Самостійна робота 3. Вимоги безпеки до виробничого обладнання та організація робочих місць

Сучасне тваринництво характеризується організацією високомеханізованих підприємств з переведенням виробництв на індустріальну основу, що веде до зниження частки важкої немеханізованої праці за рахунок використання машин і механізмів та до зменшення впливу на працюючих шкідливих біологічних чинників при мінімізації часу контакту працівників з тваринами, кормовими сумішами, продукцією тваринництва, екскрементами тварин і відходами виробництва. Поряд із цим, зростає інтенсивність праці та навантаження на кожного працюючого за рахунок збільшення кількості тварин, що обслуговуються.
У користуванні підприємців можуть бути різні машинно-тракторні та інші спеціальні агрегати, засоби транспорту, машини та агрегати для приготування та роздачі кормів, видалення і зберігання гною, різні електроустановки, що застосовуються для вирощування та утримання сільськогосподарських тварин та птиці, тощо.
За свідченням статистики до найбільш небезпечних виробничих чинників, що мають вплив на виникнення нещасних випадків, відносяться перекидання і наїзди, дія предметів, що рухаються, обертаються та ураження електричним струмом. В результаті дії тільки цих виробничих чинників за статистичними даними останніх 10 років трапилось близько третини нещасних випадків у тваринництві.
Це вимагає, щоб працівники з метою запобігання травматизму володіли знаннями по безпечній експлуатації та обслуговуванню машин і обладнання, чітко виконували норми і правила з питань охорони праці.
В несприятливих умовах виробничих приміщень тваринницьких комплексів (агресивне середовище, вологість тощо) більш високі вимоги пред‘являються по дотриманню безпеки при експлуатації та обслуговуванню електрифікованих машин і механізмів.
Як зарадити нещасним випадкам
Організаційні питання з безпеки праці
За створення належних, безпечних і здорових умов праці працівників повну відповідальність несе роботодавець, для чого зобов‘язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі підприємства умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог чинного законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Безпека процесів, пов’язаних з виробництвом продукції тваринництва, повинна відповідати вимогам державних стандартів, технологічної та експлуатаційної документації, інструкцій з вимог безпеки до технологічних процесів.
До виконання робіт на машинах і обладнанні допускаються працівники, що пройшли навчання, склали іспити кваліфікаційній комісії та одержали відповідне посвідчення, пройшли вступний і первинний інструктажі з охорони праці, інструктаж з пожежно-технічного мінімуму та не мають медичних протипоказань.
Відповідно до вимог чинного законодавства працівники підприємств при прийнятті на роботу і періодично у процесі роботи повинні проходити навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.
Працівники, які не пройшли інструктажі, навчання й перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.
Відповідальними за організацію навчання та перевірку знань з охорони праці на підприємстві є роботодавець, у структурних підрозділах (комплексах, бригадах, фермах тощо) – керівники цих підрозділів.
Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники, на яких роботодавцем покладені ці обов’язки.
Працівники, які обслуговують електроустановки, повинні знати вимоги чинних Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів відповідно до посади, яку вони займають, або до професії, та мати відповідне посвідчення та відповідну групу з електробезпеки.
Працівники, яким дозволено виконання робіт з обслуговування електроустановок, повинні мати про це запис у посвідченні про перевірку знань.
Працівники, які працюють на електрифікованих технологічних установках або з електроінструментом (працівники електротехнологічні), допускаються до роботи після проходження інструктажу з електробезпеки під час роботи на даній електроустановці з оформленням у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.
Інструктаж з електробезпеки на І групу має проводити працівник, відповідальний за електрогосподарство, або, за його письмовим розпорядженням, – працівник із складу електротехнічних працівників з групою III.
Мінімальний стаж роботи в електроустановках і видання посвідчень працівникам з групою І не вимагається.
Відповідно до чинного законодавства працівники підприємства проходять спеціальне навчання, інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки.
Роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов'язковому медичному огляді осіб віком до 21 року.
При виявленні у працівників ознак професійного захворювання або погіршення стану здоров’я внаслідок впливу шкідливих або небезпечних виробничих факторів роботодавець, на підставі медичних показань, повинен перевести їх на іншу роботу у встановленому порядку.
У разі ухилення працівника від проходження обов’язкових медичних оглядів роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.
У разі залучення працівників з інших підприємств для виконання робіт, а також під час проходження виробничої практики студентами вузів та учнями профтехучилищ, роботодавець:
забезпечує проведення інструктажу з питань охорони праці та пожежної безпеки кожного із зазначених працівників;
призначає спеціаліста, відповідального за безпечне ведення робіт;
не допускає використання зазначених працівників на роботах, не передбачених договором.
Спеціальний одяг, засоби індивідуального захисту, захисні та запобіжні пристрої, облаштування території і робочих місць, режими праці та відпочинку – це основа здоров‘я і життя працюючих.
Всі працівники залежно від професії та виконуваних робіт забезпечуються спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з Типовими нормами.
Спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні відповідати умовам і характеру виконуваної роботи, не мати пошкоджень, елементів, що звисають, не прилягають і можуть бути захоплені деталями, що обертаються або рухаються.
Частини виробничого обладнання, які рухаються та обертаються (шнеки, муфти, шківи, зірочки, бітери, карданні вали і т.п.), повинні мати захисні огородження, які відповідають вимогам чинних стандартів.
Забороняється приступати до роботи у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, а також у хворобливому або стомленому стані.
Не можна захаращувати проїзди, під`їзди і підходи до пожежного інвентарю, обладнання і джерел води, використовувати пожежний інвентар для інших потреб.
Небезпечні місця та зони на фермах (комплексах) необхідно позначати попереджувальними знаками згідно з державними стандартами. Знаки безпеки повинні бути розміщені на видному місці.
Сигнальні пристрої, які попереджують про небезпеку, розміщують таким чином, щоб сигнали були помітними або добре прослуховувались під час виконання виробничого процесу.
