Для живлення споживачів малої напруги в особливо небезпечних приміщеннях слід застосовувати напругу не вище 12 В, а в при­міщеннях з підвищеною небезпекою — не вище 42 В

Ізоляція струмопровідних частин

Ізоляція призначена для захисту від випадкового дотику до струмопровідних частин в електроустановках. Розрізняють робо­чу, додаткову, подвійну і підсилену ізоляцію.

Робоча ізоляція — це електрична ізоляція струмопровідних час­тин електроустановки, яка забезпечує її нормальну роботу і захист 'і ■< і'М'й від ураження електричним струмом. Додатковою називається і ниіяція, яка передбачається для захисту від ураження елект­ричним струмом у разі пошкодження робочої ізоляції. Подвійна і.шляція — це електрична ізоляція, яка складається з робочої і до­даткової ізоляції.

Підсилена ізоляція — це поліпшена робоча ізоляція, яка за- Гммиечує таку ж ступінь захисту від ураження електричним стру­мом, як і подвійна ізоляція.

Клектроприймачі з подвійною ізоляцією вимагають ретельного догляду, оскільки діелектричні властивості ізоляції можуть значно погіршитися у разі забруднення її струмопровідним пилом, наф­топродуктами, наявності тріщин на поверхні і вологи, а також змі­ни механічних властивостей через старіння, пошкодження тощо. I Ice це обмежує область застосування, тому цей тип ізоляції голо­шиїм чином використовується в електроприймачах малої потуж­ності (ручні переносні світильники, деякі типи ручного електро­інструменту).

І'лектрозахистні засоби

І'лектрозахистні засоби — засоби, які призначені для захис­ту людей, що працюють з електроустановками від ураження еле­ктричним струмом.

Клектрозахистні засоби підрозділяються на основні та додаткові.

Основні електрозахисні засоби — це засоби, ізоляція яких довгочасно витримує робочу напругу електроустановок і які доз- іюллють доторкатися до струмопровідних частин, що знаходять- і и під напругою.

Додаткові електрозахисні засоби — засоби, які самостійно не иіосзпечують захист від ураження струмом, але застосовуються рилом з основними електрозахистними засобами для збільшення їм ч псного ефекту.

< >сповні електрозахисні засоби в електроустановках напругою оі и,те 1000 В:

ізолювальні штанги;

ізолювальні і електровимірювальні кліщі; покажчики напруги;

11 ристрої для створення безпечних умов праці під час проведен- н и ми пробувань і вимірювань в електроустановках (покажчики и и пру ги для фазування, покажчики пошкодження кабелів тощо).

Додаткові електрозахисні засоби в електроустановках на­пругою більше 1000 В:

- діелектричні рукавички;

- діелектричне взуття;

- діелектричні килими;

- ізолювальні накладки;

- ізолювальні підставки;

- захисні огородження (щити, ширми);

- плакати та знаки безпеки;

- переносні заземлення;

- ізолювальні ковпаки;

- штанги для перенесення і вирівнювання потенціалу;

- сигналізатори напруги;

- інші засоби захисту.

Основні електрозахисні засоби в електроустановках напру гою менше 1000 В:

- ізолювальні штанги;

- ізолювальні і електровимірювальні кліщі;

- покажчики напруги;

- діелектричні рукавички;

- інструмент з ізолювальним покриттям.

Додаткові електрозахисні засоби в електроустановках на• пру гою менше 1000В:

- діелектричне взуття;

- діелектричні килими;

- переносні заземлення;

- ізолювальні підставки;

- ізолювальні підставки;

- ізолювальні ковпаки;

- сигналізатори напруги;

- захисні огородження (щити, ширми);

- плакати та знаки безпеки;

- інші засоби захисту.

