Стратегічний аналіз

Стратегічний аналіз зазвичай вважається початковим процесом стратегічного планування, оскільки він забезпечує базу як для визначення місії та цілей фірми, так і для вироблення стратегії поведінки, що дає змогу фірмі здійснити свою місію й досягнути своїх цілей.

Стратегічний аналіз - це спосіб реалізації системного та ситуаційного підходів у процесі вивчення різних факторів впливу на процес стратегічного маркетингового планування.

Завдання стратегічного аналізу полягає в змістовному і формальному описі об'єкта дослідження, виявленні особливостей, закономірностей і тенденцій його розвитку.

Стратегічний аналіз виконує такі функції:

1) описову;

2) пояснювальну;

3) передбачувальну.

Стратегічний аналіз містить такі необхідні елементи:

1) об'єкт аналізу;

2) цілі аналізу;

3) метод вивчення об'єкта;

4) конкретні прийоми аналізу;

5) результати аналізу - системна модель об'єкта.

Формування місії.

Роль місії підприємства:

- встановлює зв'язок, орієнтує в єдиному напрямі інтереси й очікування тих, хто сприймає фірму зсередини, і тих, хто сприймає її ззовні;

- дає змогу зорієнтувати або навіть підпорядкувати інтереси "внутрішніх" стосовно фірми людей інтересам "зовнішніх";

- визначаючи те, для чого створено і функціонує підприємство, надає діям людей осмисленості та цілеспрямованості, що дає змогу краще бачити й усвідомлювати не тільки те, що вони мають робити, а й для чого вони здійснюють свої вчинки;

- описує сферу своєї діяльності, свій базовий ринок, висловлює свої керівні принципи стосовно економічних і неекономічних показників та постулює свою систему цінностей;

- є основою для визначення цілей і для усвідомлення їх персоналом;

- допомагає виробленню єдиної позиції, яка сприяє зміцненню фірмової культури;

- сприяє створенню цілісного образу підприємства, пояснюючи, яку економічну і соціальну роль у суспільстві воно прагне відігравати та якого сприйняття з боку клієнтів, торговців, службовців, акціонерів і суспільства в цілому домагається.

89. Тактичний контроль полягає в тому, що фахівці з маркетингу по­стійно стежать за маркетинговими зусиллями і досягнутими результатами, зіставляють фактичні показники з плановими показниками і за необхідності вдаються до корегуючих дій.
Основною метою тактичного контролю маркетингу є перевірка відповідності результатів поставленим завданням, тобто чи дійсно підприємство вийшло на заплановані на конкретний рік показ­ники маркетингової діяльності.
Об'єктами тактичного контролю є збут товарів і послуг, рин­кова частка підприємства, витрати, прибутки, прибуток і рента­бельність маркетингової діяльності, ставлення споживачів до підприємства і його товарів

90. Оперативний контроль прибутковості — це оцінка і здійснення ко­регуючих дій з метою забезпечення прибутковості різних товарів, територій, груп споживачів, каналів розподілу, діяльності на різних ринках.
Цей контроль може здійснюватися щотижня, щомісяця, раз на квартал і т. п. Він може бути частиною річного контролю.
Для контролю прибутковості підприємствам необхідно про­вести контроль рентабельності діяльності, оскільки рента­бельність багато в чому визначає доцільність проведення конк­ретних заходів і використання різних елементів маркетингової діяльності.
Тому підприємства мають визначати прибутковість своїх то­варів; територій, на яких здійснюється збут; груп покупців; сег­ментів ринку; каналів збуту і розмірів партій замовлень. Така інформація дає змогу керівництву підприємства визначити, чи треба розширювати, скорочувати або зовсім припиняти підтрим­ку певних товарів і різних маркетингових заходів. Контроль прибутковості полягає у визначенні витрат і фактичної рен­табельності за різними товарами, територіями (регіонами, ринками), сег­ментами ринків (групами, типами споживачів), каналами збуту (торговими каналами).
Оперативний контроль прибутковості здійснює контролер відділу маркетингу.
Мета оперативного контролю прибутковості — визначення сфер діяльності, що приносять підприємству прибуток і завда­ють збитків.Контроль прибутковості передбачає визначення прибутковості підприємства: за товарами, групами покупців, сегментами рин­ку, каналами збуту, розмірами партій замовлень товарів.