Нещасні випадки, професійні захворювання та аварії розслідуються відповідно до чинного Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Під час розслідування виявляються причини їх виникнення, а також вживаються відповідні заходи щодо їх запобігання в подальшому.
При виникненні несправностей обладнання, пристроїв, інструменту, а також при пожежі, аварії чи травмуванні працівників необхідно терміново повідомити про це керівника робіт.
Забороняється усувати самостійно несправності електромережі і електрообладнання. Технічне обслуговування і ремонт електроапаратів дозволяється проводити електротехнічному персоналу з кваліфікаційною групою не нижче третьої.
Працівники мають виконувати тільки ту роботу, яка їм доручена (крім екстремальних та аварійних ситуацій), не повинні допускати на робоче місце сторонніх осіб та передоручати свою роботу іншим особам.
Усі працівники згідно з чинним законодавством України підлягають загальнообов‘язковому соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.
Вимоги безпеки до машин та обладнання
Безпека машин та обладнання забезпечується до стадії їх постачання, при придбанні, експлуатації, проведенні ремонту та технічного обслуговування і має бути орієнтованою суто на споживача.
На стадії постачання виробники, імпортери та постачальники машин і обладнання повинні дотримувались норм і стандартів безпеки і гігієни праці і надавати користувачам вичерпну та належну інформацію, включаючи інструкції і попереджувальні знаки безпеки на державній мові.
Роботодавець забезпечує, щоб працівники отримували і розуміли інформацію з питань безпеки і гігієни праці, надану виробниками, імпортерами та постачальниками машин, обладнання тощо.
На стадії придбання необхідних машин, обладнання тощо, їх експлуатації, технічного обслуговування та ремонту роботодавець повинен забезпечити, щоб машини, обладнання, включаючи засоби індивідуального захисту, прилади і ручний інструмент, що використовується на підприємстві, відповідали національним чи іншим прийнятим нормам і стандартам безпеки і гігієни праці та належним чином компонувались, експлуатувались і знаряджались захисними пристроями.
Ефективна програма перевірки машин базується на наступних джерелах інформації:
вимоги чинного законодавства;
поради постачальника (виробника);
умови і обсяг роботи машинами та обладнанням;
можливий вплив навколишнього середовища (вібрація, корозія, температура тощо);
статистичні дані щодо виявлення небезпек при експлуатації та обслуговуванні машин;
експертні поради і рекомендації;
вплив людського фактора (компетенція та навчання, тимчасовий персонал тощо);
наслідки проблеми (помилки).
Роботодавець повинен забезпечити належну перевірку безпеки машин та обладнання при встановленні чи після переміщення, а також після дії виняткових обставин.
Має бути обмежено використання машин і обладнання, що пов‘язано з особливими ризиками для працівників, а ремонти та обслуговування цих машин і обладнання повинні проводити тільки спеціально підготовлені працівники.
Шляхом застосування ієрархії контролю ризиків роботодавці повинні забезпечити дієві заходи, що запобігають доступу до небезпечних деталей машин з використанням захисних пристроїв, тримачів, виштовхувачів, інформуванням та проведенням інструктажів і навчання.
Конструкції машин і обладнання, які використовуються під час виконання робіт, повинні відповідати чинним стандартам із безпеки праці.
Не допускаються до експлуатації несправні машини та обладнання.
Приймання з ремонту й передавання в експлуатацію відремонтованих машин і обладнання здійснюється тільки на підставі акта ремонтного підприємства (структурного підрозділу), який підтверджує відповідність відремонтованих виробів вимогам безпеки праці.
Виробниче обладнання повинно відповідати вимогам державних стандартів, бути пожежо- і вибухобезпечним та відповідати вимогам безпеки праці протягом усього терміну використання.
Кожна одиниця обладнання, яка знаходиться в експлуатації, повинна мати паспорт, схеми підключення електроживлення і комунікацій, дані про результати перевірки її технічного стану, про виконані ремонти та зміни, внесені в схему або конструкцію, документацію про приймання обладнання в експлуатацію, а також інструкцію з експлуатації.
Конструкція виробничого обладнання повинна унеможливлювати випадкове зіткнення працівників із гарячими та переохолодженими частинами або знаходження у безпосередній близькості від таких частин, якщо це може викликати травмування, перегрівання або переохолодження працівників.
Виділення та поглинання обладнанням тепла, а також виділення ним шкідливих речовин і вологи у виробничі приміщення не повинно перевищувати гранично допустимих концентрацій у межах робочої зони, які встановлюються стандартами, санітарними нормами та правилами.
Складові частини виробничого обладнання (у тому числі електричні проводи, кабелі, трубопроводи тощо), механічне пошкодження яких може спричинити небезпеку, повинні бути захищені огородженням або виконані таким чином, щоб виключити можливість їхнього випадкового пошкодження. Огородження повинні відповідати вимогам державного стандарту.
Виробниче обладнання, яке має газо -, паро -, гідро -, пневмо - та інші системи, повинно бути виконане відповідно до вимог безпеки, які діють для цих систем, з урахуванням специфічних умов їхньої роботи у складі комплексів і технологічних систем.
Усі рухомі частини трансмісій, які розташовані на висоті менше ніж 2,5 м від опорної поверхні або поверхні робочої площадки, повинні бути огороджені.
У випадку неможливості огородження рухомих органів або частин виробничого обладнання через їх функціональне призначення мають бути передбачені засоби сигналізації, які попереджують про пуск обладнання, а також використані сигнальні кольори та знаки безпеки.
Виробниче обладнання з електричним приводом повинно мати засоби (пристрої) захисту від ураження електричним струмом (включаючи випадки помилкової дії обслуговуючого персоналу).
Електродвигуни, пускорегулювальна, контрольно-вимірювальна і захисна апаратура, а також допоміжне електротехнічне обладнання за формою виконання, способом установлення й захисту, за якістю ізоляції повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
Виробниче обладнання, обслуговування якого пов’язане з переміщенням персоналу, повинно бути обладнане проходами, безпечними й зручними за конструкцією та розмірами, і пристроями для ведення робіт (робочими площадками, переходами, драбинами, поручнями тощо).
Робочі органи виробничого обладнання, а також захоплювальні, затискні і підіймальні пристрої або їхні приводи повинні бути обладнані засобами, які запобігають виникненню небезпеки при повному або частковому припиненні подачі енергоносія (електричного струму, рідини в гідросистемах, стисненого повітря тощо) до приводів цих пристроїв, а також засобами, що запобігають самовільному включенню робочих органів при відновленні подачі енергії.