Ізолювальні частини основних засобів захисту повинні бут виготовлені з електроізолювальних матеріалів. Матеріали, як поглинають вологу, мають бути вкриті вологостійким лаком т' мати гладку поверхню без тріщин, розшарувань, подряпин тощОї Ізолювальні частини засобів захисту в електроустановках напру» гою понад 1000 В з боку рукоятки обмежуються кільцем чи упором л електроізолювального матеріалу. Зовнішній діаметр обмежу­вального кільця має перевищувати зовнішній діаметр рукоятки не менше ніж на 10 мм. Обмежувальне кільце відноситься до ізо­лювальної частини. У засобів захисту для роботи в електроуста­новках напругою до 1000 В висота упора має відповідати техніч­ним умовам. Під час роботи з засобами захисту забороняється <>опюркатися до їх ізолювальних частин за обмежувальним кіль­цем чи упором.

Вибір необхідних засобів захисту регламентується «Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів» НПАОП ■10.1-1.07-01 та іншими відповідними нормативно-технічними д< асументами, а також визначається місцевими умовами згідно з ви­могами цих документів.

Персонал, що обслуговує електроустановки, має бути оснаще­ний усіма необхідними засобами захисту, які забезпечують без­пеку його праці.

Усі електрозахисні засоби, що знаходяться в експлуатації, під­'їв гають електричним випробуванням: після виготовлення, після ремонту та періодично в процесі експлуатації. Строки проведен­ії а електричних випробувань деяких електрозахисних засобів подані в табл. 5.4. На засоби захисту, що витримали випробування, крім інструментів з ізолювальними ручками, наноситься штамп, па якому вказані такі дані: інвентарний номер, напруга, на яку роз- ра хований цей засіб, та дата наступного випробування. Штамп має бути вибитий, нанесений незмивальною фарбою чи наклеє­нії й на ізолювальні частини біля обмежувального кільця елект­розахисних засобів або на краю гумових виробів і запобіжних за­горів.

І Іеред використанням засобів захисту персонал зобов'язаний перевірити його справність, відсутність зовнішніх пошкоджень, очистити і обтерти від пилу, перевірити за штампом термін при­щи пості. У діелектричних рукавиць перед використанням не- ОІІX І дно перевірити відсутність зовнішніх проколів шляхом скру- чування їх в бік пальців.

И'ористуватися засобами захисту, термін використання яких і ні, іпчився, забороняється. Працівники, які отримали засоби за- і чешу в індивідуальне користування, відповідають за їх експлуа­ тацію і своєчасне відбраковування.

Таблиця 5.4 Тип електрозахисних засобів Вид ви­пробу­вань Періодич ність ви­пробу­вань, міс. Параметри наванта­ження, кВ Рукавички діелектричні елект­ричні     Взуття діелектричне елект­ричні 12/36 3,5/15 Діелектричні килими огляд   - Діелектричні підставки огляд   - Ізольований інструмент з одношаровою ізоляцією елект­ричні     Штанги вимірювальні діелект­ричні   2/3-кратна лінійна, але >40 кВ в установках напругою 1-35 кВ; 3-кратна лінійна в уста­новках напругою 110 кВ Штанги оперативні діелект­ричні     Електровимірювальні та ізольовані кліщі діелект­ричні   2/3-кратна лінійна, але >40 кВ в установках напругою 6-105 кВ; 3-кратна лінійна в уста­новках напругою 35 кВ Діелектричні штанги пе­реносних заземлень діелект­ричні   50 при напрузі мережі 110-220;100 при на­прузі мережі 300-500

Огородження і блокування

Огороджувальні електрозахисні засоби служать для запобіган­ня випадковому дотику до неізольованих частин електроустановки, які перебувають під напругою, розташованих нижче ніж 2,5 м над підлогою.

Термін електричних випробувань засобів захисту

Блокувальні пристрої (механічні, електричні, пневматичні то­що) застосовують в електроустановках, де небезпека дотику до стру­мопровідних частин суттєва, або є можливість доступу до них сто­ронніх осіб.

5.7. Захист від атмосферної електрики. Блискавкозахист

Розряди атмосферної електрики (блискавки) можуть завдавати ■шачних матеріальних збитків, а також можуть уражати будівлі, споруди, людей і тварин.

