Основні принципи української орфографії

Українська орфографія побудована на фонетичному, морфологічному, історичному (традиційному) та диференційному принципах:

Основні принципи	Приклади
фонетичний
написання слова точно відображає його вимову	[книга]- книга
морфологічний
написання відбувається за принципом: та сама частина (корінь, префікс, суфікс, закінчення) в усіх словах пишеться однаково, незалежно від їх звучання	вимовляється [бра́цтво], пишеться братство, бо брат; [ве исе́лий] - веселий, бо весело; [кни́з'ц'і] - книжці, бо книжка
історичний (традиційний)
написання слів історично узвичаєно; пояснити його неможливо - треба лише запам'ятати	[jа́сний]- ясний; [гу́н:и]- гунни
диференціюючий
при написанні визначають значення слів, щоб диференціювати (розрізнити) їх, незважаючи на однакове звучання	вдень (прислівник) - в день (прийменник з іменником); по-новому (прислівник) - по новому мосту (прийменник з прикметником) Орел (місто) – орел (птах)

СКЛАД

Слова в українській мові поділяються на склади. Склад - це частина слова, що складається з одного чи кількох звуків і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря: кни́-га, по́-ле, га-зе́-та, на́-го-лос, Ін-тер-не́т.

Склад може бути утворений з одного чи кількох звуків, причому один з них повинен обов'язково бути голосним. В зв'язку з тим, що саме голосні звуки утворюють склад, їх називають складотворчими.

В залежності від кількості склідів слова поділяються на односкладові, двоскладові, трискладові і багатоскладові: вік-но́, слог, ма-ту́-ся, кі-не-ма-то́-граф.

Склад, що закінчується на голосний звук, називають відкритим (а́-рі-я, ка-ли́-на).

Склад, який закінчується на приголосний звук - закритим (ліс, май-да́н).

Існує декілька правил поділу слів на склади:

- Якщо між голосними звуками є один приголосний, то він належить до наступного складу (о́-лень, жи́-то).

- Якщо між голосними є кілька приголосних, то звуки в, р, л, й, що стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, які знаходяться після них - до наступного (зі́р-ка, ма́й-ка).

- Якщо другим приголосним є звук й, л або р, то разом з попереднім приголосним він відходить до наступного складу (ме-тро́, ку-плю́).

- Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них відходить до попереднього, а решта до наступного складу (ки́с-лий, сте́р-ти).

- Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім й, в, р, л відходять до наступного (про-сте́-жити, се-стра́).