Паління тютюну

Паління тютюну відноситься до основних факторів ризику захворювань органів дихання. А тому цьому чиннику ризику хвороб дихальної системи слід приділити особливу увагу.

В міжнародній класифікації хвороб (ІСД -10) тютюнова залежність включена до рубрики «Психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин» а паління класифікується як захворювання (код F 17). У тютюновій залежності виділяють елементи психологічної і фізичної (нікотинової) залежності. Остання повинна розглядатись як патологічний стан, що потребує діагностики і відповідного лікування.

Виявлення і оцінка статусу паління. Лікарі первинної ланки охорони здоров‘я повинні:

- розпитувати пацієнтів про звички палити;

- вносити в амбулаторну карту інформацію щодо цього аспекту;

- рекомендувати курцям припинити палити;

- допомогти тим, хто готовий відмовитись від паління, скласти план відвикання від цієї звички;

- оцінювати ступінь нікотинової залежності;

- пропонувати за необхідністю фармакотерапію, детально інформувати пацієнта про її правильне застосування;

- забезпечити постійний контроль за тими, хто відмовився від паління, а у випадку повернення до нього – заохочувати до нової спроби відмови;

- за бажанням пацієнта направляти його у спеціалізовані установи або на групові заняття.

Діагностика. Визначення ступеня нікотинової залежності і виявлення тіоціонату в крові, рівня СО у видихуваному повітрі, концентрації нікотину, котініну або їх метаболітів в крові, сечі або слині. Тест Фагерстрема.

Ступінь залежності оцінюється в балах від 0 до 10.

0 – 3 бали – низький. В разі відмови від паління основну увагу варто зосередити на психологічних факторах.

4 – 5 балів – середній. Рекомендується медикаментозна терапія.

6 – 10 балів – високий. Необхідна медикаментозна терапія

Для швидкої перевірки залежності можна поставити пацієнту три питання, які потребують відповіді «так» або «ні»:

1. Чи випалюєте Ви понад 20 сигарет щодня?

2. Чи палите Ви протягом перших 30 хв. після пробудження?

3. Чи відчували Ви сильний потяг до паління або симптоми скасування під час попередньої проби кинути палити?

Позитивна відповідь на ці три запитання дає змогу діагностувати ступінь нікотинної залежності. Орієнтовно про це свідчить індекс курця: кількість сигарет, викурених за добу, множиться на 12 (кількість місяців у році). Якщо індекс перевищує 200, констатуємо високий ступінь залежності від нікотину.

Тест Фагерстрема

Питання	Відповідь
Через який час після просинання Ви викурюєте першу сигарету?	У перші 5 хв. Протягом 6 – 30 хв.
Чи важко Вам утримуватись від паління в місцях, де паління заборонено?	Так Ні
Від якої сигарети ви можете з легкістю відмовитись?	Перша сигарета ранком Всі інші
Скільки сигарет Ви викурюєте на день?	10 або менше 11 – 20 21 – 30 31 та більше
Ви палите частіше в перші години вранці, після просинання чи пізніше?	Так Ні
Чи палите Ви, коли хворієте і вимушені бути в ліжку цілий день?	Так Ні

Синдром скасування. В іонізованому стані нікотин, подібно до нейромедіатора ацетилхоліну, має здатність безпосередньо взаємодіяти з ацетілхолінергічними рецепторами. Тривале паління призводить до значних розладів холінергічної системи. Відмова від паління викликає кількісний дисбаланс між медіатором і рецептором. Починається ренейроадаптація, для якої характерні надлишкова кількість рецепторів і підвищена гіперхолінергічна активність.

Біологічний процес нейроадаптації клінічно проявляється в синдромі скасування. його ознаки й частота їх виникнення: неспокій 87%, труднощі концентрації уваги – 73%, розлади сну – 84%, непосидючість – 71%, роздратованість – 80%, голод – 53%, депресія – 78%, шлунково-кишкові проблеми – 33%, нетерплячість – 76%, головний біль – 24%.

Вплив паління на здоров‘я. У тютюновому димі міститься близько 4000 хімічних компонентів, що можуть бути розділені на такі групи: нікотин, монооксид вуглецю, подразнюючі засоби.

Паління діє на організм людини негайно й тривало. Негайний вплив є наслідком прямої нікотин індукованої вазоконстрікції та збільшення адреналіну в крові і полягає у зростанні ЧСС на 30%, підвищені АТ на 5 – 10 мм.рт.ст., уповільненні периферичного кровообігу, що спричиняє зниження температури верхніх та нижніх кінцівок.