Виробниче обладнання потрібно забезпечувати місцевим освітленням, якщо його відсутність може спричинити перенапруження органів зору або викликати інші небезпечні ситуації.
Напрямки руху, обертання механізмів машин, обладнання, запірної арматури повинні бути позначені червоними стрілками безпосередньо на рухомих деталях або огородженнях.
Система управління машинами й обладнанням повинна включати засоби термінового гальмування й аварійного відключення.
Лазові люки та завальні ями бункерів, башт та інших ємкостей для сипучих кормів повинні мати захисні решітки, кришки або огородження. Решітки і кришки потрібно замикати на замок.
Гідравлічні, парові, вакуумні лінії та кормопроводи повинні мати надійні та справні ущільнення, які виключають порушення герметизації.
Засувки, вентилі та крани, які розміщені вище 2 м від рівня підлоги (площадки) або заглиблені, повинні мати пристрої (важільні, штангові та ін.) для їх відкривання і закривання з робочого місця або стаціонарної площадки.
Для гарантування безпечної роботи працівників слід не менше одного разу на тиждень проводити профілактичний огляд пристроїв та обладнання, які не мають регламентованого строку технічного обслуговування (фіксатори, завіси, перила, трапи, ворота тощо).
Приготування кормів
Робочі операції під час приготування кормів повинні відповідати технологічним картам, інструкціям з експлуатації кормоприготувальних машин.
Завантаження кормів у машини повинно бути механізоване. Корми, які підлягають подрібненню, в подрібнювальну камеру повинні подаватися рівномірно.
Для проштовхування корму, у випадку необхідності, слід застосовувати дерев`яні проштовхувачі. Рукоятка проштовхувача повинна мати обмежувач входу у приймальну горловину, а довжина проштовхуючої частини повинна бути менше глибини приймальної горловини.
Під час переробки кормів із виділенням пилу слід передбачати герметизацію всіх місць і джерел пилоутворення і їхню аспірацію. Аспіраційні мережі повинні включатися за 30 сек. до включення технологічних ліній і відключатися через 2-3 хвилини після зупинки ліній.
Зерно та інші компоненти перед переробкою повинні очищатися від металевих і інших домішок. Домішки з-під живильників, норій, конвеєрів повинні видалятися за допомогою скребків, чистиків або збиратися в піддони чи контейнери.
З метою зменшення пилоутворення під час вільного падіння корму з направляючих жолобів або транспортерних стрічок потрібно використовувати пристрої, які виключають пиління й розкидання продукту (спускні рукави, фартухи тощо).
Очищати від забивання робочі органи обладнання допускається тільки при відключеному і повністю зупиненому обладнанні з ужиттям заходів, що виключають випадковий пуск машини. На пусковий пристрій вивішується табличка “Не включати! Працюють люди!”.
Під час підготовки до роботи подрібнювачів потрібно перевірити балансування робочого органу, кріплення ножа, молотків і протирізальної пластини, справність і надійність кріплення кришки подрібнювальної камери, наявність захисних огороджень на передачах та рухомих частинах машин.
Зазори між ножами і протирізальними пластинами повинні відповідати значенням, вказаним в паспорті машини.
Не допускаються до роботи подрібнювачі з незбалансованими ротором і не закріпленими ножами, молотками.
Перед пуском подрібнювача потрібно впевнитися у відсутності сторонніх предметів усередині нього і на живильнику.
Подрібнювачі, які мають реверсивний пристрій для пуску транспортера, потрібно спочатку включити на зворотній хід, щоб упевнитися у відсутності сторонніх предметів на транспортері, зупинити, а потім переключити на робочий хід.
Подача продуктів у подрібнювач здійснюється тільки після виходу його ротора на робочий режим.
Під час завантаження подрібнювачів потрібно слідкувати, щоб у них не потрапляли сторонні предмети і мерзлі грудки.
Не дозволяється перебування працівників на платформі працюючого живильника та в зоні викидання подрібненої маси. Перебування працівників у ямах і траншеях допускається тільки при установленні на подрібнювачах дефлектора і напрямного рукава.
Очищати від забивання робочі органи (подрібнювачів, живильників і т. ін.) дозволяється тільки при виключеному і повністю зупиненому обладнанні із ужиттям заходів, які виключають випадковий пуск машини (зняття приводних пасів, відключення муфти, навішування на пускові пристрої таблички "Не вмикати! Працюють люди." і т. ін.)
Робочі місця й приміщення, де встановлені подрібнювачі, потрібно щоденно прибирати від пилу й бруду.
Рідкі компоненти кормів повинні вноситися за допомогою шлюзових затворів або дозаторів, що запобігають їх розбризкуванню.
Робота з компонентами, які мають різкий неприємний запах (білкові, мінеральні, лікарські добавки) повинна проводитися при працюючій системі аспірації або місцевій вентиляції.
До роботи на автоклавах допускаються працівники, які мають посвідчення на право обслуговування посудин, що працюють під тиском.
Під час автоклавної обробки грубих кормів повинні виконуватися вимоги та експлуатаційної документації до автоклавів.
Автоклави встановлюють в окремому приміщенні з температурою повітря не нижчою 5 176 \f "Arial" \s 12С.
Завантаження сировини в автоклави повинне бути механізованим.
При використанні хімічних речовин, з метою запобігання попадання їх у повітря виробничого приміщення, передбачається герметизація обладнання і система аспірації.
Перед кожним циклом парової обробки кормів необхідно проводити гідравлічну перевірку автоклава, а також прилеглих трубопроводів і запірної арматури, використовуючи процес замочування сировини в автоклаві під тиском води не меншим, ніж робочий тиск пари. Максимальний тиск живильного насоса не повинен перевищувати дозволеного робочого тиску автоклава згідно з експлуатаційною документацією.
Противаги кришок автоклавів потрібно огороджувати, а масу їх відрегулювати так, щоб виключити самовільне опускання кришок.
Швидкознімні кришки автоклава протягом процесу обробки повинні бути закриті на замок. При використанні прохідних автоклавів у тупиковій схемі неробочі кришки повинні мати заглушки.
При гідробаротермічній обробці грубих кормів знімати або відкривати кришки обладнання необхідно тільки після припинення подачі пари та повного закриття вентилів.
Автоклави повинні бути забезпечені апаратурою автоматичного запису температури і тиску робочого середовища. Вона встановлюється в кабіні оператора або в інших місцях поблизу пультів та органів керування, де б забезпечувалось постійне спостереження за їх роботою і показаннями.
Конденсат з автоклава повинен відводитися в безпечне місце. Перед його зливанням необхідно переконатися, що навпроти зливного отвору немає людей.
Під час вивантаження кормів із автоклава потрібно проводити вентиляцію приміщення.
