Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Основні норми української літературної вимови



1. Ненаголошені [е] та [и] у вимові зближуються і вимовляються то як [еи], то як [ие]. [веиснá], [стеиповúĭ], [жиевé], [вие шнéвие ĭ]
2.   4. Ненаголошений [о] здебільшого вимовляється чітко. Лише в деяких словах перед складом з наголошеним [у], [і] він у вимові наближаєтьсч до [у]. [водá], [молокó], [додóму], [зоу зýл'а], [поур'і́г], [гоулу́бпка]
  Дзвінкі приголосні перед глухими та в кінці слів як правило вимовляються дзвінко. Глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко Глухо вимовляється лише приголосний [г] у словах вогко, легко, нігті, дігтяр та похідних, і частково оглушується кінцевий приголосний [з] у префіксах. Але в розмовному мовленніможливе часткове оглушення дзвінких приголосних. [кнúжка], [кáзка], [дуб] [бород'бá], [прúз'ба],[анекдóт]   [вóхко], [лéхко], [к 'іхті], [роз'казáти]   [кнúжш ка], [кáзс ка], [дубп]
5. Губні [б], [п], [в], [м], [ф]; шиплячі [дж], [ж], [ч], [ш]; задньоязикові [г], [к], [х] і глотковий [г] вимовляються твердо, але перед [і] та зрідка перед [а] (у тому числі у словах іншомовного походження) вони вимовляються пом'якшено. [н'іч], [д'іўчáта], [шчáс'т'а], [чóвен]; [в'ікнó], [жі́нка], [т'м'аниеĭ], [p'iз'б'ap] [к'урé], [ф'узеил'áж]
6. Приголосний [р] в кінці слова і складу послідовно твердий, а на початку складу може вимовлятися м 'яко. [чотиермá], [проводúр], [р'ад], [тр'ох], [бýр'а]
7.     . Звуки [дж], [дз], [дз ] вимовляються злито, як один неподільний звук, якщо [д] і [з] або [д] і [ж] належать до різних значущих частин слова, тоді їх слід вимовляти як окремі звуки.   [д͡жем], [кукурýд͡за], [д͡з'в'ін], але [надзéмни'ĭ] [п'іджиевúтие]      
  Звук [ґ] вимовляється, на відміну від звука [г] як проривний. [ґáнок], [ґн 'іт], [ґýдзиек], [дзúґа]  
9. Приголосні [в] та [й] після голосних перед приголосними, на початку слова перед приголосними та в кінці слова вимовляються як напівголосні - напівприголосні звуки [ў] та [ĭ]. [буў], [даўнó], [шоўк], [в'іўтóрок], [ўчóра], [ĭтú], [c'm'їĭ], [жýĭка] [в'іӯц'á], [ĭогó],
10. Перед наступним м'яким приголосним виступають м'які [д'], [т'], [н'], [л'], [з'], [с'],[ц']   [п'і́с'н'а], [рáдіс'т'] [р'і́з'н'і], [м'іц'н'і́]

На межі морфем (префікса і кореня або кореня і суфікса) букви ж, ш, ч, що позначають шиплячі приголосні, та букви з, ц, с, що позначають свистячі приголосні, утворюють буквосполучення, вимова яких відрізняється від роздільної вимови букв, що входять до їх складу.

Буквоспо лучення Вимова Приклад
-жс(я) [з'с'] зважся [звáз'с 'а ]
-шс(я) [c':] грієшся [гр'і́йеи с!:а]
-чс(я) [ц'с'] мучся [мýц'с'а]
-жц(і) [з'ц'] книжці [кнúз'ц'і]
-шц(і) [с'ц'] мишці [мúс'ц'і]
-чц(і) [ц':] дочці [до́ц':і]
зж- [ж:] зжитися [ж:úтии с 'а]
зш- [ш:] (у префіксах і прийменниках) зшити [ш:úтие], безшумний [6еиш:ýмниеĭ]
-зш- [жш] (в усіх інших випадках) вивізши [вúв'іжише]
зч- [шч] (у префіксах і прийменниках) зчепити [шчеипúтие]
-зч- [жч] різник [р'і́жчиек]
-сш- [ш:] зрісшись [зр'і́ш:ие с']

Відрізняється також вимова сполучення букви т, що позначає зубний приголосний, та букв с, ш, ц, ч.

Буквоспо - лучення Вимова Приклад
-тьс(я) [ц'] знаходиться [знахóдиец':а]
-тс (і) [ц':] в бутсі [убу́ц':і]
-тс-   [ц:]   бутси [бýц:ие]
-тш- [чш] коротше [корóчшеи]
-тц- [ц:] коритце [корúц'еи]
-тц(і) [ц':] в клітці [ўкл'і́ц':і] . ______________
-тч- [ч:] отче [óч:еи]



Дата публикования: 2014-12-08; Прочитано: 799 | Нарушение авторского права страницы



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.006 с)...