Україна в ОЧЕС: новий рівень інтеграції в Чорноморському регіоні

Причини створення ЧЕС. Турецьке лідерство в першій половині 1990 х рр. Спроби створення спільних економічних та політичних структур. Тісна співпраця з ЄС та узгодження напрямків діяльності. Створення транспортної інфраструктури регіону.

Протиріччя між членами організації. Прийняття Плану дій на 9-й зустрічі країн-учасниць.

Ділова Рада ОЧЕС. ЧБТР. Місце України в ОЧЕС. Транспортні коридори.

Организация Черноморского экономического сотрудничества является региональным объединением открытого характера, не имеет постоянного местопребывания и бюджета. С 1999 г. действует секретариат в Стамбуле. Организована в 1992 г. Членами ОЧЭС являются 11 государств: Албания,Армения,Азербаджан,Болг,Греция,Грузия, Молдавия,Россия,Румыния,Турция и Укр. Согласно Совместной декларации, предусматривается также статус наблюдателя. Первоначально он был создан для Греции и СРЮ; первая из них стала полноправным членом ОЧЭС, а вторая до сих пор не вступила в организацию. В настоящее время статус наблюдателя имеют Австрия,Германия, Египет,Израиль,Ит,Польша,Словакия,Тунис,Фр.Эти государства(кроме Египта)не собираются добиваться полноправного членства. К статусу наблюдателя в Орг проявляют интерес Белорус, Кипр,Македония (этот статус можно получить на два года, затем он должен быть обновлен).

Статут організації затверджений в Ялті 5 червня 1998 р організація юридичне виходить на міжнародну арену. В геоекономічному розумінні Чорноморський регіон концентрує як економічні, так і транспортні інтереси багатьох країн, незважаючи на їхню цивілізаційну гетерогенність та рівень розвитку. ЧЕС, маючи місткий внутрішній ринок зі значним ресурсним та науково-технічним потенціалом, може стати центром торгівлі між Європою. Близьким Сходом та Азією. Це перше значне інтеграційне об'єднання нового, постконфронтаційного етапу розвитку світової економіки, яке здатне поєднати країни з різними політичними та економічними орієнтаціями.

ЧЕС створювалася з метою інтеграції чорноморського регіону у світову економіку на демократичних засадах, з урахуванням принципів ринку. Організація залишається відкритою для всіх зацікавлених країн, що визнають її принципи та Декларацію, передбачає всебічне багато- та двостороннє співробітництво в промисловості, сільському господарстві, транспорті, торгівлі, зв'язку, медицині, екології, туризму. ЧЕС підтримує безподаткову торгівлю, приватний бізнес, безперешкодне просування капіталів, створення вільних економічних зон, обмін новими технптюгіями, узгодження програм захисту Чорного моря від забруднення, використання конкретних програм у регіоні тощо.

Орг ставит своей целью поддержку экономо разв, достижение стабильности и мира в Черноморском бассейне. Деятельность ОЧЭС осуществляется в трех основных плоскостях: политико-правительственная и парламентская;эконом,которая дополняется сотрудничеством в финансовой сфере, научная

Основной формой деятельности орг являются встречи министров иностранных дел стран-членов. Они происходят два раза в год в той стране, которая осуществляет руководство организацией согласно ротации по алфавиту. На встречах принимаются решения как по дальнейшему направлению деятельности так и по конкретным проблемам, требующим решения. Во встречах принимают участие представители Европейской комиссии ЕС. Реализацией конкретных проектов занимаются 15 постоянных рабочих групп и группы, организуемые по мере необходимости. Эти проекты затрагивают прежде всего: транспорт и различные виды коммуникаций;обмен эконом,торговой и статистической информацией;стандартизация и сертификация товаров;энергетика;добывающая промышленность;туризм;с/х и перерабатывающая промышленность;ветеринарная и санитарная охрана;фармацевтическая промышленность;наука и техника.

Важную роль играют также встречи парламентариев стран-членов. Их задача-информирование национальных парламентов о деятельности ОЧЭС, влияние на законотворческие процессы в духе принимаемых решений и т.д. В экономической области большое значение имеет Совет по бизнесу, в который входят торгово-промышленные палаты стран-участниц и созданный в июне 1999 Черноморский банк торговли и развития.

На цю новостворену фінансову установу було покладено там функції: сприяти розвитку міжнародної торгівлі, фінансувати промислові проект і підприємства в країнах-членах, співпрацювати з міжнародними установами і національними фінансовими організаціями в країнах-членах, надавати допомогу для розвитку і реформування економіки країнам ОЧЕС, інвестувати проекти в економічній і соціальній сфері країн-членів, надаючи гарантії ОЧЕС - це регіональна ініціатива, яка останнім часом перетворилася на міжнародну економічну арганізацію. Метою одинадцяти членів регіонального угруповання є досягнення тривалого миру, стабільності та процвітання через економічне співробітництво, міжурядові зв'язки та взаємодію з міжнародними і регіональними системами,

ОЧЕС є винятково економічною організацією, яка фокусує свою увагу на виборі та впровадженні конкретних проектів з тим, щоб надати бізнесменам та підприємцям можливість покращити торговельні операції через кордони.