Над кожним прес-екструдером повинен бути пристрій для примусової витяжної вентиляції. Прес-екструдер дозволяється включати тільки при працюючій вентиляції.
Не дозволяється знаходитися проти регулятора-гранулятора під час пуску, зупинки і роботи прес-екструдера, здійснювати пуск прес-екструдера з частково закритими або забитими продуктами вихідними отворами регулятора-гранулятора; брати руками пробу вихідної суміші на виході із шнека дозатора (необхідно користуватися совком), розбирати шнекову частину при температурі деталей понад 45 °С.
При хімічній обробці кормів безпека під час роботи з аміачною водою, рідким (безводним) аміаком та іншими хімічними речовинами повинна відповідати вимогам чинного законодавства.
Працівники, які працюють з рідким (безводним) аміаком, повинні мати посвідчення на право обслуговування посудин, що працюють під тиском.
Хімічна обробка кормів має проводитися тільки при наявності вентиляції.
Під час роботи з аміаком, каустичною содою та іншими хімічними речовинами працівники повинні забезпечуватися засобами захисту відповідно до Типових норм.
Перевозити хімічні речовини необхідно у закритих ємкостях.
Зберігати вапно, карбамід, селітру необхідно в закритій тарі у спеціально обладнаних сухих приміщеннях.
У кормоцеху слід зберігати не більше однодобового запасу цих речовин.
Ємкість для зберігання аміачної води високої концентрації (25%) повинна мати відповідний напис, бути заземлена, обладнана запобіжними клапанами і знаходитися за межами приміщення кормоцеху.
Сховища для аміачної води мають бути обладнані первинними засобами пожежогасіння.
У випадку виникнення пожежі пересувні ємкості з аміачною водою транспортують у безпечне місце, а стаціонарні – поливають водою.
Зберігання горючих матеріалів, проведення будь-яких робіт із застосуванням відкритого вогню і паління на відстані менше 100 м від сховища аміачної води не дозволяється.
Машини і ємкості з хімічними речовинами повинні розміщуватися на огороджених рівних із твердим покриттям майданчиках.
У місцях розташування машин і ємкостей з хімічними речовинами вивішують інструкції з їх безпечного обслуговування.
Запірні пристрої ємкостей належить відкривати повільно і плавно без ривків та ударів металевими предметами.
Продування контрольних кранів, вентилів та відбір проб аміачної води, каустичної соди та інших хімічних речовин необхідно проводити обережно, у гумових рукавичках і в протигазі із відповідним фільтруючим елементом.
Переливання аміачної води із однієї тари в іншу слід виконувати за методом „газового обв’язування”, коли пари з наповненої ємкості потрапляють у порожню. При цьому працівники повинні знаходитися з навітряного боку.
Кислоти і формалін потрібно переливати з бутлів за допомогою сифонів, не допускаючи розбризкування рідин.
Приготування робочих розчинів хімічних речовин необхідно проводити в закритих установках з мішалками. Подачу вихідних речовин і робочого розчину слід здійснювати за допомогою механізмів або обладнання (шнеки, насоси), що запобігають контакту працівників з хімічними речовинами.
Робочий розчин повинен подаватися у змішувачі-реактори через інжекторний пристрій.
Під час застосування їдкого натру або кальцинованої соди можлива кристалізація їх у трубопроводах, що може спричинити підвищення тиску до аварійного.
У такому випадку необхідно відігрівати трубопровід гарячою водою або парою з дотриманням заходів безпеки.
Гасити вапно для обробки соломи потрібно в закритих ємкостях, заглиблених у землю і розміщених за межами приміщення.
Перед обслуговуванням, ремонтом і внутрішнім оглядом ємкостей і трубопроводів з-під аміачної води та інших хімічних речовин необхідно їх промивати водою й продувати повітрям або парою, які подаються в нижню частину ємкості при відкритому верхньому люкові. Люк ємкості залишають відкритим до повного видалення з неї парів аміаку. Лише після цього можна виконувати ремонтні роботи та користуватися відкритим вогнем.
Цехи з хімічної обробки кормів потрібно забезпечити:
розчином гідрокарбонату натрію (0,5%-ним і 1%-ним) об’ємом не менше ніж 3 л кожного для нейтралізації кислоти, що потрапила в очі або на шкіру;
сухою харчовою содою (не менше 1 кг) для приготування розчинів;
1%-ним розчином лимонної або оцтової кислоти, насиченим розчином борної кислоти для нейтралізації лугів (аміачної води, каустичної соди);
ємкістю із чистою водою для умивання після нейтралізації кислот або лугів;
аптечкою першої допомоги з необхідними медикаментами.
При запарюванні та варінні кормів для обслуговування верхньої частини запарників і варильних котлів їх необхідно обладнувати драбинами та площадками відповідно до державного стандарту.
Для захисту працівників від опіків парою та гарячою водою з викидної труби запарника верхня частина її відводиться у безпечне місце.
Перед відкриванням кришок запарників і варильних котлів потрібно закрити паровий вентиль і знизити тиск до атмосферного. Під час відкривання кришки необхідно стояти з того боку, в який вона відкривається.
Перед зливанням конденсату із запарника слід впевнитися, що проти зливного отвору немає людей.
Не дозволяється залишати працюючий запарник або варильний котел без нагляду.
Для приготування комбікормових кормів і кормосумішей до роботи з обслуговування обладнання кормоцехів допускаються працівники, які мають першу кваліфікаційну групу з електробезпеки.
Керування операціями приготування комбікормів – подрібненням, сушінням, екструдуванням, тепловою та хімічною обробкою, дозуванням, змішуванням, гранулюванням (брикетуванням) повинне бути дистанційним із загального пульта керування. Під час проведення технічного обслуговування та ремонту необхідно передбачити можливість переходу на місцеве керування окремими агрегатами.
Обладнання та механізми, робота яких супроводжується виробничим шумом і вібрацією, що перевищують допустимі санітарні норми, потрібно забезпечувати ізолюючими пристроями, встановлювати на віброізолюючій основі або в ізольованих приміщеннях.
Під час переробки кормів із виділенням пилу необхідно передбачити герметизацію усіх місць і джерел пилоутворення та їхню аспірацію. Аспіраційні установки повинні вмикатися за 0,5 хвилини до включення технологічних ліній і вимикатися через 3 хвилини після зупинки ліній.
Зерно та інші компоненти кормів перед переробкою повинні очищатися від металевих та інших домішок.
Рідкі компоненти комбікормів повинні вноситися за допомогою шлюзових затворів або дозаторів, що запобігають їх розбризкуванню.
Робота з компонентами, які мають різкий неприємний запах (білкові, мінеральні, лікарські домішки), повинна проводитися при працюючій системі аспірації або місцевій вентиляції.
З метою зменшення пилоутворення при вільному падінні сухих кормів із напрямних жолобів або транспортерних стрічок необхідно використовувати спускні рукави, фартухи тощо.

