Властивості товару

Якщо розглядати товар у того вигляді, в якому ВІН Виступає на прайси, то в ньому можна відзначати Дві Властивості. З одного боку, товар - Корисна Річ, здатна задовольнити відповідну потребу людини. Ця його властивість назівається СПОЖИВЧИХ вартістю. З Іншого боку, товар має спроможність обмінюватися на Інші товару, причому у візначеній пропорції, Наприклад сокира на 50 кг пшениці. Цю властивість товару називають міновою вартістю.

Як Споживчі вартості товари можуть задовольняти різноманітні люди. Одні види корисних промов службовцями ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ виробничих потреб, Наприклад машини, верстати, інструменти, сировина и т. п. Інші товари задовольняють Особисті спожитки людей матеріального або духовного характеру. Так, різноманітні види одягу, їжа, взуття, меблі Забезпечують Матеріальні, а газети, часописи, книги - Духовні спожитки людини.

СПОЖИВЧЕ ВАРТІСТЬ НЕ всегда є товаром. Щоб стати товаром, вона винна мати ознакой товару для уподобання буде потрібно не самого виробника, а других членів Суспільства, тоб буті суспільною СПОЖИВЧИХ вартістю. Але й не всяка Суспільна СПОЖИВЧИХ ВАРТІСТЬ є товаром. Якщо Кріпак вироби хліб и віддав його за оброк поміщіку, то ВІН створів СПОЖИВЧИХ ВАРТІСТЬ задля себе, а для других, тоб сформував суспільну СПОЖИВЧИХ ВАРТІСТЬ. Проте вона НЕ є товаром, оскільки передана в руки других БЕЗКОШТОВНО. Щоб Річ стала товаром, вона має переходить з рук у руки не задарма, а в обмін на Щось, на якусь іншу СПОЖИВЧИХ ВАРТІСТЬ в тій або іншій пропорції. Інакше Кажучи, Річ як товар винна буті НЕ Тільки суспільною СПОЖИВЧИХ вартістю, та й міновою вартістю. За товарного виробництва СПОЖИВЧИХ ВАРТІСТЬ становиться Речовини носієм особливої суспільної Властивості - мінової вартості.

СПОЖИВЧЕ ВАРТІСТЬ перетворюється на товар за таких умов: вона має буті продуктом праці, суспільною СПОЖИВЧИХ вартістю, передаватися НЕ безоплатно, а за допомогою обміну, купівлі- продажу.

Мінова ВАРТІСТЬ товару характеризується насамперед як кількісне співвідношення, в якому Споживчі вартості одного виду обмінюються на Споживчі вартості Іншого виду. Если, Наприклад, пара Чобіт обмінюється на костюм, то це означає, що мінова ВАРТІСТЬ парі Чобіт дорівнює одному костюму. Мінові вартості, у котрій одні види товарів обмінюються на Інші, що не є постійними, раз и назавжди заданими.

33. Товарна одиниця - це відособлена цілісність, має точні характеристики і опис: колір, смак, розмір, маса, надійність, якість конструкції, дизайн, ефективність використання і т.д.

Товарна лінія (асортиментного група) - група товарів, яка має Схожі Споживчі характеристики (подібність Функціонування) або призначається для задоволення. (Наприклад, товарна лінія " холодильники", " пилососи ".)

Товарний асортимент - сукупність усіх асортиментного груп товарів, Які предлагают конкретною Фірмою.

Товарна номенклатура, або товарних мікс, - сукупність всех асортиментного груп и товарних одиниць, Які пропонують Фірмою для продаж. Отже, товарний асортимент и товарна номенклатура пов'язані як частковий и ціле.

34. Товарна політика - це не тільки цілеспрямоване формування асортименту і управління ним, а й облік внутрішніх і зовнішніх факторів впливу на товар, його створення, виробництво, просування на ринок і реалізація, юридичне підкріплення такої діяльності, ціноутворення як засіб досягнення стратегічних цілей товарної політики та ін.

Товарна політика являє собою сукупність цілей, завдань та основних напрямів, визначених вищим керівництвом організації, щодо найбільш значущих характеристик товару і спрямованих на стимулювання збуту для досягнення цілей організаціі8.

Складові елементи товарної політики організації визначаються характеристиками товару.

35. Обсяг і структура асортименту характеризуються показниками: глибини та широти асортименту.

Глибина асортименту — кількість моделей, розмірів або відтінків смаку, кількість різновидів товару певного товарного асортименту. Наприклад, кількість смакових відтінків напою Соса-Сola.

Широта асортименту — різноманітність товару в асортименті (або кількість асортиментних груп).Розширення товарного асортименту означає вихід за його межі, зазвичай у суміжні товарні категорії. Наприклад, підприємство з виробництва морозива починає випускати йогурт або напої на базі морозива, таким чином розширюючи асортимент у суміжній з морозивом категорії.

У процесі формування товарного асортименту підприємству слід дотримуватися стратегічного підходу. До основних стратегій товарного асортименту належать: поглиблення асортименту, підтримка марок, скорочення асортименту, звуження асортименту (рис. 5.6).

Поглиблення асортименту — доповнення товарів тієї самої категорії. Надає споживачам можливості повнішого вибору асортименту, а підприємству — попередити дії конкурентів, які можуть випустити аналогічні модифіковані моделі товару.

Підтримка марок (розширення асортименту) є також стратегією доповнення асортименту. Підприємство розширює асортимент, використовуючи успішну марку для підтримки нових товарів у суміжних товарних категоріях під тією самою марочною назвою. Підтримка марки означає випуск нового товару під наявною марочною назвою. Успішні компанії з'ясували, що пропозиція нового товару під наявною маркою коштує для них на 40—80% дешевше, ніж випуск його під новою назвою.

36.

Матриця БКГ, таким чином, визначає чотири основні пози­ції в яких може перебувати бізнес (товари) підприємства (ква­дранти матриці), які отримали загальновизнані нині марке­тингові назви: „знаки питання», „зірки», „дійні корови», „со­баки».

37. Товарний знак, торгівельна марка (trade mark) – зареєстрований в установленому порядку знак, що проставляється на товарі або його упаковці для того, щоб відрізнити вироби однієї фірми від інших. Т. з. є об’єктом промислової власності. Головними вимогами до Т. з. є його індивідуальність, простота, пізнавальність, привабливість й охороно здатність, можливість офіційної його реєстрації.