Турции Тургут Озал [9, с 42]. Его проекту предполагалось достижение трех следующих целей:

1) интеграции причерноморского региона в мировую экономику;

2) выгодного взаимного использования традиционных связей стран Причерноморье между собой и странами Азии, Ближнего Востока и Европы;

3) обеспечение постепенного и эффективного перехода к рыночной экономике посткоммунистических стран посредством многостороннего экономического сотрудничества.

Если длительное время ведущую роль в Черноморье играла Российская/Советская империя, то после её окончательного распада, светская Турция стала претендовать на региональное лидерство. Являясь с 1964 г. ассоциированным членом ЕС, обладающая определенным опытом модернизации экономики Турция устремилась к развитию связей с мусульманскими тюрко-язычными республиками бывшего Советского Союза (Азербайджан, Туркменистан, Узбекистан, Казахстан, Кыргызстан, Башкортостан, Чувашия и др.). Всего здесь проживает около 50 млн. представителей тюрко-язычных народностей. Турция начала выступать на международной арене в качестве покровителя и защитника интересов балканских мусульман (в Боснии, Косово, Болгарии), крымских татар и гагаузов. Возродилась геополитическая концепция пантюркизма, появились карты «Великого Турана», включающие территории Крыма и Кавказа. Однако возможности Турции по созданию содружества тюркских народов оказались ограниченными.

Слід підкреслити, особливе значення ОЧЕС в контексті європейських інтересів в регіоні. ЄС вітав підписання Статуту Організації Чорноморського економічного співробітництва та заявив про готовність забезпечувати практичну підтримку через профільні програми. Активна позиція з боку країн-членів ОЧЕС (Україна, Туреччина, Грузія та ін.) та ЄС (Греції, Болгарії та Румунії) щодо посилення відносин з ЄС, зокрема в економічній сфері, створило додатковий поштовх для організації ОЧЕС у напрямі до посилення співробітництва в регіоні. Також це призвело до отримання Європейською Комісією статусу спостерігача в ОЧЕС у 2007 р.. Цей крок став основою для розвитку інституційної співпраці між регіональною організацією і ЄС, а також базисом для глибокого залучення ОЧЕС в проекти Євросоюзу. Таким чином, ОЧЕС стає поки єдиною регіональною організацією, яку Європа офіційно вибрала як основного партнера для роботи в регіоні.

В той же час країни-члени ОЧЕС ще не мають значних успіхів у розвитку регіонального співробітництва та взаємодії з ЄС. Це пов’язано як з тим, що недостатньо розвинута інфраструктура взаємодії, першочергові завдання та цілі між країнами не узгоджені, в повному об’ємі не задіяні існуючи або потенційні інструменти співробітництва. Щодо останнього слід розглядати за такі напрямки співпраці.

1. Посилення взаємодовіри та співробітництва між ключовими країнами Чорноморського регіону: Болгарією, Румунією, Україною, Росією та Туреччиною.

2. Покращення якості та наповнення міждержавних стосунків слід поширити на роботу ОЧЕС.

3. Застосування можливостей країн, що є членами як ЄС та й ОЧЕС, для напрацювання механізмів поглибленого співробітництва та взаємозв’язку між двома структурами.

. Турция стала претендовать на роль коммуникационного моста между Европой и Азиатско-Тихоокеанским регионом.

Сегодня это: - развитие инфраструктуры, в том числе транспортной, энергетической и телекоммуникационной, включая их последующую интеграцию к общеевропейские; - торговое и экономическое сотрудничество, особенно в рамках трансграничного и приграничного сотрудничества; - развитие и создание благоприятных условий для инвестиции; - борьба с организованной преступностью, торговлей людьми и наркоторговля; - борьба с терроризмом; - экологическая защита; - развитие научного и технологического сотрудничества; - управление и институциональная трансформация; - сотрудничество в сфере предотвращения и ликвидации чрезвычайных ситуаций, что для участников ОЧЭС представляет большое значение.

В 90-е годы создаются Ассамблея черноморских государств, Черноморский банк торговли и развития (Салоники), международные центры по энергетике (Варна) и поддержки предпринимательства (Бухарест), другие организации субрегионального сотрудничества. Были достигнуты договоренности об упрощении визового режима, унификации таможенных и налоговых правил, о сотрудничестве в области торговли и промышленности, транспорта и связи, науки и техники, туризма и экологии, сельского хозяйства и других сферах. Среды крупномасштабных совместных проектов выделены: создание транспортного коридора вокруг Черного моря и его интеграция с трансевропейскими коммуникациями, формирование объединенной энергетической системы, модернизация портов и создание телекоммуникаций.

Предусматривается создание кольцевого транспортного коридора Стамбул - Бургас - Констанца - Кишинев - Днепропетровск - Донецк - Ростов-на-Дону - Новороссийск - Тбилиси - Анкара - Стамбул. Таким образом, черноморский коридор, в случае его создания, пройдет через наиболее экспортно-ориентированный регион Украины, но вместе с тем обойдет стороной крупнейший Одесский портово-промышленный комплекс и придунайские порты, на которые приходится 70 % грузооборота. Поэтому необходимо в Причерноморье совместить направления девятого европейского и черноморского транспортных коридоров с коммуникационной осью столица — главные морские ворота (Одесса) — дунайские порты Измаил и Рени.