Вантаження, транспортування та роздача кормів

Під час зберігання, навантаження і транспортування кормів не можна допускати потрапляння в них сторонніх предметів, які можуть викликати поломку обладнання, створити аварійні та травмонебезпечні ситуації.
Під час завантаження сипучих кормів працівникам не дозволяється знаходитися в кузові транспортного засобу.
При розміщенні вантажопідйомних машин і механізмів на вантажно-розвантажувальних майданчиках необхідно залишати вільні проходи завширшки не менше 0,8 м для працівників, а для проїзду транспортних засобів – не менше 3,5 м.
При застосуванні навантажувачів усі дії працюючих повинні узгоджуватись із машиністом навантажувача.
Місця під’їзду транспортних засобів до вантажно-розвантажувальних механізмів, приймальних бункерів тощо необхідно обладнувати відбійними брусами.
Трактор із начіпним навантажувачем, для підвищення поздовжньої стійкості, необхідно укомплектовувати бульдозерною навіскою. Не допускається робота трактора з навісним знаряддям на схилах понад 8° (16%). В зоні дії навантажувачів, фуражирів тощо не допускається перебування сторонніх осіб, а також перебування працівників під вантажем і стрілою.
Розбирання скирт, буртів, траншей та інших складів кормів висотою понад 2 м слід проводити вертикальними шарами, починаючи з верхньої частини і з початку скирти, бурта, траншеї, виключаючи при цьому можливість зсуву або обвалу. Козирки, що утворилися в скиртах, буртах, траншеях тощо своєчасно обвалити, вживши необхідних заходів безпеки.
Транспортні засоби, поставлені під навантаження/розвантаження, повинні бути загальмовані та вжиті додаткові заходи, що перешкоджають їх самовільному рухові.
Перед початком транспортування соломи і сіна з полів та луків на кормовий двір необхідно привести у справний стан дороги, переїзди, греблі та насипи, а на небезпечних ділянках встановити відповідні дорожні знаки.
При транспортуванні кормів колісними тракторами потрібно передні і задні колеса трактора встановити на максимальну ширину колії, а в ожеледицю і у важко прохідних місцях на ведучі колеса надіти ланцюги проти ковзання.
Для піднімання на транспортний засіб, завантажений соломою або сіном, чи для спускання з нього працівників слід забезпечити мотузковими або приставними драбинами та організувати їх страхування.
Ремонт та технічне обслуговування стаціонарних кормороздавачів необхідно проводити при вимкненому рубильнику і знятих запобіжниках електричного щита. На щит потрібно вивісити плакат з написом „Не вмикати! Працюють люди”.
До роботи на мобільних кормороздавачах допускаються працівники, які мають посвідчення водія відповідного транспортного засобу.
Під час роздавання кормів у вечірній або нічний час проходи і проїзди до годівниць і годівниці повинні бути освітлені згідно вимог санітарних норм і правил.
Завантаження кормороздавача силосом (із силосних ям, траншей) потрібно проводити за допомогою справних силосних транспортерів, грейферних навантажувачів.
З метою запобігання забивання поперечного транспортера мобільного кормороздавача простір над ним під час завантаження слід залишати не заповненим кормом.
На мобільних кормороздавачах слід поновлювати написи і знаки, передбачені заводом-виробником.
Біля робочих органів кормороздавачів мають бути нанесені написи, що забороняють очищення, технічне обслуговування та ремонт при працюючому двигуні трактора.
Для роз’єднання і з’єднання тягових ланцюгів необхідно мати пристрої, які виключають зривання та викидання інструменту під час ремонту.
Після монтажу або ремонту підвісна дорога випробовується на дію статичних і динамічних навантажень відповідно до вимог експлуатаційної документації.
Переміщення вагонетки необхідно здійснювати тільки штовханням її від себе, при цьому перебування людей на шляху руху вагонетки не дозволяється. Забороняється їзда людей на вагонетці. Під час розвантажування вагонетки з кузовом, що перекидається, працівник має бути в торці кузова, а його руки не повинні потрапити у зону між рухомими та нерухомими частинами.
На вагонетці роблять напис про допустиму вантажопідйомність. Не допускається перевантаження вагонетки.
Забороняється експлуатація підвісної дороги із зношеними підвісками, кріпленнями, підіймачами, запірними пристроями кузова і підіймача, звареними котками, а також погнутими рейками та розходженням їх у місцях стиків.
Роздавати корми вручну із тракторного причепа, саней, возів можна тільки при остаточній їх зупинці.
Під час роздавання кормів за допомогою ручних візків не допускається перевантаження їх вище кромки бортів. Штовхати візок потрібно від себе по ходу руху.

