняється.,

У місцях перехрещення під'їзних шляхів та пішохідних тро­туарів канавами, траншеями, залізничними коліями і т.д. пови­нні встановлюватися настили або мости для переїздів.

Для стоянки власного транспорту слід передбачити і облад­нати спеціальні майданчики, відокремлені загорожею. Приміщення для зберігання автомобілів не повинні безпосередньо з'єднувати­ся з іншими виробничими і допоміжними приміщеннями, де по­стійно перебувають люди. За необхідності таке сполучення пови­нно здійснюватися через тамбур-шлюз. Приміщення для зберіган­ня автомобілів повинні мати безпосередній виїзд через ворота, які відкриваються назовні. Підлога в приміщеннях для зберіган­ня автомобілів повинна мати уклон не менше 1% у бік трапів і лотків. Приміщення і відкриті майданчики для зберігання транс­портних засобів уздовж стін і огородження території, до яких встановлюються автомобілі, повинні мати колесовідбійні пристрої. Майданчики і підлога в приміщеннях ддя зберіганню автомобілів повинні мати розмітку, яка виконана незмивною фарбою або іншим способом і визначає місця установлення автомобілів і проїздів. При нанесенні розмітки слід враховувати, що відстань між двома автомобілями, які стоять паралельно, повинна бути достатньою для вільного відкривання дверей кабіни.

Майданчики для зберігання автомобілів, що перевозять от­руйні та інфіковані речовини, фекальні рідини і сміття, повинні розташовуватися на відстані не менше 10 м одна від одної і від майданчиків для зберігання інших автомобілів та 0,5 м від про­їзної частини.

Майданчики для зберігання автомобілів, що перевозять паливно-мастильні матеріали, повинні розташовуватися на відстані не менше 12 м одна від одної і від майданчиків для зберігання інших автомобілів.

Для полегшення запуску двигуна в холодний період року (при температурі повітря нижче -15 °С) майданчики для відкри­того зберігання автомобілів повинні бути обладнані засобами для їх підігрівання. Обладнання, яке полегшує запуск двигуна в хо­лодний період року, повинно забезпечувати безпеку обслуговую­чого персоналу і водіїв. При обладнанні засобами підігрівання майданчиків для зберігання автомобілів, що працюють на стис­нутому природному і зрідженому нафтовому газі, конструкція пі­дігріваючих пристроїв повинна виключати можливість нагріван­ня газових балонів.

Для зберігання електронавантажувачів має бути передбачене спеціальне приміщення. Зберігання їх у виробничих та допоміж­них приміщеннях допускається, як виняток, на спеціально відве­дених місцях і за умови, що електронавантажувачі не будуть захаращувати проїзди.

Приміщення для технічного обслуговування та ремонту транс­портних засобів повинні забезпечувати безпечне виконання усіх технологічних операцій і неможливість наїзду на працівників.

Висота виробничих приміщень постів технічного обслуговуван­ня та ремонту автомобілів повинна бути такою, щоб відстань від верху автомобіля, що знаходиться на підйомнику, або від верху піднятого кузова автомобіля-самоскида, який стоїть на полу, до низу конструкцій покриття або перекриття, або до низу виступних частин вантажопідіймального обладнання була не менше 0,2 м. Найменша висота цих приміщень повинна бути не менше 3,0 м.

У приміщеннях фарбувальних, фарбоприготувальних і аку­муляторних дільниць, виконання протикорозійних робіт і ремонту паливної апаратури, а також ацетиленових генераторів підлога повинна бути виконана з матеріалів, які при ударі по них не дають іскри.

Для регулювання приладів газової системи живлення безпо­середньо на автомобілі виділяється окреме приміщення.

Пости миття автомобілів відокремлюються від інших примі­щень (постів) глухими стінками з пароізоляцією і водотривким покриттям.

Міжповерхові отвори у виробничих приміщеннях повинні бути огороджені. Висота перил повинна бути не менше 0,9 м при одному проміжному горизонтальному елементі, низ перил пови­нен мати бортову обшивку висотою від полу не менше 0,1 м.