Дії блискавки умовно поділяються на 2 групи: первинні (викли­кані прямим ударом блискавки) та вторинні (викликані близькими розрядами). Небезпека первинних і вторинних дій визначається параметрами розряду блискавки і технологічними та конструк­тивними характеристиками об'єкта.

Прямий удар блискавки має такі впливи:

- електричні, пов'язані з ураженням людей і тварин та появою перенапруг на уражених елементах (до декілька мегавольт);

термічні, пов'язані з надмірним виділенням теплоти (енергія тепла на 2-3 рази перевищує мінімальну енергію займання більшості і'азо-, паро- і пилоповітряних сумішів), що загрожує пожежами і вибухами;

механічні, обумовлені впливом ударної хвилі, яка виникає внаслідок значного нагріву повітря, що призводить до механіч- а п х руйнувань об'єктів.

Вторинні дії блискавки пов'язані з наведенням потенціалів на ме талевих елементах конструкцій, устаткування, в незамкнених металевих контурах, а також з перенесенням до об'єкта через протяжні металеві комунікації (підземні чи наземні трубопрово­ди, кабелі тощо) електричних потенціалів, що створює небезпеку іекрування всередині об'єкта.

Нлискавка в усіх випадках небезпечна не тільки великими по­тен піалами, але і напругами дотику та кроку.

І ілискавкозахист — це комплекс захисних пристроїв, призначе­нії х для забезпечення безпеки людей, тварин, а також будівель, споруд, обладнання від можливих вибухів, спалахів, пожеж і руй­нувань, які можуть виникнути через дію блискавки.

Засобом захисту від прямого удару блискавки є блискавковід­від це пристрій, який сприймає удар блискавки та відводить и с трум в землю. Блискавковідвід складається з блискавкоприй- мача, струмовідвода і заземлювача.

Конструктивно блискавковідводи поділяються на:

стержневі — з вертикальним розташуванням блискавко- пріїіімача;

- тросові — з горизонтальним розташуванням блискавко- приймача на двох заземлених опорах;

- сітчасті — багаторазові горизонтальні блискавкоприймачі, які перетинаються під прямим кутом і укладаються зверху на дах будівлі.

Блискавковідводи можуть стояти окремо, що забезпечує розті­кання струму блискавки, минаючи об'єкт, та встановлюватися на об'єкт, де розтікання струму здійснюється за контрольованими шляхами і забезпечує низьку ймовірність ураження людей, вибуху чи пожежі.

Спосіб захисту від блискавки обирають в залежності від при­значення будинку чи споруди та інтенсивності грозової діяльності в цій місцевості.

Усі будівлі і споруди за блискавкозахистом поділяються на три категорії в залежності від значності, технологічних особливос­тей, ступеня вибухо- і пожежонебезпеки.

До І категорії віднесені виробничі приміщення, в яких за нор­мальних технологічних умов можуть знаходитися чи створюва­тися вибухонебезпечні концентрації газів, парів, пилу (класів В-І, В-ІІ). Будь-яке ураження блискавки створює підвищену небезпеку руйнувань і жертв не тільки для цього об'єкту але і для об'єктів поблизу.

До II категорії віднесені виробничі будівлі і споруди, в яких поява вибухонебезпечних концентрацій виникає внаслідок порушення нормального технологічного режиму, а також зовнішні установки (класів В-Іа, В-ІІа). Для таких об'єктів удар блискавки створює небезпеку вибуху тільки в разі збігу з технологічною аварією.

До III категорії віднесені об'єкти, наслідки ураження яких пов'я­зані з меншими матеріальними збитками, ніж у разі вибухонебез­печного середовища. До них відносяться будівлі і споруди з по- жежонебезпечними приміщеннями (класів П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ), а також об'єкти, ураження яких становить небезпеку для людей і тварин.

До III категорії відносяться усі основні будівлі підприємств за­лізничного транспорту. Зливно-наливні естакади, склади для збе­рігання і переробки вибухонебезпечних речовин і рідин відносять­ся до об'єктів II категорії.

