Занулення. Занулення — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним проводом металевих неструмопровідних часин елект­роустановки

Занулення — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним проводом металевих неструмопровідних часин елект­роустановки, які у разі пошкодження ізоляції можуть опинити­ся під напругою (рис. 5.16).

Занулення застосовується в мережах з глухозаземленою ней­траллю напругою до 1000 В. Принцип дії занулення базується на перетворенні замикання на корпус в однофазне коротке замикан­ня, при якому спрацьовує захист (плавка вставка запобіжника, автоматичні вимикачі) і електроустановка вимикається. У разі з'явлення на корпусі небезпечної напруги виникає однофазне ко­ротке замикання (КЗ) між фазним та нульовим проводами: колом фаза-корпус-нульовий провід протікає струм КЗ. Крім того, ще до моменту спрацювання захисту, струм КЗ викликає перероз­поділ напруги в мережі, що призводить до зниження напруг кор­пусу відносно землі. Таким чином, занулення зменшує напругу дотику і обмежує час, протягом якого людина, торкаючись кор­пусу обладнання, може потрапити під напругу.

У найбільш несприятливих випадках (обрив нульового прово­ду) зменшити небезпеку можна влаштуванням повторного зазем­лення нульового проводу (R_nB). Повторне заземлення нульового проводу виконують на ПЛ через кожні 200 м, а також на вводах від ПЛ до електроустановок (перед вводом його до будівлі).

Опори заземлюючих пристроїв електроустановок напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю відповідно до ПУЕ не по­винні перевищувати значень, які подані в табл. 5.3.