Тривалі ефекти пов‘язані зі смолами, що містять 43 канцерогени і спричиняють злоякісні захворювання; оксидом вуглецю та окисними газами, що спричиняють розвиток серцево-судинних захворювань; подразнюючі чинники і ціаністий водень зумовлюють виникнення хронічної обструктивної хвороби легенів і емфіземи.

Пасивне паління впливає на виникнення раку легень у дорослих. Воно також сприяє збільшенню ризику інфекцій нижніх дихальних шляхів (бронхіт і пневмонія); збільшенню поширеності запалення середнього вуха, вираженості симптомів подразнення верхніх дихальних шляхів у дітей і незначному, але достовірному пригніченню функції легень, виникненню додаткових нападів і посиленню симптомів у дітей з бронхіальною астмою. Ризик серцево-судинних захворювань у пасивних курців зростає на 25%.

Фармакотерапія тютюнозалежності. Ефективні методи лікування тютюнозалежності дозволяють поліпшити якість життя пацієнтів. Використання медикаментозних засобів є ключовим моментом лікування.

Одним з засобів медикаментозної терапії є бупропіон (зібан). Його рекомендують особам, які випалюють щодня 10 сигарет. Терапію починають за 1 місяць до передбачуваної дати припинення паління.

Найвища ефективність відмови від паління відзначається у разі поєднання бупропіна і препаратів нікотинзамістної терапії. Остання вже більше 20 років успішно застосовується з метою повної відмови від паління. Препарати нікотинзамістної терапії, підтримуючи базовий рівень нікотину в крові і зменшуючи тяжкість проявів синдрому скасування, дозволяють спрямувати сили курця на подолання психологічної залежності і тим самим підвищують ймовірність відмови від паління. Вони рекомендуються особам середнього і високого ступеня нікотинової залежності. Ці препарати не створюють високу концентрацію нікотину в крові, характерну для осіб, що палять. Доза нікотину, що вводиться в організм, складає від 1/3 до ½ тієї, що отримують курці з сигаретою.

Форма випуску препаратів нікотинзамістної терапії: жувальна гумка, нашкірний пластир, інгалятор, назальний спрей, таблетки.

Строки вживання складають 10 – 12 тижнів (підтримуюча терапія – до 6 місяців).

Контрольні питання

1. Чому дихання через ніс є доцільнішим, ніж через рот?

2. Описати анатомічні структури, що беруть участь у процесі легеневої вентиляції.

3. Які м’язи пов’язані з процесом дихання?

4. Що є активним процесом – вдих чи видих?

5. Яке значення має градієнт тиску для дифузійної здатності легень?

6. Що таке парціальний тиск кисню та діоксиду вуглецю у повітрі, котре вдихається, альвеолярному повітрі, артеріальній та змішаній венозній крові?

7. Перерахуйте показники зовнішнього дихання і дайте їм характеристику.

8. Які чинники впливають на доставку та використання кисню?

9. Опишіть пробу Вальсави та її фізіологічне значення.

10. Що таке рН артеріальної крові та її градації в нормі і під час виконання фізичного навантаження у спринтерів?

11. Які основні буферні системи крові і м’язів ви знаєте?

12. За який проміжок часу відновлюються рівні рН та лактату крові після фізичного навантаження у спринтерів?

13. Які ви знаєте адаптаційні механізми дихальної системи на тренувальні впливи?

14. Які особливості діяльності дихальної системи в екстремальних умовах?

15. Які ви знаєте граничні стани дихальної системи в процесі м’язової діяльності?

16. В чому полягає суть адаптаційних реакцій дихальної системи в умовах високогір’я?

17. Як функціонує дихальна система в умовах патології?

18. Як здійснюються профілактичні заходи в умовах захворювань верхніх дихальних шляхів?

19. У якому вигляді транспортується кров’ю кисень та діоксид вуглецю?

20. Які хімічні стимули регулюють частоту й глибину дихання? Як вони контролюють дихання під час фізичного навантаження? Який вплив на них має довільна гіпервентиляція?

21. Що таке вентиляційний еквівалент за киснем, за діоксидом вуглецю?

22. Визначте момент зниження ефективності вентиляції та анаеробний поріг.

23. Що таке поріг лактату, анаеробний поріг? Як пов’язані ці два поняття?