Захист від прямих ударів блискавки будівель і споруд І категорії має виконуватися блискавковідводами, що окремо розташовані

і рівномірного розміщення заземлювачів на території об'єкта. Для захисту від дії електромагнітних полей необхідно всі металеві предмети, які знаходяться в будівлі, а також всі вводи комуніка­цій в будинок надійно заземлити. Для виключення іскрування в місцях з'єднань протяжних металевих комунікацій забезпечу­ються низькі перехідні опори — не більше 0,03 Ом.

Гігієнічні норми впливу на людину в електричному полі різної напруженості

Як блискавкоприймач використовують круглий стальний стер­жень, товстий стальний дріт, сталь різного профілю, стальні труби, металеві конструкції захисних споруд (труби, покрівлю), сталь­ну сітку, стальний трос та інші. Блискавкоприймачі стержневих блискавковідводів мають довжину 200-2500 мм, та переріз не мен­ше ніж 100 мм².

5.8. Захист від електромагнітних полей

Повітряні лінії високої (ПЛ ВН) і надвисокої (ПЛ НВН) напру­ги створюють навколо себе потужні електромагнітні поля, що не­гативно впливають на здоров'я людей, які працюють в цій зоні. Вплив електромагнітних полей порушує діяльність центральної нервової системи, викликає загальну слабкість, швидку стомлю­ваність, головний біль, млявість, уповільнення пульсу і знижен­ня кров'яного тиску. За систематичного перебування в зоні елек­тромагнітного впливу у людини через декілька місяців з'вляється кумулятивний ефект, що призводить до функціональ­них порушень центральної нервової і серцево-судинної систем та змін в крові.

Для запобігання шкідливого впливу електромагнітних полей санітарними нормами обмежується час перебування працівників у цих зонах. Допустимий час перебування людей без засобів за­хисту в зоні електромагнітного впливу надано в табл. 5.5.

Таблиця 5.5 Напруженість електричного поля, кВ/м Менше 5 5-10 10-15 15-20 20-25 Допустимий час перебування за добу, не більше, хвил. Без обме­жень

І — опора; 2 — провода; З — межа зони підвищеної небезпеки;

Л 20 м — зона із допустимою тривалістю перебування людини 10

хв;

Г> 30 м — зона із допустимою тривалістю перебування людини 90

1І а рис. 5.18 зображені зони підвищеної небезпеки ПЛ-750 кВ.

II і д час робіт на контактній мережі, повітряних і кабельних ліні- их без підіймання персоналу на висоту в місцях перетинання а IIJI-750 кВ тривалість перебування в зоні підвищеної небезпеки

III к і гягом доби без застосування засобів захисту дозволяється на шдстані до 20 м від осі опір ПЛ — не більше 10 хвилин (зона А), па исіх інших ділянках прольотів ПЛ — не більше 90 хвилин.

Захист від електромагнітних полей здійснюється за допомогою гіфа кувальних пристроїв і спеціального екранувального одягу.

Головний засіб захисту від електромагнітних полей — екрану- тпиія. Застосовуються стаціонарні (навіси, перегородки, козирки t«ч цо) та переносні (пересувні) екранувальні пристрої (палатки, щи- ги тощо). Екранувальні пристрої виготовляють з металевих листів чи сітки з розміром вічок не більше ніж 10 х 10 мм, металоізолю- иаді.ної тканини, стальних тросів чи проводів тощо. Індивідуальні • г ранувальні комплекти застосовуються тоді, коли неможливо ііи-тосування екранувальних пристроїв. Усі предмети індивіду- іі її і.и их екранувальних комплектів застосовують у разі надійного Г< диання один з одним спеціальними металевими провідниками.

Заходом, який виключає можливість виникнення розрядних ■ грумів через людину, є заземлення металевих частин механізмів, і нідьованих від землі або на гумовому ходу.

5.9. Захист від наведеної напруги

Контактна мережа, лінії електропередавання змінного елект­ричного струму чинять значний електромагнітний вплив на про­вода, які розташовані вздовж цих мереж і ліній. Внаслідок цього на провода, які піддягаються електромагнітному впливу, наво­диться висока напруга, що небезпечно для працівників, які пра­цюють в цій зоні або на цих проводах.