Прибирання, видалення, оброблення і зберігання гною.
Системи підготовки та використання гною повинні відповідати вимогам відомчих норм технологічного проектування Системи видалення, підготовки, обробки та використання гною.
При роботі з мобільними механізмами для прибирання гною необхідно виконувати такі вимоги:
прибирання гною у приміщеннях із безприв’язним утримуванням худоби проводять у відсутності тварин;
під час прибирання гною бульдозером швидкість руху повинна забезпечувати безпеку людей та тварин;
під час руху бульдозера проходом тракторист повинен стежити за тим, щоб на його шляху не було людей та тварин;
випускна труба трактора повинна бути обладнана іскрогасником. Після прибирання гною приміщення необхідно провітрювати до повного видалення вихлопних газів;
щоб уникнути перекидання тракторного агрегату під час вантаження гною з естакад, тракторист має стежити, щоб ніж бульдозера не висувався за край естакади, який повинен бути позначений тросом або мотузкою;
тракторний навантажувач, ковшовий або грейферний, під час вивантаження гною з гноєсховищ у транспортні засоби повинен стояти на рівному спланованому місці;
не допускається робота навантажувача на схилах, на яких неможливо виставити його у вертикальне положення домкратами;
перед початком роботи з вивантаження гною тракторист повинен переконатися, що колеса тракторного навантажувача встановлені на максимальну ширину, опорні лапи опущені та укріплені;
під час вивантаження гною із гноєсховища ковшовим або грейферним навантажувачем не допускається утворення козирків у місцях вивантаження;
переїзд тракторним навантажувачем на нове місце дозволяється після звільнення грейфера або ковша від гною.
При роботі із стаціонарними механізмами для видалення гною необхідно виконувати такі вимоги:
- розміщення машин, механізмів і устаткування повинно відповідати проекту й вимогам державних будівельних норм;
- машини й устаткування потрібно забезпечувати засобами й пристроями, що знижують виробничий шум і вібрацію під час експлуатації;
- експлуатацію машин, механізмів і устаткування проводити відповідно до вимог експлуатаційної документації;
роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням і усуненням несправностей машин та обладнання, повинні проводитися після виключення двигуна і повної зупинки робочих органів;
на робочих місцях операторів, що обслуговують машини та обладнання, повинні бути вивішені інструкції з охорони праці;
у місцях над гнойовим каналом, де тимчасово зняли решітку, необхідно встановити огородження;
приямок гноєприймача похилого транспортера необхідно закрити щитом, а приводний агрегат обгородити перилами заввишки не менше 1,2 м;
проріз для похилого транспортера в холодний час року повинен закриватися щитом або фартухом із важкої тканини;
жолоби транспортера в проходах і біля воріт необхідно накривати перехідними щитами, що витримують навантаження транспортних засобів на переїзді та працівників із вантажем на переходах;
під час роботи транспортера не дозволяється впускати в приміщення або випускати з нього тварин;
включати транспортер у роботу повинен відповідальний за його експлуатацію, попередньо переконавшись у відсутності на ньому або в жолобі сторонніх предметів. Після цього він має подати умовний сигнал про пуск;
горизонтальний транспортер дозволяється включати після пуску похилого транспортера. Узимку перед пуском треба переконатися, що шкребки похилого транспортера не примерзли до кожуха. Для зменшення примерзання похилий транспортер повинен попрацювати 5 хвилин після виключення горизонтального транспортера;
регулювальні та ремонтні роботи, натягнення ланцюга, а також змащення поворотних зірочок необхідно виконувати після повної зупинки транспортера і вивішування біля пускових кнопок плакатів: „Не вмикати! Працюють люди”;
не дозволяється проводити натягнення ланцюга за допомогою прокручування вала електродвигуна.
Якщо приміщення, обладнані скребковими транспортерами для прибирання гною, то підстилковий матеріал повинен бути довжиною не більше 0,1 м.
Під час вантаження гною у транспортні засоби тракторним навантажувачем потрібно дотримуватися таких вимог:
- перед початком роботи навантажувача потрібно дати попереджувальний сигнал;
- перед початком роботи з вивантаження гною тракторист повинен переконатися, що колеса тракторного навантажувача встановлені на максимальну ширину, опорні лапи опущені й закріплені;
- щоб уникнути перекидання тракторного агрегату при вантаженні гною з естакад тракторист повинен стежити, щоб ніж бульдозера не висувався за край естакади, який повинен бути позначений тросом або мотузкою;
- при навантаженні гною у транспортні засоби з гноєсховищ тракторний навантажувач (ковшовий або грейферний) повинен стояти на рівному спланованому місці;
- не допускається робота навантажувача на схилах, на яких неможливо виставити його у вертикальне положення домкратами;
- під час вивантаження гною з гноєсховища ковшовим або грейферним навантажувачем не допускається утворення козирків у місцях вивантаження;
- тракторист повинен стежити, щоб під час роботи навантажувача поблизу нього і під стрілою не знаходилися люди;
- перед виходом із кабіни навантажувача тракторист повинен опустити грейфер або ківш, поставити усі важелі керування у нейтральне положення і виключити вал відбору потужності;
- переїзд тракторним навантажувачем на нове місце дозволяється після звільнення грейфера або ковша від гною й установлення робочих органів і домкратів у транспортне положення;
Гноєсховища необхідно улаштовувати посекційно з метою проведення профілактичних ремонтів і очищення.
Під час обробки й зберігання гною потрібно виконувати такі вимоги:
- гній видаляють і обробляють у системі, окремій від мереж каналізації і господарсько-побутових стоків населеного пункту, а також виробничих і дощових стоків ферми;
- гноєсховища, глибокі гноєприймачі повинні мати огородження з перилами висотою 1,5 м. Укоси слід закріплювати проти розмиву. Гноєсховища потрібно улаштовувати посекційно, з метою зручного проведення профілактичних ремонтів і очищення;
- під час знезараження гною рідким аміаком потрібно дотримуватися вимог чинного законодавства;
Автоматичне дистанційне керування шиберними засувками каналів гноєвидалення повинно мати дублюючі засоби з ручним керуванням.
Пневмоустановка для видалення гною повинна експлуатуватися відповідно до експлуатаційної документації.
Під час знезаражування гною рідким аміаком необхідно дотримуватися вимог чинного законодавства.
Місця зберігання гною потрібно погоджувати з місцевими органами санітарно-епідеміологічної служби й охорони навколишнього середовища.
Електробезпека
Монтаж та експлуатація електрообладнання повинні виконуватися згідно з стандартами і нормативно-правовими актами з охорони праці та експлуатаційної документації на нього.
Безпечність електроустановок повинна забезпечуватися:
- надійністю ізоляції;
- безпечним розміщенням струмопровідних частин;
- заземленням або зануленням корпусів електрообладнання.
- попереджувальною сигналізацією, блокуванням, знаками безпеки;
Усі заново під'єднані, реконструйовані електроустановки повинні підлягати приймально-здавальним випробовуванням і прийманню комісією відповідно до діючих положень.
Уведення в експлуатацію електроустановок можливе тільки за наявності відповідного електротехнічного персоналу і призначеної особи, яка відповідає за електрогосподарство.