Розташування оглядових канав і естакад на території під­приємства або в приміщеннях повинне забезпечувати безпечний заїзд та з'їзд з них транспортних засобів. Розміри оглядових канав і естакад визначаються залежно від типу автомобілів, тех­нологічного устаткування, що застосовується. Довжина робочої зони оглядової канави і естакади повинна бути не менше від габаритної довжини транспортних засобів.

Довжина робочої зони тупикової оглядової канави повинна бути такою, щоб транспортний засіб міг бути повністю, встанов­лений на канаву, не закриваючи вхідні сходи і запасний вихід. Ширина оглядової канави і естакади повинна встановлюватися, виходячи з розмірів колії транспортного засобу з урахуванням обладнання зовнішніх або внутрішніх реборд.

Глибина оглядових канав і висота естакад повинні забезпе­чувати вільний доступ до деталей, вузлів і агрегатів, розташова­них знизу транспортних засобів.

Оглядові канави для входу до них і виходу обладнуються сходами шириною не менше 0,7 м. Траншеї і виходи з них та тунелів, сходи і площадки естакад повинні мати огородження металевими перилами висотою не менше 0,9 м. Входи (виходи) оглядових канав, траншей і тунелів не повинні розташовуватися під автомобілями і на шляхах їх руху.

Для безпечного виходу водія із транспортного засобу і посад­ки в нього естакади повинні обладнуватися площадками шири­ною, що дорівнює ширині дверей транспортних засобів плюс 0,3 м, але не менше 1,2 м.

Перильне огородження на тупикових естакадах влаштовується з трьох боків, а на прямоточних - з двох боків. Оглядові канави, траншеї, тунелі, сходи повинні бути захищені від вологи і ґрунтових

вод, утримуватися в чистоті, не захаращуватися деталями і різ­ними предметами. Ца дні (підлозі) канави необхідно вкладати міцні дерев'яні решітки (трапи).

Оглядові канави і естакади, за винятком канав, обладнаних стрічковими конвеєрами, повинні мати напрямні реборди на всю їх довжину для попередження падіння автомобіля в канаву або з естакади під час його руху. На в'їзній частині оглядової канави слід передбачати розсікач висотою 0,15-0,20 м. У місцях пере­ходу оглядові канави і траншеї повинні мати знімні перехідні містки шириною не менше 0,8 м. Кількість перехідних містків повинна бути на один менше від кількості місць для встановлен­ня на канаві автомобілів.

При в'їзді на контрольно-технічний пункт повинні бути вивішені:

• дорожні знаки «Проїзд без зупинки заборонено», «Обме­ження максимальної швидкості» - (10 км/год);

• знак безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76 - «Вхід (прохід) через ворота КТІІ заборонено».

Майданчик для перевірки гальм повинен бути рівним, з твер­дим покриттям, без вибоїн і ухилів. Розташування і розміри майданчика повинні виключати наїзд автотранспорту на людей, будови тощо.

За наявності на паливозаправному пункті декількох роздава­льних колонок вони повинні розміщуватися так, щоб забезпечу­валися безпечний проїзд і заправка автомобілів одночасно на всіх колонках. Майданчики для пересувних паливозаправних пунктів повинні розташовуватися не ближче 12 м від виробни­чих будівель і споруд.

Ворота основного в'їзду на територію підприємства слід роз­ташовувати на відстані не менше від найбільшої довжини автомобілів, що експлуатуються на підприємстві, включаючи автопої­зди, від основного проїзду вулиці, дороги.

Ширина в'їзних воріт на територію підприємства має розра­ховуватися за найбільшою шириною автомобілів, що використо­вуються, плюс 1,5 м, але не менше 4,5 м.

Стулчасті ворота виробничих приміщень повинні відкривати­ся назовні, а для в'їзду на територію підприємства і виїзду з неї - усередину. Ворота повинні бути обладнані пристроями, що ви­ключають їх самовільне закриття або відкриття, їх висота пови­нна перевищувати висоту найбільш високого автомобіля не менш ніж на 20 см.