Тому для забезпечення безпеки працюючих на проводах, які підпадають під електромагнітний вплив, передбачаються такі за­хисні заходи:

- збільшується відстань між обидвома провідниками, тобто між проводом, який впливає, і проводом, який піддягається впливу;

- проводиться заземлення металевих конструкцій, які ізольо­вані від землі та розташовані в зоні електромагнітного впливу (дах дерев'яних вагонів, споруд, приміщень, трубопроводи тощо);

- на відключену повітряну лінію, яка піддягається електро­магнітному впливу і де необхідно виконувати роботи, за фронтом робіт на відстані не більше ніж 200 м одна від іншої завішують за- землювальні штанги. Відстань між штангами вибирають в залеж­ності від того, щоб наведені потенціали не перевищували за вели­чиною допустимих для людини;

- для вирівнювання потенціалів між проводами контактної мережі і заземленими конструкціями, не пов'язаними з рейками, встановлюють шунтуючі перемички, та інші заходи.

5.10. Захист від статичної електрики

Відомо, що під час взаємного тертя двох різнорідних матеріалів, а також під час переміщення рідин, газів по трубопроводах вини­кає накопичення зарядів статичної електрики. Утворення ста­тичної електрики — складний процес, пов'язаний, відповідно, до теорії контактного електризування речовин з перерозподілен- ням електронів і іонів під час доторкання різних речовин. Під час тертя двох діелектриків один з них, що має більшу величину ді­електричної сталої, заряджується позитивно, а матеріал з мен­шою діелектричною сталою — негативно. Таким чином, на поверхні двох речовин (тіл) утворюється електричний заряд.

11 л копичення зарядів статичної електрики може призвести до утворення високих потенціалів. Так, під час руху автомобіля по

г».... дорозі через ковзання коліс, а також ударів піску і гравію

of і м сталеві частини автомобіля, на його кузові може підвищитися нарад до 3600 В; під час протікання бензину по сталевим трубам — до:«і()0 В; під час роботи ремінних передач зі швидкістю 15 м/с — до НО кВ; під час зливання (наливання) рідин струменем, що ні.її і.по падає, потенціал на незаземленій ємності може досягати Й0() к В. Встановлено, що через різницю потенціалів 3000 В іскро- ни й розряд може запалити практично всі горючі гази, а через різ- Иііцю потенціалів 5000 В — більшу частину горючого пилу.

Фізіологічний вплив статичної електрики залежить від кількості енергії, що вивільнюється під час розряду та може сприйматися мк слабкий, помірний чи сильний укол або поштовх. Такі корот­кочасні дії можуть призвести до переляку та невільному різкому ру х у корпусу чи окремої частини тіла і внаслідок цього — до трав- М уиання людини.

Заходи захисту від статичної електрики зводяться до попере­дження утворення зарядів або забезпечення їх відведення до землі. Існує велика кількість ефективних методів і засобів захисту від СПТПІЧНОЇ електрики.

До деяких з них відносяться такі:

заземлення обладнання, резервуарів, трубопроводів тощо; заземлювати необхідно не тільки частини обладнання, які беруть участі, в генеруванні зарядів, але і всі інші ізольовані провідники, и к і можуть зарядитися через індукцію;

загальне і місцеве зволоження повітря у приміщенні; очищення газів від твердих і рідких речовин, рідин — від»ииіоідних частин;

застосування антистатичних присадок і мастил; для автотранспорту застосовуються колеса зі спеціальної про­їм тої гуми та металеві ланцюги, у яких не менше ніж 5 ланок мчі контактувати з землею.

11 ід час зливання (наливання) нафтопродуктів та інших горю­чи \ рідин з метою запобігання розбризкування і падіння з висоти г і р v м е 11 я зливний рукав має бути опущений до дна і спрямований і и і,, щоб рідина не вдарялася об стінки резервуара.

'І, і а відведення зарядів статичної електрики з людей влаштову- юіі га провідні підлоги і заземлені майданчики, застосовуються засоби індивідуального захисту (спеціальні одяг і взуття), а також забороняється носіння одягу з синтетичних матеріалів і прикрас, на яких можуть накопичуватися заряди статичної електрики.

