Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Співвідношення звуків і букв



Більшість букв позначає один звук. Але буква може передавати і два звуки, напр.:

- буква щ передає сполучення двох звуків [ш]+[ч];

- буква ї завжди позначає два звуки [j] та [і].

З іншого боку, для позначення одного звука можуть вживатися дві букви (напр., букви дж і дз передають відповідно кожна свій звук: [д͡ж] і [д͡з] (джміль, їжджу, дзеркало, дзига).

Букви я, ю, є можуть передавати по одному звукові - [а], [у], [е], коли вживаються для позначення м'якості приголосних (люди - [л'уди], давнє - [д'авн'е]), а також два звуки, коли виступають:

- на початку слова (юшка -[jушка], єдність - [jед'н'іс'т']);

- на початку складу після букви, що позначає голосний склад (палає - [палаjє]);

- після апострофа (в'яне - [вjане]);

- після м'якого знака (портьєра - [портjера]).

М'якість приголосних передається за допомогою букв ь та і (сталь, тісто, хіба).

Звук j завжди м’який.

М’якими в будь-якій позиції можуть бути лише зубні приголосні [дʹ], [тʹ], [нʹ], [лʹ], [зʹ], [сʹ], [цʹ], [д͡з ʹ] («де ти з’їси ці лини»), приголосний р буває м’яким тільки перед голосними - [рʹ], інші приголосні ((губні, шиплячі, задньоротові) можуть лише помʹякщуватися: [б҆’], [п’], [в’], [м’], [ф’], [ж’], [ч’], [ш’], [д͡ж’], [г’], [к’], [х’], (це відбувається, зокрема, перед голосним і).

Твердість приголосних на письмі не позначається, а для роздільної вимови вживається апостроф.

Вправа. Записати текст під диктовку. Пояснити основні пунктограми та орфограми. Визначити в кожному слові співвідношення між звуками й буквами.

У поезії Кобзаря буяла стихія великих почуттів. Незатишно на землі Шевченковим героям, запорожцям і гайдамакам, неофітам і юродивим. Але вони живуть повнокровним життям і проходять свій короткий шлях на повен зріст, не згинаючись. Вони вміють кидатись у вир життя, де в очі січе колючий вітер, чигають безодні горя і відчаю, але за всім цим затаїлись світлі, задушевно-ніжні мелодії. (Є.Сверстюк).

Орфографія (від гр. orthos - прямий, правильний, рівний і grapho - пишу) - це правопис. Орфографія містить кілька розділів, кожен з яких є сукупністю правил, що базуються на певних принципах.

Головний розділ орфографії- це розділ про позначення звуків мови буквами.

Окремий розділ орфографії складають правила написання слів разом, окремо чи через дефіс, що залежить від змісту та поєднання з іншими словами (нарешті ми з вами зустрілися! - на решті теріторії люди також неодноразово стикалися з цим загадковим явищем).

Правопис регламентує вживання великої літери при написанні власних назв (Конотоп, Париж, Всесвіт).

Інші розділи орфографії регламентують закономірності переносу частин слів з одного рядка на інший, правопис запозичених слів, правила графічних скорочень слів, особливості вживання апострофа та інші правила передачі усної мови на письмі.





Дата публикования: 2014-12-08; Прочитано: 820 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.009 с)...