Працівники, які обслуговують електроустановки, повинні знати вимоги нормативно-правових актів у межах своєї компетенції.
На кожну електроустановку в підприємстві, крім технічної документації з експлуатації, має бути затверджена проектна документація, акт здачі електроустановки в експлуатацію, паспорт на обладнання, апаратуру й прилади, виконавча схема електричних з’єднань, блокувань, сигналізації, розміщення, протоколи електричних випробувань, вимірів, налагодження окремих пристроїв тощо.
Струмоведучі частини електроустановок повинні мати захист від випадкового доторкання.
Усі електродвигуни повинні бути заземлені і мати відповідний захист від короткого замикання й перевантажень.
Металеві частини електроустановок 380/220 В із глухозаземленим нульовим проводом, які можуть опинитися під напругою внаслідок порушення ізоляції, повинні заземлюватися відповідно до Правил улаштування електроустановок.
Забороняється влаштування заземлювачів у місцях проходу людей і тварин, на вході у приміщення, на вигульних майданчиках.
Зовнішні електропроводки в місцях, де вони можуть піддаватися дії механічних пошкоджень, повинні прокладатися у стальних або пластмасових трубах, коробах, каналах.
Електропроводки й електрообладнання у приміщеннях з підвищеним умістом пилу (кормоцехи, цехи сушіння посліду, трав'яного борошна тощо) повинні бути пиловибухозахищеного виконання.
Електропроводки, що з'єднують машини з іншим електрообладнанням у місцях, небезпечних щодо механічних пошкоджень, повинні прокладатися в сталевих або пластмасових трубах, металорукавах, коробах, каналах тощо.
Не допускається установлення вимикачів і запобіжників у проводах, які використовуються для захисного заземлення.
Заземлений нульовий провід внутрішньої електропроводки повинен мати розпізнавальні позначення або пофарбування.
Надійність заземлення і його загальний стан повинні перевірятися шляхом заміру один раз на рік, а також після кожного капітального ремонту і тривалої перерви в роботі установки.
При виявленні відхилення опору заземлення від значень, вказаних у Правилах улаштування електроустановок, слід ужити заходів щодо приведення його до нормативних.
Зовнішній огляд стану заземлювальних провідників (шин) повинен проводитися один раз на 6 місяців, у вологих і особливо вологих приміщеннях - кожні 3 місяці.
При порушенні або несправності заземлювального пристрою установку негайно відключають до ліквідації несправності.
Штепсельні рознімання повинні бути захищені від випадкового дотику до частин під напругою і розміщені таким чином, щоб їхнє приєднання здійснювалося без ускладнень.
Штепсельні розетки для підключення опромінювальних установок до електричної мережі повинні мати третій заземлювальний контакт.
У приміщеннях підвищеної небезпеки (вологість понад 90%, запиленість понад 800 мг/м3) потрібно влаштовувати герметичні штепсельні розетки зі спеціальними гніздами для приєднання до захисного нульового проводу.
Штепсельні з’єднання (розетки, вилки), що застосовуються в мережі з напругою 12-42 В, за своїм конструктивним виконанням повинні відрізнятися від звичайних штепсельних з’єднань, щоб запобігти включенню вилок на 12-42 В у штепсельні розетки на 127-220 В.
Огляд, обслуговування й ремонт приймачів та споживачів електроенергії слід проводити тільки після відключення їх від електромережі. На засобах відключення електроенергії (вимикачі, запобіжники тощо) вивішується плакат “Не вмикати! Працюють люди!”.
Роботу на машинах та обладнанні з електроприводом дозволяється доручати тільки персоналу з групою електробезпеки не нижче I.
Виробничі, допоміжні і складські будівлі й приміщення потрібно обладнувати блискавкозахистом відповідно до інструкції по улаштуванню.
Для зменшення вірогідності проникнення кульових блискавок у приміщення, перед початком грози слід запобігати утворенню протягів у приміщеннях (закривати двері, вікна люки та інші прорізи й отвори).
Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
У випадку аварійної ситуації (появі сторонніх шумів під час роботи обладнання, запаху горілого, диму, виявленні несправностей, іскрінні електрообладнання, появі електричної напруги на деталях, підвищеному нагріванні поверхні підшипників, редукторів, інших частин машин, порушенні цілісності захисних пристроїв, бункерів, ємкостей, забиванні вихідних отворів горловин тощо) необхідно зупинити роботу машин, обладнання в порядку, передбаченому правилами їх експлуатації, в першу чергу, відключивши подачу електроенергії, пари, води, пального, хімічного розчину.
При наявності загрози здоров`ю і життю слід покинути небезпечну зону, попередивши працівників, що знаходяться поблизу неї.
Забороняється проводити ремонт, усувати несправності в аварійній ситуації без зупинки машин і обладнання. Після аварійної зупинки і при повторному запуску машина повинна бути звільнена від продукту переробки.
При виникненні пожежі чи загоранні необхідно терміново повідомити про це (по телефону, через посильного) керівника робіт, пожежно-сторожову охорону, пожежну частину, підняти тривогу звуковим сигналом (сирена, радіостанція, дзвінок), приступити до гасіння пожежі наявними засобами (вогнегасник, пожежний кран, пісок тощо).
Під час гасіння пожежі ізолюють горючу речовину від кисню, повітря, охолоджуючи до температури, що перешкоджає горінню, і при цьому слідкують за тим, щоб не з`явились інші небезпечні фактори (вибухи, обвали, замикання електропроводів тощо). Великі об`єми горючого матеріалу розтягують і гасять кожну частину окремо.
Легкозаймисті рідини (пальне) гасять вогнегасником, направляючи струмінь під основу полум`я або закидають горючу поверхню піском, землею чи накривають мокрим брезентом.
Вибухові речовини (кормовий і борошняний пил, вибухонебезпечна концентрація аміаку) рясно поливають розпиленим струменем води із гідранта.
Більшість твердих горючих речовин (сіно, солома тощо) гасять водою, накривають кошмою, закидають піском або землею.
При загорянні електропроводів слід негайно від`єднати лінію від струму, вимкнувши рубильник. Якщо це зробити неможливо, потрібно сокирою або лопатою з сухою дерев`яною ручкою перерубати проводи по одному попереду місця їх загоряння. При цьому необхідно стати на суху дерев`яну підставку або ґумовий килимок і надіти ґумові рукавиці чи ізолювати руки вовняною тканиною (шарфом, картузом тощо). Гасити проводи електрообладнання необхідно тільки сухим піском.
При загоранні пересувної машини по можливості відбуксирують її в безпечне для інших об`єктів місце, подають сигнал пожежної тривоги і приступають до гасіння.
При відключенні кормороздавального обладнання в аварійних ситуаціях слід дотримуватися застережних заходів для запобігання нещасних випадків - не торкатися проводів, металевих частин технологічного обладнання при підозрі появи електричної напруги на ньому або пошкодженні проводів, не підходити близько до небезпечних механізмів, технологічних матеріалів або інших предметів, застосовувати засоби захисту (рукавиці, ґумове взуття, вогнегасники тощо).
При нещасних випадках в першу чергу усувається небезпечний фактор (подача пари, хімрозчину, електроенергії, зупинка механізмів, що рухаються, і т.п.), надається потерпілому перша (долікарська) допомога і відправляється потерпілий в медичний заклад. По можливості, зберігається до розслідування на робочому місці обстановка і стан обладнання такими, якими вони були на момент випадку (якщо це не загрожує життю і здоров`ю оточуючих і не порушує безперервність технологічного процесу).

