Прийоми ефективного читання

Із віком та розвитком в учнів аналитичного мислення їх треба спрямо­вувати на критичне сприйнятгя підручників та орієнтувати на те, що так само вони можуть досліджувати інші джерела інформації. Учням дуже по­добається знаходити сильні та слабкі сторони підручників, за якими вони навчаються. Це можна зробити за такими критеріями: • чи дає підручник посилання на інші джерела (це розвиває навички аналізу фактів)?

чи дані джерела створюють повну картину поглядів на проблему? чи аналізуються й обговорюються реально вказані проблеми?

Не є великим секретом, що значний відсоток успішного навчання учнів залежить від уміння працювати з навчальним текстом підручника, посіб­ника, хрестоматії, додаткових джерел. Навчальний текст відрізняється від тексту художньої літератури, де є місце дії, сюжет, дійові особи. У більшості підручників цього немає. Натомість у них є заголовки, пункти, підпункти, виділення іншим шрифтом, графіки, схеми, таблиці, запитання й завдання. Навчитися працювати з цим навчально-методичним апаратом підручника і, головне, з текстом підручника є одним з головних завдань навчання. Ад­же це згодом полегшить роботу учням щодо самостійного одержання знань, що є дуже важливим у сучасній концепції отримання знань і практичного їх використання.

Одним із висновків наукових робіт із дидактики останнього часу є те, що учнів можна навчити додаткових методів розуміння тексту, у першу чер­гу, при читанні.

Ускладнення, які можуть виникнути в учнів під час читання підручника історії, багато з них вирішують у такий спосіб:

перестають розуміти текст і припиняють читати; перечитують уже прочитане.

Намагаючись зрозуміти прочитане, дехто прагне переповісти прочита­не своїми словами, задаючи собі питання: «Про що ж все-таки йдеться у цьому тексті?»

Але чим раніше учень буде знати про методи ефективного читання, тим краще він зрозуміє значення навчання й перспективи самостійного здобут­тя знань.

Завдання учням перед читанням, що пропонує вчитель

· Сформулюйте мету чи очікуваний результат читання даного тексту. Спи­тайте себе: «Про що я буду читати? Чого я чекаю від цього параграфа?»

· Продивіться назви глави, пунктів, підпунктів, ілюстрації, щоб мати орієнтовне уявлення про організацію параграфа в цілому. Відмітьте те, що виділено жирним шрифтом чи винесене в підпункти. Визначте, на що слід звернути увагу в першу чергу.

· Скористайтесь вашими знаннями з теми, якій присвячений даний текст. Спитайте себе: «Що я вже знаю?». Пригадайте прочитане з цієї теми раніше і, якщо потрібно, запишіть те, що згадали.

Під час читання

· Особливо ретельно читайте важливі частини тексту, читайте вибірково.

· Прочитайте вголос важкі уривки, що вимагають особливої уваги.

· Перекажіть прочитане своїми словами.

· Не забувайте робити позначки.

· Зупиняйтесь, питаючи себе: «Що намагався сказати автор?»

· Перефразуйте окремі частини параграфа.

· Не пропускайте зв'язки, що логічно організовують текст, причина — наслідок;

проблема — рішення; послідовність — хронологія.

· Ловіть себе на бездумному читанні.

· Зупиніться, зрозумівши, що не стежите за думкою автора.

· Відмічайте не знайому для себе інформацію.

!. Звертайтесь до додаткових матеріалів, якщо нова інформація не по­в'язується з раніше отриманими знаннями.

· Не пропускайте ключові речення.

· Перечитуйте важливі місця, підкреслюйте, позначайте їх.

· Складіть характеристику автора: його мета, наміри, завдання; його світогляд, погляди, нахили; соціальний контекст створення тексту;

можливі джерела інформації, якими користувався автор.

· Не пропускайте слова, що будують логіку тексту, такі, як «наприклад», «на завершення», «по-перше», «нарешті» тощо.

· Уявіть частини прочитаного тексту.

Після читання

• Перерахуйте найважливіші пункти.

• Вирішіть, чи не потрібно перечитати якісь частини.

• Зробіть конспект, резюме прочитаного.

• Складіть питання за прочитаним, поставте їх собі і дайте відповідь.

• Проаналізуйте свої знання, врахувавши нову інформацію. Визначте розбіжність між новою інформацією й знаннями, отриманими раніше.

• Систематизуйте найважливішу інформацію.

Дуже важливо, щоб учні зрозуміли: не кожний прийом є панацеєю; кожний учень повинен підібрати декілька найбільш ефективних при­йомів;

до їх використання слід підходити дуже обережно; робота з різними текстами вимагає використання відповідних при­йомів;

• якщо один прийом не допомагає, завжди знайдеться інший.

Прийомів ефективного читання учителі повинні навчити своїх учнів якомога швидше.