Питання до розділу

1. Причини електротравматизму.

2. Особливості ураження електричним струмом.

3. Вплив електроструму на організм людини.

4. Основні випадки і аналіз умов ураження електрострумом.

5. Небезпека напруг дотику та кроку.

6. Класифікація електроустановок.

7. Класифікація виробничих приміщень щодо небезпеки уражен­ня електричним струмом.

8. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок під час нормальних режимів роботи.

9. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок у разі переходу напруги на нормально неструмопровідні частини.

10. Електрозахистні засоби індивідуального захисту в електроус­тановках.

11. Захист від атмосферної електрики.

12. Захист від електромагнітних полей та наведеної напруги.

13. Захист від статичної електрики.

Розділ 6

ПРАВИЛА БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК СПОЖИВАЧІВ

6.1. Загальні положення

< >с повні вимоги щодо убезпечення працівників під час експлу- й'пщії електроустановок викладені в «Правилах безпечної експлуа­тації електроустановок споживачів» (ПБЕЕС). Вимоги цих Правил іінм пірюються на працівників, що обслуговують діючі електроуста- цонк и споживачів напругою до 200 кВ включно, і є обов'язковими дям всіх споживачів і виробників електроенергії, незалежно від їх відомчої належності та форм власності на засоби виробництва.

Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до иимог чинних нормативних документів. Для цього він повинен: призначити відповідального за справний став і безпечну ек­сплуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку;

забезпечити достатню кількість електротехнічних працівників; затвердити Положення про енергетичну службу підприємст­ва, а також посадові інструкції і інструкції з охорони праці;

встановити такий порядок, щоб працівники, на яких покладе-

..... Пов'язки з обслуговування електроустановок, вели ретельні

спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами — огля­дом, перевіркою дії, випробуванням і вимірюванням;

забезпечити проведення протиаварійних, приймально-зда- вапі,пих і профілактичних випробувань та вимірювань електро­установок;

забезпечити проведення технічного огляду електроустановок.

6.2. Вимоги до обслуговуючого персоналу

Працівники, що обслуговують електроустановки, зобов'язані пін і п ІІБЕЕС відповідно до обійманої посади чи роботи, яку вони викопують і мати відповідну групу з електробезпеки. Встановлено Ь кваліфікаційних груп з електробезпеки: при збільшенні квалі­фікаційної групи — збільшуються вимоги до знань й умінь.

Для одержання групи І незалежно від посади і фаху необхідно пройти інструктаж з електробезпеки лід час роботи в даній елект­роустановці з оформленням в журналі реєстрації інструктажів з пи­тань охорони праці.

Мінімальний стаж роботи в електроустановках і видання посвід­чень працівникам з групою І не вимагаються. Особам молодшим за 18 років не дозволяється присвоювати групу вище II.

Для присвоєння чергової групи з електробезпеки необхідно мати мінімальний стаж роботи в електроустановках з попереднь­ою групою, зазначений у вищевказаних Правилах.

Для одержання груп II—III працівники мають:

- чітко усвідомлювати небезпеку, пов'язану з роботою в елект­роустановках;

- знати і уміти застосовувати на практиці ці та інші правила без­пеки в обсязі, потрібному для роботи, яка виконується;

- знати будову і улаштування електроустановок;

- уміти практично надавати першу медичну допомогу потер­пілим в разі нещасних випадків, в тому числі застосовувати спо­соби штучного дихання і зовнішнього масажу серця.

Для одержання груп IV-V додатково необхідно знати компону­вання електроустановок і уміти організувати безпечне проведення робіт, уміти навчити працівників інших груп Правилам безпеки і наданню першої медичної допомоги потерпілим від електричного струму. Для одержання групи V необхідно також розуміти, чим викликані вимоги пунктів ПБЕЕС.

Працівнику, який пройшов перевірку знань ПБЕЕС, видається посвідчення встановленої форми, яке він зобов'язаний мати при собі під час роботи.