Міністри палива і енергетики країн ОЧЕС прийняли спільну декларацію про співпрацю з ЄС. Згаданий документ було прийнято сьогодні на зустрічі керівників міністерств палива і енергетики країн ОЧЕС у Києві.

Як повідомив головуючий на зустрічі заступник міністра палива та енергетики України Сергій Павлуша, документ передбачає вивчення можливості створення загальної енергетичної стратегії і завершення розробки Національних енергетичних стратегій країн ОЧЕС. Крім того, декларація передбачає посилення координації органів ОЧЕС з міжнародними організаціями — Міжнародним енергетичним агентством, Єврокомісією і так далі, а також гармонізацію законодавства країн ОЧЕС і ЄС,

Ділова рада ЧЕС - це міжнародна неурядова організація, створена в 1992 р. представниками ділових кіл країн — членів ЧЕС. Після підписання Угоди про перетворення ЧЕС на регіональну міжнародну економічну організацію 5 червня 1998 р. в Ялті Ділова рада стала складовою ЧЕС нарівні з Парламентською асамблеєю ЧЕС та Чорноморським банком торгівлі й розвитку. Ділова рада має офіційний статус спостерігача в ЧЕС, що дає їй право брати участь у роботі всіх структур від імені регіональних представників бізнесу.

Вищим органом ДР є Рада директорів, засідання якої проходять з участю асоційованих членів, учасників-партнерів та спостерігачів і мають життєво важливе значення для прийняття рішень у сфері бізнесу.

Метою ДР є:

• сприяння поліпшенню бізнес-середовища в регіоні ЧЕС;

• створення необхідних умов для розвитку приватного сектора економік країн, які безпосередньо беруть участь у різних сферах регіонального економічного співробітництва.

Діяльність ДР спрямована на розробку та реалізацію конкретних проектів, налагодження прямих зв'язків та інформаційного обміну, лобіювання інтересів ділових кіл у структурах ЧЕС, надання інформаційно-консультативних послуг і допомоги в пошуках партнерів, сприяння комерційній діяльності та організацію конференцій, семінарів, виставок.

Реорганізація Ділової ради мас на меті залучення до роботи в ній усіх ділових кіл, які мають практичні інтереси в регіоні ЧЕС. Не має значення, чи належать вони до причорноморських країн чи до країн Західної Європи, Азії або Америки. Головне, щоб вони працювали в регіоні, і ДР має їм у цьому сприяти. Нині активно опрацьовується ідея проведення бізнес-форумів з діловими колами країн Західної Європи, і насамперед з країнами-спостерігачами в ЧЕС, а також Німеччиною, Францією та Швейцарією.

Звичайно, ділові кола країн можуть виходити на прямі контакти, але ДР у деяких напрямах мас певні переваги. По-перше, в таких сферах, як транспорт, енергетика, телекомунікації, екологія, торгівля, найоптимальнішими є багатосторонні проекти. По-друге, ДР пропонує проектам певну підтримку організаційних структур ЧЕС. По-третє, і це найголовніше, — заінтересовані ділові кола третіх країн мають можливість працювати в рамках регіональної міжнародної економічної організації, діяльність якої постійно перебуває під наглядом глав держав та урядів 11 країн.

Черноморский банк торговли и развития - международная финансовая организация, созданная с целью поддержки регионального развития и кооперации стран Черноморского региона.

[править]Цели и задачи

Целями банка являются развитие торговых связей в регионе, содействие реализации международных проектов, содействие иностранным инвестициям, предоставление гарантий при развитии торговых и экономических связей как на государственном уровне, так и в частном бизнесе.

Черноморский банк торговли и развития относится к международной организации Черноморское экономическое сотрудничество.

Основополагающим документом, определяющим деятельность ЧБТР является Соглашение о создании Черноморского банка торговли и развития, зарегистрированного ООН.

Уставный капитал банка 3 млрд СДР^[1]

Международная Ассоциация портов Черного и Азовского морей (BASPA) учреждена Конференцией начальников (генеральных директоров) морских портов Черного и Азовского морей 24 марта 1999 года, которая состоялась в г. Поти (Грузия) по инициативе Организации Черноморского Экономического Сотрудничества (ОЧЭС). Постоянный Секретариат ОЧЭС принял активное участие в подготовке и проведении конференции. На конференции в Поти первым Президентом Ассоциации был избран Д.Инаишвили, который в то время был генеральным директором Потийского порта, в последующие годы работал Вице-спикером Парламента Грузии, а в настоящее время занимает должность Президента Торгово-промышленной палаты Грузии и является Почетным президентом BASPA.

Создание Ассоциации было одобрено Генеральным Директоратом по энергетике и транспорту Европейской Комиссии и BASPA сразу же была привлечена к работе Руководящих комитетов: Black Sea Petra (Черноморский регион Пан - Европейской транспортной зоны), а также 7-го и южной части 9-го транспортных коридоров.