Питання до самоконтролю:

1.Вимоги безпеки під час експлуатації основного технологічного обладнання, підготовки сировини та виробництва продукції.

2. Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання робочих місць.

3. Гарантування безпеки контрольно-вимірювальних приладів, автоматизованих систем управління, сигналізації та зв’язку.

4.Електробезпека

Тема 4. «Правила охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини.

Вимоги безпеки під час роботи в хімічних лабораторіях.»

Лекція 5. Правила охорони праці в лабораторіях ветеринарної

медицини.Вимоги безпеки під час роботи в хімічних

лабораторіях.

Правила охорони працi в лабораторiях ветеринарної медицини поширюються на лабораторiї ветеринарної медицини незалежно вiд їх пiдпорядкування i форми власностi, науково-дослiднi iнститути ветеринарної медицини, науково-дослiднi лабораторiї ветеринарної медицини та на лабораторiї ветеринарно-санiтарної експертизи

Правила встановлюють вимоги безпеки працi щодо органiзацiї та виконання робiт у лабораторiях пiд час догляду за пiддослiдними тваринами, проведення дослiджень, пiдготовки та виконання аналiзiв, розтину трупiв тварин, роботи з патологiчним матерiалом, патогенними культурами бактерiй та вiрусiв, проведення дезiнфекцiї, роботи з отруйними речовинами, сильнодiючими препаратами, кислотами, лугами, органiчними розчинниками та при виконаннi iнших робiт у лабораторiях.

Вимоги Правил є обов’язковими для керiвникiв, спецiалiстiв i технiчного персоналу лабораторiй, стажерiв, аспiрантiв, осiб, вiдряджених для проходження курсiв пiдвищення квалiфiкацiї, студентiв вищих та середнiх спецiальних навчальних закладiв пiд час проходження виробничої практики.